Ухвала суду № 65978619, 13.04.2017, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1090/17

1-кс/154/347/17

У Х В А Л А

Іменем України

13 квітня 2017 року. м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

слідчого судді Вітера І.Р.,

при секретарі Столярчук Т.О.,

слідчого Ліпейко Л.І.,

прокурора Калиновської Л.О.,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши клопотання старшого слідчого Володимир-Волинського відділу поліції ГУ НП у Волинській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12017030060000288, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 квітня 2017 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, без визначеного місця проживання, тимчасово проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, українця, громадянина України, не працюючого, востаннє судимого вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 21.05.2010 року за вчинення злочинів, передбачених ст. 185 ч. 2, 190 ч. 2, 187 ч. 2 КК України до 8 років позбавлення волі та звільнений умовно-достроково 26.04.2016 року з іспитовим строком 2 роки 12 днів, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

в с т а н о в и в :

Старший слідчий СВ Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 за погодженням з прокурором Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_3, звернувся в суд із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

Клопотання обґрунтовує тим, що у органу досудового розслідування є докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1, будучи раніше засудженим вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 21.05.2010 року за вчинення злочинів, передбачених ст. 185 ч. 2, 190 ч. 2, 187 ч. 2 КК України до 8 років позбавлення волі та звільнений умовно-достроково 26.04.2016 року з іспитовим строком 2 роки 12 днів, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став і повторно вчинив корисливий злочини.

Так, 10 квітня 2017 року, близько 18 години 40 хвилин, в м. Володимирі-Волинському, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, керуючись корисливим мотивом та умислом, направленим на протиправне заволодіння чужим майном, знаходячись неподалік підвального приміщення супермаркету «Салют», що по вул. Данила Галицького, 12, застосував фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоровя, відносно гр. ОСОБА_4, що виразилось в зіштовхуванні останньої до вказаного підвального приміщення, глибиною 1.39 м., після чого, повторно, відкрито викрав з сумочки потерпілої її гаманець, вартістю 50 грн., в якому знаходилось 1700 грн., банківська картка «Ощадбанку», картки на знижки мереж «Вопак», «Подорожник», «Копійочка», «Салют», «Ватсонс», «Наша Ряба», «Наш Край» та документу про заклад до ломбарду «Благо» мобільного телефону на імя ОСОБА_4, чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 1750 грн.

11 квітня 2017 року слідчим відділенням Володимир-Волинського ВП відомості про даний факт внесено у ЄРДР за № 12017030060000288 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

13 квітня 2017 року ОСОБА_1 було оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України.

Наявність обґрунтованих підозр у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: показаннями потерпілої ОСОБА_4, протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками потерпілій ОСОБА_4, протоколом допиту свідка ОСОБА_5, предявленням особи для впізнання за фотознімками свідка ОСОБА_5, показаннями свідка ОСОБА_6, показаннями свідка ОСОБА_7, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на запобіжному заході, не повязаному із позбавленням волі, зможе здійснити дії, передбачені у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- він може ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, ОСОБА_1 може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду;

- також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється оскільки раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, востаннє 21.05.2010 року судимий вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області за ст. 185 ч. 2, 190 ч. 2, 187 ч. 2 КК України до 8 років позбавлення волі та звільнений умовно-достроково 26.04.2016 року з іспитовим строком 2 роки 12 днів, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, тобто своїми діями становить підвищену суспільну небезпечність, ніде не працює та не має постійного джерела прибутку.

- може незаконно впливати на потерпілу, свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено тим, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, якими є особисте зобовязання, особиста порука, застава, домашній арешт не зможе запобігти встановленим та доведеним стороною обвинувачення ризикам.

Так підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1, кримінального правопорушення, яке за класифікацією відноситься до категорії тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до шести років, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1В, перебуваючи на волі продовжуватиме вчиняти кримінальні правопорушення корисливої спрямованості, або займатись іншою злочинною діяльністю, буде ухилятись від слідства та суду, зважаючи на насильницький характер вчиненого ним злочину та поведінку підозрюваного може здійснювати вплив на потерпілу чи свідків у кримінальному провадженні, а тому менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою є недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив в задоволенні клопотання слідчого відмовити та не обирати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 просив суд застосувати щодо нього запобіжний захід не повязаний з позбавленням волі, а саме у виді особистого зобовязання, оскільки постійного місця проживання та коштів для внесення застави він не має, однак у нього травмована нога та він потребує постійного лікування. Намірів ухилятися від слідства та впливати на свідків та потерпілу у нього немає. Як ствердив ОСОБА_1 в судовому засіданні потерпілу до підвального приміщення він не зіштовхував , а навпаки допомагав їй піднятися після того як вона сама туди впала, жодних речей у неї не викрадав.

