Ухвала суду № 65991080, 06.04.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/4898/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

06 квітня 2017 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого судді Фазикош Г. В.

суддів Собослоя Г. Г., Бисаги Т. Ю.

з участю секретаря Чучки Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2016 року по справі за позовом ПАТ «Закарпатгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий газ, -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2014 року ПАТ «Закарпатгаз» предявило позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий газ.

Свої вимоги товариство мотивувало тим, що 17 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Закарпатгаз» (далі з метою приведення діяльності товариства до вимог закону України «Про акціонерні товариства» змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз») та ОСОБА_1 був укладений договір про надання населенню послуг з газопостачання № 26015. Виходячи з умов договору, станом на 01.04.2014 року ОСОБА_1 заборгував за надання йому послуг з газопостачання суму в розмірі 37 816,50 грн.

При цьому, позивач вважав, що рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 21 березня 2014 року по іншій судовій справі встановлено, що дії ПАТ «Закарпатгаз» по відправленню відповідачу попередження про припинення газопостачання та по нарахуванню заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 39830,55 грн. є правомірними.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2016 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду першої інстанції, як завідомо неправомірне, звільнивши його від сплати судового збору, оскільки є інвалідом війни. Свої вимоги обґрунтовував тим, що ніякої заборгованості за спожитий природний газ перед ПАТ «Закарпатгаз» у нього не має, після переїзду на постійне місце проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 у 2000 році із своєю дружиною ОСОБА_2 пільгами за комунальні послуги за адресою попереднього місця проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, не користувався. Свої обовязки перед ПАТ «Закарпатгаз» і Управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської РДА він виконав в повному обсязі.

16 лютого 2017 року відповідач ОСОБА_1 помер згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 І-ФМ №227730 (том 2 а. с. 181).

В судовому засіданні в апеляційній інстанції представник позивача ОСОБА_4 пояснив, що ним подавалося клопотання про зупинення провадження у справі у звязку із смертю відповідача ОСОБА_1 на строк шість місяців, тобто на час необхідний для прийняття спадщини жінкою покійного відповідача ОСОБА_2, яка проживала із ним та відповідно користувалася комунальними послугами за адресою вул. Українська, 26, с. Минай, Ужгородського району, однак як йому стало відомо ОСОБА_2 померла ще в 2010 році та враховуючи, що дане житло покійному подружжю ОСОБА_2 на праві власності не належало, залишив вирішення питання про зупинення чи закриття провадження у справі на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що провадження у справі підлягає закриттю відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст. 205 ЦПК України, з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Пункт 6 частини 1 статті 205 ЦПК України передбачає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З матеріалів даної справи слідує, що ПАТ «Закарпатгаз» предявило позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий газ в розмірі 37 816,50 грн., яка виникла станом на 01.04.2014 року.

Також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, із своєю дружиною ОСОБА_2, із якою спільно користувався комунальними послугами, однак нерухоме майно на праві власті покійному подружжю не належало. Обоє померли. Інші особи у будинку не проживали.

Згідно із ч. 1 ст. 608 ЦК зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Що стосується суті ухваленого рішення місцевого суду, то колегія констатує, що вважати його повністю законним і обґрунтованим підстав не має, оскільки воно ґрунтується на простому цитуванні витримок з інших судових рішень, учасником яких була одна з сторін, без зясування розміру заборгованості та його складових, яка була стягнута.

За цих обставин, підстав для застосування вимог ч. 2 ст. 310 ЦПК України, не має.

Керуючись статтею 307, 310, 313-315, 317, 319 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2016 року скасувати, провадження у справі - закрити відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді