Ухвала суду № 65994535, 10.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 754/2241/17-ц Головуючий у суді першої інстанції: Журавська О.В.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4219/17 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Слюсар Т.А., Панченка М.М.

при секретарі Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики.

31 січня 2017 року представником позивача подана заява про забезпечення позову, в якій з метою забезпечення позову просив накласти арешт на 1/5 частину квартири, загальною площею 58,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу ОСОБА_6

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції представник позивача подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі представник позивача порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали, якою задовольнити заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі, мотивуючи тим, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що відповідач отримав в борг грошові кошти в сумі 10 000 доларів США та зобов'язався повернути вказану суму в строк до 01 вересня 2013 року. Станом на день звернення з даною позовною заявою (15 грудня 2016 року) відповідач ОСОБА_6 своїх зобов'язань по поверненню грошових коштів не виконав. Неодноразові звернення позивача до боржника не дали результатів. Оскільки, добровільне врегулювання спору не дало результатів і ОСОБА_6 не повернув позивачу грошові кошти в строк, то він був вимушений звернутись до суду за захистом своїх майнових прав та інтересів. Таким чином, забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 1/5 частину квартири, загальною площею 58,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить відповідачу ОСОБА_6 і знаходиться у нього, буде необхідним і єдиним способом забезпечити в майбутньому виконання рішення суду про стягнення боргу.

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_4 підтримала доводи апеляційної скарги. Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторінабо інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у його відсутності.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що зазначене в заяві обґрунтування не надає суду підстав для висновку щодо існування реальної загрози утруднення виконання чи неможливості виконання рішення.

З таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Відповідно до вимог статті 151, 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Із направлених до суду апеляційної інстанції виділених матеріалів вбачається, що до суду за захистом порушених прав звернувся ОСОБА_5 з позовом до ОСОБА_6

Позивачем заявлена вимога майнового характеру, матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої він просить ухвалити рішення зводиться до стягнення боргу за договорами позики в сумі 10 899,17 доларів США.

З метою забезпечення позову позивачем подана відповідна заява, в якій він просив накласти арешт на 1/5 частину квартири, загальною площею 58,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу ОСОБА_6

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

За змістом положення статі 151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви позивач посилався на те, що добровільне врегулювання спору не дало результатів, відповідач борг не повернув, при цьому як свідчать дані з єдиного реєстру прав на нерухоме майно відповідач має борги не тільки перед позивачем і як наслідок вже відкрито декілька виконавчих проваджень з накладенням арешту на все майно відповідача.

На підтвердження викладених доводів у заяві позивачем надана інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта та відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 13-28).

Таким чином, наведені у заяві про забезпечення позову обґрунтування підтверджують наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини свідчить вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, а саме: витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення інших боргових зобов'язань. Належність нерухомого майна у вигляді 1/5 частини квартири, загальною площею 58,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.23).

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції не дав оцінку доводам заяви позивача та доказам на підтвердження тієї обставини, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Таким чином, судом першої інстанції не досліджено усіх передбачених нормою процесуального права юридичних (доказових) фактів, наявність яких впливає на остаточний результат вирішення питання про забезпечення позову.

За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року скасувати і передати питання на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: