АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засіданняГлиняного В.П., Масенка Д.Є., Редик С.А., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 28 березня 2017 року, апеляційну скаргу захисника Радзієвського Ю.Є. в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року, щодо
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,-
за участю: прокурора захисника підозрюваного Макара О.І., Радзієвського Ю.Є., ОСОБА_6,ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро ХалявкаВ.В., погоджене начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачиною С.С., та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 06 квітня 2017 року, з визначенням застави в розмірі 6 575 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 520 000 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя врахував тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, дані про особу підозрюваного, обставини справи, обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України та прийшов до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою з урахуванням характеристики підозрюваного є недоцільним, у зв'язку з неефективністю.
Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. ранку.
Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з низкою порушень матеріального та процесуального законодавства України.
Посилається на те, що слідчий суддя не прийняв до уваги та не врахував вимоги ст. 178 КПК України, зокрема, стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_6, наявність на утриманні у нього неповнолітнього сина 2001 року народження та відсутність судимостей.
Звертає увагу захисник на невідповідності оскаржуваної ухвали вимогам законодавства щодо відсутності обґрунтованої підозри пред'явленої його довірителю та на помилково визначену кваліфікацію дій ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Стверджує, що в порушення п. 4 ч. 1 ст. 190, п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі взагалі не посилається та не встановлює обставини, які дають підстави для висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, сторона захисту зазначає, що погоджується лише з існуванням в деякій мірі ризику ухилення підозрюваного від слідства та суду, що обґрунтовується лише тяжкістю та категорією інкримінованого йому злочину та який можливо запобігти шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі.
В своїй апеляційній скарзі адвокат зазначає і те, що судом проігноровано вимоги п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України та визначено підозрюваному ОСОБА_6 заставу, яка є непомірною для останнього.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які просили скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 25 жовтня 2013 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32013110110000482, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
06 лютого 2017 року о 16 год. 05 хв. ОСОБА_6 затримано детективами НАБУ в порядку ч. 1 ст. 208 КПК України за місцем проживання та того ж дня його повідомлено про підозру в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
08 лютого 2017 року детектив Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро Халявка В.В., за погодженням начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачини С.С., звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6, з одночасним визначенням застави в розмірі 6 575 прожиткових мінімумі для працездатних осіб, що становить 10 520 000 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року вищевказане клопотання органу досудового розслідування задоволено.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою і підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні детектива підстави для застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_6, вислухана думка сторони обвинувачення та сторони захисту, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилався детектив у клопотанні, колегією суддів з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, детективом зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Посилання захисника щодо відсутності обґрунтованої підозри пред'явленої його довірителю та на помилково визначену кваліфікацію дій ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, є безпідставними, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Наявність обставин, визначених ст. 178 КПК України, які на думку захисника не враховані слідчим суддею, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей и документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Що стосується посилань в апеляційні скарзі на ті обставини, що слідчий суддя в порушення п. 4 ч. 1 ст. 190, п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, в оскаржуваній ухвалі взагалі не посилався та не встановив обставини, які підтверджують існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу, то колегія суддів вважає їх непереконливими, оскільки наявність існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України підтверджуються матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження суду першої інстанції.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник підозрюваного просить скасувати ухвалу судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
При цьому судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням обставин справи, а також виключного випадку, визначив заставу у розмірі 6 575 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 520 000 грн., що належним чином забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. З таким твердженням слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, даних про його особу, обрав запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро ХалявкаВ.В., погоджене начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачиною С.С., та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 06 квітня 2017 року, з визначенням застави в розмірі 6 575 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 520 000 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну захисника Радзієвського Ю.Є. в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
Паленик І.Г. Глиняний В.П. Масенко Д.Є.
Справа №11-сс/796/1108/2017 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції -Бобровник О.В. Доповідач: Паленик І.Г.
Судове рішення № 65994448, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 28.03.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 760/18246/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: