Ухвала суду № 65994487, 05.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1566/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Литвинова І.В.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Росік Т.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Росік Т.В.,

суддів Дзюбіна В.В., Присяжнюка О.Б.,

при секретарі судового засідання Проаспет К.О.,

з участю:

прокурора Вакарова Д.В.

представника власника майна ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рікус» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Геги Р.В., погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Вакаровим Д.В. та накладено арешт на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунках ТОВ «РІКУС» (код ЄДРПОУ 39062310) відкритих в ПАТ «Глобус» (МФО 380526) м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, розрахунковий рахунок №2650500129496 з забороною службовим особам та працівникам ТОВ «РІКУС» (код ЄДРПОУ 39062310) їх представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, окрім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, починаючи з 23.02.2017 року.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Рікус» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді та посилаючись на незаконність ухвали, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання слідчого був здійснений без виклику власника майна, а про факт існування оскаржуваної ухвали, яка до цього часу на адресу ТОВ «Рікус» не надходила, стало відомо лише 01.03.2017 року року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Стосовно ухвали, то апелянт вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що під час розгляду клопотання слідчий суддя належним чином не дослідив та не перевірив обґрунтування слідчого щодо необхідності накладення арешту на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунку ТОВ «Рікус». Вважає неперевіреним факт того, що ТОВ «Рікус» отримує кошти від страхових компаній, зокрема у безготівковому вигляді на рахунки у розмірі 518 млн. грн. Також апелянт не погоджується з твердженням щодо встановлення ознак фіктивності ТОВ «Рікус», які на думку сторони обвинувачення, підтверджуються результатами перевірки здійснення фінансово-господарської діяльності товариства на фондовому ринку України Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, оскільки вказаний орган не наділений повноваженнями встановлювати фіктивність підприємств, крім емітентів цінних паперів, а вказана фіктивність може бути встановлена тільки у судовому порядку.

Крім того, зазначає, що у випадку накладення арешту на грошові кошти з метою збереження речових доказів, таке майно має розглядатися виключно у контексті його отримання внаслідок вчинення кримінального правопорушення, однак ТОВ «Рікус» гроші від осіб, зазначених стороною обвинувачення у злочинній схемі, не отримувало та на даний час у ТОВ «Рікус» змінилися власники та керівництво, а гроші на рахунках товариства взагалі відсутні, тому стверджує, що накладення арешту не має жодного відношення до об'єктивного розслідування кримінального правопорушення та має на меті перешкоджання здійсненню нормальної діяльності товариства.

Також апелянт стверджує, що слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, однак слідчий суддя вказаних вимог закону не дотримався, оскільки наклав арешт на усі рахунки ТОВ «Рікус», що повністю паралізує діяльність товариства. Зазначає, що кримінальне провадження, в рамках якого накладено арешт на майно, триває з 07.05.2014 року, разом з цим жодній особі не повідомлено про підозру, а відтак, органом досудового розслідування безпідставно зазначено, що вказані грошові кошти необхідно арештувати з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Крім того, апелянт ставить питання про витребування з Печерського районного суду міста Києва протоколів автоматичного розподілу справ № 757/10828/17-к, № 757/10826/17-к, № 757/10834/17-к, № 757/10835/17-к з метою перевірки дотримання вимог ст. 35 КПК України та встановлення обставин щодо можливого втручання в автоматизовану систему документообігу суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді має бути поновлений, а апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів вбачається, що клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без участі власника майна, а відомості щодо отримання ним копії оскаржуваної ухвали у справі відсутні. Про існування оскаржуваної ухвали, як зазначає апелянт, йому стало відомо 01.03.2017 року з Єдиного державного реєстру судових рішень і даний факт не спростовується матеріалами провадження. За таких обставин, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів провадження, управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України розслідується кримінальне провадження № 42014000000000375 від 07.05.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч.ч. 1, 3 ст. 212, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212, ч.ч. 2, 1 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «Церсаніт інвест» (код 33529350), протягом 2015-2016 років, при придбанні природного газу по значно завищеним цінам через «транзитне» ТОВ «Транс-Газ Бюро» (код 37634827), яке у подальшому відобразило його придбання у підприємств з ознаками фіктивності ТОВ «Газойлпетроліум» (код 37955690), ТОВ «Актів-газ-трейд» (код 39413386), ТОВ «Газойлтрейд» (код 37956191), ТОВ «Кепітал агроінтернешнл» (код 39745848), ТОВ «Дашар» (код 39588191), ТОВ «Лукан» (код ЄДР 39717234), ТОВ «Коптос» (код 39167923), ТОВ «Агро-КС» (код 38102535), ТОВ «Розвиток 2015» (код 39606566), ТОВ «Ірпінь реконструкція» (код 39606634), ТОВ «Рована груп» (код 39866718), ухилились від сплати ПДВ на суму 9,8 млн. грн.

Згідно версії сторони обвинувачення, до вчинення вказаного кримінального провадження причетне ТОВ «РІКУС». Страхові компанії перераховують безготівкові кошти на розрахункові рахунки ТОВ «РІКУС» (код 39062310) в сумі 518 млн. грн., за начебто придбання цінних паперів, ймовірніше за все з метою конвертації зазначених коштів у готівку так як ТОВ «РІКУС» має ознаки фіктивності, що підтверджуються результатами перевірки здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «РІКУС» на фондовому ринку України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Орган досудового розслідування вважає встановленим, що для реалізації своїх протиправних дій ТОВ «РІКУС» (код ЄДРПОУ 39062310), використовує банківські рахунки відкриті в ПАТ «Глобус» (МФО 380526) м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, розрахунковий рахунок №2650500129496.)

23.02.2017 року старший слідчий в особливо важливих справах управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Геги Р.В., за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Вакаровим Д.В. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунках ТОВ «РІКУС» (код ЄДРПОУ 39062310) відкритих в ПАТ «Глобус» (МФО 380526) м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, розрахунковий рахунок №2650500129496 з забороною службовим особам та працівникам ТОВ «РІКУС» (код ЄДРПОУ 39062310) їх представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, окрім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, починаючи з 23.02.2017 року.

Це клопотання мотивовано тим, що в ході досудового розслідування виникла необхідність накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку №2650500129496 відкритому ТОВ «РІКУС» (код ЄДРПОУ 39062310) в ПАТ «Глобус» (МФО 380526) м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, з метою забезпечення збереження речових доказів - грошей, набутих кримінально протиправним шляхом та спеціальної конфіскації.

23.02.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва клопотання слідчого задоволено.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42014000000000375, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого Геги Р.В. та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на грошові кошти, з огляду на те, що грошові кошти, які знаходяться на рахунку можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення, або одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак, зазначених вимог закону старший слідчий в особливо важливих справах управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Гега Р.В. та слідчий суддя не дотрималися.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Таким чином, можна зробити висновок, що у клопотанні слідчим одночасно зазначено правові підстави для накладення арешту, що передбачені п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України речові докази є одним із процесуальних джерел доказів. Відповідно до ч. 1 ст. 98 цього Кодексу речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Посилаючись у клопотанні, що до вчинення вказаного кримінального провадження причетне ТОВ «Рікус» та страхові компанії перераховують безготівкові кошти на розрахункові рахунки ТОВ «Рікус» (код 39062310) в сумі 518 млн. грн., за начебто придбання цінних паперів, ймовірніше за все з метою конвертації зазначених коштів у готівку так як ТОВ «Рікус» має ознаки фіктивності, слідчий та прокурор повинні були зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження вищезазначених висновків.

Однак, жодних об'єктивних даних, які б підтверджували, що грошові кошти, які знаходяться на вищевказаному рахунку ТОВ «Рікус» (код ЄДРПОУ 39062310) відкритому в ПАТ «Глобус» (МФО 380526) м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, отримані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, колегія суддів з наданих до суду матеріалів провадження не вбачає. При цьому слідчим не надано до клопотання належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності накладення на них арешту.

Крім того, в матеріалах, доданих слідчим до клопотання відсутня інформація, що вказані грошові кошти, визнані у кримінальному провадженні речовими доказами, не надано таких даних і прокурором у судовому засіданні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що твердження сторони обвинувачення про необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів у даному випадку є недоведеним у зв'язку з недостатністю належних та допустимих доказів матеріалами, доданими слідчим до клопотання та прокурором у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України з метою забезпечення спеціальної конфіскації арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Оскільки матеріалами за клопотанням слідчого не доведено, що грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Рікус», були одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, чи були предметом злочину або були підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби або знаряддя вчинення злочину, то на них не може бути також накладено арешт з метою спеціальної конфіскації, передбаченої ст. 96-2 КК України, про яку теж міститься посилання в клопотанні слідчого.

Не може бути метою накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Рікус» спеціальна конфіскація майна, як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи також у зв'язку з тим, що жодній службовій особі цього товариства у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру та безпосередньо щодо ТОВ «Рікус», як юридичної особи, провадження не здійснюється.

Враховуючи, що посадовим особам ТОВ «Рікус» у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, як не повідомлено про підозру в даному кримінальному провадженні будь-яким іншим особам, колегія суддів приходить до висновку, що твердження сторони обвинувачення про наявність правових підстав для арешту грошових коштів на рахунках зазначеного товариства у банківській установі у тому числі і з метою забезпечення спеціальної конфіскації взагалі спростовується.

Що стосується доводів апелянта з приводу можливого втручання в автоматизовану систему документообігу суду, то вони є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки в матеріалах провадження міститься протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду - судді-доповідачу Литвиновій В.І, який не викликає жодних сумнівів в колегії суддів. Також колегія суддів не вбачає необхідності здійснювати витребування протоколів автоматичного розподілу інших справ, зазначених в апеляційній скарзі, оскільки це не стосується розгляду даного клопотання слідчого про арешт майна і не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційна скарга представника ТОВ «Рікус» задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти на рахунку ТОВ «Рікус» за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представникуТовариства з обмеженою відповідальністю «Рікус» ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року.

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рікус» ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Геги Р.В., погоджене із прокурором відділу Генеральної прокуратури України Вакаровим Д.В. та накладено арешт на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунках ТОВ «РІКУС» (код ЄДРПОУ 39062310) відкритих в ПАТ «Глобус» (МФО 380526) м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, розрахунковий рахунок №2650500129496 з забороною службовим особам та працівникам ТОВ «РІКУС» (код ЄДРПОУ 39062310) їх представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, окрім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, починаючи з 23.02.2017 року - скасувати.

Постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Геги Р.В., погоджене із прокурором відділу Генеральної прокуратури України Вакаровим Д.В. про накладення арешту на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунках ТОВ «РІКУС» (код ЄДРПОУ 39062310) відкритих в ПАТ «Глобус» (МФО 380526) м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, розрахунковий рахунок №2650500129496 з забороною службовим особам та працівникам ТОВ «РІКУС» (код ЄДРПОУ 39062310) їх представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, окрім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, починаючи з 23.02.2017 року - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____ ________ _____

Т.В. Росік В.В. Дзюбін О.Б. Присяжнюк