Постанова № 65990644, 13.04.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/6351/16-п Номер провадження 33/775/3/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року місто Бахмут Донецької області

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області Смірнова В.В., за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, захисника - ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 на постанову судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 листопада 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та йому призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

ВСТАНОВИЛА:

Постановою суду встановлено, що 17 вересня 2016 року о 00:05 годині в м. Покровську по вул. Шевченко, ОСОБА_2, який керував транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1 з ознаками сп'яніння (запах алкоголю з рота), відмовився в присутності двох свідків від проходження, в порядку ст. 266 КУпАП України, огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а саме продуття газоаналізатору «Drager» та медичного огляду, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 листопада 2016 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 прохав скасувати постанову суду та провадження закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення. Апелянт зазначає наступне, 17.09.2016 року він знаходився в гостях у своїх знайомих в районі вул. Шевченка в м. Покровськ Донецької області, автомобіль марки «ВАЗ 21021» н.з. НОМЕР_1 стояв на парковці біля магазину (російською мовою) «Хозяин». Близько 00:50 години зателефонував своїй дружині з проханням приїхати за ним, оскільки за кермо самостійно сісти не може з причини споживання алкогольних напоїв. Дружину чекав біля автомобілю і в той момент до нього підійшли працівники дорожньої поліції та один з інспекторів вказав на допущення ним керування транспортним засобом в 00:05 годин в стані алкогольного сп'яніння. Наголошення на тому, що він не керує автомобілем, а знаходиться біля транспортного засобу не прийнято до уваги співробітниками поліції, які запросили двох свідків та в їх присутності склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При дачі показань, визнав, що від проходження огляду на стан сп'яніння з використанням технічних засобів та медичного освідчення дійсно відмовився.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав апеляційні вимоги і просив їх задовольнити, вивчивши матеріали справи, допитавши свідків та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню, за таких підстав.

Таким чином апеляційний суд зазначає наступне.

Суд першої інстанції невірно встановив обставини, які мали місце 17.09.2016 року, допустив суперечності у своїх висновках, вказавши, що ОСОБА_2 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння 00.05. хв.. 17.01.2016 р., посилаючись на відповідний відеозапис 17.09.2016 р. який був зроблений 22 г. 24 хв.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції допустив порушення вимог ст..ст.245, 252, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.

Висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ґрунтується на протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях свідків, а також на відеозаписах.

ОСОБА_2 в апеляційному суді підтвердив обставини, зазначені в апеляційній скарзі.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 підтвердив обставини, викладені в протоколі, не міг пояснити розбіжності щодо часу події; пояснив, що відеозапис здійснював на своїй відеокамері; відеозапис із камери магазину був вилучений також за власною ініціативою.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 245 КпАП України передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та інші обставини. Так, відносно ОСОБА_2 складений протокол про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При розгляді судової справи суд не перевірив усі обставини справи і не надав належної правової оцінки наявним доказам.

Так, суд посилається як на доказ вини ОСОБА_2 на відеозапис з магазину «Хозяин» в період часу з 22 год. 23 хвилин, просмотром якого встановлено, що автомобіль було припарковано на парковці. Але в протоколі, який було складено у 00 год. 50 хв., і котрий суд визнав складеним належним чином, встановлено, що нібито він керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння у 00 годині 05 хвилин.

Цю розбіжність суддя інтерпретував як той факт, що 17.09.2016 року у 00 год. 05 хвилин ОСОБА_2 відмовився від проходження освідкування на стан алкогольного сп'яніння, а свідок ОСОБА_5 пояснював в суді, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в 00 год. 40 хвилин 17.09.2016 р.

Згідно до вимог п.6 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.

Крім того, згідно до п.9 розділу II вказаної Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Якщо, з висновку суду ОСОБА_2 був за кермом у 22 год. 24 хв., а протокол складено у 00 год. 50 хв., тоді пройшло більше двох годин, що не прийнято до уваги судом.

Таким чином, в основу судового рішення були покладені відеозаписи, отримані в незаконний спосіб.

Колегія суддів в даному випадку бере до уваги наступне.

Із рішення КСУ від 21.10.2011 року вбачається, що збирання, перевірка та оцінка доказів можливі лише в порядку, передбаченому законом. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України ( 254к/96-ВР ) "обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом" дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Хоча вказане рішення КСУ стосується кримінального обвинувачення, між тим воно є таким, що підлягає правозастосуванню з огляду на таке.

Відповідно до практики ЄСПЛ справами про кримінальне обвинувачення вважаються і такі адміністративні справи, які стосуються порушення правил дорожнього руху і які підпадають під дію ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності

Приймаючи до уваги вищенаведене, вважаю за необхідне адміністративне провадження закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу особи притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 листопада 2016 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. - скасувати.

Провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Донецької області В.В.Смірнова