Ухвала суду № 65976567, 10.04.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/503/17

Номер справи місцевого суду: 522/20851/16-к

Головуючий у першій інстанції Кушніренко

Доповідач Грідіна Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Грідіної Н.В.

суддів Гончарова О.О., Мандрика В.О.

секретаря судового засідання Подуст Т.П.

з участю прокурора Бондаренко Д.Г.

захисника Козака С.М.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника Козака Ф.І. на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30.03.2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області Славової Н.Р., погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області Бондаренко Д.Г., у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №2016160000000042 від 27.01.2016 року, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рені Одеської області, громадянина України, працюючого головним державним інспектором відділу митного оформлення №2 митного посту «Ізмаїл» Одеської митниці ДФС, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч. 2 ст.367, ч. 2 ст. 364, ч.1, 2 ст.366, ч. 4 ст. 190, ч.3 ст.212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч. 2 ст.367, ч. 2 ст. 364, ч.1, 2 ст.366, ч. 4 ст. 190, ч.3 ст.212 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 30.03.2017 року задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області Славової Н.Р. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 з урахуванням обґрунтованості підозри останнього у вчиненні умисних злочинів, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наданням прокурором доказів, достатніх для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам.

В апеляційній скарзі захисник Козак Ф.І., в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою змінити підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, посилаючись на те, що слідчий суддя не з'ясував усі обставини, передбачені ст. 199 КПК України, належним чином не мотивував висновки та не навів достатніх підстав, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.

Так, захисник зазначив, що наявність обґрунтованої підозри не підтверджена відповідними доказами. Доводи сторони захисту за цими обставинами, які були викладені при судовому розгляді клопотань слідчого 03.02.2017 року при застуванні запобіжного заходу, а також 30.03.2017 року при продовженні запобіжного заходу, фактично не перевірені, не оцінені та не спростовані.

Крім того, захисник зазначив, що навіть обґрунтована підозра не може бути єдиним виправданням тримання підозрюваного під вартою.

Також в апеляційній скарзі захисник Козак Ф.І. стверджує, що жодний ризик, зазначений у клопотанні про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою, слідчим та прокурором не доведений, оскільки відсутні конкретні докази, які б свідчили про те, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_2, може вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник також зазначив, що у клопотанні слідчого та в ухвалі слідчого судді зовсім не враховуються дані про особу підозрюваного ОСОБА_2, який раніше не судимий, за період роботи в Південній митниці стягнень не мав, має міцні соціальні зв'язки, родину, постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, судом не враховані моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою підозрюваного.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доповідача, підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційні скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали провадження та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 197 ч. 3 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст.199 КПК України,клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

5. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

27.01.2016 року відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень внесені в ЄРДР за №2016160000000042.

Постановою першого заступника прокурора Одеської області від 24.03.2017 року строк досудового розслідування за кримінальним провадженням продовжений до 6 місяців, тобто до 27.07.2017 року (а.п. 8-18).

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2017 року щодо підозрюваного ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 9600000 грн. (а.п. 96-98).

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30.03.2017 року задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області Славової Н.Р., продовжний строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 до 28.05.2017 року, з наступних підстав.

Так, в ухвалі зазначено, що при вирішенні питання про продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою врахувані вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, обґрунтованість підозри останнього у вчиненні умисних злочинів, в тому числі тяжкого, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років, у групі осіб.

В оскаржуваній ухвалі встановлені ризики, які були встановлені судом при застосуванні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, що виключає можливість зміни запобіжного заходу щодо підозрюваного на більш м'який. Прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо доказів, для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі зазначено, що при вирішенні питання про продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою був врахований стан його здоров'я, який не перешкоджає підозрюваному перебувати у місці попереднього ув'язнення. Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного не встановлено.

Апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, переглянув відповідність судового розгляду та оскаржуваного судового рішення вимогам кримінального процесуального закону, з огляду на доводи, викладені в апеляційних скаргах.

Так, з клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 від 27.03.2017 року вбачається, що в ньому, на вимогу ст. 184 ч. 1 п. 1, 199 ч. 3 п. 1 КПК України, викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, обставини, що дають підстави його підозрювати у вчиненні кримінальних правопорушень, з наданням копій відповідних документів, а також викладені обставини щодо наявності ризиків, які не зменшилися, та які перешкоджають завершенню досудового розслідування.

Слідчим суддею під час судового розгляду були досліджені обставини, зазначені в клопотанні слідчого, а також досліджені надані органами досудового слідства документи, на підставі яких зроблений висновок про те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а також про те, що завершити досудове розслідування неможливо, оскільки необхідно провести ряд слідчих дій, вказаних в клопотанні слідчого.

Таким чином, відповідно до вимог ст.ст. 194, 199 ч. 4 КПК України, суд першої інстанції під час судового розгляду клопотання перевірив доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри ОСОБА_2, дослідив відповідні обставини та докази, надані стороною обвинувачення, які також були предметом дослідження та доведення при застосуванні запобіжного заходу, та були встановлені, згідно вимог ст. 194 ч. 1 п. 1 КПК України, в ухвалі слідчого судді від 03.02.2017 року.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо недоведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а також не підтвердження підозри відповідними доказами, не можуть бути прийняті до уваги.

Разом з тим, в клопотанні слідчого не викладені обставини, які б свідчили про те, що ризики, встановлені в ухвалі слідчого судді від 03.02.2017 року при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_2 під вартою, не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою, що прямо передбачено п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України.

Однак, при відсутності зазначених обставин в клопотанні слідчого, при відсутності матеріалів, які б їх підтверджували або спростовували, без дослідження при судовому розгляді клопотання цих обставин, в оскаржуваній ухвалі слідчого судді зазначено, що встановлені в ухвалі слідчого від 03.02.2017 року ризики не зменшилися.

При цьому, в порушення вимог ст. 199 ч. 5 КПК України, яка передбачає, що прокурор, слідчий повинні довести обставини, що виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, в клопотанні слідчого не тільки не доведений ризик, а взагалі конкретно не зазначено на яких свідків або підозрюваних міг би впливати підозрюваний ОСОБА_2, а також яким іншим чином він міг би перешкоджати досудовому розслідуванню.

При апеляційному розгляді також конкретно не встановлено свідків або підозрюваних у кримінальному провадженні, на яких міг би впливати підозрюваний ОСОБА_2, перебуваючи на волі.

На час розгляду апеляційних скарг відсутні будь-які дані щодо здійснення за період досудового розслідування впливу підозрюваним ОСОБА_2 на інших учасників кримінального провадження.

Таким чином, апеляційний суд приймає до уваги доводи апеляційної скарги про значне зменшення ризиків та, відповідно, про відсутність перешкод для застосування більш м'якого запобіжного заходу, з урахуванням вже зібраних органами досудового розслідування та долучених до матеріалів кримінального провадження доказів, зокрема, показань свідків та підозрюваних, письмових та речових доказів, на які підозрюваний об'єктивно не може впливати.

При цьому, апеляційний суд вважає, що органами досудового розслідування не доведено, що на слідчі дії, а саме на проведення судово-економічної експертизи та на долучення її висновків до матеріалів кримінального провадження; встановлення вичерпного переліку суб'єктів господарювання, що були задіяні у схемі з незаконної реалізації на території України не розмитнених нафтопродуктів, та проведення щодо них слідчих (розшукових) дій; встановлення співробітників ПАТ «Одеський НПЗ», які працювали на підприємстві у період скоєння кримінальних правопорушень та мали безпосереднє відношення до виробничого процесу та ввезення/вивезення нафтопродуктів, а також встановлення всіх співробітників митних підрозділів, причетних до оформлення фіктивного випуску нафтопродуктів за межі митної території України, допит вказаних осіб та виконання необхідних слідчих (розшукових) дій за їх участю, за наявності підстав повідомлення вказаних осіб про підозру; проведення необхідних слідчих (розшукових) дій щодо відпрацювання нафтобаз, на яких зберігались під митним контролем нафтопродукти у період 2012-2014 років; встановлення повного переліку власників автотранспорту, який зазначений у вантажних документах, як транспорт, що здійснював перевезення нафтопродуктів до (з) ПАТ «ОНПЗ» до ТОВ «Лагуна- Рені», допит вказаних осіб, витребування копійї документів, що стосуються перевезень нафтопродуктів, здійснених вказаним транспортом у період, зазначений у вантажних документах; встановлення всіх осіб, причетних до скоєння кримінальних правопорушень, проведення за їх участю всіх необхідних слідчих дій, за наявності підстав прийняття рішення щодо повідомлення зазначених осіб про підозру; огляд документів, вилучених в ході тимчасових доступів та прийняття рішення щодо їх залучення до кримінального провадження в якості речових доказів; витребування та долучення до провадження матеріалів за результатами виконання постанов про проведення процесуальних дій на іншій території; проведення інших необхідних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні про злочини, в яких обґрунтовано підозрюються ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9; зібрання у повному обсязі характеризуючих матеріалів на підозрюваних; виконання вимог ст. 290 КПК України та ознайомлення з матеріалами розслідування сторін провадження, без яких, як зазначено в клопотанні слідчого, неможливо завершити досудове розслідування, може впливати підозрюваний ОСОБА_2, тобто, що останній може перешкоджати кримінальному провадженню.

Таким чином, в ухвалі слідчий суддя не дав оцінки тому, що фактично зник ризик впливу підозрюваного на інших учасників провадження, свідків та підозрюваних, показання яких зафіксовані в протоколах допиту, а також впливу на хід досудового розслідування з урахуванням фіксування доказів в відповідних процесуальних документах за час проведення досудового розслідування.

Також не доведений можливий ризик негативного впливу підозрюваного ОСОБА_2 на подальші слідчі (розшукові) дії, без яких, як зазначено в клопотанні слідчого, неможливо завершити досудове розслідування, тобто ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню.

Крім того, в даному випадку апеляційний суд, згідно ст. 8 ч. 2, ст. 9 ч. 5 КПК України, приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄС №7064/5 від 01.06.2006 року, яким встановлено, що на початкових стадіях розслідування ризик втручання підозрюваного у здійснення правосуддя міг виправдовувати його тримання під вартою, однак після того, як докази були зібрані, ця підстава своє значення втрачає.

Апеляційний суд вважає, що в клопотанні слідчий, з посиланням на конкретні підстави, не обґрунтував існування ризиків того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, зокрема, з урахуванням даних щодо особи підозрюваного, наведених в апеляційній скарзі захисника, які позитивно характеризують останнього та не оспорюються стороною обвинувачення, а також, що підозрюваний, який відсторонений від посади, може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що в ухвалі слідчого судді не надано оцінки зменшенню та зникненню частини ризиків, встановлених в ухвалі слідчого судді від 03.02.2017 року, знайшли підтвердження.

При таких обставинах, відповідно до вимог ст.ст. 409 ч. 1 п. 2, 199 ч. 5 КПК України, апеляційний суд вважає, що висновки в оскаржуваній ухвалі щодо відсутності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, в зв'язку тим, що ризики, встановлені в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не зменшилися, є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам провадження.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що частина ризиків, встановлених в ухвалі слідчого судді при застосуванні найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зникла, частина - значно зменшилася, нові ризики не з'явилися. Слідчий та прокурор не довели, що існують обставини, передбачені ч. 3 ст. 199 КПК України, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу апеляційний суд також приймає до уваги вирок Ренійського районного суду Одеської області від 05.04.2017 року, яким у даному кримінальному провадженні була затверджена угода про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_10, якому інкримінувалося пособництво в умисному ухиленні від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, якому заходом забезпечення кримінального провадження було обрано особисте зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.ст. 407, 409 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника необхідно задовольнити частково, скасувати ухвалу слідчого судді про продовження тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою, та постановити нову ухвалу, якою, з урахуванням наведених обставин, а також даних про особу підозрюваного, наведених в апеляційній скарзі, частково задовольнити клопотання слідчого та змінити підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, з забороною цілодобово залишати житло, з застосуванням електронних засобів контролю, з покладенням обов'язків, згідно ст. 181 КПК України.

Керуючись ст.ст. 376 ч. 2, 404,405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд Одеської області, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника Козака Ф.І. - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30.03.2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області Славової Н.Р., погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області Бондаренко Д.Г., про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області Славової Н.Р. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 - частково задовольнити.

Змінити підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за містом реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1, з забороною цілодобово залишати житло з застосуванням електронних засобів контролю.

Строк дії ухвали з 10.04.2017 року по 28.05.2017 року.

Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2 з'являтися до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, в провадженні яких знаходиться кримінальне провадження, повідомляти слідчого, суд про зміну місця проживання.

Звільнити ОСОБА_2 з під варти негайно в залі суду.

Виконання ухвали доручити слідчому старшому слідчому відділу СУ ГУНП в Одеській області Славовій Н.Р. та процесуальному керівнику - прокурору відділу прокуратури Одеської області Бондаренко Д.Г.

Ухвалу направити до виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_2 (Ренійський ВП ГУНП в Одеської області).

Ухвала апеляційного суду Одеської області є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду буде оголошений 12.04.2017 року, о 09:30 год., в залі судового засідання апеляційного суду Одеської області.

Судді:

Н.В. Грідіна В.О. Мандрик О.О. Гончаров

(підпис) (підпис) (підпис)

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду

Одеської області Н.В. Грідіна