Ухвала суду № 65993930, 11.04.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/1008/16-ц

Провадження № 22-ц/792/473/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого судді Купельського А.В.,

суддів: Спірідонової Т.В., Янчук Т.О.,

за участю секретаря: Кошельника В.М.

сторін: представників апелянта ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представників відповідача ПП „Моноліт-Буд ОСОБА_3 ТА ОСОБА_4, представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до приватного підприємства «Моноліт-Буд», третьої особи житлово-будівельного кооперативу «Сковороди-14» про стягнення коштів за договором та трьох відсотків річних та за зустрічним позовом приватного підприємства «Моноліт-Буд» до ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу транспортних засобів недійсним,

в с т а н о в и л а :

У січні 2016 року ОСОБА_7, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що 15 жовтня 2012 року між ним та ЖКК „Сковороди-14 було укладено договір-доручення №8К, відповідно до якого позивач доручає, а останній зобовязується від імені і за рахунок позивача вчинити дії щодо створення системи економічної і соціальної допомоги члену кооперативу „Сковороди-14, спрямовані на покращення його житлових умов, шляхом направлення переданих ЖБК „Сковороди-14 коштів на будівництво частини житлового будинку (обєкту) за адресою: м. Хмельницький, вул. Сковороди, 14/1, а саме: 2-х кімнатної квартири №8, загальною площею 91,1 кв.м. На виконання договору ОСОБА_7 сплатив грошові кошти у сумі 309284,50 грн. За додатковою угодою від 2 вересня 2015 року ОСОБА_7 передав ПП „Моноліт-Буд транспортні засоби. Кошти у сумі 309284,50 грн. сплачені позивачем на рахунок житлово-будівельного кооперативу «Сковороди-14», а решту коштів у сумі 182655,50 грн. позивач мав передати коштами від реалізації майна.

Отримавши майно, ПП „Моноліт-Буд не сплатило ОСОБА_6 кошти за придбані транспортні засоби, відповідна сума не спрямована і на рахунок ЖБК „Сковороди-14, що створює перешкоди позивачу по виконанню умов договору-дорученню № 8К від 15 жовтня 2015 року.

У звязку з цим позивач, уточнивши позовні вимоги (а. с. 210), просив суд стягнути на його користь з ПП „Моноліт-Буд грошові кошти у сумі 181335 грн. за договором купівлі-продажу від 3 вересня 2015 року; стягнути на його користь з ПП „Моноліт-Буд 3% річних у сумі 5842 грн.

Водночас, у лютому 2016 року ПП „Моноліт-Буд звернулось до місцевого суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6, вказувало, що договір купівлі-продажу укладено в неналежній формі, що ОСОБА_7 навмисно здійснив дії щодо завищення ціни засобів та шляхом обману схилив працівника ПП „Моноліт-Буд ОСОБА_8 підписати довідки-рахунки, що призвело до укладення між сторонами договору купівлі-продажу самоскиду та причепу. Придбання цих засобів не відповідає волевиявленню відповідача-позивача. У звязку з цим, підприємство просило суд визнати договір купівлі-продажу від 3 вересня 2015 року, укладений між ним та ОСОБА_6 недійсним, стягнути з останнього на користь ПП „Моноліт-Буд сплачений судовий збір.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 грудня 2016 року у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено. Судові витрати по справі за позовом ОСОБА_6 віднесено в рахунок держави.

Не погоджуючись з рішенням суду про відмову в задоволені його позову, ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити рішення про задоволення його позовних вимог до ПП „Моноліт-Буд.

Вважає рішення незаконним та необґрунтованим. На його думку судом першої інстанції допущено неповне зясування обставин, які мають значення для справи, у рішенні неправильно застосовані законодавчі норми, якими регулюються відповідні цивільні відносини, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до судової помилки при прийнятті рішення.

Не погоджується з висновком суду про те, що підстави для стягнення коштів з ПП „Моноліт-Буд в сумі 181335 грн. та 3% річних в сумі 5842 грн. відсутні. Всупереч цьому висновку суду апелянт зазначає, що у відповідача відсутнє будь-яке документальне підтвердження про сплату коштів ОСОБА_6

Апелянт звертає увагу суду на те, що договори укладені між фізичною та юридичною особою, тоді як остання не має права проводити розрахунки, які не відображаються у фінансових документах, оскільки це є порушенням норм чинного законодавства.

