Ухвала суду № 65985413, 13.04.2017, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 419/628/16-к

Провадження № 11-кп/782/383/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого : Савича Ю.М.,

суддів : Тополюк Є.В., Люклянчука В.Ф.

за участю секретаря : Подрябінкіна Я.Г.

прокурора : Гринюк А.В.

обвинувачених : ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника : ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку в приміщенні Апеляційного суду Луганської області уточнену апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Новоайдарського районного суду Луганської області від 16 листопада 2016 року, яким:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 - Миколаївка, вул. Шопіна, буд. 64,-

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено покарання за:

- ч.3 ст. 185 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі;

-ч.2 ст. 289 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обрано тримання під вартою.

Встановлено, що строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 16 листопада 2016 року.

Питання щодо процесуальних витрат та речових доказів вирішено, відповідно до ст.ст.100,124 КПК України.

Цим же вироком визнано винним ОСОБА_2 та призначено покарання:

-за ч.3 ст.185 КК України у виді 4 років позбавлення волі;

-за ч.2 ст.289 КК України у виді 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Ухвалою апеляційного суду від 28 грудня 2016 року його апеляційну скаргу залишено без руху, так як вона не відповідала вимогам ст.396 КПК України , а ухвалою апеляційного суду від 17 січня 2017 року його апеляційну скаргу йому повернуто, оскільки у встановлений строк не були усунуті недоліки апеляційної скарги .

Вироком суду встановлено, що 31.08.2015 року, приблизно о 00-00 годині ОСОБА_1В, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з корисливих мотивів, перелізли через паркан на город домоволодіння, розташованого за адресою: Луганська область, смт. Новоайдар, вул. Кірова, 68, що належить ОСОБА_4, де шляхом підбору ключа, демонтували поливний насос «НЕLZ», вартість якого складає 750,00 грн., поклали його до сумки, яка знаходилась на дворі, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілого, після чого з викраденим майном покинули місце події та розпорядились ним на власний розсуд, спричинивши своїми спільними діями потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 750,00 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, 21.10.2015 року, приблизно о 23-00 годині ОСОБА_1, діючи повторно, умисно, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з корисливих мотивів, перелізли через паркан домоволодіння, розташованого за адресою: Луганська область, смт. Новоайдар, вул. Кірова, 186, що належить потерпілій ОСОБА_5, де за допомогою викрутки відкрили замок дверей житлового будинку, проникли всередину, звідки таємно викрали її майно на загальну суму 4 220,00 грн.

Після чого ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з викраденим майном покинули місце скоєння кримінального правопорушення та розпорядились ним на власний розсуд.

25.10.2015 року, приблизно о 23-00 годині, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_2 та особою , матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, які діяли повторно, з корисливих мотивів, підійшли до домоволодіння , розташованого за адресою: Луганська область, смт. Новоайдар, вул. Кірова, 186, що належить потерпілій ОСОБА_5, ОСОБА_1 переліз через паркан та за допомогою викрутки відкрив замок хвіртки, після чого на територію подвіря проникли особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження та ОСОБА_2, а ОСОБА_6, із застосуванням фізичної сили, зірвав замок на дверях гаражного приміщення, після чого вищевказані особи проникли всередину, звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_5

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, через не зачинені двері проникли всередину житлового будинку,звідки викрали телевізор марки « Фунай ТВ 200 А МК 10» вартістю 600 грн.

Після чого ОСОБА_2, ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з викраденим майном покинули місце скоєння кримінального правопорушення та розпорядились ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суду 11400 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, 28.10.2015 року, приблизно о 01:30 годині ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та з ОСОБА_2, з корисливих мотивів, шляхом зриву навісного замка, проникли всередину домоволодіння, розташованого за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Айдар-Миколаївка, вул. Карла Маркса, 149, що належить потерпілому ОСОБА_7, де таємно викрали його майно на загальну суму 1646 грн., після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись вкраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Продовжуючи свої злочинні дії, 28.10.2015 року приблизно о 01:30 годині ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з корисливих мотивів, перелізли через паркан, розташований за адресою: вул. Карла Маркса, 155, с. Айдар - Миколаївка, Новоайдарського району, Луганської області, що належить ОСОБА_8, де шляхом зриву навісного замка в гаражному приміщені таємно викрали майно, після чого з викраденим майном покинули місце події та розпорядились ним на власний розсуд, спричинивши своїми спільними діями потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 4160,00 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, 28.10.2015 року, приблизно о 02:00 годині ОСОБА_1 В маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2, та особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з корисливих мотивів, проникли через не зачинену хвіртку на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Айдар-Миколаївка, вул. Лісна, 2, що належить ОСОБА_9, де незаконно заволоділи скутером "Suzuki", вартість якого згідно довідки наданої ФОП ОСОБА_10 складає 3 500,00 грн., після чого з викраденим майном покинули місце скоєння кримінального правопорушення та розпорядились ним на власний розсуд, спричинивши своїми спільними діями потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду у розмірі 3 500,00 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, 28.10.2015 року, приблизно о 02:00 годині ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з корисливих мотивів, проникли через не зачинену хвіртку на територію домоволодіння, розташованого за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Айдар - Миколаївка, вул. Лісна, буд. 2, що належить ОСОБА_9, де незаконно заволоділи велосипедом «Ардіс Лебідь», вартість якого складає 959,10 грн., після чого з викраденим майном покинули місце скоєння кримінального правопорушення та розпорядились ним на власний розсуд, спричинивши своїми спільними діями потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду у розмірі 959,10 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, 28.10.2015 року приблизно о 02:30 годині ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з корисливих мотивів, перелізли через паркан, розташований за адресою: вул. Карла Маркса, буд. 132, с. Айдар-Миколаївка, Луганської області, що належить ОСОБА_11, де шляхом розбиття вікна, проникли до середини домоволодіння, де незаконно заволоділи краскопультом «Stern SG-80A Plus», вартість якого складає 500,00 грн., після чого з викраденим майном покинули місце скоєння кримінального правопорушення та розпорядились ним на власний розсуд, спричинивши своїми спільними діями потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду у розмірі 500,00 грн.

