Ухвала суду № 65979487, 11.04.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/265/17 Справа № 203/445/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 49

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Городничої В.С., Ткаченко І.Ю.

при секретарі Сахарову Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що сторони з 12 березня 2015 року перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого спільних дітей не мають. Подружнє життя у сторін не склалося, і сторони з листопада 2015 року проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини між ними фактично припинені, причиною чого є зникнення у подружжя почуття взаєморозуміння, поваги один до одного, що унеможливило спільне подружнє життя. Майнового спору між сторонами немає, а тому позивач вважає, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена, у звязку з чим просив розірвати між ними шлюб.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2016 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який зареєстрований 12 березня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №340, розірвати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зазначене рішення ухвалено з додержанням вказаних вимог закону.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12 березня 2015 року між ОСОБА_3 та до ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом №340, після якого відповідачем змінено прізвище з «Мусієнко» на «Радіче», проте в паспорті відповідач прізвище своє не змінювала (а.с.6-8, 47, 49-52, 81-82).

Від даного шлюбу сторони спільних дітей не мають, у відповідача є дитина син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, від іншого шлюбу (а.с.48).

Відповідно до ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтуєтьсяна вільній згоді жінки та чоловіка (ст. 24 СК України).

Відповідно до ст.ст. 104, 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Шлюб припиняється за спільною заявою подружжя або одного з них, внаслідок його розірвання та за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно із ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що шлюбні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені з листопада 2015 року та більше не відновлювались, з цього ж часу подружжя не підтримує тісних стосунків та проживає окремо, спільного господарства не веде. Причиною припинення шлюбних відносин стала відсутність в родині взаєморозуміння, поваги один до одного, різні життєві погляди сторін на подружні обовязки та на життя, що негативно впливало на шлюбні відносини, зробивши їх в кінцевому рахунку неможливими. Спору щодо розподілу майна подружжя між сторонами немає, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи та ці доводи фактично є незгодою з висновками суду по оцінці наданих доказів та існуючих обставин справи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, сторони не проживають та не ведуть спільного господарства з листопада 2015 року, а також у наданий судом строк для примирення сторін, сторони не дійшли ніякої згоди, а тому підстави для скасування рішення відсутні.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зясувавши в достатньо повному обємі права та обовязки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права і відсутні передбачені ст.309 ЦПК України підстави для скасування або його зміни.

Керуючись ст.ст.209, 218, 303,307,308, 313 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді В.С. Городнича

ОСОБА_5