Постанова № 65987488, 14.04.2017, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/2164/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2017 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Степаненка О.М., за участю секретаря Чубенко К.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звертаючись до суду із адміністративним позовом вказав, що 08.03.2107 інспектором роти №2 батальону УПП в м. Черкаси лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову про накладання адміністративного стягнення на нього по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови він 08.03.2017 близько 16 год. 05 хв. в м.Черкаси по бульвару Шевченка, 135 керував транспортним засобом ВАЗ 2115 державний номер НОМЕР_1 з непрацюючим правим ліхтарем стоп-сигналу та не мав при собі полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 ґ Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст. 126 КУпАП. На нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Позивач не заперечує факт відсутності на момент зупинки страхового полісу, разом з тим він вважає, що під час прийняття рішення про застосування адміністративного стягнення відповідач не зясував усіх обставин скоєного адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Позивач вважає, що розгляд адміністративної справи повинен був здійснений за місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати такого роду справи, а не на місці зупинки транспортного засобу. Крім того відповідачем під час розгляду адміністративної справи не враховано його майновий стан, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

На думку позивача якщо інспектор врахував би ці обставини, він міг би застосувати положення ст. 22 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.

Також поліцейським не враховано, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, у вчиненні правопорушення щиро розкаявся, правопорушенням не було завдано ніякої шкоди державним чи суспільним інтересам, фізичним чи юридичним особам, на його утриманні перебуває матір інвалід І групи, а він на даний час перебуває на лікуванні. Згідно редакції позовних вимог від 17.03. 2017 позивач просив постанову від 08.03.2017 в частині накладання штрафу у розмірі 425 грн. змінити, обмежившись усним зауваженням.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 обґрунтування вимог підтримав, частково змінив позовні вимоги, просив скасувати постанову як незаконну.

Представник Департаменту патрульної поліції за довіреністю ОСОБА_3., а також інспектор патрульної поліції роти №2 батальйону УПП ОСОБА_4 адміністративний позов не визнали, вважають його безпідставним, на спростування доводів позивача надали відео з нагрудних камер поліцейських записане під час зупинення водія ОСОБА_1 Пояснили, що інспектором були вчинені всі процесуальні дії, які передували розгляду адміністративної справи та складанню постанови відносно позивача, як то проінформовано про причини зупинки автомобіля; висунуті законні вимоги щодо предявлення документів, які водій повинен мати при собі; а після зясування відсутності страхового полісу поліцейським ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_1 здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП. Перед складанням постанови ОСОБА_1 були розяснені права, передбачені ст. 268 КУпАП. Просили відмовити у задоволені позову.

Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін у справі, дослідивши докази, встановив наступне.

08.03.2017 інспектором роти №2 батальйону УПП в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 була винесена постанова серії АР №752543 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 425 грн.

Постанова вмотивована тим, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2115 державний номер 01834МТ з непрацюючим правим ліхтарем стоп-сигналу та не мав при собі полісу обовязкового срахування цивільно-правової відповідальності чим порушив п. 2.1.ґ Правил дорожнього руху України.

Вказана постанова винесена з дотримання положень ст. ст. 222 та 258 КУпАП, тобто без складання протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Водночас суд не погоджується із доводами позивача про те, що розгляд матеріалів повинен був здійснений за місцезнаходженням органу, який уповноважений на це, так як відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із пояснень представника відповідача ОСОБА_3, а також інспектора патрульної поліції ОСОБА_2 встановлено, що 08.03.2017 року інспектор патрульної поліції роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м.Черкаси лейтенант поліції ОСОБА_4, разом з інспектором патрульної поліції роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Черкаси капралом поліції ОСОБА_5 несли службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку в м. Черкаси шляхом патрулювання на службовому автомобілі Toyota Prius та виконували службові обов'язки відповідно повноважень передбачених Законом України «Про Національну поліцію».

Приблизно о 16 год. 05 хв. за адресою м. Черкаси бульвар Шевченка 135 поліцейськими був помічений автомобіль НОМЕР_2 з непрацюючим сигналом гальмування на правому ліхтарі. У зв'язку зі скоєним правопорушенням, у відповідності до п.п 2, 3, ч.1 ст. 23, п.1 ч.1 ст. 35 Закону «Про Національну поліцію» водій був зупинений, відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 35 вказаного Закону Позивача було проінформовано про конкретну причину зупинки транспортного засобу з детальним описом підстав зупинки, а саме порушення п. 31.4.3. а) «Правил дорожнього руху.

Також, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону «Про Національну поліцію», ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» та п. 2.4 ПДР було оголошено законні вимоги, щодо пред'явлення для перевірки документів відповідно до п. 2.1. ПДР.

Позивач в порушення п. 2.1. ґ не мав при собі страховий поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та зазначив, що він у нього взагалі відсутній.

У зв'язку з вищезазначеним поліцейський ОСОБА_4 роз'яснив ОСОБА_1 суть скоєного ним правопорушення, згідно вимог ст. 279 КУпАП розпочав розгляд справи, при цьому роз'яснив позивачу права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності передбачені ст. 268 КУпАП. Розглянувши справу ОСОБА_4 у відповідності до ст. 258 КУпАП на підставі ст. 283 КУпАП з врахуванням ч. 2 ст. 33, ст. 36 КУпАП, (щодо накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень) виніс постанову за вчинене адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП як за більш серйозне правопорушення з числа вчинених позивачем, та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Позивачу було роз'яснено зміст ст. ст. 307, 308 КУпАП щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та вручена її копія, про що він зазначив підписом.

Вказані обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудних камер інспектора патрульної поліції, наданим суду представником відповідача.

Судом також взято до уваги, що позивач не заперечує факт скоєння ним правопорушень, а саме керування ТЗ з непрацюючим сигналом гальмування та відсутність на момент зупинки ТЗ Полісу, при цьому останнім зазначено, що на його думку, справа незаконно була розглянута на місці скоєння правопорушення, були порушені вимоги ст. 245, 280, 33 КУпАП, а саме можливість звільнення його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи поліцейськими були виявлені ознаки правопорушення скоєного Позивачем. Відповідно до ст. 32 Закону «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати у особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Отже, у поліцейських були достатні підстави вважати, що особа вчинила правопорушення. При цьому, саме існування наведених обставин і зумовило виникнення у інспектора поліції права на реалізацію повноважень вимагати у особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи.

Посилання на те, що працівник поліції має право вимагати пред'явити Поліс лише при складанні протоколів щодо порушень ПДР та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються положеннями ст. ст. 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 2.1.ґ, 2.4 ПДР.

З огляду на встановлене суд вважає, що інспектор роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Черкаси лейтенант поліції ОСОБА_4 діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена правомірно та у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 99, 158, 159, 160-163, 186 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення серії АР №752543 від 08.03.2017 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. З урахуванням застосування судом частини третьої статті 160 КАС апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: ОСОБА_6