Ухвала суду № 65976373, 13.04.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/506/16-ц

Номер провадження 2-з/489/16/17

Ухвала

Іменем України

13 квітня 2017 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Недавній А. С.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Приватбанк" (далі-заявник) про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк"Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив

У квітні 2017 року заявник звернувся до суду з заявою про забезпечення позову. Вказав, що відповідач ОСОБА_1 на протязі тривалого часу не виконує взяті на себе зобов'язання. Найчастіше за порушення зобов'язань перед банком відбувається вчинення відповідачем всіх можливих заходів щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за рахунок належного відповідачу майна й коштів. Це виражається у передачі третім особам права власності на майно й кошти. З огляду на викладене вказують, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Заявник просив суд накласти арешт на автомобіль бренд: CHERRY, модель АМULET, рік випуску 2007, дата реєстрації: 17.04.2007, об'єм двигуна 1598 та автомобіль бренд: DAF, модель 95 XF380, рік випуску 1998, дата реєстрації 29.03.2012, об'єм двигуна 12580, житловий будинок за адресою: пр. Жовтневий, 17 в м. Миколаєві шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію те перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

В судовому засіданні представник позивача просив накласти арешт з вилученням транспортних засобів.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що заява необґрунтована та забезпечення позову може порушити права відповідачів та третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини.

В процесі тлумачення норм ЦПК України щодо забезпечення позову Конституційний Суд України в рішенні від 31 травня 2011 року у справі N 1-18/2011 звернув увагу на таке.

Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим у Кодексі встановлено систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; можливість суду вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову (частина третя статті 152, частина четверта статті 153, стаття 155, пункт 2 частини першої статті 293 Кодексу) ( 1618-15 ).

Аналіз зазначених положень Кодексу дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, яка ініціює питання про застосування заходів забезпечення позову, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

Частина 3 статті 151 ЦПК України встановлює, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до абз. 2 п. 1 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 N 9 " Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК ( 1618-15 ), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії (п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 13.04.2017 житловий будинок №17 по пр. Жовтневому в м. Миколаєві належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 Іншим співвласником зазначено ОСОБА_3.

Спільна сумісна власність не передбачає виділу часток сторін, а тому особи, яким належить об'єкт на праві спільної сумісної власності користуються ним в цілому.

Враховуючи позицію Пленуму Верховного суду України, висловлену в постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Суд приходить до висновку про можливість забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 відчуження у будь-який спосіб нерухомого майна та автомобілів.

Суд вважає недоцільним застосування арешту, оскільки арешт будинку може порушити законні права та інтереси співвласника ОСОБА_3, а арешт автомобілів з їх вилученням права відповідача до вирішення справи по суті. У даному випадку заборона відчуження повинна забезпечити як права позивача на задоволення його вимог у процесі примусового виконання майбутнього рішення суду так і права відповідача та третіх осіб.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заяву про забезпечення позову необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 151, 152 ЦПК України, суддя

ухвалив

Заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Приватбанк" про забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_1 відчуження у будь-який спосіб наступного майна:

- житловий будинок № 17, що знаходиться за адресою: проспект Жовтневий в м. Миколаєві та належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3;

- автомобіль марки CHERRY, модель АМULET А15, рік випуску 2007, об'єм двигуна 1598, реєстр. номер НОМЕР_1, номер кузова - LVVDA11A36D228321, свідоцтво ВЕС009472;

- автомобіль марки: DAF, модель 95 XF380, рік випуску 1998, об'єм двигуна 12580, реєстр. номер НОМЕР_2, номер шасі - XLRTE47XSOE488796, свідоцтво CAK542415.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Копію ухвали направити для виконання - Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради. Для відома відповідачу.

Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В. В. Кокорєв