Рішення № 65990842, 12.04.2017, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/12/17

Провадження № 2/304/97/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2017 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Амаровича В. П.,

при секретарі Ковач М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна» звернулося в суд з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що 27 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено угоду №180741 та підписано додатки №1 та №2 до неї, які є невідємними її частинами. Відповідно до умов угоди позивач надає послуги, спрямовані на придбання учасником угоди автомобіля на основі системи Автоплан, що полягають у формуванні груп учасників, організації та проведення в групах Асигнаційних актів (захід на якому надається право на отримання автомобіля) та інших послуг, що гарантують придбання автомобіля кожним з учасників. ОСОБА_1 зобовязувався оплатити 100% вартості автомобіля та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 100 (ста) щомісячних повних внесків. Угоду було укладено з метою придбання автомобіля ГАЗ 32213. На Асигнаційному акті від 28 липня 2011 року ОСОБА_1 було надано право на отримання автомобіля (ГАЗ 32213), ціна якого на той момент становила 123000,00 грн. Далі ОСОБА_1, звернувся до позивача із заявою про вибір іншої моделі автомобіля, а саме ВАЗ 210994, вартість якого становила 64950,00 грн. Різницю між цінами вищезазначених моделей автомобілів в розмірі 58050,00 грн. було зараховано на графік внесків і в подальшому ОСОБА_1 мав сплачувати повні внески відповідно до поточної ціни автомобіля вказаного в додатку №1 до угоди (ГАЗ 32213). 10 вересня 2011 року ОСОБА_1 автомобіль ВАЗ 210994 отримав та зареєстрував його на своє імя. 05 серпня 2011 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки відповідно до якого вони зобовязалися відповідати перед позивачем у разі невиконання ОСОБА_1 зобовязань за угодою №180741. ОСОБА_1 протягом січня 2008 року по лютий 2014 року сплачував щомісячні внески, а починаючи з березня 2014 року сплату припинив. Згідно зазначеного договору поруки ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зобовязані солідарно відповідати перед позивачем за невиконання ОСОБА_1 в повному обсязі своїх зобовязань, а в разі їх невиконання відповідати перед позивачем як солідарні боржники. Станом на квітень 2016 року заборгованість складає 33393,58 грн.. Враховуючи наведене, позивач просить стягну солідарно з відповідачів суму заборгованості в судовому порядку.

У судове засідання представник позивача не зявився, подав клопотання, у якому просить розглядати справу за його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у судове засідання не зявилися, однак подали заяву в якій просять розглядати справу за їх відсутності, у задоволенні позовних вимог просять відмовити на підставі наданих ними заперечень. Заперечення мотивується тим, що у звязку зі смертю боржника (ОСОБА_1І.) за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається зміна боржника в зобовязанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину. На поручителів може бути покладений обовязок щодо належного виконання зобовязання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності в позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за нового боржника, зафіксованої в тому числі в договорі поруки як згоди відповідати за виконання зобовязання перед будь-яким кредитором у разі переведення боргу за забезпечувальними зобовязаннями. Такої згоди поручителів відповідати за правонаступника боржника у договорі поруки від 05 серпня 2011 року не зафіксовано, а відповідно покладення на них такого обовязку буде неправомірним.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 27 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено угоду №180741 з додатки №1 та №2 до неї, які є невідємними її частинами. Відповідно до умов угоди позивач надає послуги, спрямовані на придбання учасником угоди автомобіля на основі системи Автоплан, що полягають у формуванні груп учасників, організації та проведення в групах Асигнаційних актів (захід на якому надається право на отримання автомобіля) та інших послуг, що гарантують придбання автомобіля кожним з учасників. ОСОБА_1 зобовязувався оплатити 100% вартості автомобіля та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 100 (ста) щомісячних повних внесків. Угоду було укладено з метою придбання автомобіля ГАЗ 32213. 28 липня 2011 року на заході на якому надається право на отримання автомобіля ОСОБА_1 було змінено модель автомобіля, з ГАЗ 32213 на ВАЗ 210994. 10 вересня 2011 року ОСОБА_1 автомобіль ВАЗ 210994 отримав та зареєстрував його на своє імя, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ 934557.

З 29 січня 2008 року по 07 лютого 2014 року ОСОБА_1 сплачував щомісячні внески згідно розрахунку платежів за угодою №180741 наданого позивачем.

Крім того, встановлено, що 05 серпня 2011 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, зареєстрований в реєстрі за №1473, відповідно до якого вони зобовязалися відповідати перед позивачем у разі невиконання ОСОБА_1 зобовязань, що виникають з угоди №180741 як солідарні боржники.

Також встановлено, що ОСОБА_1 помер 22 березня 2014 року, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії І-ФМ №171367 від 24 березня 2014 року виданого виконавчим комітетом Рокосівської сільської ради Хустського району Закарпатської області. Крім того, відповідно до повідомлення Перечинської державної нотаріальної контори від 01 березня 2017 року спадкова справа на майно померлого ОСОБА_1 не заведена.

Згідно ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Відповідно до ст. 553 цього Кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ст. 554 цього Кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст. 608 цього Кодексу зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до п. 5 ст. 1219 цього Кодексу не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1282 цього Кодексу спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Крім того, згідно умов договору поруки, укладеного між ПАТ «АІСЕ Україна» та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в п. 4.2. зазначено, що зобовязання за цим договором припиняються також коли боржник повністю вибув із передбачених угодою зобовязань внаслідок заміни його іншою особою (заміна сторони в договорі), якщо співпоручителі не виявляють бажання відповідати за нового боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Отже, враховуючи те, що боржник за основним зобовязанням ОСОБА_1 помер, правонаступників після нього не встановлено, тому відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не зобовязані виконувати умови договору поруки від 05 серпня 2011 року, щодо погашення боргу перед позивачем згідно угоди від 27 грудня 2007 року №180741 і з цих підстав суд вважає, що у позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 523, 553, 554, 559, 608, 1219, 1282 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: ОСОБА_5