Вирок № 65978865, 14.04.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5528/17

Провадження № 1-кп/161/375/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 14 квітня 2017 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

Судді: Квятковського М.С.,

за участю секретаря: Шиманської Т.О.,

прокурора: Решетника Л.О.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника - адвоката: Петриченка О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Луцьку кримінальне провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017030010000614, від 10.02.2017 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Бердянськ, Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого:

07.12.2012 року, вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області, за ч.3 ст.185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.

12.07.2016 року, звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання.

- за ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3, 10.02.2017 року, близько 02 год. 10 хв., повторно, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом зриву навісного замка, проник у підвальне приміщення АДРЕСА_2 звідки таємно викрав: велосипед, марки «PULSAR», належний потерпілому ОСОБА_4, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи за №140, від 15.03.2017 року, становить 3 040 грн., точильний станок, марки «Зеніт», належний потерпілій ОСОБА_5, вартість якого згідно вищевказаного висновку товарознавчої експертизи, становить 402 грн. 35 коп., чим заподіяв потерпілим майнову шкоду на вищевказану суму.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3, 10.02.2017 року, близько 02 год. 15 хв., повторно, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом зриву навісного замка, проник у підвальне приміщення АДРЕСА_3, звідки таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_6 10 пляшок горілки ТМ «Пшенична», об'ємом по 0,5 л. кожна, загальна вартість яких, згідно висновку товарознавчої експертизи за №8296-8297, від 31.03.2017 року, становить 697 грн. 80 коп., акумулятор, марки «6 СТ-60АЗ», вартість якого, згідно вказаного висновку товарознавчої експертизи, становить 700 грн., 2 каністри із бензином, об'ємом по 10 л. кожна, 2 каністри із бензином, об'ємом по 20 л. кожна, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6, майнову шкоду на загальну суму 1 397 грн. 80 коп..

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3, 10.02.2017 року, близько 02 год. 20 хв., повторно, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом зриву навісного замка, проник у підвальне приміщення АДРЕСА_4, звідки таємно викрав бензопилу, марки «Stihl ms 280 HY 52 16635» та бензокосу, марки «Expert BC 430», належні потерпілому ОСОБА_7, чим заподіяв останньому майнову шкоду на загальну суму 5 500 грн..

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, поєднаними з проникненням в інше приміщення, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочини, передбачені ч.3 ст.185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні, з приводу інкримінованих йому даним вироком злочинів, обвинувачений ОСОБА_3, свою винуватість фактично визнав частково.

Дав показання про те, що дійсно він у вказані в обвинувальному акті час та обставинах, шляхом зриву навісних замків, тричі проникав у підвальні приміщення АДРЕСА_5, звідки таємно викрав: велосипед, точильний станок, горілку в пляшках, акумулятор, чотири каністри із бензином, об'ємом дві по 10 та дві по 20 л., бензопилу та бензокосу, вартість яких він не заперечує, які він виніс у загальний коридор підвального приміщення, після чого почувши що в підвал хтось спускається, сховався за стінку, де в подальшому був затриманий.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він вчинив замах на злочини, які не закінчив, оскільки був відразу затриманим, та не зміг розпорядитись викраденим майном.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав частково, його винуватість підтверджується зібраними під час досудового розслідування та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

Письмовими заявами потерпілих: ОСОБА_6, ОСОБА_8, від 10.02.2017 року, ОСОБА_4, від 18.02.2017 року та ОСОБА_7, від 29.03.2017 року, про викрадення із їх підвальних приміщень, що в АДРЕСА_5, належних їм речей.

Протоколом огляду місця події, від 10.02.2017 року, яким було оглянуто місця вчинення злочинів - підвальні приміщення, що в АДРЕСА_6 з яких було викрадено та перенесено у загальний коридор речі належні потерпілим, які були 10.02.2017 року оглянуті, визнані речовими доказами та повернуті під розписки потерпілим, вартість яких встановлена висновками товарознавчих експертиз за №140, від 15.03.2017 року та за №8296-8297, 31.03.2017 року, відповідно яка не заперечується і обвинуваченим ОСОБА_3.

Письмовою заявою обвинуваченого ОСОБА_3 про надання дозволу на огляд його речей, від 10.02.2017 року, під час якого, у приміщенні Луцького ВП ГУНП у Волинській області, а саме кишені одягу, поміж іншого було виявлено та вилучено інструкцію до викраденої ним бензопили «Штіль» та викрутку, які 10.02.2017 року були оглянуті та визнані речовим доказом.

Таким чином, враховуючи, що інші докази сторонами захисту та обвинувачення суду для дослідження не надавались, клопотання із приводу цього не заявлялись, суд проводить розгляд в межах, визначених ч.3 ст.363 КПК України і приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3, викравши речі, ними фактично розпорядився, оскільки їх виніс у загальний коридор підвального приміщення, а тому вчинив інкриміновані йому даним вироком злочини.

Заперечення обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він, викравши речі, ними розпорядитись не міг так як в подальшому був затриманий, суд до уваги не приймає, оскільки такі його показання повністю спростовані дослідженим у суді протоколом ОМП, від 10.02.2017 року та фактично і його показами, заперечення вважає надуманими з метою пом'якшити свою відповідальність за вчиненні злочини.

Обговорюючи питання про вид та міру покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відносяться до категорії тяжких, дані про його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Разом з тим, органом досудового розслідування, обвинуваченому ОСОБА_3 вмінено як обтяжуючу обставину - вчинення злочину повторно, яка підлягає виключенню, оскільки повторність вчинення злочину, у даному кримінальному провадженні є кваліфікуючою ознакою, інших обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, досудовим розслідуванням не інкримінується.

При таких обставинах, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3, який раніше судимий за вчинення тяжкого корисливого злочину, невдовзі після звільнення з місць позбавлення волі, знову вчинив три аналогічних тяжких корисливих злочини, характер і обставини вчинених злочинів, які свідчать про його підвищену небезпеку для суспільства, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 неможливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання йому слід призначити у виді позбавлення волі в межах санкції Закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, визначаючи мінімальний термін покарання по санкції Закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3, вину у вчинених злочинах визнав, у розкритті яких активно сприяв, щиро розкаявся, завдані матеріальні збитки потерпілим відшкодовано повністю.

Керуючись ст.ст. 368; 369; 370; 371; 373; 374 КПК України / в редакції 2012 року/, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

До вступу вироку в законну силу, застосований запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3, залишити попереднім у виді тримання під вартою, зарахувавши в строк відбуття покарання, термін попереднього ув'язнення з 10.02.2017 року, до моменту набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази по справі, залишити за належністю їх власникам, а саме:

велосипед - потерпілому ОСОБА_4;

точильний станок - потерпілій ОСОБА_5;

горілку в пляшках, акумулятор, чотири каністри, об'ємом дві по 10 та дві по 20 л. - потерпілому ОСОБА_6;

бензопилу із інструкцією до неї, бензокосу, викрутку - потерпілому ОСОБА_7;

два ключі з брелком, мобільний телефон «Самсунг», взуття - кеди - повернути їх власнику - обвинуваченому ОСОБА_3;

металевий лом, рукавиці, шило - знищити.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати за проведення під час досудового розслідування:

судово-трасологічної експертизи за №99, від 07.03.2017 року, у сумі 439 (чотириста тридцять дев'ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок;

судово-товарознавчої за №140, від 15.03.2017 року, у сумі 527 (п'ятсот двадцять сім) гривень 76 (сімдесят шість) копійок;

судово-товарознавчої за №8296-8297, від 31.03.2017 року, у сумі 3 714 (три тисячі сімсот чотирнадцять) гривень, а всього 4 681 (чотири тисячі вісімдесят одну) гривню 56 (п'ятдесят шість) копійок.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд Волинської області, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

ГОЛОВУЮЧИЙ: М.С. Квятковський