Вислухавши пояснення слідчого та думку прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просили клопотання задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваного ОСОБА_1В, який просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, та дослідивши додані до клопотання матеріали, проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступних підстав.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ч.1ст.183 КПК України, тримання під вартою євинятковимзапобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Згідно положеньст.177 КПК України,метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставоюзастосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, який кваліфікується як: грабіж, поєднаний з насильством , яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого , вчинений повторно.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації кримінального правопорушення, виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документів, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3-5Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання, Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребує позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Разом з тим, у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року сформульована практика Європейського суду з прав людини, яка зокрема, свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставинами у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_1 є тяжкість кримінального правопорушення, який йому інкримінується та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також такими обставинами є підвищена суспільна небезпечність інкримінованого злочину і суспільний резонанс, який також викликаний підозрою ОСОБА_1 у відкритому пограбуванні поєднаному з насильством , яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого , або з погрозою застосування такого насильства,вчиненого повторно. І саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України.

Як вбачається з доданих до клопотання документів, підозрюваний ОСОБА_1 вже неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів. Востаннє 21.05.2010 року судимий вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області за ст. 185 ч. 2, 190 ч. 2, 187 ч. 2 КК України до 8 років позбавлення волі та звільнений умовно-достроково 26.04.2016 року з іспитовим строком 2 роки 12 днів. На даний час судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд вбачає реальний стимул для підозрюваного ОСОБА_1 за умови застосування інших запобіжних заходів, не пов?язаних із позбавленням волі, отримати можливість уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового слідства та суду. Вказаний факт зокрема також і підтверджує підвищену суспільну небезпеку особи підозрюваного ОСОБА_1, свідчить про системність його протизаконної поведінки, міцність антисоціальних зв'язків, репутацію злочинця.

Додатково суд також приймає до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 неодружений, сімї та дітей ,постійного місця проживання та роботи немає.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 ч.1ст.177 КПК України(наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.186 КК України); а саме те, що він, перебуваючи на волі зможе продовжити вчиняти кримінальні правопорушення корисливої спрямованості, або займатись іншою злочинною діяльністю, буде ухилятись від слідства та суду. Зважаючи на схильність підозрюваного у відкритій формі (в присутності потерпілих) вчиняти злочин, в якому його підозрюють, а також поведінку підозрюваного при цьому, дає реальні підстави припускати, що він може здійснювати вплив на потерпілу чи свідків у кримінальному провадженні, а тому менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою є недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Беручи до уваги вищенаведене, суд на підставі ст.ст.177,178,194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.186 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, ступінь соціальних звязків, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1-5 ч.1ст.177 КПК України, а також те, що для запобігання вказаних ризиків, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні; спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких документів про наявність медичних протипоказань утримання на даний час підозрюваного ОСОБА_1 в умовах ізоляції, в ході розгляду клопотання суду не надано.

В даному випадку тримання під вартою є виправданим, оскільки застосовується на визначений строк, а саме до 60 днів, а конкретні ознаки систематичної злочинної поведінки підозрюваного прямо вказують на наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Враховуючи вищевказані обставини, вважаю за належне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Згідност.198 КПК Українивисловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Керуючись вимогами ст.ст.131,132,176-183, 193,194, 198 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого СВ Володимир Волинського ВП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_2, погодженого з прокурором Володимир Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, без визначеного місця проживання, тимчасово проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали покласти на Володимир-Волинський ВП ГУ НП у Волинській області.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з 13 квітня 2017 року.

Строк дії ухвали закінчується о 24 годині 11 червня 2017 року.

Встановити розмір застави ОСОБА_1 у розмірі 50 000 (пятдесят тисяч) гривень та надати можливість внесення даної застави на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок №37315003000983, банк ГУДКСУ у Волинській області МФО 803014, та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.

Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 покласти обов?язки, передбаченіст. 94 КПК України, зокрема:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких будуть знаходитися матеріали даного кримінального провадження;

-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;

-утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13 червня 2017 року включно.

Роз?яснити підозрюваному, що у разі внесення застави оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Волинській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі СІЗО .

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово орган, за яким буде рахуватися ОСОБА_1

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя:/-/-підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р.Вітер