Не погодившись із вироком суду, обвинувачений ОСОБА_1 вніс апеляційну скаргу від 02.12.2016 року, в якій просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження повернути на додаткове розслідування.

Ухвалою апеляційного суду від 20 грудня 2016 року його апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст.396 КПК України.

03.01.2017 року обвинувачений ОСОБА_1 подав уточнену апеляційну скарг, яка надійшла до апеляційного суду 16.01.2017 р. Просить вирок суду скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування. Посилається, що судом не враховано в якості обставин, які помякшують покарання : його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілим, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, оскільки його мати захворіла на онкологічну хворобу, він заробляв мало, а тому єдиним способом для здобуття коштів для її лікування він бачив в крадіжках , вважає, що судом не враховано відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 , ОСОБА_12 належним чином повідомлені про час, дату та місце апеляційного розгляду, про що свідчать зворотні поштові повідомлення. Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_13 направили письмові клопотання про апеляційний розгляд без їх участі, оскільки не можуть зявитись до апеляційного суду за станом здоровя.

Прокурор , обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_14 не заперечують провести апеляційний розгляд без участі потерпілих , колегія суддів вважає за можливе, відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України, розглянути апеляційну скаргу обвинуваченого без вказаних осіб, оскільки їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали у повному обсязі свою уточнену апеляційну скаргу, просять її задовольнити, вирок суду скасувати, а кримінальне провадження повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції , обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав уточнену апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 просить застосувати до останнього ст.69 чи ст.75 КК України, прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а уточнену апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, заслухавши сторони в судових дебатах та обвинувачених в останньому слові, вивчивши матеріали справи, перевіривши та обсудивши доводи уточненої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України перегляд судового рішення суду першої інстанції апеляційним судом проводиться в межах апеляційної скарги.

Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Одною із підстав для скасування або зміни вироку суду першої інстанції, яка передбачена в ч. 2 ст.409 КПК України, може бути невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Як вбачається із матеріалів судового провадження та вироку суду, в звязку із тим, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в суді першої інстанції не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження та судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин , відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, їм розяснено положення ч.3 ст.349 КПК України, із врахуванням думки сторін, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. Судом також розяснено, що у такому випадку сторони, в тому числі обвинувачені, будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Фактичні обставини справи, правильність юридичної класифікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.289 КК України та доведеність його вини, останнім та іншими учасниками кримінального провадження в апеляційному порядку не оспорюються, а тому не являються предметом розгляду апеляційного суду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна / крадіжка/, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло , а також у інше приміщення та за ч. 2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом / угон /, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у інше сховище.

Міра покарання обвинуваченому призначена судом першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, особи винного, який в силу ст.89 КК України не судимий, не одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що помякшує покарання, відповідно до ст.66 КК України, суд визнав щире каяття ОСОБА_1 та обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Однак, призначаючи обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, судом першої інстанції фактично враховано, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак в силу ст.89 КК України вважається не судимим, не працює, в період часу з 31.08.2015 року по 28.10.2015р. скоїв сім епізодів крадіжок та один епізод угону.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції обґрунтовано призначив обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, яке близьке до мінімального та за ч.2 ст.289 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, яке є мінімальним, передбаченим в санкції частини цієї статті.

Доводи обвинуваченого та його захисника , щодо суворості призначеного йому покарання за скоєні злочини та те, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував обставини, які помякшують покарання, а саме : його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілим, являються необґрунтованими, оскільки фактично , при призначені йому покарання суд врахував вищенаведені обставини, оскільки призначив йому мінімальне покарання , передбачене в санкції ч.2 ст.289 КК України.

Разом із тим, доводи ОСОБА_1 щодо скоєння ним кримінальних правопорушень внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, не знайшли свого підтвердження як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді , а тому не можуть бути прийнятими до уваги.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для скасування вироку та повернення кримінального провадження на новий судовий розгляд не має, так само , як і не має підстав для застосування положень ст. 69 КК України або призначення обвинуваченому покарання із застосування ст.75 КК України.

Таким чином, призначене покарання обвинуваченому за вчинені кримінальні правопорушення, являється необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому, підстави для помякшення покарання відсутні.

Колегія суддів вважає, що уточнену апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 належить залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Керуючись ст.ст.404, 405, п.1 ч.1 ст.407, ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області

У Х В А Л И Л А:

Уточнену апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Новоайдарського районного суду Луганської області від 16 листопада 2016 року відносно ОСОБА_1, яким його визнано винним за ч.3 ст.185 та ч.2 ст.289 КК України, залишити без змін.

У відповідності до вимог п. 5 ч. 1 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування призначеного покарання час попереднього увязнення в слідчому ізоляторі м. Старобільську Луганської області з 16 листопада 2016 року по день прийняття рішення апеляційним судом, тобто по 13 квітня 2017 року, включно, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженому який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

С У Д Д І :

ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17

______ _______ ___