Ухвала суду № 65983616, 05.04.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/354/16 Головуючий суддя у суді І інстанції ОСОБА_1

Категорія: ч. 4 ст. 368 КК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Бондарчука Р.А.,

суддів: Новіцького Е.Й., Онуфрієва В.М., Ткаченко Л.Я., Широкоряда Р.В.,

з участю:

секретарів: Пироженко Д.В., Сакари І.І., Ковальової Н.Д.,

прокурора Черниш Г.Р.,

потерпілого ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальне провадження № 12014000000000264 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні та захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 лютого 2016 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, який працював на посаді заступника голови державної інспекції сільського господарства України, на теперішній час не працює, розлучений, має на утриманні двох малолітніх дітей, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 4 КК України (в редакції Закону від 13.05.2014 року № 1261-VII) та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, з позбавленням права займати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування на строк 3 роки, з конфіскацією ? частини всього майна, яке є власністю, без спеціальної конфіскації майна.

Відповідно до ст. 54 КК України ОСОБА_6 позбавлено 5 рангу посади державного службовця.

Також, стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати в сумі 887 грн. 04 коп.

Цим же вироком повернуто внесені розміри застав за належністю, знято арешт на майно та вирішено питання про речові докази по справі, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду ОСОБА_6 вчинив одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за таких обставин:

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 422-р від 23.04.2014 року ОСОБА_6 призначено на посаду заступника голови Державної інспекції сільського господарства України. Згідно наказу № 213-к від 05.05.2014 року голови державної інспекції сільського господарства України, ОСОБА_6 приступив до виконання службових обов'язків з 05.05.2014 року. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 665-р від 23.07.2014 року ОСОБА_6 присвоєно 5 ранг державного службовця.

Відповідно до п. 1 положення «Про державну інспекцію сільського господарства України», затвердженого Указом Президента України № 459/2011 від 13.04.2011 року (надалі - Положення), державна інспекція сільського господарства України (надалі - інспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно п. 4 Положення, інспекція відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює серед іншого державний нагляд (контроль) за виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель, а також за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

За умовами п. 5 Положення, інспекція та її посадові особи, в межах своїх повноважень, мають право складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності.

Крім того, відповідно до п.1 Положення «Про державну інспекцію сільського господарства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого наказом Міністра аграрної політики та продовольства України № 770 від 23.12.2011 року, державна інспекція сільського господарства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом державної інспекції сільського господарства України та підпорядковується їй.

Відповідно до п. 4.8 Положення «Про державну інспекцію сільського господарства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі», державні інспекції сільського господарства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі обстежують земельні ділянки, які підлягають рекультивації, та видають спеціальні дозволи на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до проектів, затверджених в установленому порядку, а також обстежує земельні ділянки, яким заподіяна шкода внаслідок їх самовільного заняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Згідно до примітки 1 до ст. 364 КК України, службовими особами у ст.ст. 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до примітки 2 до ст. 368 КК України, - службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у ст.ст. 368, 369, 382 КК України є особи, зазначені у ч.1 ст.9 Закону України «Про державну службу» та особи, посади яких згідно із ст.25 Закону України «Про державну службу», віднесені до першої та другої категорій.

У відповідності до ст. 25 Закону України «Про державну службу», до другої категорії посад державних службовців, серед інших, відносяться посади заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади.

Таким чином, ОСОБА_6, перебуваючи на посаді заступника голови державної інспекції сільського господарства України, являвся службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, уповноваженою на виконання функцій держави, та під час виконання покладених на нього службових обов'язків, протиправно використав надане йому службове становище, умисно вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, за наступних обставин.

27.06.2014 року ТОВ ВКФ «Велта» звернулось до Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області із заявами щодо видачі спеціального дозволу на зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) з земельної ділянки, наданої ТОВ ВКФ «Велта» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами (для видобування ільменітових розсипних руд) площею 1 га та 50 га, відповідно, на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

11.07.2014 року Державною інспекцією сільського господарства в Кіровоградській області відмовлено ТОВ ВКФ «Велта» у наданні вказаних дозволів, про що ТОВ ВКФ «Велта» повідомлено відповідними листами, в яких вказано на ряд недоліків, які необхідно усунути.

21.07.2014 року виконавчий директор ТОВ ВКФ «Велта» ОСОБА_3 з метою з'ясування причин відмови у наданні дозволів звернувся до начальника управління за контролем, використанням і охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області ОСОБА_7, який у розмові повідомив, що для того щоб Державною інспекцією сільського господарства в Кіровоградській області ТОВ ВКФ «Велта» були видані вказані дозволи, ОСОБА_3 необхідно вирішувати це питання із заступником Голови Державної інспекції сільського господарства ОСОБА_6, з яким ОСОБА_3 повинен особисто поспілкуватись.

23.07.2014 року при особистій зустрічі ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_3 про те, що він зможе впливати на прийняття керівництвом Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області позитивного рішення про видачу ТОВ ВКФ «Велта» дозволів на зняття та перенесення грунтового покриву із земельної ділянки площею 1 га та 50 га.

У подальшому, 27.07.2014 року під час чергової зустрічі ОСОБА_6, у якого на той момент часу виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за сприяння у прийнятті керівництвом Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області позитивного рішення про видачу ТОВ ВКФ «Велта» дозволів на зняття та перенесення грунтового покриву із земельної ділянки площею 1 га та 50 га (загальна площа 51 га), повідомив ОСОБА_3 про те, що останній має передати йому грошові кошти з розрахунку по 7 000 грн. за кожний гектар земельної ділянки, тобто в загальному грошові кошти у сумі 357 000 грн.

У свою чергу, ОСОБА_3, усвідомлюючи безвихідність свого становища, вимушений був погодитись на висунуті ОСОБА_6 вимоги з приводу передачі йому вказаної суми коштів з метою уникнення можливих негативних наслідків для очолюваного ним ТОВ ВКФ «Велта».

Після цієї зустрічі, ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3, домовився з останнім зустрітись 02.08.2014 року у м. Новомиргород, Кіровоградської області з метою одержання грошових коштів.

02.08.2014 року, приблизно о 12 год. 40 хв. ОСОБА_6, перебуваючи в автомобілі марки «Lexus-RX350», реєстраційний номер ВА 0700 AM, на території службової стоянки Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, що за адресою: Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Леніна, 112, одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 357 000 грн., які взяв правою рукою з рук ОСОБА_3 та поклав їх у бардачок, який знаходиться між передніми сидіннями вказаного автомобілю, за вчинення ним дій з використанням наданої йому влади та службового становища в інтересах ОСОБА_3, а саме за сприяння у прийнятті керівництвом Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області позитивного рішення про видачу ТОВ ВКФ «Велта» дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву із земельної ділянки площею 1 га та 50 га (загальна площа 51 га).

Прокурор у кримінальному провадженні в апеляційній скарзі просить: скасувати вирок районного суду та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ст. 368 ч. 4 КК України у виді позбавлення волі на строк 11 років, з позбавленням права займати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування на строк 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є власністю, без спеціальної конфіскації майна. Відповідно до ст. 54 КК України ОСОБА_6 позбавити 5-го рангу посади державного службовця.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що при призначенні покарання судом першої інстанції не враховано, що обвинувачений з місця вчинення злочину втік, намагався позбутися частини грошей, вчиняв інші дії для уникнення відповідальності; під час судового розгляду надавав неправдиві та суперечливі свідчення, намагався впливати на свідків, у вчиненому не розкаявся та не сприяв досудовому розслідуванню.

Також, протиправними діями ОСОБА_6 спричинено суттєву шкоду державним інтересам і підірвано авторитет державної установи, в якій обвинувачений займав особливо відповідальну посаду.

Крім того, судом безпідставно конфісковано з обвинуваченого лише ? частину належного йому на праві власності майна.

Захисник обвинуваченого в апеляційній скарзі просить: скасувати оскаржуваний вирок та постановити ухвалу про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6

Свої доводи обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 не був наділений владою та на нього не були покладені організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обовязки, він не видавав дозволи на зняття родючого шару грунту, згідно розподілу обовязків між ним, Головою та першим заступником Голови Державної інспекції сільського господарства України. Тобто, неправомірна вигода не була взаємозвязана з виконанням обвинуваченим своїх посадових обовязків.

Зазначає, з показів свідків та обвинуваченого вбачається спланована провокація на давання неправомірної вигоди потерпілим, даний факт судом першої інстанції не був досліджений, а також не звернуто увагу на те, що провадження було порушено стосовно працівників Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, а не відносно ОСОБА_6

Також, судом першої інстанції не надано правову оцінку показам обвинуваченого, відмовлено у долучені до матеріалів провадження доказів на підтвердження невинуватості обвинуваченого, не зясовано хто саме являється потерпілим у даному провадженні.

Крім того, судом першої інстанції не досліджено та не надано правову оцінку факту вручення грошових коштів потерпілим обвинуваченому та звертає увагу, що негласні слідчі дії та одержані внаслідок таких дій докази, проведені та отриманні з порушенням порядку, встановленому КПК України, а тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами.

Крім цього, в судовому засіданні 09.06.2015 року перебувала невідома особа, яка судом не встановлена, не працівник Кіровського районного суду м. Кіровограда, з власним звуковідтворюючим пристроєм, який не перебуває на балансі вказаного суду, та який відтворював невідомі звукозаписи.

Вказує, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у клопотанні ОСОБА_8 про повернення йому грошових коштів, вилучених під час обшуку в домоволодінні колишньої дружини ОСОБА_6

Заслухавши доповідача, вислухавши думку прокурора та потерпілого та його представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисника та просили задовольнити апеляційну скаргу прокурора, обвинуваченого та в його інтересах захисників, які просили задовольнити апеляційну скаргу захисника та скасувати вирок суду першої інстанції, провівши судове слідство в межах допиту обвинуваченого, потерпілого та дослідження окремих матеріалів кримінального провадження, характеризуюючих даних обвинуваченого, переглянувши відеозаписи негласних слідчих дій, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Розглянувши справу в межах поданих апеляцій, встановлено що викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України, за що його засуджено, за виключенням ознаки вчинення злочину поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказах, які є взаємоузгодженими між собою, відповідають фактичним обставинам справи, і яким суд першої інстанції дав правильну та обєктивну оцінку.

На підставі цих доказів, достатність та достовірність яких була належним чином перевірена, суд першої інстанції, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 368 КК України, та правильно кваліфікував дії останнього, як: одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Висновки суду першої інстанції в повному обсязі підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними, допустимими та достатніми доказами, яким суд дано належну оцінку.

Так, допитаний під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 4 КК України, спочатку вину не визнав і надав суду першої інстанції показання, відповідно до яких, він працював заступником Голови Державної інспекції сільського господарства України, але його робота не була повязана з наданням погоджень на зняття родючого ґрунту землі. Згідно його посадових обовязків він курирував наступні напрямки: контроль якості сільськогосподарської продукції на елеваторах та зернопереробних підприємствах; державний контроль за технічним наглядом в сільському господарстві; контроль в рослинництві та садівництві; контроль державного підприємства «Укрстандартметрологія».

Безпосередньо контроль за використанням земель було покладено на першого заступника Державної інспекції сільського господарства України ОСОБА_9, а тому він (обвинувачений) не міг будь-яким чином впливати на ці процеси.

Вперше про підприємство «Велта» він дізнався у 2008 році. На той час він прожива у м. Новомиргород і до нього звернувся виконавчий директор цього підприємства ОСОБА_10 з пропозицію придбати екскаватор ЕО-3322 реєстраційний номер ТО 869 КД, який належав його дружині. Вони домовилися продати за 20000 доларів США. При цьому домовилися, що екскаватор візьмуть на тиждень, а потім розрахуються, проте ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» не розрахувалося. З цього приводу він звертався в ДАІ, щоб повернули екскаватор, але оскільки підприємство лобіював колишній губернатор Кіровоградської області, Державтоінспекція нічого не зробила.

У 2001 році ОСОБА_10 повідомив, що підприємство може заплати за екскаватор лише 72000 грн., він погодився на таку суму та була оформлена розписка та довіреність.

Підтвердив, що дійсно в травні секретар повідомила, що до нього телефонував виконавчий директора ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» ОСОБА_3 та просив звязатись. До цього ОСОБА_3 він знав лише візуально, оскільки особисто знайомі не були.

До нього зателефонував ОСОБА_3 (точної дати він не памятає) і вони домовилися про зустріч. При цьому ОСОБА_3 зазначив, що телефонує, як земляку, при цьому зазначив, що замовив проект на відведення земельної ділянки в «Кіровоградському проектному інституті», який очолює Больбут, звернувся до Державної сільськогосподарської інспекції в Кіровоградській області, але отримав відмову, а тому хоче зясувати причини відмови, але там нічого не пояснюють. При цьому вказав, що витратив на проект 15000 грн., проект не правильний, і за це з шефом будуть неприємності. Він відповів ОСОБА_3, що це не його напрямок, але той просив допомогти по земляцькі при цьому сказав, що він чув , що у підприємства з ним (підсудним) є заборгованість і вони готові її закрити , щоб ніхто не ображався.

На вихідних ОСОБА_3 йому зателефонував і вони зустрілися 21.07.2014 року на автозаправочній станції на вїзді в м. Новомиргород. ОСОБА_3 вже на першу зустріч прийшов з відеокамерою і просив його вирішити питання щодо отримання дозволу на зняття родючого шару землі.

Він, як земляк, хотів йому допомогти і пояснив, що наступної неділі буде колегія і він спитає у керівництва Державної сільськогосподарської інспекції в Кіровоградській області причини відмови.

В подальшому він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_11, який працює в проектному інституті м. Кіровограда та спитав чи можна переробити проект на відведення земельної ділянки для ТОВ «Велта», який був виконаний іншим проектним інститутом за 15 000 грн., на що той пообіця, що переробе за 7 000 і тому виникла сума 7 000 грн.

В четвер на колегії він побачив керівника Державної сільськогосподарської інспекції в Кіровоградській області ОСОБА_12 та спитав, що там за не зрозуміла ситуація з наданням дозволу ТОВ «ВЕЛТА». ОСОБА_12 йому відповів, що вже все зясували, що там були порушення по землі та по кладовищу, про які зазначили працівникам «Велти».

Він думав, що працівникам ТОВ «ВЕЛТА», розповіли про всі порушення, які були зазначені у відмові. Проте на вихідних зателефонував ОСОБА_3 та знову ініціював зустріч.

Вони зустрілися біля кафе і ОСОБА_3 пояснив, що ТОВ «ВЕЛТА» виправляє та подає документи. Він (обвинувачений) пояснив ОСОБА_3, що там проблеми по проекту і можуть зробити за половину вартості у ОСОБА_11, після чого вони розїхалися.

28 чи 29 липня 2014 року зателефонував ОСОБА_3 та спитав про зустріч, домовилися зустрітися в м. Києві, але в подальшому на вихідних в м. Новомиргороді.

01 серпня 2014 році, близько 12.00 год. він був з дітьми на поминальному обіді в кафе, зателефонував ОСОБА_3 і запропонував зустрітися на автостоянці біля РДА.

Коли він їхав на зустріч йому зателефонував товариш ОСОБА_8 та повідомив, що горить трава в полі неподалік від приміщень і він був змушений телефонував на 101, щоб викликати пожежних, в звязку з чим був схвильований.

ОСОБА_3 теж був схвильований курив, та пояснив, що хотів зустрітися в м. Києві, але в нього загинув товариш в АТО і він організовував похорон. Потім ОСОБА_3 запропонував сісти й його(обвинуваченого) автомобіль,оскільки на вулиці жарко.

Коли він сів в автомобіль з ОСОБА_3 побачив, що неподалік від нього метрів 25 стоїть чоловік у білій сорочці і стежить. В цей час ОСОБА_3 спитав чи немає пакета та пояснив, що він розміняв на крупні та почав класти гроші в бардачок декілька пачок пятисотками. Він (обвинувачений) розхвилювався та не зрозумів чи це кошти за екскаватор, чи його бажають спровокувати. В цей час чоловік в білій сорочці дістав пістолет та кинувся до машини, і виїхав автомобіль білого кольору «Шкода». він не зрозумів чи це бандити чи хто та відїхав від стоянки Новомиргородської РДА. Під час їзди викинув всі кошти зателефонував голові Державної інспекції сільського господарства України ОСОБА_13 та розповів , що його намагалися підставити, на що той відповів, щоб той їхав в м. Київ де розберуться.

В той день коли ОСОБА_3 поклав в його машину кошти, він був знервований, оскільки повинен був їхати на поминки, а потім на площі зявився невідомий чоловік в білій одежі, який йшов прямо на нього, він злякався оскільки в такий час нікого на площі не буває. Він вирішив їхати і коли ОСОБА_3 вийшов з машини він швидко поїхав, при цьому був у шоці, вважав, що це якась провокація та по руху викинув всі гроші.

Коли приїхав в м. Шпола Черкаської області у нього застукало ліве колесо і він звернувся до свого доброго знайомого ОСОБА_14, з яким він обмінявся автомобілями та техпаспортами і далі поїхав до м. Києва, при цьому будь-яких сторонніх предметів в салоні не було.

