Постанова № 65974996, 13.04.2017, Автозаводський районний суд м. Кременчука

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 524/1231/17

провадження №

13.04.2017 року Автозаводський районний суд м.Кременчука Полтавської області

у складі : головуючого судді Олейнікової Г.М.

при секретарі Маслові Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кременчука Полтавської області адміністративний матеріал, який поступив із Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції відносно ОСОБА_1 ,25.03.1966р.н., не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1 , б. 6, кв. 60 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.. 173 КпАП України,-

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було заявлене клопотання про відвід головуючому судді Олейніковій Г.М. з тих підстав , що головуючий суддя Олейнікова Г.М. не дає можливості ій задати питання свідку , які цікавлять ОСОБА_1

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що клопотання заявлене особою , яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Олейніковій Г.М. не підлягає задоволенню з наступних підстав :

Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід. Між тим, згідно з ч.1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04 листопада 1950 року, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Згідно з ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», від 22 грудня 1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду ( п.49 Рішення Європейського Суду з прав людини від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ).

Суд вважає , що підстави вказані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності , ОСОБА_1 для відводу судді Олейнікової Г.М. є необґрунтованими і неспроможними , оскільки суддею Олейніковою Г.М. під час розгляду справи виконуються вимоги ст.. 7, глави 22 КУпАП , при цьому головуючий суддя Олейнікова Г.М. ніяким чином не обмежує права і свободи ОСОБА_1 і судом надавалась можливість задати питання ОСОБА_1 свідкам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, але ОСОБА_1 порушує порядок судового засідання і не надає можливості головуючому по справі судді Олейніковій Г.М задати питання свідкам , оскільки починає перебивати головуючого по справі , кричати і задавати свої питання , на що головуючим по справі неодноразово робилось зауваження особі , яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

Керуючись ст.245, 278, 279, 280, 283 КУпАП України,суд, -

П о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання особи , яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відвід судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_4 відмовити.

Постанова окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: