Ухвала суду № 65983906, 04.04.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/499/17

Номер справи місцевого суду: 522/5547/17

Головуючий у першій інстанції Кушніренко

Доповідач Толкаченко О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Толкаченка О.О.,

суддів Джулая О.Б., Копіци О.В.,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_1,

прокурора Задоріна Є.Ю.,

слідчого Кувшинова А.В.,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 23 березня 2017 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12016160500008887 від 22 листопада 2016 року за ч.1 ст.14, ч.2 ст.187, ч.4 ст.187, ч.4 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 23 березня 2017 року задоволено клопотання слідчого та до ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.14, ч.2 ст.187 КК України застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 19:00 години 19 травня 2017 року без визначення розміру застави.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Свої вимоги обґрунтовує наступними доводами:

1)слідчий суддя не взяв до уваги, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, раніше не судимий;

2)в матеріалах провадження відсутня постанова про призначення групи прокурорів;

3)під час затримання у потерпілого не було вилучено речей, на які потерпілі вказують, що їх було викрадено;

4)в матеріалах провадження відсутні будь-які докази, які обґрунтовують підозру ОСОБА_3, крім показів ОСОБА_4 та її працівника;

5)ризики на які слідчий посилається у своєму клопотанні не підтверджені жодними обставинами;

Заслухавши суддю-доповідача, захисника, яка підтримала доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти її задоволення, дослідивши доводи апеляційних скарг та матеріали провадження за клопотанням слідчого, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого виконав вищезазначені вимоги кримінального процесуального закону та врахував їх при постановленні оскарженої ухвали.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

В рішенні «Єлоєв проти України» Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 4 статті 5 забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалося затримання (також справа «Буткевічюс проти Литви»).

Разом з тим відповідно до п.175 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v.Ukraine) від 21 квітня 2011р., заява №42310/04 суд наголошує, що термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання

під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.14 ч.2 ст.187 КК України, а саме у готуванні до нападу на фізичних осіб клієнтів пунктів обміну іноземної валюти на території м.Одеси з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у готуванні до вказаного злочину підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме: заявою ОСОБА_4, протоколом допиту ОСОБА_4; інформацією отриманою в ході тимчасового доступу дооператора телекомунікаційних послуг ТОВ «Лайфселл», щодо зєднань номеру+38073-221-09-18 (ОСОБА_3С.), +38093-794-71-20 (ОСОБА_5В.);інформацією отриманою в ході тимчасового доступу дооператора телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», щодо зєднань номерів+38098-326-15-25 (ОСОБА_5В.); протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж пономеру+38073-221-09-18 (ОСОБА_3С.), протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 22.03.2017; інформацією отриманою в ході обшуку житлового приміщення мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: електронні носії інформації з фото-відеозаписами на яких зображені потенційні обєкти на які планувались напади - пункт обміну валют розташований по вул.25 Чапаївської дивізії в м.Одесі, та у м.Чорноморськ; інформацією отриманою в ході обшуку житлового приміщення, за адресою мешкання ОСОБА_8, в ході якого вилучено обріз рушниці, боєприпаси, іншими матеріалами кримінального провадження.

Апеляційний суд вважає вказані докази достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_3 за ч.1 ст.14 ч.2 ст.187 КК України.

При цьому, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності та допустимості буде здійснена за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, апеляційним судом не встановлено.

Злочин, передбачений ч.1 ст.14 ч.2 ст.187 КК України у вчиненні якого ОСОБА_9 повідомлено про підозру, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів проти власності та за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна.

Таким чином, згідно з вимогами п.4 ч.2 ст.183 КПК України до ОСОБА_3 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_3 у разі доведеності його вини, апеляційний суд вважає, що ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду існує і є обґрунтованим.

Крім того, характер та обставини злочину до вчинення якого готувався ОСОБА_3 у складі групи інших осіб свідчить про реальність ризику того, що у випадку застосування до нього більш мякого запобіжного заходу, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_4 та свідків у кримінальному провадженні, з метою схилити їх до зміни своїх показань, що в свою чергу буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та обєктивному дослідженню всіх обставин справи.

Крім того, апеляційний суд вважає доведеним ризик того, що знаходячись на свободі ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки місце знаходження всіх документів ПП Фірма «Омега 1» (ЄДРПОУ 20948913) та інших підприємств (ТОВ Профіт КСК» (ЄДРПОУ 23869025), МПП «Нера», (ЄДРПОУ 24539011), ВКК ТОВ «Приморкор С ЛТД» (ЄДРПОУ 13904890), та інших речей та документів за допомогою якого вчинялися злочини, на даній стадії кримінального провадження не встановлено.

Також, апеляційний суд бере до уваги, що підозрюваний ОСОБА_3 на протязі тривалого часу ніде не працює, та на теперішній час перевіряється органом досудового розслідування до вчинення інших особливо тяжких злочинів корисливої спрямованості.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_2 про необхідність застосування до його підзахисного запобіжного заходу у виді домашнього арешту є необґрунтованими, а слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з якими закон повязує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та не виявив перешкод для застосування такого запобіжного заходу, передбачених ч.2 ст.183 КПК України.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, який керуючись положеннями п.1 ч.4 ст.183 КК України при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не визначив розмір застави, оскільки обвинувачений готувався до вчинення злочину із застосуванням насилля до потерпілих.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про те, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 309, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 23 березня 2017 року, якою до ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.14, ч.2 ст.187, ч.4 ст.187, ч.4 ст.190 КК України застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 19:00 години 19 травня 2017 року без визначення розміру застави залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області:

О.О. ОСОБА_10 ОСОБА_11 Копіца