В подальшому його зупинили працівники ДАІ затримали оглянули автомобіль належний ОСОБА_14, при цьому працівники міліції хотіли підкинути в автомобіль кошти, але інспектор ДАІ не погодився.

Як розповів йому пізніше ОСОБА_14 працівники міліції затримали його, але сказали що це не той. Після цього в автомобілі належному йому (обвинуваченому) сидів працівник міліції, чекаючи понятих та коли доставлять затриманого. В подальшому під час обшуку в машині під ковбиком знайшли дві пачки коштів, оброблених порошком, в сумі 100000 грн. Як кошти опинилися в його автомобілі при обшуку йому не відомо, він наполягає на тому, що він їх викинув, вважає, що ці кошти підкинули в автомобіль працівники міліції.

Крім того в будинку його колишньої дружини, в сейфі під сигналізацією вилучили кошти належні його куму ОСОБА_8, та які він віддав на зберігання після збору зернових.

Вважає, що ОСОБА_3 звернувся до міліції із заявою, бо був невдоволений на його батька як на мера м. Новомиргород, бо той вимагав платити податки до Новомиргородської податкової інспекції, а крім того, ОСОБА_3 не дотримувався усної домовленості з його батьком, як мером м. Новомиргорода про те, щоб вантажні автомобілі не їздили по мосту, а в обїзд, оскільки він старий, а ОСОБА_3 автомобілі продовжували їздити по мосту. Вважає, що ОСОБА_3 звернувся до міліції щоб отримати дозвіл, який він свого часу не міг отримати.

Ні з ким з Міністерства та місцевого управління з приводу видачі дозволу ОСОБА_3 він не спілкувався. До квітня 2014 року Державна сільськогосподарська інспекція в Кіровоградській області для видачі дозволу повинна була направити копії документів до Державної інспекції сільського господарства України. Проте голова інспекції в квітні 2014 року видав № 112, згідно якого погодження з Києва не надавалося і персональна відповідальність за видачу дозволу лягала на керівника територіальної інспекції. Даний наказ скасовував можливості впливу Києва на видачу дозволу, і лише в день видачі копії документів направлялися постфактум до Державної інспекції сільського господарства України.

Зазначив, що на той час міністром сільського господарства був ОСОБА_15, і після його затримання міністру прийшло смс-повідомлення, в якому зазначалося, що це помста за Харківські події, де виявили незаконне користування землею.

В суді апеляційної інстанції вину визнав частково. Вказав, що жалкує з приводу того, що вступив позаслужбові відносини ОСОБА_3 Він, як державний службовець не мав права вести будь-які перемовини з представником організації, що звернулася інспекції сільського господарства для отримання дозволу та поза межами служби надавати будь-які консультації, вести перемовини та зустрічі. При цьому він хибно вважавОСОБА_3 товаришем, намагаючись йому допомогти, як земляку

Не визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, колегія суддів розцінює таку позицію, як спосіб уникнення відповідальності за вчинений злочин, оскільки вина останнього повністю підтверджується зібраними доказами:

Так, допитаний під час судового розгляду в районному суді та в суді апеляційної інстанції, потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що до інциденту з обвинуваченим ОСОБА_6 знайомим не був та в неприязних відносинах не перебував. Працює на посаді виконавчого директора ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» і дане товариство з 2011 року займається видобуванням корисних копалин на території Кіровоградської області.

Згідно чинного законодавства, для подальшого видобутку концентрату Ільменіту вони постійно продовжували оренду земельної ділянки. Даний концентрат є мінералом, титановмісною рудою для видобутку «Титану».

У них є гірничий дозвіл в межах якого вони орендують земельні ділянки розміром 50 Га та 1 Га, які перебувають в державній власності. За зміну цільового призначення землі та виведення цих земель із земель сільськогосподарського призначення ТОВ «Велта» сплатила державі близько 4-5 млн. грн..

Для розробки родовищ товариство повинно було зробити проектну документацію, яку замовили в Держкомземі в Кіровоградській області, які згідно своєї компетенції з 2012 року вирішують питання про надання в оренду земельних ділянок. Заключним етапом цього процесу між взяттям землі в оренду і початком розробки є якраз , так як він згідно закону має зніматися і складуватися окремо для відновлення чорнозему.

До компетенції Державної сільськогосподарської інспекції в Кіровоградській області належить надання цього дозволу. Вказана процедура визначена як безоплатна. Згідно процедури до кадастрового центру, подається встановлений пакет документів. Вказаний пакет документів товариство замовило в ПП «Кіровоградагропроект», керівником якого є Больбут, якого він знає особисто та який постійно обслуговує ТОВ «Велта». В подальшому, після подачі пакета на протязі 10 робочих днів Державної сільськогосподарської інспекції в Кіровоградській області повинна надати дозвіл або аргументовану відмову з вказівкою про усунення недоліків.

До цього вони вже неодноразово зверталися із заявками на отримання дозволу і ніколи не виникало питання щодо сплати якихось додаткових коштів, окрім того, що вони сплачували кошти за експертизи, проекти в органах, які мають на те ліцензію. Отже, цей дозвіл надавався на безоплатній основі.

Документи були здані до кадастрового центру та передані до подальшого розгляду сільськогосподарською інспекцією Кіровоградської області. Головний еколог ТОВ «ВКФ ВЕЛТА» ОСОБА_16, займався вирішенням земельних питань, узгодженням документів, оскільки екологія та земельні питання згідно посадової інструкції покладені на нього. Тому, він поїхав до Кіровограду, де в земельній інспекції йому сказали, що потрібно зустрітися з керівництвом інспекції, так як виникли непередбачені додаткові грошові витрати. Вказане ОСОБА_16 безпосередньо на місці сказав інспектор Земельного управління сільськогосподарської інспекції ОСОБА_17, який розглядав дані документи. Потім ОСОБА_16 подзвонив йому на мобільний телефон та розповів про вказаний факт, на що він сказав, щоб той припинив всі переговори, та оскільки він того дня перебував у Дніпропетровську, зазначив, що сам поїде до Кіровограда вияснити це питання.

Наступного дня він поїхав до інспекції особисто, так як з В.о. керівника інспекції ОСОБА_12 раніше був знайомий. Пізніше він зателефонував йому та зустрівся з ним біля автозаправної станції «ОККО», та намагався у того зясувати, чому вони повинні сплачувати додаткові кошти, та згідно якого регламенту. На що ОСОБА_12 докладно і зрозуміло пояснив, що йому потрібно за кожний гектар на який вони отримають дозвіл сплатити 14 000 гривень, тобто фактично 700 000 гривень, але кому їх плати та як їх платити він не зміг пояснити. Потім він йому в ході розмови пояснив, що є їхнє положення про інспекцію, де чітко написано, що надання дозволу лежить в компетенції їх інспекції та той несе персональну відповідальність за надання чи відмову в наданні цього дозволу, та вказав що до цього вони нічого нікому не платили. Наголосив, що вимога про сплату коштів суперечить Положенню про інспекцію. На що ОСОБА_12 відповів, що їх контролює Київ і всі дії їм необхідно узгоджувати з Києвом та пояснив, що йому потрібно поспілкуватися з Києвом та десь через тиждень надасть йому відповідь.

Відповідь не надав, пізніше після першого подання вказаних документів надійшла відмова, в якій були висунуті ряд причин, які потрібно усунути для отримання дозволу.

Вони повторно надали документи для розгляду, після чого він повторно з ним зустрівся, і перевів спілкування з себе на ОСОБА_7, який перебував на посаді начальника відділу земельної інспекції. При повторному спілкуванні ОСОБА_7 сказав, що йому, що без погодження з Києвом дозволу надано не буде.

Він поспілкувався з генеральним директором ТОВ «ВЕЛТА» і було прийнято рішення звернутися з заявою до правоохоронних органів в звязку з неправомірними діями працівників Державної сільськогосподарської інспекції в Кіровоградській області

В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_12 називали йому різні прізвище з якими потрібно узгодити надання дозволу в м. Києві. ОСОБА_7 пояснив, що Київ хотів, щоб кошти брали вони, проте вони не хочуть, при цьому однозначно натякнув, що поки вони не куплять проїзний квиток нікуди не поїдуть.

Уточнив, що всі зустрічі та розмови фіксував на аудіо чи відеозапис. Після кожної зустрічі у нього відбирали пояснення працівники міліції, після чого визначали нового фігуранта, якщо такий звертався з метою отримання дозволу судді на проведення негласних слідчо-розшукових дій.

В підсумку ОСОБА_7 та ОСОБА_12 пояснили, що у м. Києві потрібно звязатися з ОСОБА_6, назвали його посаду, імя та по батькові.

Номер телефону йому не дали, в звязку з чим в Інтернеті він знайшов стаціонарний номер приймальні. Перед цим звязався з приймальнею Кіровоградської інспекції, де ОСОБА_12, йому сказав що його проблема в інспекції відома.

Він набрав телефон приймальні назвався та назвав підприємство, вказав звідки він та сказав, що йому необхідно звязатися з ОСОБА_6 Упродовж години той йому зателефонував і вони домовилися про першу зустріч. При цьому він взагалі не знав за який напрямок роботи відповідає ОСОБА_6, оскільки звернувся до останньої за вказівкою працівників Державної сільськогосподарської інспекції в Кіровоградській області.

Перший раз зустрілися на вїзді до м. Новомиргород зі сторони м. Кіровограда, біля заправної станції. Він обрисував проблему ОСОБА_6 та знову намагався зрозуміти за що саме потрібно сплачувати кошти, на що йому було сказано за порушення шару ґрунту. Однак, на той час коли йому надавався попередній дозвіл до них приїздив інспектор, який відобразив у документах, що на земельних ділянках 50 Га та 1 Га родючий шар ґрунту не порушений і нікуди не перенесений та роботи вони ніякі там не ведуть. Він зазначив, що якщо це за порушення то він нічого не порушував і знову намагався зрозуміти, так за що саме потрібно платити кошти.

ОСОБА_6 відповів, що зясує і звяжеться. При цьому останній будь-яких вимог про необхідність виготовлення проектної документації в ПП, яке очолював ОСОБА_11 не висловлював, крім того він особисто знає і ОСОБА_6 і ОСОБА_11 і їх вимоги, а їх товариство завжди працює з Больбутом. За необхідності він міг особисто сплатити гроші Больбуту.

Після деяких переговорів по телефону, які тривали 3-5 дні, йому зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що сума буде не 14 000 грн., а 7 000 грн., а тому в даній ситуації йому діватися було нікуди та він надав свою згоду і при наступній зустрічі передав кошти, а все інше викладено у висунутому ОСОБА_6 обвинуваченні.

Уточнив, що при першій зустрічі, розмови про якісь кошти не було, в подальшому через декілька днів вони звязались і ОСОБА_6 назвав суму не 14 000 грн., а 7 000 грн. Також запропонував, що можна сплатити на рахунок за юридичні або консалтингові послуги, на що він відповів, що краще готівкою

Про місце зустрічі в м. Новомиргород, вони заздалегідь не домовлялися, ОСОБА_6 повідомив його про зустріч за 10-15 хв. до неї.

Востаннє зустрілися на службовій стоянці біля Райради та Райдержадміністрації, спочатку вони спілкувалися біля автомобіля, кошти передавалися у автомобілі ОСОБА_6 Він сидів в автомобілі на задньому сидінні, а обвинувачений на передньому сидінні, після чого кошти у сумі 357 000 грн. (купюрами по 500 грн. при цьому було 7 пачок по 100 купюр, та одна пачка в якій знаходилося 14 купюр), які лежали у нього в сумці він передавав складуючи між передніми сидіннями, а ОСОБА_6 взяв та поклав їх у нішу між сидіннями. При передачі коштів він розумів, що іншого вибору у ТОВ «Велта» не має, а ці кошти підуть комусь в особисту кишеню.

Коли він виходив з автомобіля то запитав обвинуваченого, як же вирішиться це питання, той відповів, що звяжеться з ОСОБА_12 та дасть йому команду про надання дозволу. Після чого, він відїхав від місця передання коштів та почалося затримання ОСОБА_6 співробітниками міліції.

Кошти переданні обвинуваченому належали не йому, а міліції. Вказав, ще до зустрічі з ОСОБА_6, він вирішив звернутися до правоохоронних органів з причин того, що не міг зрозуміти вказану йому на передодні суму коштів у розмірі 14 000 грн. за 1 гектар землі. На даний час вони дозвіл отримали, але після 3-го разу подання пакету документів. В заяві яку подав до міліції зазначив про неправомірні дії працівників сільськогосподарської інспекції, які полягали у отриманні неправомірної вигоди, про прізвище ОСОБА_6 дізнався пізніше.

Він зясовував у обвинуваченого чому саме така сума 14 300 грн., йому пояснили, що це середньо розрахункова ціна за порушення шару земель без дозволу. Проте це не відповідає дійсності та не може бути штрафними санкціями, бо землю не порушували про що є документальне підтвердження працівників той же інспекції. Тому, він знову поцікавився за що ці кошти та яким чином він буде їх сплачувати, на що йому відповіли, що це може бути сплата за юридичні послуги, але за які саме та як він буде їх сплачувати як керівник йому не зрозуміло. Також, йому сказали, що кошти повинні бути у готівці, при запитанні знову за що, отримав відповідь за те що вони порушили землю.

Вказав, що хронологія подій була наступна: 24.06.2014 року головний еколог ТОВ «ВКФ ВЕЛТА» ОСОБА_16 звернувся до спеціаліста Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, з метою отримання консультації щодо повноти документів; 25.06. 2014 року він зустрічався з ОСОБА_12 з метою узгодження процедури отримання дозволу, 27.06.2014 року звернувся до Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області із заявами щодо видачі спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) з земельної ділянки, наданої ТОВ ВКФ «Велта» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами; 02.07.2014 року, ще не отримавши для підприємства відмови - він звернувся з заявою до УБОЗу в м. Києві з заявою про вчинення злочину; 11.07.2014 року підприємство отримало відмову Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області відмову на заяву ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» про зняття і переніс родючого шару ґрунту; 27.07.2014 року ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» звернулося до територіальної інспекції з другою заявою 02.08.2014 року відбулась передача коштів ОСОБА_6; 04.08.2014 року підприємство отримало другу відмову Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області відмову на заяву ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» про зняття і переніс родючого шару ґрунту, після чого знову подали перероблену документацію з усуненими недоліками; 29.09.2014 року підприємство отримало третю відмову Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області відмову на заяву ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» про зняття і переніс родючого шару ґрунту, після чого знову подали перероблену документацію з усуненими недоліками; 03.10.2014 року підприємство отримало дозвіл Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області на заяву ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» про зняття і переніс родючого шару ґрунту.

Доповнив, що за екскаватор з ОСОБА_6 ніколи не розмовляли, дійсно на балансі підприємства є екскаватор, який на даний час не задіяний, проте за нього ніхто кошти не винен. ОСОБА_10, як вказує ОСОБА_6 ніколи не працював виконавчим директором на підприємстві, а працював директором з виробництва та як доцент Дніпропетровського гірничодобувного інституту надавав консультації по процесу виробництва.

Вказав, що вважає себе потерпілим, оскільки у звязку з неотриманням дозволу змушені були зупинити виробництво, в звязку з відсутністю продукції він не отримував премію на яку розраховував, а лише заробітну плату. Крім того в звязку з простоєм підприємства він змушений був скоротити 30-30% працівників, яких набирав особисто і це для нього було значною психологічною травмою.

Будь-яких неприязних відносин з ОСОБА_18 чи його батьком ОСОБА_19 не було, обвинуваченого до цього часу він не знав. Дійсно ТОВ «ВЕЛТА» їздить через міст у м. Новомиргороді та возить залізничного вокзалу готову продукцію. Проте це лише одна дорога, оскільки окружної дороги немає і весь транзитний транспорт йде через вказаний міст. Товариство готово взяти на себе частину витрат по ремонту моста, який перебуває на балансі міської ради, проте для ремонту необхідно виготовити проект.

Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_16 пояснив, що він працює на посаді головного еколога ТОВ «ВКФ ВЕЛТА». З обвинуваченим раніше не знайомий, а потерпілий ОСОБА_20 його виконавчий директор та керівник.

Крім екологічних питань на підприємстві, він займається підготовкою документації з питань землеустрою, оформлення земельних ділянок, реєстрації договорів оренди та інших дозвільних документів, у тому числі дозволів на зняття родючого шару ґрунту. Крім того, він готує усі необхідні документи, що слугують для отримання дозволу.

На початку червня він зареєстрував 2 договору оренди в реєстраційній службі, відповідно на 2 земельні ділянки, площею 50 Га та 1 Га.

Наприкінці червня, точну дату не памятає, вони звернулися до Держсільгоспінспекції в Кіровоградській області для отримання дозволів на зняття родючих шарів ґрунту на цих земельних ділянках. Так як там могли виникати якісь нюанси, він особисто подав документи в дозвільний центр, але все одно прийшов до Держсільгоспінспекції, а саме до ОСОБА_17 - це керівник одного з відділів, точної посади не знає, але він з ним раніше спілкувався по робочим питанням щодо отримання дозволів.

ОСОБА_17 йому сказав, що після здачі документів на протязі 3 х робочих днів представник їхнього підприємства повинен зїздити до м. Києва, у звязку з тим, що дозволи видаються через погодження з Києвом і назвав прізвище ОСОБА_21 Після чого, він спитав з якою метою, йому відповіли за 1 Га потрібно заплатити кошти в сумі 14 000 грн. Він у свою чергу відповів, що такі питання він не вирішує, лише запитав, що йому так просто треба приїхати з сумкою грошей до цього ОСОБА_21, та сказати «добрий день». Йому на це відповіли, що ні це потрібно спілкуватися з обласним керівництвом з ОСОБА_12 в нього подробиці уточнити, оскільки він такі питання не вирішує та сказав, що доповість своєму керівництву. На цьому їхнє спілкування завершилось.

Потім він доповів своєму керівнику ОСОБА_3 та більше до цього питання не повертався. На запитання хто такий ОСОБА_21, йому ОСОБА_17 зазначив, що на той час йому назвали його образно «Казначей». ОСОБА_17 сказав, що подробиць вирішення цього питання той не знає, просто він назвав прізвище цієї людини і все. Напевно за цю людину ОСОБА_17 сказало вищестояще керівництво. Взагалі, він з ним раніше спілкувався лише з технічних питань по проектах.

Після цього, ОСОБА_3 сказав подавати документи до дозвільного центру, та в дані питання більше не посвящав. Дозвіл отримали вже восени. Не з першого разу отримали дозвіл, оскільки їм було надано декілька відмов. Які саме причини відмови там були зазначені, то їх було вказано багато, однак деякі з них були частково обґрунтовані, а деякі частково ні. Після чого, вживалися заходи щодо усунення недоліків та приймалося рішення керівництвом, так як вони цим займаються не одні, у них розробником документації було Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», які мають на те відповідну ліцензію чи сертифікат на виготовлення такої документації, тобто з ними укладено договір вони самі його не розробляли.

Після отримання чергової відмови центр усував вказані недоліки, виправляв помилки і вони знову подавали дані документи.

Згідно регламенту інспекції, після отримання заяви від них та додатків до неї інспекція здійснює огляд на місці земельної ділянки зі складання акту огляду земельної ділянки. Огляд провадився, проте перший раз проведено начебто не було. Так, один раз приїздила на огляд інспектор Гаєвська, але коли вона виїздила, то з нею спілкувався ОСОБА_22, бо він в той час перебував у відпустці.

Вони вже не перший раз подавали документи для зняття родючого шару ґрунту з метою отримання дозволу, коли саме вже не памятає бо у них багато земельних ділянок можливо перший раз в 2010-2011 році та отримували дозвіл. Також, вони отримували і в 2014 році дозволи на інші земельні ділянки на 27 Га, та в принципі отримували її з 2-го разу. Там були помилки вони їх виправили, документацію якого розроблював Кадастровий центр, оскільки на той час керівником обласної інспекції була інша людина то вона нічого не вимагала.

Згідно регламенту надання цього дозволу є безкоштовною процедурою, та взагалі раніше ці питання він вирішував самостійно без залучення свого керівника, бо таких проблем раніше не було. При розмові з інспектором Панченком той назвав лише прізвище ОСОБА_21, прізвище ОСОБА_19 той не називав.

З показань допитаного у районному суді свідка ОСОБА_12 вбачається, що він працює в.о. начальника Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області. З обвинуваченим ОСОБА_6 знайомий по роботі в неприязних відносинах не перебуває. З потерпілим також знайомий, оскільки ОСОБА_3 раніше був начальником управління промисловості Кіровоградської облдержадміністрації і їм по службі інколи доводилось стикатися.

Вказав, що в контексті ухвали суду, яка була доведена йому до відома, як до керівника щодо обшуку його житла та на роботі, він ніколи не вступав у жодні змови, ніколи не отримував жодних доручень, наказів та розпоряджень керівництвом по роботі ні від голови ні від першого заступника, ні заступника та керівника департаменту сільського господарства України про вчинення або не вчинення якихось незаконних дій. Також, він як В.о. керівника Державної інспекції сільського господарства у Кіровоградській області ніколи не надавав доручень чи вказівок своїм підлеглим по роботі вчинення чи не вичиняти якихось дій до громадян чи до субєктів господарювання.

Ті особи які зазначені в ухвалі суду, а саме ОСОБА_6 заступник голови Державної інспекції сільського господарства України - його керівник по роботі, ОСОБА_23 - керівник департаменту, ОСОБА_24 - його заступник, з ними він як особами ніколи навіть не контактував, одного з них наприклад ОСОБА_23 він бачив один раз на колегії по звіту за 6 місяців по роботі. ОСОБА_16 та ОСОБА_24 бачив лише двічі у житті, а тому сказати, що він десь міг вступити з ними в змову у вчиненні якихось незаконних дій мало імовірно.

В ухвалі також названо прізвища ОСОБА_7, ОСОБА_17 та ОСОБА_25 - це працівники управління по контролю за охороною та використанням земель. Ніколи він цим посадовим особам не надавав жодних доручень створювати перешкоди чи іншим чином впливати на відповідні процеси.

Враховуючи те, що він за освітою не є землевпорядником, тому йому складно говорити про спеціальні знання, які можуть зазначити у своїй роботі ці працівники, які мають відповідну профільну освіту.

Щодо отримання дозволу підприємством ТОВ «ВКФ ВЕЛТА». він зазначає, що 11 липня 2014 року вони надали відмову даному підприємству на отримання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву родючого шару ґрунту земельної ділянки, яка знаходиться на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. Фахівці, які принесли йому таку відповідь її аргументували, як таку, що має багато недоліків у наданій технічній документації, яка подана тим підприємством.

Зокрема він називає суттєві зауваження висловленні їхніми фахівцями профільного управління а саме, відсутня інформація про склад угідь на ділянці складування ґрунту, не обґрунтовано місце складування ґрунту, не запроектовано дорогу до кладовища на ділянці складування ґрунту, обґрунтувати висоту відвала враховуючи обєми ґрунту знятого з усіх ділянок майбутнього карєру.

Як повідомили його фахівці, зокрема ОСОБА_7 керівник профільного управляння та ОСОБА_17 це дуже суттєві зауваження. Також, обґрунтувати та підтвердити відповідними довідками подальше використання родючого шару ґрунту, такі довідки в матеріалах технічної документації відсутні. Далі, кошториси не відповідають дійсності, не вірний перелік робіт, відсутні кошториси на перенесення проекту в натуру на авторський нагляд, невизначено рілля чи пасовище буде після рекультивації карєру, не вказано межу рекультивації, проїзні дороги та площа ділянки рекультивації, відсутній загальний план карєру, план нанесення родючого шару ґрунту, генплан, розбивочне креслення і таке інше, а тому такому підприємству було надано відмову.

Вони запропонували даному підприємству розглянути зауваження, усунути недоліки і звернутися повторно до адміністративного центру м. Кіровограда, щоб отримати відповідний дозвіл.

Враховуючи ту обставину, що в звязку з проведенням слідчих дій правоохоронними органами у них були вилучені оригінали даних документів, тому вони повідомили субєктів господарювання про те, що не можуть надати відповідь, а зможуть її надати лише після повернення оригіналів вказаних матеріалів. Коли їх повернули, вони розглянули проектно-кошторисну документацію і зясували, що по факту дане підприємство взагалі нічого не усунуло з тих зауваженнях, які їм були зроблені ще в першому листі-відповіді про ненадання дозволу.

Ще як йому пояснили їхні фахівці профільні спеціалісти, в робочому проекті землеустрою не були виправлені зауваження вказані у листі від 11.07.2014 року. Вони також черговий раз зазначали такі суттєві зауваження до тих матеріалів, що в технічному проекті, відсутня дата затвердження та підпис керівника.

Коли втретє вони отримали документи, то він був більш якісніший підготовлений, але договори про оренду землі, де зазначено обстеження показало, що в межах земельної ділянки є кладовище та дорога, однак дані обставини не були враховані. Тому їм втретє було відмовлено, та після усунення недоліків ті в четвертий раз звернулися з пакетом документів і отримали дозвіл.

Вказане підприємство зверталося раніше у 2014 році по двом земельним ділянкам на отримання аналогічних дозволів.

В квітні 2014 року були внесені відповідні зміни, згідно яких видача дозволів покладалась на начальника територіальних органів. Перша і друга відмова була з тих підстав, що підприємство ігнорувало висунуті їм зауваження, знову подавали документи, проте не оскаржували.

Він ОСОБА_3 не пропонував звертатись по вказаному питанню до ОСОБА_6 та ОСОБА_24 Також, ОСОБА_3 суму грошей ніяку не зазначав для сплати в Києві, ОСОБА_3 сказав, що необхідно для того, щоб прискорити процес зняття ґрунту. За день до обшуку в його квартирі та на роботі йому подзвонив ОСОБА_3 та сказав, що він усе погодив у Києві.

Допитаний під час судового розгляду в суді першої інстанції свідок ОСОБА_7 пояснив, що він працює на посаді начальника управління по контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства України в Кіровоградській області.

В липні 2014 році через Центр надання послуг поступила з ТОВ «Велта» заява з відповідними матеріалами про надання спеціального дозволу на зняття та перенесення родючого шару ґрунту на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. Після аналізу зазначених матеріалів була надання відповідь із зауваженнями стосовно проекту землеустрою яким передбачено зняття родючого шару ґрунту та про необхідність виправлення цих зауважень для подальшого їх подання до повторного розгляду. Відповідь надана Держсільгоспінспекцією, готував ОСОБА_17, підписував ОСОБА_12, а він безпосередньо вносив корективи за відповідний підрозділ.

Після того, як було отримано відмову в червні місяці він написав заяву на невикористану відпустку. Десь з 14 липня 2014 року знаходячись у відпустці, перебуваючи вдома йому зателефонував ОСОБА_3 і попросив зустрітися з ним поговорити у приватній бесіді. Домовившись той підїхав хвилин через 30-40 до місця його проживання по вул. Поповича. Під час розмови ОСОБА_26 запитав його чому їм дали вимогу, як йому можна отримати дозвіл, на що він йому сказав, що треба усунути ці зауваження, тобто звернутись до виконавця даної проектної документації, після чого, Ви зможете отримати дозвіл. Той відповів, а якщо знову будуть виявлені недоліки їх усунемо, чи будуть якісь інші зауваження, він відповів, що вони все одно будуть дивитися на документи, а якщо будуть зауваження в рамках тих, які були то вони обовязково нададуть відмову.

Потім ОСОБА_26 сказав, якось по іншому вирішити / не вирішити. На що він відповів, що вони перед Києвом звітували в 2013 році, було відповідне доручення Держсільгоспінспекцією про те, що усі матеріали по яким звертаються субєкти господарювання щодо отримання даного дозволу направлятимуться до Києва. Після чого, Київ надає їм відповідні рекомендації щодо видачі даних дозволів, зокрема видавати чи не видавати вказані дозволи. Потім в 2014 році в лютому місяці, було доручення першого заступника ОСОБА_9 повязаного з революційними подіями в столиці, що видача даних дозволів покладається на їхній розсуд, тобто видавати всі дозволи порада Києва. В квітні 2014 року, точно не памятає були всі інші доручення, щоб вони надавали усі матеріали на Київ в момент видачі даного дозволу для аналізу та подальшого порівняння їх до відповідності.

Коли він пояснив дану ситуацію то ОСОБА_3 запитав у нього, а хто в Києві вирішує це питання, він сказав, що у нього є керівник ОСОБА_27, заступник його ОСОБА_24, який безпосередньо керує департаментом контролю, тобто він йому підзвітний, як особа по даному напрямку. Також він розяснив, що вони відповідно можуть надати їм більш розширену відповідь щодо надання дозволу.

ОСОБА_26 спитав на якій саме підставі, як та з ким там звязатися, на що він відповів, що телефону у нього не має та надати не може, бо знаходиться у відпустці та він не на роботі.

В подальшому вони ще зустрічалися, проте коли саме вже не памятає, можливо через декілька днів була знову вказана розмова до кого і як звязатися. Ще в приватній бесіді з ОСОБА_3 було обговорено те, що якщо вони будуть знімати родючий шар ґрунту, він відповів якщо Ви будете знімати родючий шар ґрунту вони відповідно будуть нараховувати суму шкоди за зняття без відповідного дозволу і сума шкоди буде складати більше 700 000 грн.

Потім при другій зустрічі ОСОБА_3 просив «якось ще зустрітися та якось вирішити це питання», на що він сказав, що він не та особа, щоб вирішувати, Ви можете звернутися офіційно та подати документи, потерпілий зазначив, що вони подали у 20-х числах документи на повторний дозвіл, та спитав, як можемо вирішити питання, він знову відповів, що він у відпустці, та не може жодним чином вплинути та його розглянути.

Від ОСОБА_12 ніяких вказівок щодо звернення громадян до конкретних людей в Києві він не отримував. ОСОБА_24 теж не надавав вказівок про направлення людей до Києва, але зазначив, що для надання фахових розяснень можливо звернутись до Києва. Він запропонував ОСОБА_3 звернутись за допомогою (консультацією) до ОСОБА_6, оскільки той родом з Новомиргорода та можливо останній допоможе в цьому питанню «як земляку».

ОСОБА_17 ніяких вказівок по порушеннях в проекті землеустрою він не надавав. З ОСОБА_3 з цього питання вони 3 рази зустрічались. Під час досудового слідства він надав деякі інші покази, так як відповідав стверджуючі, при цьому на нього не було ніякого психологічного тиску.

Свідок ОСОБА_17 суду першої інстанції пояснив, що 27.06.2014 року ТОВ ВКФ «Велта» звернулась із заявами та пакетом документів про надання дозволу на зняття родючого шару ґрунту з земельних ділянок площею 50 Га. та 1 Га. на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. Дані матеріали розглядались ним особисто і була підготовлена відповідь про відмову.

Розгляд матеріалів було розписано керівництвом на нього з проханням простежити строки її розгляду. Перелік порушення складав він особисто. ОСОБА_7 йому не давав вказівку про відмову. ТОВ ВКФ «Велта» раніше зверталася за наданням їм аналогічних дозволів та ті їх отримували на 3-й чи 4-й раз. Ні ОСОБА_12 ні ОСОБА_7 йому ніяких вказівок не давали. Про те, що ОСОБА_6 отримав якісь кошти, він довідався з газети. Без погодження з Києвом дозволи не видавалися.

З показань свідка ОСОБА_25, які надавалися в районному суді, встановлено, що він працює заступником начальника управління начальник відділу контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області.

З ТОВ ВКФ «Велта» прийшов запит про дозвіл на зняття родючого шару ґрунту. Дозвіл на той період не було надано, більше нічого йому не відомо. Оскільки він не так давно працює, тому не разу той дозвіл не видавав та в принципі з ТОВ ВКФ «Велта» не був звязаний.

На той період безпосереднім виконавцем дозволу ніхто не займався, так як змінилися посадові інструкції, оскільки було розформування та передавалися повноваження про надання дозволів іншим особам, тобто забрали повноваження від одного співробітника іншому. ОСОБА_28 до цього була виконавцем та надавала дозволи і перевіряла документи. ОСОБА_28 лише забрала документи з Дозвільного центру і повідомила зі слів про те, що є такий запит, вказавши що вона дозвіл видавати не буде, оскільки до її обовязків це не входить.

Безпосереднього ОСОБА_28 займалася дозволами до цього, забрала запит з Дозвольного центу та поклала на стіл та повідомила його, як на той час В.о. начальника про те, що є запит ТОВ ВКФ «Велта». На той час йому не було відомо хто буде видавати дозвіл.

ОСОБА_17 ніяких вказівок по ТОВ «Велта» не надавав. Вказав, що від ОСОБА_7 коли той знаходився у відпустці, був один телефонний дзвінок, що скоріше всього він буде давати ТОВ ВКФ «Велта» дозвіл, якщо припустити то це було десь в четвер - пятницю. Після чого, відповів йому, що буде понеділок розберемося, перевіримо всі документи та вирішимо питання. В понеділок визначаться хто саме буде видавати. Вказані матеріали він не розписує, тому вони просто лежали.

По-першому запиту зі слів ОСОБА_17, так як він сидів з ним в одному кабінеті була відмова. Далі, по-другому також не видали, оскільки матеріали знаходились в них та в суботу був обшук і всі документи вилучили співробітники міліції, тому вони знову не видали.

Він з розмов ОСОБА_17 і ОСОБА_7 чув про відмову, так як вони їх готували в кабінеті та обговорювали причини цієї відмови. ОСОБА_7 вказівку йому не надавав, безпосередньо підписуй та видавати дозвіл не казав, проте на скільки він памятає всі матеріали були зібрані тією ж ОСОБА_28. Він не памятає чи були вказівки від ОСОБА_7 про готування підлеглими документів для реєстрації.

Натомість, в протоколі допиту свідка від 22.09.2014 року вбачається, що у нього була одна розмова з ОСОБА_7 в якій він йому сказав, що скоріше за все вони будуть давати дозвіл на зняття родючого шару ґрунту та він йому сказав, щоб він доручив підлеглим зібрати документи для реєстрації. Також, він сказав, що буде в понеділок та після розберемось. Ця розмова відбулась у четвер 28 липня. Чому змінив покази в цій частині точно пояснити суду першої інстанції не зміг. Вказав, що ОСОБА_7 начебто сказав доручити це ОСОБА_28, однак точно не памятає, казав чи ні. В той період помінялися посадові інструкції, а ОСОБА_28 переведена до канцелярії, де вона вичитала в інструкції, що до її обовязків видача дозволів не входить. З попередніми дозволами займалася ОСОБА_28, другим дозволом коли відмовили ніхто не займався. Він їй доручив зібрати весь пакет документів, та сказав, що нехай папка документів буде у неї, потім ОСОБА_7 вийде в понеділок і вони розберуться хто буде його видавати начебто було так.

ОСОБА_17 не займався другим листом відмовою. Однак, в тому ж протоколі допиту вказано, що попередній розгляд заяви ТОВ ВКФ «Велта» займалась ОСОБА_28 та ОСОБА_17 Зазначив суду, що при перших зверненнях, так як він спеціаліст і попередньому наданні дозволів займалися ОСОБА_28 та ОСОБА_17. При цьому, ОСОБА_28 була просто друкарка, а ОСОБА_17 профільний спеціаліст в цьому питанні та міг виявити недоліки. При другому зверненні за дозволом, ОСОБА_17 на місці не було, оскільки той був на лікарняному.

Свідок ОСОБА_24 суду першої інстанції пояснив, що він потерпілого не знає, а з обвинуваченим перебував лише у робочих відносинах.

У вересні 2014 року його викликав слідчий для дачі в якості свідка показів у справі. Він не з ким інформацію по наданню чи зняттю родючого шару ґрунту не обговорював.

Кожен день він спілкується зі всіма 24 начальниками територіальних управлінь, зокрема Кіровоградської області начальником ОСОБА_7 та спілкується з ним по суто робочим питанням. ТОВ «Велта» йому нічого не каже.

Центральний апарат Держсільгоспінспекції України видачею дозволів не займається з квітня місяця 2014 року. До квітня місяця 2014 року існував наказ голови Держсільгоспінспекції про те, що Центральний апарат готував рекомендації територіальним органам щодо видачі дозволів, але в квітні місяці цей наказ був скасований і відповідно до положення про територіальну інспекцію та Держсільгоспінспекцією України видачею дозволів займався територіальний підрозділ, тобто обласною інспекцією за місцем знаходження земельної ділянки.

Департамент контролю з використання та охороною земель Державної інспекції сільського господарства України, який він очолює, узагальнює всю інформацію щодо діяльності їхніх територіальних органів і подає її керівництву Мінаграрполітики за відповідний звітний період.

Розмови з ОСОБА_7 з приводу видачі чи не видачі дозволів не памятає. Вказує на те, що ОСОБА_7 в його підпорядкуванні не перебуває. У нього відсутні повноваження надавати вказівки до виконання начальнику управління. Взагалі не знає та не памятає про що саме була розмова з ОСОБА_7, так як кожен день спілкується із значною кількістю начальників територіальних управлінь безпосереднього щодо інспекторської діяльності.

Він у ОСОБА_6 підпорядкуванням не перебуває та жодних розмов з приводу видачі дозволів не мав. Департамент не має повноваження щодо притягнення територіальних органів до дисциплінарної відповідальності.

Департамент аналізує роботу територіальних органів та формує план роботи у виді пропозицій керівництву, а керівництво у свою чергу приймає рішення, тобто провадить суто аналітичну діяльність та приймають звіт про її виконання. Департамент працює з травня.

До цього часу була інша процедура. Коли надходила заявка через дозвільний центр до територіального органу, відповідно до наказу голови Держсільгоспінспекції Гончаренка, який на той час працював - територіальний орган повинен був зобовязаний направляти всі матеріали до центрального апарату в електронному вигляді. на підставі цих документів Департамент готував рекомендації щодо видачі або не видачі цих дозволів, які потім направляли адресату.

Але в травні місця вони внесли пропозиції щодо скасування дії цього наказу, оскільки він затягував час, так як документи здаються на місцевому рівні через дозвільні центри і є регламенти, тобто за 5-7, 10-20 днів вони повинні були бути розглянуті. В цей регламент територіальні органи не вписувалися і щоб не було цієї складової, в травні місяці цей наказ був скасований. Вказав, що начальники територіальних управлінь дзвонять йому, щоб порадитися з тих чи інших питань.

З показань свідка ОСОБА_13, наданими ним в суді першої інстанції вбачається, що він працює виконавчим директором Асоціації голів сільських та селищних рад Всеукраїнська асоціація Держсільгоспінспекції України. З обвинуваченим знайомий та перебуває з ним у нормальних робочих відносинах, з потерпілим раніше не знайомий.

02.08.2014 року йому як безпосередньому керівнику зателефонував один раз його заступник ОСОБА_6, який розповів, що відбулась якась провокаційна дія по дачі хабара з нападом раніше невідомих осіб. Після чого, він йому сказав: «Де саме це трапилось», на що той йому відповів: «Це відбулось у Кіровограді». Тоді він йому сказав: «Приїзди до Києва та будемо розбиратися».

Так як він його підлеглий, тому вони планували одразу звернутися із заявою до УМВС України, оскільки рівень роботи - Центральний орган виконавчої влади, категорія державного службовця дозволяє звернутися в центральний апарат УМВС з відповідною заявою.

Після вказаного інциденту він доповів через 2-3 години міністру Аграрної політики, так як це його обовязок. Потім йому хтось зателефонував та повідомив, що у інтернеті зявилося повідомлення з приводу того, що його заступника ОСОБА_6 було затримано при спробі отримання хабара, якщо не помиляється його проінформувала його секретар. Після чого, він зателефонував міністру та доповівся про даний факт, так як особисто від ОСОБА_6 почув, що той їде до Києва та був впевнений у чесності та порядності останнього.

Міністру ОСОБА_15 після скоєного прийшло цікаве смс - повідомлення, де було написано: «Це тобі за Харківські події» чи «Це тобі помста, ну щось точно було вказано за Харків». Зазначене було сказано йому при зустрічі на наступний день.

Вказав суду, що до цього були прикрі інциденти при попередньому керівництві в особі керівника Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області Драпака і декількох його заступників та начальника юридичного відділу, яких він особисто не знав.

Так, ним були викликані вказані особи до Києва, після чого ним було прийнято рішення по їх заміні. Потім були проведенні службові розслідування і виїзні перевірки на які останні вчиняли опір. Після чого, останні поховалися по лікарняним та іншим чином періодично шкодили роботі інспекції. Зокрема і тоді коли були призначені виконуючі обовязків та були направлені люди з Києва, які мали привести у відповідність роботу територіального підрозділу Кіровоградської інспекції, але це були звичайні робочі моменти.

До нього ОСОБА_6 з приводу отримання дозволу ТОВ «Велта» не звертався, оскільки це не його сфера діяльності. Йому навіть керівник області цього не казав. Згідно його наказу є розподіл посадових обовязків і виконання функцій між його заступниками, де ОСОБА_29 взагалі відповідав за інший напрямок роботи це якість і безпека сільськогосподарської продукції, насіннєва програма, а також якість і безпека зерна.

В період з червня по серпень 2014 року ОСОБА_6 не займав його, чи якусь іншу, посаду та всі знаходились на своїх місцях. Ним на початку червня 2014 року був підписаний наказ щодо надання права на виконання усіх функціональних обовязків територіальним підрозділом на всій території України до цього був наказ, але він був з порушенням порядку видачі дозвільних документів на зняття родючого шару ґрунту.

ОСОБА_6 знає з 2006 року коли той працював заступником директором аграрної біржі та характеризує його лише з позитивної сторони та постійно запрошував на роботу до тієї із структур, де він працював, оскільки обвинувачений є грамотним спеціалістом та відмінним керівником.

В обовязки посадовців не входять розяснювальні чи консультативні дії з приводу того чи іншого питання. Після того як обвинуваченого випустили із КПЗ він зустрічався з ним лише один раз у його робочому кабінеті та під час якої запитав у останнього «Що це таке?», на що ОСОБА_6 відповів «Це провокація і я не знаю ким вона була задумана».

Допитаний у судовому засіданні районного суду свідок ОСОБА_14 пояснив, що з ОСОБА_6 перебуває у дружніх відносинах (кум), потерпілого ОСОБА_3 не знає.

02.08.2014 року приблизно 14.00 год. йому подзвонив ОСОБА_6 та повідомив, що у нього зламалася машина «Lexus» та просив виручити його в цій ситуації та приїхати на трасу Шпола-Київ. Під час розмови був знервований та сказав, що у нього проблеми, йому необхідно їхати до м. Києва. Потім попросив надати йому свій автомобіль «Форд Куга», номерний знак НОМЕР_1, так як в нього «застукав двигун». Попередив, що в бардачку є пістолет та документи.

Коли він приїхав до м. Шполи його зупинив автомобіль «Шкода Октавія». Потім його витягнули з машини та запитали на якій машині поїхав ОСОБА_6

Після чого, до нього в машину сіло двоє співробітників міліції та між собою розмовляли, під час якої один в іншого питав чи бачив він щось там, на що другий відповів у автомобілі є гроші.

Біля міста Городища зупинилися та чекали слідчого до 19.00 год. Потім були запрошені поняті, при яких він сказав, що не знає чиї це гроші. Коли ОСОБА_6 передав йому свій автомобіль, він його детально не оглядав, але з водійського сидіння дивився назад, проте нічого не бачив.

Під час досудового розслідування, він надав інші покази. Так, згідно з протоколом допиту свідка від 02.08.2014 року вбачається, що після того, як ОСОБА_6 передав автомобіль «Lexus», н.з ВА0700АМ, то останній був в його полі зору та до прибуття слідчого і понятих до автомобіля ніхто не підходив. Про те, що по ззаду в салоні автомобіля знаходились гроші, він дізнався та побачив лише під час обшуку вказаного автомобіля. Наголосив, що він виключає факт доступу будь-яких осіб до вказаного автомобіля в проміжок часу між тим, як автомобіль йому передав ОСОБА_6 та до моменту обшуку даного автомобіля». Однак, в судовому засіданні пояснив, що їхав разом з співробітниками міліції на автомобілі «Lexus», тобто фактично до автомобіля мали доступ працівники міліції. У нього цукровий діабет та він нервувався, тому змінив покази, чому саме в суді змінив покази пояснити точно не зміг.

З показань свідка ОСОБА_30, наданими ним в суді першої інстанції, вбачається, що він займає посаду начальника ВДАІ з обслуговування Новомиргородського району Кіровоградської області. З обвинуваченим ОСОБА_6 перебуває у дружніх відносинах.

02.08.2014 року приблизно 11.00 год., він знаходився біля приміщення Новомиргородського РВ де почув, як в районі центру міста, метрів зо 200 від нього «шум автомобіля» та побачив «підняту від цього куряву пилу». Після чого, бачив як автомобіль рухався на великій швидкості в напрямку залізничного вокзалу.

Оскільки для міста Новомиргород вказане не могло не привернути увагу, так як було дуже галасно, тому він підійшов поцікавитись до таксистів та запитав, що сталося, а ті його повідомили, що хтось переслідує автомобіль ОСОБА_6 Він будучи другом ОСОБА_6 вирішив набрати його по телефону, але той був поза зоною досяжності. Хвилин через 30 ОСОБА_6 сам йому зателефонував та повідомив, що йому хотіли всунути якісь гроші, тому він їде до м. Києва.

Свідок ОСОБА_31 суду першої інстанції надав показання, відповідно до яких він працює на посаді заступника начальника відділу ГУБОЗ УМВС України. Потерпілого та обвинуваченого знає лише по роботі та в неприязних відносинах з ними не перебуває.

02.08.2014 року він приймав участь спільно з іншими працівниками ГУБОЗ у документуванні факту передачі та отримання неправомірної вигоди у розмірі 357 000 гривень ОСОБА_6 за зняття родючого шару ґрунту.

З цією метою вони прибули до міста Новомиргород, де в центрі міста відбувалась передача грошей. Під час або після передачі грошей потерпілим ОСОБА_6, у них дана команда на затримання, після чого обвинувачений почав втікати з місця вчинення злочину на автомобілі «Lexus».

По дорозі із заднього лівого вікна автомобіля, так як він його переслідував бачив, як вилітали якісь кошти. Потім вони продовжували подальше його переслідування та на трасі Шпола, що по вул. Невського Островського був затриманий автомобіль «Lexus RX 350», але під керуванням не ОСОБА_6, а ОСОБА_14.

Після цього, вони попросили ОСОБА_14 вийти з автомобіля та чекати приїзду оперативної групи, експерта, понятих та інших учасників процесу. З ними був присутній слідчий та у них була ухвала суду на проведення обшуку транспортного засобу.

Коли були запрошені поняті із сусідніх будинків, та коли на місце прибув експерт НДЕКЦ розпочався огляд автомобіля. Під час огляду даного автомобіля було виявлено, що за сидінням водія на килимку знаходилися 2 пачки по 500 гривень та одна неповна пачка здається 7000 гривень.

Також, у вказаному автомобілі було виявлено пристрій для відстрілу резиновими кулями та набої до нього, на пасажирському передньому сидінні на килимку була півтора літрова пляшка з під мінеральної води та серветка, яка була явно використана.

Крім того, під час освітленням відповідною лампою на підлокітнику були виявлені сліди порошку, які відсвічують плями зеленим кольором. Все це відбувалось у присутності понятих та вказані вище гроші були перераховані, переписані, опечатані, після чого поміщені до конверту та підписані понятими.

Також, був вилучений пістолет та набої до нього, вказана серветка та здійсненні експертом змиви з бардачку. Після закінчення огляду автомобіля все вилучене раніше було поміщено та опечатано.

З ОСОБА_14 вони поводили себе нормально, так як усвідомлювали що ОСОБА_14 непричетний до неправомірних дій обвинуваченого, тому попросили його вийти з машини та чекати приїзду понятих і експерта. Останнього не ображали та ніякого фізичного чи психологічного тиску на нього не здійснювали. При цьому, ОСОБА_14 сам сприяв їм для проведення огляду транспортного засобу належного обвинуваченому та жодних перешкод той не чинив.

Також, ОСОБА_14 їм пояснив, що йому подзвонив ОСОБА_6 та попросив його, щоб він позичив йому свій автомобіль, так як дуже в той час поспішав та був швидкий. Після чого, ОСОБА_6 на автомобілі ОСОБА_14 поїхав в сторону Києва, а ОСОБА_14 поїхав на автомобілі ОСОБА_6 до себе додому.

В його присутності слідчий відбирав у ОСОБА_14 пояснення з приводу передачі свого автомобіля ОСОБА_6. ОСОБА_14 у той момент вів себе спокійно та врівноважено. З моменту затримання машини вони доступу до машин не мали. ОСОБА_14 постійно перебував біля машини та вони не давали йому змогу кудись від неї відходити. В машину ніхто не заходив. Двері машини були усі закриті, проте на центральний замок та на ключ вона закрита не була, оскільки не знали, як вона закривається. Підпис в протоколі обшуку належить йому. Те, що відбувалось під час обшуку автомобіля «Lexus» відповідає тому, що він розповів. Він приймав участь лише під час обшуку автомобіля «Lexus». Обшук провадився в день. За кермо вказаного автомобіля ніхто з оперативних працівників не сідав.

Свідок ОСОБА_32 суду першої інстанції надав показання, згідно яких він працює на посаді старшого оперуповноваженого по особливо важливим справам ГУБОЗ УМВС України. З потерпілим та обвинуваченим не знайомий та не приязних відносин не перебуває. Його участь у даній справі полягала у тому, що після передачі грошей обвинуваченому він приймав участь у спробі затримання ОСОБА_6, тоді коли той почав втікати з місця злочину, а обвинувачений намагався переїхати через нього.

Також, приймав участь під час обшуку автомобіля та під час виявлення грошей, які обвинувачений безпосередньо «скинув». Вказана сума грошей була значна.

Він не був присутній коли транспортний засіб був затриманий. Оскільки він приїхав пізніше коли та вже була затримана.

Вони на той час оглядали місце події, там де знаходились викинуті гроші. Грошей було багато, це все відбувалося неподалік від місця передачі грошей біля приватного будинку, зокрема 5 пачок по 50 тисяч кожна, номіналом по 500 грн. (на загальну суму 250 000 грн.), які в подальшому в присутності слідчого вони збирали. Вказав суду, що йому не вдалося заблокувати машину обвинуваченого, так як автомобіль їхав на нього, та він був змушений відійти у сторону.

Після чого, вони приїхали на місце огляду автомобіля, та на місці був ОСОБА_14. В машині було 2 пачки по 50 тисяч гривень і новенька пачка на суму 107 000 гривень, які безпосередньо лежали в машині.

Коли вони приїхали, то в машині сидів кум ОСОБА_6 ОСОБА_14. На місці бачив, як в машині був ОСОБА_14 та сидів також один з їх оперативних співробітників.

Після чого, вони вийшли з машини та ніхто до автомобіля не підходив. Зателефонували та запросили експерта і понятих. Потім дочекались вказаного експерта, після чого, слідчий розпочав обшук автомобіля.

Машина до початку обшуку була закрита та була на виду у всіх. Вони стояли біля своєї машина, а машина в якій був кум обвинуваченого стояла на відстані 3 метрів в кутку. В той момент ОСОБА_14 розповідав їм, що його кум його підставив, так як він не знав для чого ОСОБА_6 взяв його автомобіль.

На свідка в його присутності ніхто не тиснув. Сторонні особи доступу до автомобіля не мали. Зазначив, що коли він приїхав, то в машині обвинуваченого сидів ОСОБА_14 і один співробітник міліції.

Він опитував ОСОБА_14 з приводу відомих йому обставин справи. Також, ОСОБА_14 розповідав йому, що йому зателефонував ОСОБА_6, який перебував тоді у збудженому стані та казав, щоб той підїхав на трасу, оскільки йому потрібен був автомобіль, зазначивши що свідок поїде на його автомобілі.

Після цього, ОСОБА_14 поцікавився у нього: «а коли ти його повернеш», на що обвинувачений сказав: «напевно у вечері». Уточнив, що у обвинуваченого були якісь проблеми, тому він поїде до Києва туди і назад, а пізніше йому поверне автомобіль.

Під час проведення обшуку ОСОБА_14 не проявляв якісь невдоволення, у тому числі з приводу начебто підкидання грошей чи інших процесуальних порушень при проведенні обшуку. Обшук почався в день у другій половині дня, а закінчився у вечері.

Також вказав суду, що приймав участь у обшуку домоволодіння батька обвинуваченого. Під час слідчих дій він був у цивільному. Машини, які були задіяні в операції не були із синіми номерами міліції. На місці огляду грошей кошти були в пачках.

З показань свідка ОСОБА_33, які надавалися в судовому засіданні суду першої інстанції, вбачається, що з потерпілим і обвинуваченим не знайомий та у жодних відносинах не перебуває. Його запросили бути понятим при огляді транспортного засобу.

В машині бачив гроші пятисотки точної суми не памятає, але було більше 100 000 грн. Вказав, що експерт проводив лампочкою по грошам і в салоні були плями від краски. Також, в салоні авто був пістолет, а у багажнику лежали георгіївські стрічки та українські прапорці. Правоохоронці були молоді та поводили себе чемно.

Потім останні складали акт, де вони поставили свої підписи. Гроші знаходилися в салоні. Його запросили правоохоронці, які представилися та показали свої посвідчення. Крім працівників міліції був також його сусід. Йому розяснювалися його процесуальні права, а також хід проведення слідчої дії. При них відкрили машину. Всі учасники слідчої дії стояли навкруги машини. На місці крім автомобіля «Лексус» стояло ще 3 машини.

Під час обшуку був також ОСОБА_14, який розповідав, що з обвинуваченим помінявся машинами. ОСОБА_14 стояв спокійно біля машини і не був знервований. Він не бачив, щоб ОСОБА_14 чи працівники міліції сідали до машини. Лише після того, як провадили обшук тоді відкривали вказаний автомобіль.

При ньому сів експерт на місце водія, який відкрив бардачок та виявив пістолет. Вони в той час стояли біля відкритих дверей, коли експерт збирав гроші та водив лампочкою. Світіння бачив на грошах та на підлокітнику, а також бачив пляшку води та серветку, яка лежала на підлозі. ОСОБА_14 ніяких зауважень не надав та претензій не мав.

Зазначив суду, що ОСОБА_14 на місці огляду автомобіля казав: «Я хлопці такий самий як і Ви». Протокол перечитав і підписав. Надані ним покази під час досудового розслідування він підтримує. Жодний з учасників проведеної слідчої дії претензій не мав. Його запросили на огляд під вечір, а все закінчилося о 21.00 годинні коли все почало смеркати. Машина стояла поруч з хатою його сусіда. Чи довго стояла там машина він не знає. Що кошти належать ОСОБА_6 йому сказали працівники міліції.

З показань свідка ОСОБА_34, які надані останнім в районному суді, вбачається, що він працює начальником сектору НДЕКЦ Черкаської області. Потерпілого та обвинуваченого не знає.

В кінці літа 2014 року його залучали до огляду автомобіля «Лексус», що в м. Шпола. Під час огляду автомобіля було виявлено та вилучено: спеціальні хімічні речовини, гроші, посвідчення, пістолет, набої, серветку та пляшку води. Після чого склали протокол огляду. Було виявлено дві повні пачки, які частково були перевязані стандартною банківською стрічкою. Вказані дві пачки були номіналом по 500 грн. в кожній. Гроші лежали ззаду на килимку за водійським сидінням. Пачки були розкидані.

На килимку переднього пасажирського сидіння також була пляшка води. Точно не памятає чи булла одна або дві серветки, використані вологі серветки. Точно не памятає коли його привезли на огляд автомобіля, але на вулиці було ще світло.

Огляд проводився в присутності 2 понятих, один з яких старше, а інший був молодший. ОСОБА_14 не памятає, але памятає чоловіка який на місці висказувався людям: «Оце я попав» з приводу того, що йому наддали машину з грошима. До ОСОБА_14 ніякого тиску не здійснювалося, більше того останній вів себе нормально та зауважень не надавав. Поняті не відходили з місця огляду та зауважень також не надавали. Те, що він розповідає відповідає дійсності та їх підтримує, але на даний час подробиць не памятає. Порошок був виявлений лампою, зокрема плями були позаду місця водія та на бардачку між сидіннями, а також на боковій частині сидіння зі сторони пасажира. При цьому повністю просвітлювали машину.

Крім даних пояснень свідків та потерпілого, вина ОСОБА_6 підтверджується дослідженими в суді першої інстанції доказами, а саме:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 02.07.2014 року, згідно якої заступник начальника відділу ГУБОЗ МВС України ОСОБА_35 прийняв заяву від ОСОБА_3 про те, що головний спеціаліст Земельного управління сільськогосподарської інспекції ОСОБА_17, спільно з начальником Земельного управління сільськогосподарської інспекції України в Кіровоградській області ОСОБА_7 та виконуючим обовязків начальника сільськогосподарської інспекції України в Кіровоградській області ОСОБА_12, а також з працівником центрального апарату сільськогосподарської інспекції України ОСОБА_21, вимагають неправомірну вигоду у розмірі 714 000 грн. (14 000 грн. за 1 Га. «всього 51 Га.») за надання дозволу на зняття родючого шару ґрунту

(т.1 а.п.42-43);

- копіями статутних документів ТОВ ВКФ «Велта», мета та предмет діяльності товариства та повноваження органів управління та їх компетенція

(т.1 а.п.56-77);

- копією наказу ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» №115-к від 03.01.2012 року, згідно якого ОСОБА_3 прийнято на роботу на посаду виконавчого директора з 03.01.2012 року з окладом згідно штатного розпису

(т.1 а.п.78);

- копією довіреності ТОВ ВКФ «ВЕЛТА», яка підтверджує наявність у представника ОСОБА_3 прав діяти від імені товариства, та визначає умови і межі реалізації цих прав

(т.1 а.п.79);

- копіями договорів оренди землі від 05.06.2014 року та 17.06.2014 року з планами (схемами), розрахунками орендної плати та актами передачі та прийому земельних ділянок, які надаються в оренду, на території Коробчинської сільської ради, Новомиргородського району Кіровоградської області, загальними площами 50 та 1 Га., та спеціального дозволу на користування надрами за реєстраційним номером 4275 від 13.06.2007 року

(т.1 а.п.а.п. 82-89, 92-100);

- листами Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області за №2929/04.02-13/1-2 від 11.07.2014 року та за №2929/04.02-13/1 від 11.07.2014 року, згідно яких останньою відмовлено ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» щодо надання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтових покривів (родючого шару ґрунту) з земельних ділянок, наданих в оренду ТОВ ВКФ «ВЕЛТА», з причин виявлених недоліків та необхідності їх усунення

(т.1 а.п.114-117);

- копією розпорядження Кабінету Міністрів України за №422-р від 23.04.2014 року «Про призначення ОСОБА_6 заступником Голови Державної інспекції сільського господарства України»

(т.1 а.п.153);

- копією розпорядження Кабінету Міністрів України за №665-р від 23.07.2014 року «Про присвоєння рангів державним службовця», згідно якого ОСОБА_6 заступнику Голови Державної інспекції сільського господарства України присвоєно 5 ранг державного службовця

(т.1 а.п.154);

- протоколом огляду та вручення помічених грошових коштів з додатками світлокопіями грошових коштів від 02.08.2014 року, згідно якого в приміщенні за адресою: с. Коробчине, Новомиргородського району, Кіровоградської області, вул. Хутір Комінтерн, 3, на підставі постанови про контроль за вчиненням злочину, 02.08.2014 року у період часу з 10.00 год. по 10.30 год. помічено та проведено огляд грошових коштів (357 000 грн. отриманих в ДФЗБО МВС України, які складаються з 714 купюр номіналом по 500 (пятсот) грн. кожна), та їх вручення в присутності понятих заявнику ОСОБА_3, для їх подальшого передання, як неправомірної вигоди особисто ОСОБА_6

(т.2 а.п.1-185);

- протоколом обшуку від 02.08.2014 року, яке провадилось по вул. Покровського, 73 у м. Кіровограді, в ході проведення якого виявлено та вилучено: копія наказу Державної інспекції сільського господарства України №112 від 14.04.2014 року «Про впорядкування питань щодо видачі дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок» на 1 арк.; копія наказу Державної інспекції сільського господарства України №82 від 20.06.2013 року «Про упорядкування інформації щодо актів обстеження земельних ділянок та дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву ділянок» на 3 арк.; «Рекомендації щодо реєстрації актів обстеження земельних ділянок »

(т.3 а.п.89-91);

- протоколом обшуку від 02.08.2014 року, яке провадилось у кабінеті № 219 за адресою: м. Київ, вул. Баумана, 9/12, в ході проведення якого виявлено та вилучено: копію «Положення про департамент контролю з використання та охороною земель Державної інспекції сільського господарства України» №208 від 30.05.2014 року на 11 арк.

(т.3 а.п.29-32);

- протоколом огляду місця події від 02.08.2014 року, у ході якого в кабінеті №402 по вул. Тімірязєва, 84 у м. Кіровограді виявлено та вилучено: робочий проект землеустрою щодо зняття, перенесення та збереження родючого шару ґрунту з ділянками по видобутку рослинного ільменіту на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, замовник ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» на 51 арк., робочий проект землеустрою щодо зняття, перенесення та збереження родючого шару ґрунту з ділянками по видобутку рослинного ільменіту на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, замовник ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» на 34 арк., лист ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» на 1 арк., копія наказу №1 від 14.01.014 року на 1 арк., довідка вих. №14-В від 15.01.2014 року на 1 арк., платіжне доручення №0410001 на 1 арк., агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки №171 на 1 арк., статут ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» на 16 арк., копія довідки на 1 арк., копія свідоцтва №200030720 на 1 арк., копія довідки серії АБ №705271 на 1 арк., копія виписки з ЄДР на 1 арк., акти обстеження земельної ділянки №234 та 235 на 2 арк., пояснення від 11.07.2014 року на 2 арк., заява від 11.07.2014 року на 3 арк., копія заяви від 18.07.2014 року на 1 арк., наказ №518-ОД від 08.07.2014 року на 1 арк., лист проходження від 27.06.2014 року за №718/2, №718/3 на 3 арк., чернетка припису на 1 арк., лист №2929/040213/1 від 11.07.2014 року на 4 арк., копія договору оренди землі від 23.09.2011 року на 4 арк., копія договору оренди від 17.06.2014 року на 10 арк., копія договору оренди земельної ділянки від 05.06.2014 року на 10 арк.; копія статуту ТОВ ВКФ «Велта» на 16 арк.; копія довідки №35 від 09.02.2012 року на 1 арк.; копія заяви від 28.07.2014 року на 2 арк.; лист №139/4-140-4 проходження від 13.02.2014 року на 1 арк.; заява №139/4-140/4 на 2 арк.; лист №983/04 від 14.03.2014 року на 1 арк.; лист №984/04 від 14.03.2014 року на 1 арк.; заяви від 18.05.2014 року на 2 арк.; дозвіл №0018 від 20.03.2014 року та №0020 на 2 арк.; акти обстеження земельних ділянок №70 та 71 від 19.03.2014 року на 2 арк.

(т.3 а.п.113-116);

- протоколом огляду транспортного засобу «Форд Куга», номерний знак НОМЕР_2 з фототаблицею, який провадився на перехресті доріг Кременець - Біла Церква - Ржище, під час якого виявлено та вилучено: спеціальний пакет №1754595, в якому міститься: грошові кошти в сумі 8850 грн. та 121 доларів США; ключі в кількості 3-х штук з магнітним ключем та брелоком; пластикові картки на знижки у магазинах в кількості 15 штук; магнітна перепустка з підписом ОСОБА_6; пластикова банківська картка «Укргазбанк»; пластикова банківська картка «БМ Банк»; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серії САЕ №969964 на імя ОСОБА_14; посвідчення водія на імя ОСОБА_6; талон серії АІЕ №020984 на імя ОСОБА_6; ключ від транспортного засобу «Форд Куга Тренд», н.з. СА 4884 АС з брелоком. Спеціальний пакет №1754596, в якому міститься мобільний телефон «Samsung Note 2» код 7791 та зарядний пристрій до вказаного телефону

(т.3 а.п.119-126);

- протоколом огляду місця події від 02.08.2014 року з фототаблицею до нього, в ході проведення якого оглянуто земельну ділянку, розмірами 1x1 м, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Гастелло, 17/3, біля опори електропередач з маркуванням «66 л-3 ТП 120», де виявлено та вилучено: пакет з грошовими коштами в купюрах по 500 (пятсот) грн. в 5 пачках загалом 250 000 (двісті пятдесят тисяч) грн.

(т.3 а.п.128-134);

- протоколом обшуку автомобіля марки «Lexus RX 350», номерний знак НОМЕР_3 від 02.08.2014 року з фототаблицею, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Шпола, вул. Невського, 39 в ході проведення якого виявлено та вилучено: пакет №1 (0907176), в якому міститься марлевий бинт зі змивом із бардачка салону автомобіля; пакет №2 (0907175), в якому містяться використанні серветки паперові вологі; пакет №3 (0908018), в якому міститься марлевий бинт зі змивами з килимка заднього пасажирського місця зі сторони водія; пакет №4 (1479423), в якому міститься дві купюри поверхні яких при освітленні спеціальною лампою світяться світло-зеленим кольором; пакет №5 (1823205), в якому містяться кошти в сумі 106 000 (сто шість тисяч) грн., поверхні яких при освітленні спеціальною лампою світяться світло-зеленим кольором; пакет №6 (1473738), в якому міститься предмет, схожий на пістолет «ВІЙ» к-р 9мм №ЧН-010433; пакет №7 (0908017), в якому міститься магазин з набоями, який знаходився у предметі, схожому на пістолет; пакет №7 (0908017), в якому міститься магазин з набоями, який знаходився у предметі, схожому на пістолет; пакет №8 (0907179), в якому містяться набої в кількості 29 штук; посвідчення серії ДС №282, видане 05.05.2014 року на імя ОСОБА_6; тимчасова перепустка до Будинку Уряду України на імя ОСОБА_6, посвідчення №830 радника Голови ДАК «Хліб України» на імя ОСОБА_6, дозвіл на пістолет «ВІЙ», серії ЧН-010433 на імя ОСОБА_6, автомобіль марки «Lexus RX 350», д.н.з ВА 0700 АМ (СXX 130646); два ключі від автомобіля «Lexus RX 350», д.н.з ВА 0700 АМ (з брелком)

(т.3 а.п.139-165);

- копіями реєстраційних документів та робочих проектів землеустрою щодо зняття, перенесення та збереження родючого шару ґрунту з ділянки по видобутку «розсипного ільменіту», на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району, Кіровоградської області на земельні ділянки - 50 та 1 Га.

(т.5 а.п.19-153);

- протоколом огляду документів від 30.08.2014 року, під час якого оглянуто речі вилучені в ході ОМП від 02.08.2014 року за адресою: м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, зокрема: акт обстеження земельної ділянки від 19.03.2014 р.№71 на 1 арк.; акт обстеження земельної ділянки від 19.03.2014 р.№70 на 1 арк.; дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки №0020 від 20.03.2014 року на 1 арк.; дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки №0019 від 20.03.2014 року на 1 арк.; заява ТОВ ВКФ «Велта» №95 від 18.03.2014 року на 1 арк.; заява ТОВ ВКФ «Велта» №96 від 18.03.2014 року на 1 арк.; лист на адресу ТОВ ВКФ «Велта» від 14.03.2014 року на 1 арк.; лист на адресу ТОВ ВКФ «Велта» від 14.03.2014 року на 1 арк.; заява ТОВ ВКФ «Велта» №139/4 від 13.02.2014 року на 1 арк.; заява ТОВ ВКФ «Велта» №140/4 від 13.02.2014 року на 1 арк.; лист проходження від 13.02.2014 року; заява ТОВ ВКФ «ОСОБА_17» №1000/3 від 28.07.2014 року на 1 арк.; заява ТОВ ВКФ «Велта» №999/3 від 28.07.2014 року на 1 арк., на звороті аркушу лист проходження від 29.07.2014 року; реквізити ТОВ ВКФ «Велта» на 1 арк.; реєстраційні документи ТОВ ВКФ «Велта» та документи щодо земельної ділянки площею 50 Га., загалом на 25 арк.; реквізити ТОВ ВКФ «Велта» на 1 арк.; реєстраційні документи ТОВ ВКФ «Велта» та документи щодо земельної ділянки площею 1 Га., загалом на 25 арк.; робочий проект землеустрою щодо зняття, перенесення та збереження шару ґрунту з ділянки площею 1 Га. на 41 арк.; робочий проект землеустрою щодо зняття, перенесення та збереження шару ґрунту з ділянки площею 50 Га. на 43 арк., які визнано та долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів

(т.5 а.п.154-157);

- копією особової справи ОСОБА_6, з якої вбачається, що останнього було призначено на посаду заступника голови державної інспекції сільського господарства України, згідно наказу № 213-к від 05.05.2014 року голови державної інспекції сільського господарства України, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 665-р від 23.07.2014 року йому присвоєно 5 ранг державного службовця.

(т.6 а.п.7-41);

- протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 07, 08 та 09.08.2014 року з яких вбачається, що на законній підставі та у встановленому законом порядку проведеними оперативно-розшуковими заходами зафіксований факт домовленості та власне отримання неправомірної вигоди обвинуваченим ОСОБА_6 в особливо великому розмірі від потерпілого ОСОБА_36

(т.7 а.п.а.п.207-208, 209-210, 217-219, 220-224);

- Наказом Державної інспекції сільського господарства Укаїни №82 від 20.06.2013 року в якому на керівників територіальних органів Держсільгоспінспекції України було покладено своєчасне направлення до відповідальної особи Держсільгоспінспекції України: електронних копій документів, які надійшли на розгляд територіального органу Держсільгоспінспекції України для отримання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву родючого шару ґрунту) земельної ділянки (протягом одного дня з дати отримання від державного адміністратора пакету документів, поданих суб'єктом господарювання для отримання до вільного документу чи з дня подання фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, заяви та пакету документів на отримання взводу) та інше, контроль за виконанням покладено на першого заступника Голови Держінспекції

(т.8 а.п.6-7);

- висновком експерта № 931хс від 07.10.2014 року, згідно якого на поверхні грошових купюр на загальну суму 357 000 (три пятдесят сім тисяч) гривень (об.1,2,6), на марлевих тампонах (об. 3,5) та на серветках з волокнистого матеріалу (об.4) виявлено сліди спеціальної хімічної речовини, яка однакова за своїми фізико-хімічними властивостями зі спеціальною хімічною речовиною, наданої в якості зразка.

На серветках з волокнистого матеріалу (об.7,8), якими було зроблено змиви з лівої та правої рук гр. ОСОБА_6 (як зазначено в постанові слідчого про призначення хімічної експертизи), на парі гумових рукавичок (об.9) та на серветці з волокнистого матеріалу (об.10) (контроль серветки) слідів спеціальної хімічної речовини, в межах чутливості використаних методів дослідження, не виявлено.

Спеціальна хімічна речовина, виявлена на грошових купюрах (об.1,2,6), на марлевих тампонах (об.3,5) та на серветках з волокнистого матеріалу (об.4) має однакові фізико-хімічні властивості між собою та спеціальною хімічною речовиною (об.11), наданою в якості зразка порівняння на аркуші паперу

(т.9 а.п.7-11);

- протоколом отримання зразків для експертизи від 02.08.2014 року з фототаблицею до нього, згідно якого у приміщенні Стаціонарного посту «Кагарлик» 82 км. автодороги Київ - Знамянка у ОСОБА_6 відібрано зразки змивів з долоней рук, контрольний взірець серветки та рукавички

(т.9 а.п.64-70).

Проаналізувавши зазначені докази, доводи апеляційної скарги захисника та обставини вчинення злочину, колегія суддів дійшла висновку, що досліджені докази, яким судом першої інстанції дано належну оцінку, в сукупності беззаперечно вказують на причетність обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 4 КК України, а тому суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_6, як одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, і у цьому немає жодного сумніву, оскільки такий висновок ґрунтується на належних, достовірних, допустимих і достатніх доказах, зібраних у справі та вірно оцінених судом.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з кваліфікуючою ознакою за ч.4 ст.368 КК України - вчинення злочину поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Так, відповідно до правової позиції з приводу правильного розуміння законодавчого визначення вимагання хабара Верховного Суду України неодноразово констатував, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, уникнути заслуженої відповідальності, одержати незаконні пільги або переваги тощо, то вимагання хабара виключається (постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України: № 5-14кс12 від 4 жовтня 2012 року, № 5-13кс13 від 23 травня 2013 року, № 5-14кс13 від 30 травня 2013 року, № 5-28кс13 від 5 вересня 2013 року, № 5-47кс13 від 12 грудня 2013 року, № 5-42кс13 від 7 листопада 2013 року, № 5-43кс13 від 26 грудня 2013 року, № 5-20кс14 від 13 листопада 2014 року, № 5-19кс14 від 26 червня 2014 року).

Згідно положень статті 368 КК (в редакції Закону України від 13 травня 2014 року № 1261-VII, який діяв на момент вчинення злочину), вимаганням неправомірної вигоди визнаються дії службової особи, що супроводжуються погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа змушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Із законодавчого визначення та судової практики випливає, що така ознака, як вимагання хабара, може бути поставлена за провину за наявності трьох основних чинників:

1) ініціатором давання (одержання) хабара є службова особа - хабароодержувач;

2) пропозиція про давання (одержання) хабара має характер вимоги (примусу), що підкріплюється: або а) відкритою погрозою, або б) створенням таких умов, які переконують хабародавця в наявності реальної небезпеки його правам та законним інтересам, що змушує його погодитися з такою вимогою;

3) дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем, і, головне, мають протиправний характер або спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам хабародавця.

В даному випадку колегія суддів враховує, що ініціатором давання неправомірної вигоди були службові особи Державної сільськогосподарської інспекції в Кіровоградській області ОСОБА_12 та ОСОБА_7, які повідомили потерпілому ОСОБА_3, що за отримання спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) з земельної ділянки розмірами 1 га. та 50 га., необхідно за кожний гектар, на який вони бажають отримають дозвіл, - сплатити 14 000 гривень. При цьому, зазначили, що без погодження з Києвом дозволу надано не буде оскільки їх контролює Київ і всі дії їм необхідно узгоджувати з Києвом. В подальшому пояснили, що з цього приводу йому необхідно у м. Києві звязатися з ОСОБА_6

В той же час ОСОБА_12 та ОСОБА_7 не є учасниками процесу, їм не інкримінувалась співучасть у даному злочині, участь ОСОБА_6 в цих діях органом досудового розслідування не доведена та є сумнівною, а тому ініціатором отримання неправомірної вигоди не може вважатися ОСОБА_6

Натомість, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_3, надаючи неправомірну вигоду ОСОБА_6 намагався обійти закон, установлену процедуру вирішення питання, щодо надання дозволу та отримати незаконні пільги або переваги для ТОВ «ВКФ ВЕЛТА». Зокрема, отримати для підприємства дозвіл на зняття і переніс родючого шару ґрунту, незважаючи на те, що заява про надання дозволу та проектна документація подана Державної сільськогосподарської інспекції в Кіровоградській області містила суттєві недоліки.

Як підтверджується матеріалами кримінального провадження та, що не заперечував сам потерпілий ОСОБА_3, дозвіл на зняття і переніс родючого шару ґрунту, ТОВ «ВКФ ВЕЛТА» отримала лише з третього разу в жовтні 2014 року. При цьому, працівники ТОВ «ВКФ ВЕЛТА» після подачі проектної документації - кожного разу, після отримання мотивованої відмови - усували наявні недоліки.

Отже, ОСОБА_3, незважаючи на те, що проектна документація містила суттєві недоліки шляхом надання неправомірної вигоди ОСОБА_6 намагався отримати незаконні пільги або переваги для ТОВ «ВКФ ВЕЛТА» - отримати дозвіл на зняття і переніс родючого шару ґрунту. За вказаних підстав правова ознака -- вчинення злочину поєднане з вимаганням неправомірної вигоди повинна бути виключеною

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини вироку із обвинувачення ОСОБА_6 визнаного судом доведеним кваліфікуючу ознаку за ч.4 ст.368 КК України - вчинення злочину поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Отже дії ОСОБА_6, слід кваліфікувати за ч.4 ст.368 КК України, як одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди, в особливо великому розмірі, для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

Колегія суддів критично оцінює доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про недоведеність його винуватості у вчиненні інкримінованого злочину та посилання останніх про сплановану і підготовлену правоохоронними органами провокацію.

Зокрема доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_6 не був наділений владою та на нього не були покладені організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обовязки, він не видавав дозволи на зняття родючого шару ґрунту, тобто, неправомірна вигода не була взаємозвязана з виконанням обвинуваченим своїх посадових обовязків, а також про те, що з показів свідків та обвинуваченого вбачається спланована провокація на давання неправомірної вигоди потерпілим, спростовуються наступним.

Так, згідно п.2 розяснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26.04.2002 року - відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Відповідно до п. 3 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України судам слід мати на увазі, що об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 368 КК, полягає в одержанні хабара в будь-якому вигляді. Оскільки виконання чи невиконання службовою особою відповідних дій перебуває за межами об'єктивної сторони даного злочину, відповідальність настає незалежно від того, до чи після вчинення цих дій було одержано хабар, був чи не був він обумовлений до їх вчинення, виконала чи не виконала службова особа обумовлене, збиралася чи ні вона це робити.

Дійсно погодження вищестоящого органу і зокрема державної інспекції сільського господарства України щодо вирішення питання про надання ТОВ «ВКФ ВЕЛТА» дозволу на зняття і переніс родючого шару ґрунту не потрібно. Територіальний орган - Державна сільськогосподарська інспекції в Кіровоградській області, згідно положень приймає рішення одноособово. До повноважень ОСОБА_6, як заступника не входило погодження вказаних питань. Крім того він заступник взагалі по іншому напрямку роботи.

Проте слід враховувати, що ОСОБА_6 займав посаду заступника голови державної інспекції сільського господарства України (посада прирівняна до посади заступника міністра України) тому йому, як заступнику були підпорядковані територіальні органи на місцях та їх керівники. А тому ОСОБА_6, як службова особа вищестоящого органу в силу своїх службових повноважень мав вплив та міг вплинути на підлеглих територіального органу, з метою сприяння у вирішенні питання надання дозволу на зняття і переніс родючого шару ґрунту, в тому числі пришвидшення його надання, надання без повного пакету документів та таке інше).

Тому, колегія суддів вважає, ОСОБА_6, як службова особа державної інспекції сільського господарства України, яка займає особливо відповідальне становище, мав можливість вплинути на інших службових осіб інспекції, в тому числі на інших службових осіб територіальних підрозділів, в тому числі на службових осіб підпорядкованої Державної інспекції сільського господарства у Кіровоградській області на яких безпосередньо були покладені організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обовязки, щодо надання дозволу на зняття родючого шару ґрунту ТОВ ВКФ «Велта».

Крім того, згідно п. 4 положення «Про державну інспекцію сільського господарства України», затвердженого Указом Президента України № 459/2011 від 13.04.2011 року - інспекція відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює серед іншого державний нагляд (контроль) за виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель, а також за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

А тому, ОСОБА_6, як заступник начальника інспекції мав повноваження на виконання вказаних обовязків.

Відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені в п.1 примітки до ст. 364, посади яких згідно зі ст. 25 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХII «Про державну службу» віднесені до третьої, четвертої, пятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, є особи, зазначені в ч. 1 ст. 9 названого Закону, та особи, посади яких згідно зі ст. 25 цього Закону віднесені до першої і другої категорій, а згідно наведеного закону посада ОСОБА_6 віднесена до другої категорії посад державних службовців.

З показань потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що останній стабільно та послідовно підтвердив обставини вказівки з боку працівників Державної інспекції сільського господарства у Кіровоградській області - на необхідність надання неправомірної вигоди, вчинення відповідних дій, обставини отримання останнім неправомірної вигоди в обумовленому та погодженому саме ним розмірі, а також хронологію всіх подій, яка узгоджуються з наданими у судовому засіданні суду першої інстанції показами свідків та іншими доказами в кримінальному провадженні. При цьому зазначав, що саме підлеглі працівники Державної інспекції сільського господарства у Кіровоградській області Державної інспекції сільського господарства у Кіровоградській області неодноразово стверджували, що без вирішення питання з керівництвом Державної інспекції сільського господарства України - дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву ТОВ ВКФ «Велта» надано не буде та рекомендували звернутися йому до ОСОБА_6

Так, мешканець м. Олександрія ОСОБА_3, будучи на посаді виконавчого директора ТОВ ВКФ «Велта», 27.06.2014 року звернувся до Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області із заявами щодо видачі спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) з земельної ділянки, наданої ТОВ ВКФ «Велта» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами (для видобування «ільменітових розсипних руд») площею 1 га. та 50 га., на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. Однак, ТОВ ВКФ «Велта» у наданні вказаних дозволів 11.07.2014 року Державною інспекцією сільського господарства в Кіровоградській області було відмовлено, про що товариство повідомлено відповідними листами, в яких вказано ряд недоліків, які необхідно усунути (т.1 а.п.114-117).

Після чого, 21.07.2014 року ОСОБА_3 з метою з'ясування причин відмови у наданні дозволів звернувся до начальника управління за контролем, використанням і охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області ОСОБА_7, який у розмові повідомив, що для того щоб Державною інспекцією сільського господарства в Кіровоградській області ТОВ ВКФ «Велта» були видані вказані дозволи, йому необхідно вирішувати це питання із заступником Голови Державної інспекції сільського господарства ОСОБА_6, з яким він повинен особисто поспілкуватись.

У даному випадку, хабар давався ОСОБА_3 ОСОБА_6, за використання свого службового становища, та саме - з метою впливу на позитивне вирішення структурою нижчої (підлеглої) ланки, до виключної компетенції якої відноситься питання видачі спецдозволу, зацікавленість у позитивному вирішенні якої є у хабародавця.

Крім того, відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26.04.2002 року - відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що стосовно ОСОБА_6 була провокація з боку правоохоронних органів є безпідставними з таких підстав.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах«Банніков проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, «ОСОБА_17 та інші проти Російської Федерації» від 02 жовтня 2010 року, застосування особливих методів ведення слідства зокрема, агентурних методів саме по собі не може порушувати право особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний вказаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину.

Так, для визначення провокації злочину Європейський суд встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; чи були у правоохоронних органів обєктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.

З оглянутого в судовому засіданні апеляційного суду відеозаписів зустрічей і ОСОБА_6, який міститься в матеріалах провадження та на якому зафіксовано негласну слідчу дію: аудіо, відео контроль особи - встановлено, що жодних провокаційних дій, перелічених вище, з боку правоохоронних органів при отриманні неправомірної вигоди не було.

Зокрема, крім ОСОБА_3 з ОСОБА_6, ніхто не спілкувався, ОСОБА_6, свідомо, без будь-яких спонукань, погодився зустрітись з потерпілим та сам щоразу призначив місце зустрічі, наперед усвідомлюючи, що йому необхідно отримати неправомірну вигоду. Працівників правоохоронних органів та будь-яких інших осіб при цьому не було.

Також, ОСОБА_6 особисто, за власною ініціативою, вказав ОСОБА_3 скільки необхідно сплатити грошових коштів, сам назвав суму 7 000 грн. за 1 га., а в подальшому свідомо запросив до власного автомобіля та отримав зазначену суму. При цьому, обвинувачений на питання потерпілого, чи не прибє його шеф, завірив, що все буде добре.

Тобто, жодних обставин, які б свідчили про провокацію злочину, колегія суддів з боку працівників правоохоронних органів не вбачає ОСОБА_6Я свідомо, з метою отримання грошових коштів, без будь-якого стороннього впливу, в тому числі і без провокацій (умовлянь) самого ОСОБА_3 вказав, що питання буде вирішено. Жодних фактів про те, що ОСОБА_6Я не бажав отримати кошти за сприяння того, щоб Державною інспекцією сільського господарства в Кіровоградській області ТОВ ВКФ «Велта» були видані вищевказані дозволи, а його умовляли це зробити колегією суддів не встановлено.

Про відсутність провокації зі сторони потерпілого директора ТОВ ВКФ «Велта» ОСОБА_3 та правоохоронних органів свідчить те, що негласні слідчі розшукові дії проводилися з ціллю контрою за підготовкою та вчиненням кримінального правопорушення.

Так, спочатку відомості про кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР по заяві директора ТОВ ВКФ «Велта» ОСОБА_3 стосовно керівників територіального органу - Державної сільськогосподарської інспекції в Кіровоградській області та щодо них проводилися негласні слідчі розшукові дії.

В ході їх проведенні було зафіксовано в розмовах, що керівники територіального органу ОСОБА_7 та ОСОБА_12 вказали директору ТОВ ВКФ «Велта» ОСОБА_3 про необхідність для вирішення вказаного питання звернутися до заступника голови Державної інспекції сільського господарства України ОСОБА_6 та що для цього слід сплатити останньому кошти.

І лише після цього було внесено до ЄРДР відомості по ОСОБА_6, та в подальшому негласні слідчі розшукові дії проводилися вже по ньому.

Вказане підтверджує що вищезазначені негласні слідчі розшукові дії були законні з ціллю контролю за вчиненням злочину, що відповідає вимогам КПК та Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) та використання їх результатів у кримінальному провадженні дій, затвердженої спільним Наказом генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України № 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 року.

Крім того на їх проведення були отримані відповідні дозволи у законний спосіб.

При цьому слід також врахувати, що потерпілий директор ТОВ ВКФ «Велта» ОСОБА_3 після того, як йому територіальним органом було відмовлено у погодженні та наданні дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву, - звернувся до територіального органу з ціллю зясувати, чому не вирішується його питання, боячись що знову відмовлять. Адже строки погодження питання для підприємства були дуже важливими оскільки підприємство втрачало планові надходження та прибутки у звязку з простоєм. Після того як керівництво Державної сільськогосподарської інспекції в Кіровоградській області повідомило, що це питання вирішити він не зможе взагалі, і для вирішення цього питання йому слід звернутися до Києва до заступника голови Державної інспекції сільського господарства України ОСОБА_6 та сплатити за це грошові кошти, - останній звернувся до правоохоронних органів із заявою.

Слід також врахувати що потерпілий телефонував ОСОБА_6 після того як останній сам вказував коли йому телефонувати, зустрічався із ОСОБА_6Я коли той сам призначав зустрічі. При цьому ОСОБА_6 сам визначав час та місце зустрічі. Більше того, коли потерпілий не зміг приїхати на зустріч - ОСОБА_6 призначив іншу зустріч.

Крім того ОСОБА_3 ні в телефонних розмовах, ні при зустрічах не пропонував ОСОБА_6 будь-яких конкретних сум грошових коштів, тобто не провокував (не зваблював) останнього сумою коштів. ОСОБА_6 сам озвучив суму, яку слід передати потерпілому для вирішення вказаного питання.

Крім того, ОСОБА_6 знаючи що вирішення вказаного питання не відноситься до його компетенції та повноважень, - призначає зустріч директору ТОВ ВКФ «Велта» ОСОБА_3, при цьому обіцяє зясувати в чому проблема у керівництва територіального органу. Більше того, після зустрічі із керівництвом територіального органу, зясувавши це достеменно, знову призначає зустріч із потерпілим та не порадивши звернутися із офіційною заявою бере готівкові кошти.

Більше того, отримавши кошти, поїхав з місця, потім викинув їх, а потім хотів зникнути, змінивши з цією ціллю автомобіль в якому отримав кошти.

Колегія суддів також враховує, що згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.04.2002 року №5 «Про судову практику у справах про хабарництво» те, що давання або одержання хабара відбулося у звязку із провокацією, не виключає відповідальності того, хто дав хабар або одержав.

Із нормативних приписів заборони одержувати незаконну винагороду, визначення яких міститься у статті 368 КК України, випливає, що службова особа, яка займає особливо відповідальне становище - в даному випадку посаду заступника голови Державної інспекції сільського господарства України, не вправі одержувати будь-якої винагороди у зв'язку зі здійсненням своїх службових повноважень.

Це законодавче положення передбачає, що кримінальна відповідальність за порушення цієї заборони настає у тому разі, коли особа, яка дає хабар, усвідомлює, що дає його саме такій особі, й у зв'язку із можливостями цієї посади, а особа, яка одержує незаконну винагороду (хабар), розуміє (не може не розуміти) значимість займаної нею посади, її статусність та можливості; вагомість цієї посади у сприйнятті хабародавцем, мету, яку переслідує останній, та його віру в те, що ця мета буде досягнута завдяки можливостям посади, яку обіймає хабароодержувач.

У даному випадку, неможливість отримання «Велтою» спеціального дозволу на видобування корисних копалин від Кіровоградської територіальної інспекції сільського господарства, змусило виконавчого директора «Велти» ОСОБА_3,за пропозицією ОСОБА_7 звернутися до заступника голови Державної інспекції сільського господарства України ОСОБА_6, який у свою чергу висунув вимогу вирішити це питання за відповідну суму винагороди.

Зокрема, з відеозаписів, які здійсненні в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, в тому числі на виконання постанови про контроль за вчиненням злочину, використання конфіденційного співробітництва та заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів, (оптичний диски №2239 т-CD та карток MicroSD «Transcend» № 2237-т, № 2334-т № 2248 від 23.07.2014 року, 27.07.2014 року та від 02.08.2014 року), які оглянуті в суді першої та апеляційної інстанції вбачається, що ОСОБА_3 розповів ОСОБА_6, що працівники Кіровоградської інспекції повідомили його, що за видачу спеціального дозволу ТОВ ВКФ «Велта» необхідно сплатити кошти з розрахунку 14300 грн. за один гектар земельної ділянки, загальна площа якої складає 51 га.. На що ОСОБА_6 відповів, що йому ця ситуація відома і він її зясує. При наступній зустрічі ОСОБА_6 вказав, чи влаштує його цифра 7000 грн., при цьому зазначивши, що кошти можуть бути сплачені, як готівкою так і по перерахуванню, за які-небудь або юридичні або консалтингові послуги. 02.08.2014 року під час передачі коштів ОСОБА_3 сказав ОСОБА_6, що тут по7000 за 51 гектар, та чи буде все нормально, на що останній відповідає: «Так».

Тобто в даному випадку, ОСОБА_3 розумів, що без сплати коштів ОСОБА_6, який був наділений рядом повноважень, природа та сукупність яких позиціонувала його, як керівника вищестоящої структури, унеможливлювалось отримання «Велтою» спеціального дозволу. Підтвердженням цього є численні запевняння ОСОБА_7 у тому, що після вирішення матеріального питання з ОСОБА_6, дозвіл ними буде видано. Сама посада ОСОБА_6 визначала першість в ієрархічній структурі цієї організації. Повноваження такої посади, а також її можливості усвідомлювалися, як самим ОСОБА_6, так і особою ОСОБА_3, який звертався до нього.

Посилання ОСОБА_6 на те,що він не вчинив жодних дій в інтересах ОСОБА_3 задля отримання «Велтою» спеціального дозволу, підтверджує наявності складу інкримінованого йому одержання хабара, оскільки ці дії знаходяться поза межами об'єктивної сторони цього злочину та на кваліфікацію не впливають, що узгоджується з розясненнями п. 3 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України.

Згідно досліджених відеозаписів та протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, безпосередньо 23.07.2014 року при особистій зустрічі ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_3 про те, що він зможе вплинути на прийняття керівництвом Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області позитивного рішення про видачу ТОВ ВКФ «Велта» дозволів. Після цього, 27.07.2014 року під час чергової зустрічі ОСОБА_6, повідомив ОСОБА_3 про те, що останній має передати йому грошові кошти з розрахунку по 7 000 грн. за кожний гектар земельної ділянки, тобто в загальному розмірі на сумі 357 000 грн.

Факт вимагання неправомірної вигоди в зазначеній сумі спонукав ОСОБА_3 офіційно звернутися 02.07.2014 року до правоохоронних органів з заявою про вчинення злочину (т.1 а.п.42-43).

За результатами проведених, у відповідності до вимог Глави 21 КПК України, негласних слідчих дій достовірно встановлено факт вимагання обвинуваченим неправомірної вигоди в розмірі отриманому ним 02.08.2014 року, о 12 год. 34 хв. в автомобілі марки «Lexus-RX350», реєстраційний номер ВА 0700 AM, на території службової стоянки Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, за адресою: Кіровоградська обл., м. Новомиргород, вул. Леніна, 112.

Так, згідно протоколу результатів контролю за вчиненням злочину та спостереження за особою від 27.08.2014, встановлено, що працівниками ОСОБА_37 проведено негласні слідчі (розшукові) дії, на підставі ухвал апеляційного суду м. Києва від 10.07.2014 та від 24.07.2014, а саме старшим оперуповноваженим в ОСОБА_37 МВС України ОСОБА_38 у приміщенні ТОВ ВКФ «Велта», що розташоване за адресою с. Коробчине, Новомиргородського району, Кіровоградської області, на підставі постанови про контроль за вчиненням злочину від 11.07.2014, 02.08.2014 у період з 10 годин 00 хвилин до 10 годин ЗО хвилин помічено, проведено огляд грошових коштів та їх вручення ОСОБА_3 За допомогою сканера - принтера «Самсунг SCX-4300» всі вищевказані грошові купюри відскановано і роздруковано на 179 аркушах паперу.

02.08.2014 ОСОБА_3 декілька разів телефонував ОСОБА_39 про місце і час зустрічі для передачі в якості неправомірної вигоди 357 000 грн.

ОСОБА_6 було визначено місце зустрічі і передачі вказаної суми грошей на автостоянці біля Новомиргородської районної адміністрації за адресою: м. Новомиргород, вул. Леніна, 112.

О 12.27 год. ОСОБА_6 заїхав на парковку Новомиргородської районної державної адміністрації, та не виходячи став очікувати.

О 12.31 год. на вищевказану стоянку заїхав автомобіль Міцубісі Паджеро Спорт, сірого кольору, 2013 року випуску, н.з. ВА 1486 ВВ, яка належить ОСОБА_3. який вийшов із-за керма.

ОСОБА_6 вийшов з автомобіля «Лексус RX», н.з. ВА 0700 AM та підійшов до ОСОБА_3 Привітавшись спостережувані почали розмовляти.

О 12.33 ОСОБА_6 сів за кермо авто «Лексус», а ОСОБА_3 підійшов до автомобіля Міцубісі Паджеро Спорт, відчинив задні двері, взяв чорну шкіряну сумку розміром 35x27x7. Закривши автомобіль ОСОБА_3 підійшов до автомобіля Лексус та сів на заднє пасажирське сидіння.

В автомобілі ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6, що як і домовлялись, гроші з ним в сумі 7000 грн., як ОСОБА_6 повідомляв раніше, помножене на 51 га, на що ОСОБА_6 сказав «я знаю».

Діставши грошові кошти із своєї сумки в сумі 357000 грн., запитав у ОСОБА_6Я коди їх покласти? ОСОБА_6 без розмови пальцем руки жестом показав на підлокітник, розташований справа.

ОСОБА_3 віддав 357000 грн. ОСОБА_6, який поклав їх у підлокітник, розташований справа.

Після цього, ОСОБА_3 спитав у ОСОБА_6, чи не буде проблем у ТОВ «Велта» щодо отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, оскільки гроші він передав, а дозвіл не отримав. На що ОСОБА_6 йому повідомив, щоб ОСОБА_3 не переживав і він зараз їде до ОСОБА_12 і все йому скаже. (Тобто дасть вказівку, щоб ОСОБА_3 підготували і видали дозвіл).

О 12.34 год. ОСОБА_3 вийшов з автомобіля, тримаючи в руці сумку та сів за кремо свого автомобіля.

При цьому, давши детальний та належний аналіз змісту перемовин обвинуваченого з потерпілим, який беззаперечно свідчить про їх домовленість щодо передачі йому грошових коштів з розрахунку по 7 000 грн. за кожний гектар земельної ділянки, тобто в загальному розмірі 357 000 грн (т.7 а.п.207-208).

Крім того, вина обвинуваченого у вчиненому злочині підтверджуються протоколом огляду місця події від 02.08.2014 року, згідно якого за адресою: Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Гастелло, 17/3, біля опори електропередач з маркуванням «66 л-3 ТП 120», виявлено та вилучено: пакет з грошовими коштами в купюрах по 500 (пятсот) грн. в 5 пачках загалом 250 000 (двісті пятдесят тисяч) грн. (т.3 а.п.128-134) та протоколом обшуку автомобіля марки «Lexus RX 350», д.н.з ВА 0700 АМ від 02.08.2014 року з фототаблицею, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Шпола, вул. Невського, 39 під час якого виявлено та вилучено: кошти в сумі 106 000 (сто шість тисяч) грн., поверхні яких при освітленні спеціальною лампою світяться світло-зеленим кольором (т.3 а.п.139-165), які обвинувачений встиг позбутися на місці з метою приховати сліди злочину.

Тобто, загальний номінал вилученого відповідає обумовленій обвинуваченим і отриманій ним сумі неправомірної вигоди, які в свою чергу, відповідають протоколу їх огляду та вручення помічених горошових коштів з додатками (світлокопіями грошових коштів) від 02.08.2014 року до отримання їх обвинуваченим ОСОБА_6 (т.2 а.п.1-185), а тому твердження захисника про те, що судом першої інстанції не досліджено та не надано правову оцінку факту вручення грошових коштів потерпілим обвинуваченому є не належними та спростовуються вищевикладеним.

Отже, ОСОБА_6, хоч і не був наділений повноваженнями на видачу різного роду дозволів, проте в даному випадку, використовуючи своє службове становище, мав змогу вплинути на посадових осіб нижчестоячої ланки державного органу щодо видачі ними дозвільного документу, тобто посилання на те, що неправомірна вигода не була взаємозвязана з виконанням обвинуваченим своїх посадових обовязків є безпідставною, як і посилання на провокацію з боку потерпілого та правоохоронних органів з приводу дачі неправомірно вигоди, що спростовується вищевикладеним.

Дана обставина також спростовується і тим, що проведення відповідних оперативних заходів правоохоронними органами здійснювалося лише після звернення та з ініціативи приватної особи, з метою перевірки його заяви про злочин за надання дозволу на зняття родючого шару ґрунту (т. 1 а.п. 42-43), що є службовим та процесуальним обов'язком кожного підрозділу міліції та визначальним в даній ситуації була поведінка заявника, а не працівників міліції. Представники правоохоронних органів обмежилися пасивним спостереженням за злочинною поведінкою обвинуваченого в ході проведення негласних слідчих дій у порядку здійснення судового контролю за дотриманням прав і свобод його особи.

Відтак, колегією суддів не встановлено будь яких порушень з боку співробітників міліції під час проведення досудового розслідування щодо ОСОБА_6, який займає відповідальне становище і використав службове становище.

У звязку з вищевикладеним, колегія суддів вважає необґрунтованими і аргументи захисника про те, що негласні слідчі дії та одержані внаслідок таких дій докази, проведені та отриманні з порушенням порядку, встановленому КПК України, а тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами, оскільки з обставинами, які районний суд оглянув на відеозаписах погодився сам обвинувачений, в тому числі не заперечував факт передачі йому коштів.

Крім того, вищевказані докази зібрані, досліджені та оцінені органами досудового розслідування і судом першої інстанції з дотриманням вимог, передбачених ст. 84-94 КПК України, є належними, допустимими, обєктивними, логічними, взаємоузгодженими між собою та сумнівів щодо їх достовірності у колегії суддів не викликають, а тому і доводи апеляційної скарги захисника про те, що відмовлено у долучені до матеріалів провадження доказів на підтвердження невинуватості обвинуваченого є не належними судом першої інстанції було досліджено усі докази у провадженні і жодних процесуальних порушень при розгляді даного провадження у суді першої інстанції, колегією суддів не встановлено.

На переконання колегії суддів, суд правильно поклав в основу вироку вказані докази, оскільки вони отримані у законний спосіб, із дотриманням вимог ст.ст. 246-270 КПК України та Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої Наказом № 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 року та є належними і допустимими.

Доводи захисника з приводу того, що негласні слідчі розшукові дії по кримінальному провадженню проведені без відповідних дозволів передбачених законом, та доручень на проведення, спростовуються протоколами проведення негласних слідчих розшукових дій та наданими прокурором у судовому засіданні апеляційної інстанції розсекреченими ухвалами, якими було надано дозвіл на проведення вказаних негласних слідчих розшукових дій та доручення на їх проведення оперативними підрозділами (т. 12 а.п. 143- 172).

Колегія суддів не враховує доводи захисника про необхідність витребування з Апеляційного суду м. Києва списків або судових засідань, в звязку з тим, що негласні слідчі розшукові дії проводилися день постановлення ухвал, якими було надано дозвіл на їх проведення. Відповідно до вимог КПК України, під час розгляду звернення оперативних підрозділів з клопотаннями про проведення негласних слідчих розшукових дій та постановлення ухвал суду про надання дозволів, на тимчасове обмеження конституційних прав в свобод людини і громадянина, ведення списків або журналів судових засідань не передбачено. Дана категорія справ відноситься до сфери провадження діяльності, повязаної з державною таємницею.

Безпосередньо негласні слідчі розшукові дії були проведенні в день постановлення ухвал, 10, 23 та 24 липня 2014 року, а не раніше, а тому законність їх проведення у колегії суддів сумнівів не викликає.

До того ж, згідно ст. 250 КПК України у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, II, VI, VII (статті 201 та 209), IX, ХІІІ, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу. Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Враховуючи, що ухвалами Апеляційного суду м. Києва надано дозвіл на проведення вказаних негласних слідчих розшукових дій, докази отримані в результаті їх проведення є належними та допустимими.

