Рішення № 65991569, 05.04.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 305/1362/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 квітня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Бисаги Т.Ю. і ОСОБА_1,

при секретарі: Шукаль О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Рахівського районного суду від 05 листопада 2015 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

ТзОВ «Кредитні ініціативи» (надалі Товариство) звернулося у суд із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у липні 2015 р.

Просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 593 від 20.10.2006 р., яка станом на 01.06.2015 р. складає 238 347,18 грн. і включає в себе 167541,16 грн. заборгованості за кредитом, 54858,20 грн. заборгованості по відсотках, 15947,20 грн. пені за один рік, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на будинок із надвірними спорудами № 6а, що розташований в смт. Ясіня, вул. Борканюка, 6-а, Рахівського району Закарпатської області (житлова площа 227,69 кв. м, загальна площа 477,63 кв. м), шляхом проведення прилюдних торгів згідно із Законом України «Про виконавче провадження» із початковою ціною, установленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Вирішити питання розподілу судових витрат.

На обґрунтування Товариство зазначало, що позаяк ОСОБА_2 як позичальник належним чином не виконував узятих на себе кредитних зобовязань, то воно вправі вимагати стягнення виниклої станом на 01.06.2015 р. кредитної заборгованості на загальну суму 238 347,18 грн. за рахунок предмету іпотеки.

Рішенням Рахівського районного суду від 05 листопада 2015 р. у позові відмовлено.

Товариство просить скасувати це рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Доводить про порушення норм матеріального та процесуального права. Указує, що підстав для відмови в задоволенні позову не було, оскільки позивачем згідно з порядком, установленим законом, було надано копію витягу про реєстрацію у державному реєстрі іпотек своїх речових прав на нерухоме майно № 1450794 від 13 грудня 2013 р. Зазначає, що надало до суду першої інстанції належні докази переходу прав вимоги.

У письмових запереченнях відповідачі просять залишити рішення суду першої інстанції в силі як законне та обґрунтоване, а скаргу відхилити як безпідставну.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню із ухваленням нового по суті позовних вимог, із таких мотивів.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив із того, що Товариство не надало належних і допустимих доказів у підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором від 20 жовтня 2006 р. до позивача, належного повідомлення відповідача про відступлення права вимоги за його борговими зобов'язаннями та державної реєстрації відступлення прав вимоги за іпотечними договорами.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком через його невідповідність обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Так, установлено, що 20 жовтня 2006 р між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 593, відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 49 500 доларів США зі сплатою 12 % річних терміном до 19 жовтня 2021 р. (а.с.6-10). З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором між банком і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки від 24 жовтня 2006 р № 593-594, відповідно до умов якого банку передано в іпотеку будинок з надвірними спорудами, що розташований по вул. Борканюка, 6-а, в смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області (а.с.13-15). 17 грудня 2012 р між TOB «Кредитні ініціативи» та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого TOB «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги за кредитним договором від 20 жовтня 2006 р (а.с.26-40).

ОСОБА_2 належним чином умови договору не виконував, у результаті чого станом на 01 червня 2015 р утворилась заборгованість на загальну суму 238347,81 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 7959,87 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку становить 167541,16 грн., заборгованості за відсотками 2 606,13 доларів США, що становить 54858,20 грн., пені в межах строку позовної давності в один рік 15947,82 грн. (а.с.54).

Висновок суду першої інстанції про відсутність державної реєстрації відступлення прав вимоги за іпотечними договорами не відповідає нормам матеріального права, оскільки державна реєстрація речових прав про реєстрацію іпотеки є лише офіційним визнанням державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Позивачем було надано копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки (а.с.18), де іпотекодержателем є Товариство. На думку колегії суддів цей доказ є належним і допустимим у контексті спірних правовідносин.

Належність переходу прав кредитора в зобов'язанні до Товариства підтверджується договором відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 р. (а.с.26-36), договором про передачу прав за договорами забезпечення (а.с.37-40), витягом із Додатку № 1 до Договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17 грудня 2012 р. (а.с.52), витягом із реєстру позичальників (Додаток №1) до Договору про відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 р. (а.с.53).

Повідомлення відповідачів про відступлення прав вимоги підтверджується повідомленням про усунення порушень, вимога про добровільне виселення № 551 від 06.07.2015 р. (а.с.55-56) і копією листа про відправку рекомендованої кореспонденції (а.с.57).

Окрім того, за висновками Верховного Суду України, які викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 р., відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням. У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні. Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обовязку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обовязку погашення кредиту взагалі.

Частинами першою та третьою статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За правилами частини 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

За змістом частин 2, 3 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Колегія суддів констатує, що відповідачі взятих на себе зобовязань належним чином не виконували, внаслідок чого в них виникла заборгованість за кредитним договором, який був забезпечений іпотекою. У звязку з цим Товариство правомірно звернулося у суд за захистом своїх порушених прав шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому відповідачі факту наявності в них заборгованості за кредитним договором не заперечують.

У контексті наведеного колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню як обґрунтований і доведений.

Судові витрати в сумі 6435,42 грн. відповідно до вимог ст. 88 належить присудити позивачу з відповідачів порівну по 3217,71 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 35, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 303 ч.1, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3, п.4, ч.2, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, -

ВИРІШИЛА:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити.

2. Рішення Рахівського районного суду від 05 листопада 2015 року скасувати.

3. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити.

4. У рахунок погашення заборгованості в сумі 238347 (двісті тридцять вісім тисяч триста сорок сім) грн. 18 коп. за кредитним договором № 593 від 20 жовтня 2006 року, яка складається із 167541 (сто шістдесят сім тисяч п'ятсот сорок одна) грн. 16 коп. заборгованості за кредитом, 54858 (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 20 копійок заборгованості по відсотках, 15947 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 82 коп. пені за один рік, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: будинок із надвірними спорудами № 6-а по вул. Борканюка в смт. Ясіня Рахівського району (загальною площею 477,63 кв. м, житловою 227,69 кв. м) шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, але не менше суми 1025374 (один мільйон двадцять п'ять тисяч триста сімдесят чотири) грн., указаної в іпотечному договорі № 593-594 від 24.10.2006 р.

5. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» по 3217 (три тисячі двісті сімнадцять) грн. 71 коп. судових витрат із кожного.

6. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: