Рішення № 65985038, 12.04.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 663/2858/17 Головуючий в І інстанції Пухальський С.В. Номер провадження 22ц - 791/695/2017 Доповідач Бугрик В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Бугрика В.В.,

Суддів: Базіль Л.В.,

Семиженка Г.В.,

секретаря Рябченко А.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні апеляційну скаргу Комунальної установи «Скадовський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 08 лютого 2017 року за позовом ОСОБА_2 до Комунальної установи «Скадовський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти», про скасування наказу про звільнення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, вказуючи, що відповідно до наказу № 79-к від 08.12.2014 його призначено на посаду техніка-теплотехніка комунальної установи «Скадовський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти». 23.09.2016 року його було письмово попереджено про скорочення займаної посади та звільненням через два місяця в зв'язку із скороченням штату працівників. У зв'язку з тим, що при ознайомленні з рішенням про скорочення посади, йому не було запропоновано посаду спеціаліста з будівництва, яка являлася вакантною та наявністю відповідної освіти, 27.09.2016 року позивач самостійно звернувся до відповідача з письмовою заявою для вирішення питання про переведення його на вказану вакантну посаду. 23.11.2016 року наказом № 61-к його звільнено з посади техніка-теплотехніка КУ «Скадовський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» в зв'язку із скороченням штату працівників. При цьому про розгляд заяви про переведення на іншу посаду його не повідомили. З наведених підстав позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ № 61-к від 23.11.2016 року про його звільнення, зобов'язати відповідача запропонувати йому іншу роботу, відповідно до штатного розпису та стягнути судові витрати.

Рішенням суду позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ комунальної установи «Скадовський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» № 61-к від 23.11.2016 року про звільнення техніка-теплотехніка Комунальної установи «Скадовський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» ОСОБА_2 у зв'язку із скороченням штату з 23.11.2016 року. Зобов'язано комунальну установу «Скадовський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» вчинити дії щодо виконання вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, та запропонувати ОСОБА_2 іншу роботу, відповідно до штатного розпису.

Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі.

Стягнуто з комунальної установи «Скадовський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» код ЄДРПОУ 38073190 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. Стягнуто з комунальної установи «Скадовський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» код ЄДРПОУ 38073190 на користь держави судовий збір в розмірі 1102, 40 грн.

В апеляційній скарзі комунальна установа «Скадовський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд вийшов за межі вимог зазначених у позовній заяві.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з комунальною установою «Скадовський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» та займав посаду техніка-теплотехніка відповідно до наказу № 79-к від 08.12.2014 року. 23.09.2016 р. ОСОБА_2 було письмово попереджено про скорочення займаної посади та звільненням через два місяця в зв'язку із скороченням штату працівників, про можливість переведення на іншу посаду не повідомлялося. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтвердив, що був ознайомлений з наказом про майбутнє скорочення штатів. Наказом начальника комунальної установи «Скадовський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» від 23.11.2016 р. № 61-к позивача було звільнено з посади техніка-теплотехніка КУ «Скадовський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» в звязку із скороченням штату працівників.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. За ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно із роз'яснень, які містяться у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із подальшими змінами), розглядаючи трудові спори, пов'язані із звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, зокрема, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення штату, чи додержано власником норм законодавства, що регулюють вивільнення працівників, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до положень ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Власник є таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року № 6-40цс15, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Попередження про скорочення штатів працівників комунальної установи «Скадовський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» від 23.09.2016 року у матеріалах справи відсутнє, проте сторонами визнано наявність в штаті комунальної установи «Скадовський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» на день звільнення ОСОБА_2 вакантної посади спеціаліста з будівництва та підтверджується штатним розписом установи, яка позивачу запропонована не була.

Встановивши, що відповідач не виконав свого обов'язку, передбаченого ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, оскільки на час вивільнення ОСОБА_2, останньому не було запропоновано вакантну посаду спеціаліста з будівництва, суд дійшов правильного висновку про скасування незаконного наказу про звільнення.

Колегія суддів зазначає, що порушення розгляду заяви щодо запропонування посади спеціаліста з будівництва установи позивачу, оскільки як вбачається з протоколу, до складу комісії по розгляду заяви позивача крім інших двох працівників входив керівник установи, який повідомив про необхідність врахування під час прийняття рішення відсутність у ОСОБА_2 стажу роботи за фахом та відповідних навичок у даному напрямку роботи, окрім того висловив незадоволення щодо виконання трудової дисципліни позивачем. Наведене свідчить про упередженість комісії при розгляді заяви позивача з проханням запропонувати йому вакантну посаду. Не приймаються до уваги посилання відповідача на наявність непогашеного дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_2, оскільки вказане не позбавляє обов'язку керівника установи запропонувати працівникові, який підлягає звільненню у зв'язку із скороченням штатної чисельності, іншу роботу.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, і нема жодних підстав для його скасування.

Разом з тим, суд у резолютивній частині рішення вказав, що необхідно допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі, хоча фактично вимоги про поновлення на роботі позивачем не заявлялися, суд такі вимоги не розглядав і рішення про поновлення на роботі не виносив. За таких обставин колегія суддів вважає, що посилання на негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі підлягає виключенню у зв'язку з тим, що суд не вирішував питання про поновленні на роботі ОСОБА_2, тому рішення підлягає у цій частині зміни, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Доводи апеляційної скарги в інший частині висновків суду не спростовують, тому не можуть бути прийняті до уваги, як значимі, апеляційну скаргу слід відхилити і у іншій частині рішення суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Комунальної установи «Скадовський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» задовольнити частково.

Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 08 лютого 2017 року по даній справі змінити, виключивши з резолютивної частини посилання на негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі.

В інший частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В.В. Бугрик

Судді: Л.В. Базіль

Г.В. Семиженко