Кошти за реалізацію транспортних засобів ОСОБА_7, за його словами, до цього часу не отримав, а будучи заздалегідь запевненим керівником підприємства про належне подальше виконання умов договору, зокрема, щодо проведення грошових розрахунків за транспортні засоби після оформлення документів по купівлі-продажу, які мають бути зафіксованими відповідними документами фінансового обліку та звітності (квитанціями, ордерами тощо), підписав означені вище договори. Таким чином, вказані пункти договорів суперечать вимогам чинного законодавства, а тому є недійсними.

Крім того, як вказує апелянт, судом при прийнятті рішення не було враховано, що директор ПП „Моноліт-Буд спочатку, не визнаючи позовних вимог ОСОБА_6, в ході судового засідання надав пояснення та зазначив, що кошти ОСОБА_6 не передавались, в подальшому вказав про передачу коштів його працівником ОСОБА_8, а пізніше стверджував, що кошти були позичені ОСОБА_6, що свідчить про намагання керівника підприємства уникнути виконання умов договору та сплатити позивачу кошти за придбані в нього транспортні засоби. Також, директором підприємства неодноразово зазначалось, що ПП „Моноліт-Буд готове купити транспортні засоби у ОСОБА_6, однак, за меншу ціну, для чого заявлялось клопотання про призначення експертизи щодо визначення ринкової вартості транспортних засобів.

Судом також не було враховано того, що ОСОБА_8 як працівник ПП „Моноліт-Буд не був уповноважений здійснювати фінансові розрахунки від імені підприємства, що підтверджується виданою йому та наявною в матеріалах справи довіреністю.

Рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Моноліт-Буд» до ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу транспортних засобів недійсним не оскаржується, тому судом не перевіряється.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторонами в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

3 вересня 2015 року ОСОБА_7, згідно довідок-рахунків та договору продав за 181335,00 грн. приватному підприємству „Моноліт-Буд спеціалізований причіп ПР 1-Р-З, д.н. НОМЕР_1, 1979 року випуску, та спеціалізований вантажний самоскид, 1992 року випуску, марки ЗИЛ-ММЗ, д.н. НОМЕР_2 (а.с. 38, 39, 89-103).

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд виходив з того, що відповідно до п. 2.3 договорів довідок-рахунків покупець сам на сам передав продавцеві, а продавець одержав 181416 грн. готівкою. Тому, підстав для стягнення коштів з ПП „Моноліт-Буд в сумі 181335,00 грн. та 3% річних в сумі 5842,00 грн. суд не знайшов.

З таким висновком погоджується колегія суддів Апеляційного суду. Посилання апелянта, що він не погоджується з висновком суду про те що покупець сам на сам передав продавцеві, а продавець одержав 142870,00 грн. готівкою не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки це посилання спростовується письмовими доказами.

Зауваження апелянта, що за договорами укладеними між фізичною та юридичною особою, розрахунки не можуть проводитись готівкою є безпідставним. Воно спростовується вищенаведеними договорами довідками-рахунками, в яких зазначено, що позивач отримав кошти.

Відповідних рішень правоохоронних органів, що ОСОБА_7, кошти за реалізацію транспортних засобів не отримав, позивач до суду не надав. Рішень судів про визнання недійсним договорів про продажу ОСОБА_6 транспортних засобів до суду не надано.

Не може бути підставою для скасування рішення суду посилання апелянта, що судом при прийнятті рішення не було враховано зміну позицій відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив зміну своєї позиції відсутністю необхідних доказів. При виявлені доказів позиція змінилась.

Посилання апелянта, що ОСОБА_8 як працівник ПП „Моноліт-Буд не був уповноважений здійснювати фінансові розрахунки від імені підприємства спростовується виданою йому та наявною в матеріалах справи довіреністю (а.с. 152).

Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_9

Суддя: /підпис/ ОСОБА_10

Суддя: /підпис/ ОСОБА_11

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_9

____________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_12 Категорія: 19

Доповідач: Купельський А.В.