Твердження захисника про те, що судом першої інстанції не надано правову оцінку показанням обвинуваченого є безпідставними, зокрема: показання обвинуваченого стосовно того, що у ОСОБА_3 та його батьком, який займає посаду мера м. Новомиргорода були конфліктні ситуації щодо сплати податків, на думку колегії суддів є лише усними заявами та намаганням обвинуваченого ухилитися таким чином від кримінальної відповідальності за злочин та відсутність бажання сприяти розкриттю злочину.

Також, показання обвинуваченого про те, що для нього було несподіванкою передача ОСОБА_3 грошових коштів колегія суддів не приймає до уваги, так як з відеозапису передачі коштів, переглянутому в судовому засіданні першої та апеляційної інстанції, не вбачається здивованості чи несподіванки для ОСОБА_6, а крім того, він не питаючи нічого у ОСОБА_3, своєю рукою присунув до себе грошові купюри, які візуально були відкриті, не приховані та проглядалися, відкрив шухляду між сидіннями власного автомобіля та поклав туди кошти, тобто обвинувачений знав про те, що йому передав потерпілий.

Крім цього, пояснення ОСОБА_6 про те, що до його автомобіля мали доступ працівники правоохоронних органів, які підкинули йому кошти не ґрунтуються на доказах, оскільки допитаний в якості свідка понятий ОСОБА_33 , який незацікавлений в розгляді провадження, не знайомий з обвинуваченим та вказаними працівниками, пояснив, що був запрошений як понятий і в автомобілі «Lexus» бачив гроші пятисотки точної суми не памятає, але було більше 100 000 грн., крім того вони чекали слідчого і ніхто до автомобіля не мав доступу.

Колегія суддів враховує, що усі свої показання обвинувачений надавав з метою уникнення кримінальної відповідальності, при цьому слід звернути увагу, що після отримання неправомірної вигоди, яка була зафіксована у передбаченому законом порядку, ОСОБА_6 намагався всіма способами втекти від правоохоронних органів, залучаючи при цьому свого знайомого ОСОБА_14, тобто вважав, що скоїв кримінальне правопорушення, а жодних вагомих обґрунтувань щодо такої своєї поведінки суду першої та апеляційної інстанції не надав.

Отже, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6 не зазначав потерпілому про необхідність надання коштів спростовуються зібраними в сукупності обставинами справи та поясненнями самого обвинуваченого на відеозаписах при спілкуванні з потерпілим, де він визначає суму коштів за відповідний розмір землі, що є умовою для потерпілого для вирішення питання щодо дозволу.

Колегія суддів визнає також показання потерпілого та свідків достовірними, що є логічними та узгоджуються між собою та фактичними обставинами справи і іншими доказами по справі у їх сукупності, зокрема висновками експертиз та іншими доказами.

Не може бути враховано і твердження сторони захисту про те, що має місце провокація злочину. Оскільки сліди спеціального порошку неможливо зітерти, упродовж декількох днів, проте ні на ОСОБА_6 під час затримання, ні в передній лівій (водійській) частині автомобіля обвинуваченого, в ході обшуку, - не виявлено слід світіння спеціального порошку, а виявлено лише використані серветки, якими працівники міліції підкидали кошти до автомобіля. Колегія суддів вважає, що це може бути обумовлено особливостями самої речовини, яка була нанесена на кошти, або особливостями контактування обвинуваченого з коштами. З оглянуто в судовому засіданні відеозапису видно, що ОСОБА_6 отримав від потерпілого кошти та розмістив у відсік між передніми сидіннями автомобіля, не заперечував цей факт і сам обвинувачений у судовому засіданні.

Твердження захисника про те, що провадження було порушено стосовно працівників Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, а не відносно ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки на момент звернення до правоохоронних органів, потерпілий вважав, що саме працівники Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області з працівником центрального апарату сільськогосподарської інспекції України ОСОБА_21 вчинюють відносно нього злочин (т. 1 а.с. 42-43). А вже під час досудового розслідування було встановлено особу, яка вимагала у потерпілого неправомірну вигоду, зокрема, потерпілий у свої поясненнях вказав саме на ОСОБА_6 (т. 1 а.п. 109-113), і в подальшому саме йому було повідомлено про підозру та у його діях встановлений склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 4 КК України В той же час, будь-якого складу кримінального правопорушення в діях працівників Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області органами досудового розслідування не було встановлено.

Не приймає до уваги колегія суддів аргументи захисника про те, що не зясовано хто саме являється потерпілим у даному провадженні.

Зокрема, саме ОСОБА_3 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинений злочин (т. 1 а.п. 32, 42-43) і в подальшому його було визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні. Крім того, колегія суддів звертає на увагу, що ОСОБА_3 є директором ТОВ «Велта», згідно довіреності Генерального директора, який діє від ісмені засновників, має право представляти інтереси підприємства в усіх державних та недержавних органах, установах, підприємствах і організаціях України (т.1 а.п. 48) тобто виступає в його інтересах, в тому числі і може являться потерпілим у кримінальному провадження і саме з нього ОСОБА_6 вимагав неправомірну вигоду, яку ОСОБА_3 передавав обвинуваченому.

Посилання в апеляційній скарзі захисника на те, що в судовому засіданні 09.06.2015 року перебувала невідома особа, яка судом не встановлена, не працівник Кіровського районного суду м. Кіровограда, з власним звуковідтворюючим пристроєм, який не перебуває на балансі вказаного суду, та який відтворював невідомі звукозаписи є не належними.

Так, учасники судового провадження не заперечували проти перебування даної особи в судовому засіданні, яка процесуальної участі під час судового розгляду не брала, тобто не користувалася своїми процесуальними правами. Зазначена особа лише забезпечувала якісне відтворення відеозаписів щодо події злочину, використовуючи при цьому необхідні компютерні програми, які суд першої інстанції не має право використовувати, так як не має і не може мати необхідної ліцензії на їх використання.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи захисника обвинуваченого про те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у клопотанні ОСОБА_8 про повернення йому грошових коштів, вилучених під час обшуку в домоволодінні ОСОБА_6

Зокрема, ОСОБА_8 про те, що за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: м. Новомиргород, вул. Горького, 14 зберігав значну суму грошей, зокрема, 32 800 дол. США, 140 000 грн. та 1605 Євро, не надано документальних доказів належності йому вказаних коштів, а матеріали кримінального провадження також таких відомостей не містять. Належність даних грошових коштів ОСОБА_8 підтвердили свідки ОСОБА_40 і ОСОБА_19

Проте, колегія суддів критично оцінює покази даних свідків, оскільки обвинувачений знаходиться в добрих стосунках з ОСОБА_8, а свідки: ОСОБА_19 є батьком обвинуваченого, а ОСОБА_40 колишня дружина обвинуваченого, але вони всі знаходяться в гарних стосунках і зацікавлені в позитивному прийнятті рішення на користь обвинуваченого, але ніяких беззаперечних доказів про належність грошей ОСОБА_8, які б не викликали сумніву у суду не надано. Крім того відсутні будь-які докази законності походження вказаних коштів.

Апеляційні доводи прокурора про те, що районним судом при призначенні покарання обвинуваченому не в повній мірі враховано, що ОСОБА_6 з місця вчинення злочину втік, намагався позбутися частини грошей, вчиняв інші дії для уникнення відповідальності; під час судового розгляду надавав неправдиві та суперечливі свідчення, намагався впливати на свідків, у вчиненому не розкаявся та не сприяв досудовому розслідуванню, а також, його протиправними діями ОСОБА_6 спричинено суттєву шкоду державним інтересам і підірвано авторитет державної установи, в якій обвинувачений займав особливо відповідальну посаду є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та не підлягають задоволенню, оскільки судом першої інстанції правильно враховано тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину та його особу, про що правильно вказано у вироку суду і про що зазначалося вище в даній ухвалі, а також не доводять того, що ОСОБА_6 за вказаних вище обставин та з урахуванням його особи, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, необхідно призначити більш суворе покарання.

Крім того, невизнання вини на початковому етапі, поведінка обвинуваченого після вчинення злочину та у судовому засіданні суду першої інстанції, не може враховуватись підставою для призначення більш тяжкого покарання, оскільки така його позиція є способом захисту від предявленого обвинувачення і лише характеризує його ставлення до заподіяних наслідків.

Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора про призначення більш суворого покарання не можуть бути задоволеними, як безпідставні, оскільки відповідно до вимог ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через мякість, що по справі відсутнє. Оскільки, в апеляційній скарзі прокурор наполягає на призначенні покарання більш суворого на 1 рік, що не відповідає ні матеріалам справи, ні викладеним вимогам закону, а призначене покарання на якому наполягає прокурор не буде обґрунтованим, виваженим та справедливим, а тому підстав для задоволення апеляції прокурора, в частині призначеного покарання колегія суддів не вбачає.

В той же час підлягають задоволенню вимоги апеляційної скарги прокурора в частині конкретизації майна, що підлягає конфіскації у засудженого, враховуючи, що суд першої інстанції допустив неоднозначне визначення.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції, у відповідності до ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, особу винуватого, який за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно (т.4 а.п.175, 217), хворіє на цукровий діабет, має на утриманні двох дітей, на обліку у лікаря психіатра не перебуває (т.4 а.п.172, 174 ), осудний, вперше притягується до кримінальної відповідальності, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а тому, на думку колегії суддів, обґрунтовано зробив висновок про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, призначивши покарання у виді позбавлення волі.

Проте суд першої інстанції, призначив обвинуваченому занадто суворе покарання, зокрема, всупереч ст. 65 КК України, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через суворість. Зокрема, не в повній мірі врахував ставлення обвинуваченого до вчиненого, особу винуватого, який має на утриманні малолітнього ОСОБА_41, ІНФОРМАЦІЯ_5, та неповнолітню ОСОБА_42, ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.4 а.п.182), має на утриманні батьків похилого віку, хворіє на цукровий діабет ІІ типу (т. 12 а.п. 65), за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, вину визнав частково, висловив щирий жаль щодо скоєного, раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, тяжких наслідків від злочину не наступило.

Наявність на утриманні обвинуваченого малолітньої та неповнолітньої дитини, наявність на утриманні обвинуваченого батьків похилого віку та неналежний стан здоровя обвинуваченого, слід визнати помякшуючими обставинами. Обставини, які обтяжують покарання відсутні, а тому, на думку колегії суд першої інстанції, передчасно зробив висновок про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише за умови призначення покарання у виді позбавлення волі тривалістю 10 років.

За таких обставин, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав до застосування ст. 69 КК України (в редакції Закону від 13.05.2014 року № 1261-VII, який діяв на момент вчинення злочину) при призначенні ОСОБА_6 покарання, зважаючи на положення наступних наведених нижче норм закону України про кримінальну відповідальність, положень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», та враховуючи наступні обставини, що їх встановлено колегією суддів під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч.2, ч. 3 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Положеннями ст. 65 КК України регламентовані загальні засади призначення покарання, зокрема, п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України визначено, що суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання, а відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України (в редакції Закону від 13.05.2014 року № 1261-VII, який діяв на момент вчинення злочину) за наявності кількох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, або перейти до іншого, більш мякого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) обвинувачення.

Частиною 2 ст. 69 КК України визначено, що на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткове покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обовязкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину, як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Абзацом 2 п. 2 вищевказаної постанови визначено, щовідповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Як встановлено, засуджений ОСОБА_6, як особа характеризується виключно позитивно по місцю проживання та роботи, про що свідчать наявні у матеріалах кримінальної справи дані, у минулому до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався.

Колегія суддів також вважає за необхідне врахувати, як обставини, які помякшують ОСОБА_6 покарання, склад сімї винного, наявність на його утриманні малолітньої та неповнолітньої дітей, наявність на його на утриманні матері та батька похилого віку. Крім того, колегія суддів враховує, як обставину, що помякшує покарання неналежний стан здоровя обвинуваченого ОСОБА_6, який має ряд тяжких захворювань та зокрема цукровий діабет 2 типу, є інсулінозалежним та приймає постійну інсулінотерапію та є єдиним годувальником сімї.

Таким чином, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, колегія суддів враховує неналежний стан здоровя обвинуваченого, наявність на його утриманні малолітньої та неповнолітньої дітей, та наявність на його утриманні батьків похилого віку - обставинами, які помякшують покарання, та з урахуванням відсутності обставин, які обтяжують винним покарання, визнає їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого винними злочину та є підставами для застосування ч. 1 ст. 69 КК України (в редакції Закону від 13.05.2014 року № 1261-VII, який діяв на момент вчинення злочину).

Крім того, колегія суддів враховує, що пройшов значний час з моменту вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_6 будь-яких порушень громадського порядку не допускав та на даний час не представляє небезпеки для суспільства.

Також колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що від скоєних кримінальних правопорушень тяжких наслідків не настало. Зважає і на те, що під час апеляційного розгляду кримінальної справи, ОСОБА_6, в судовому засіданні апеляційного суду, не визнавав вимагання неправомірної вигоди, проте підтвердив та визнав фактичні обставини справи та свою вину у вчиненому злочині частково. Висловив щирий жаль з приводу вчиненого, зазначивши, що жалкує з приводу того, що вступив у позаслужбові відносини з ОСОБА_3, намагаючись йому допомогти, як земляку та хибно вважаючи його товаришем.

Просив врахувати суд, що на даний час він фактично вже поніс заслужене покарання, оскільки був позбавлений державної служби, роботи та карєри, йому назавжди закрито шлях до державної служби, його дії були засуджені суспільством та громадською думкою. У звязку з порушенням способу життя, постійними хвилюваннями та стресами, у нього значно погіршився стан здоровя, внаслідок чого він спровокував різке погіршення стану здоровя, отримав невиліковну, хронічну хворобу та змушений здійснювати постійні погодинні інєкції інсуліну.

Відтак, колегія суддів вважає за можливе, за наявність кількох обставин, що помякшують покарання ОСОБА_6 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, на підставі ч. 1 ст. 69 КК України (в редакції Закону від 13.05.2014 року № 1261-VII, який діяв на момент вчинення злочину), а також у звязку з суттєвим зменшенням обсягу обвинувачення, призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення, у розмірі нижчому від найнижчої межі, встановлено санкції ч. 4 ст. 368 КК України терміном 3 роки.

Крім помякшуючих обставин, які є підставами для застосування ст. 69 КК України (в редакції Закону від 13.05.2014 року № 1261-VII, який діяв на момент вчинення злочину) колегія суддів враховує, виключно позитивні характеристики за місцем колишньої роботи обвинуваченого, за місцем проживання та за місцем навчання його дітей, а також позицію потерпілого, який цивільний позов не предявляв заявив, щодо майнових претензій не має та не наполягав на призначенні суворого покарання.

Наведені помякшуючі обставини, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання, на переконання колегії суддів є підставами для застосування до ОСОБА_6 положень ч. 1 ст. 69 КК України (в редакції Закону від 13.05.2014 року № 1261-VII, який діяв на момент вчинення злочину) в силу яких йому слід призначити покарання у виді позбавлення, у розмірі нижчому від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 368 КК України, а саме терміном 3 роки.

На переконання колегії суддів, призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України у виді позбавлення волі терміном 3 роки, буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде виваженим, обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як ним самим, так і іншими особами, а також буде законним і справедливим.

У звязку з наведеним, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання та враховуючи особу обвинуваченого, обставини злочину, а також думку потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні обвинуваченого та оскільки прохання сторони захисту щодо можливості помякшення покарання, знайшли своє часткове підтвердження, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає зміні в частині призначеного винному ОСОБА_6 покарання, в звязку із помякшенням призначеного судом першої інстанції покарання шляхом застосування ч. 1 ст. 69 КК України при призначенні покарання за ч. 4 ст. 368 КК України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_6 про необхідність зарахування у строк відбуття покарання - терміну тримання під вартою з 02.08.2014 року по 06.08.2014 року, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, п. 2 Перехідних положень Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України, щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання», з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. При цьому строк покарання слід рахувати з моменту фактичного затримання засудженого в порядку виконання судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга прокурора та захисника підлягають частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції зміні в частині кваліфікації дій та в частині покарання призначеного обвинуваченому ОСОБА_6.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407-409, 414, 418, 419, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 лютого 2016 року стосовно ОСОБА_6, в частині призначення покарання та кваліфікації дій ОСОБА_6 - змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку із обвинувачення ОСОБА_6, визнаного судом доведеним, кваліфікуючу ознаку за ч.4 ст.368 КК України КК України - вчинення злочину поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Вважати засудженим ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції Закону від 13.05.2014 року № 1261-VII, який діяв на момент вчинення злочину) та із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України (в редакції Закону від 13.05.2014 року № 1261-VII, який діяв на момент вчинення злочину) призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права займати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки, з конфіскацією ? частини майна, яке є власністю засудженого, без спеціальної конфіскації майна.

Відповідно до ст. 54 КК України ОСОБА_6 позбавити 5 рангу посади державного службовця.

В решті вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 лютого 2016 року стосовно ОСОБА_6 - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2

ОСОБА_43

ОСОБА_44

ОСОБА_45

ОСОБА_46