Ухвала суду № 65974298, 11.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4448/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Танасогло Т.М.,

суддів Бойка А.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі Осавуляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного від 28 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю М.В. КАРГО до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Комінтернівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дії та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) М.В. КАРГО вернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби (далі ДФС) України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Комінтернівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, про:

-визнання протиправними дії ДФС України щодо відмови у прийнятті та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих ТОВ М.В. КАРГО податкових накладних від 30 листопада 2015 року №3 (на суму ПДВ 49 553,81 грн.), від 14 вересня 2015 року №1 (на суму ПДВ 130 819,96грн.), від 13 листопада 2015 року №1 (на суму ПДВ 116 907,34 грн.), від 05 жовтня 2015 року №1 (на суму ПДВ 12 508,23 грн.), від 09 грудня 2015 року №1 (на суму ПДВ 547,72 грн.), від 30 листопада 2015 року №2 (на суму ПДВ 12 658,87 грн.), від 12 лютого 2016 року №2 (на суму ПДВ 6 162,60 грн.), від 05 лютого 2016 року №1 (на суму ПДВ 10 136,55 грн.) та від 29 січня 2016 року №1 (на суму ПДВ 252 291,36 грн.);

-зобовязання ДФС України визнати податкові накладні від 30 листопада 2015 року №3 (на суму ПДВ 49 553,81 грн.), від 13 листопада 2015 року №1 (на суму ПДВ 116 907,34 грн.), від 05 жовтня 2015 року №1 (на суму ПДВ 12 508,23 грн.), від 30 листопада 2015 року №2 (на суму ПДВ 12 658,87 грн.), від 12 лютого 2016 року №2 (на суму ПДВ 6 162,60 грн.), від 05 лютого 2016 року №1 (на суму ПДВ 10 136,55 грн.) та від 29 січня 2016 року №1 (на суму ПДВ 252 291,36 грн.) ТОВ М.В. КАРГО зареєстрованими 29 серпня 2016 року, податкову накладну від 14 вересня 2015 року №1 (на суму ПДВ 130 819,96грн.) ТОВ М.В. КАРГО зареєстрованою 26 серпня 2016 року, а також податкову накладну від 09 грудня 2015 року №1 (на суму ПДВ 547,72 грн.), ТОВ М.В. КАРГО зареєстрованою 31 серпня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії ДФС України щодо відмови у прийнятті та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є такими, що суперечать положенням чинного законодавства України, а також правовій позиці Міністерства фінансів України.

Постановою Одеського окружного адміністративного від 28 вересня 2016 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ДФС України звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДФС України, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ТОВ М.В. КАРГО було складено та подано до ДФС України засобами телекомунікаційного зв'язку податкові накладні від 30 листопада 2015 року №3 (на суму ПДВ 49 553,81 грн.), від 14 вересня 2015 року №1 (на суму ПДВ 130 819,96грн.), від 13 листопада 2015 року №1 (на суму ПДВ 116 907,34 грн.), від 05 жовтня 2015 року №1 (на суму ПДВ 12 508,23 грн.), від 09 грудня 2015 року №1 (на суму ПДВ 547,72 грн.), від 30 листопада 2015 року №2 (на суму ПДВ 12 658,87 грн.), від 12 лютого 2016 року №2 (на суму ПДВ 6 162,60 грн.), від 05 лютого 2016 року №1 (на сум) ПДВ 10 136,55 грн.) та від 29 січня 2016 року №1 (на суму ПДВ 252 291,36 грн.) з метою їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкові накладні, що були подані TOB М.В. КАРГО засобами телекомунікаційного зв'язку до ДФС України та в прийнятті яких відповідачем було відмовлено, стосувались операцій за договором №2а про надання послуг з проектування причалу №25 від 20 серпня 2015 року, укладеного позивачем з компанією INROS LACKNER SE (резидент Німеччини); договором №К-2а о проверке соответствия проекта причальной конструкции причала №25-2-этап, выполненного компанией Инрос Лакнер для компании ОСОБА_2 ЛТД (Украина) від 02 жовтнч 2015 року, укладеного позивачем з компанією DIPL.-ING. WINFRIED KOLDRACK (резидент Німеччини); договором №3а об оказании услуг по проектированию железобетонной конструкции причала №25 ООО М.В. Карго (Украина) від 10 листопада 2015 року, укладеного позивачем з компанією INRОC LACKNER SE (резидент Німеччини).

Відповідачем було надіслано засобами телекомунікаційного зв'язку стосовно вищенаведених податкових накладних квитанції №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в яких (в графі результат обробки) відповідачем було зазначено: Документ доставлено до ДФС України. Документ не прийнято.

При цьому, в графі виявлені помилки квитанції №1, стосовно поданих позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку відповідачу зазначених вище податкових накладних, зазначено наступну причину неприйняття податкових накладних та не здійснення їх реєстрації: Документ не може бути прийнятий - порушено вимоги п.201.2 ст. 201 ПК України, а саме: дата реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання. Податкову накладну виписано за минулий період (346 днів від дати реєстрації).

Не погоджуючись з діями відповідача, ТОВ М.В. КАРГО оскаржило їх у судовому порядку.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки положеннями чинного законодавства України, а саме ПК України, не визначений граничний термін (із застосуванням штрафних санкцій) протягом якого може бути зареєстрована податкова накладна, для визначення строку, протягом якого може бути зареєстрована податкова накладна, необхідно керуватись положеннями ПК України, які встановлюють строк, протягом якого може бути віднесений сплачений ПДВ до податкового кредиту на підставі зареєстрованої податкової накладної.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246.

В апеляційній скарзі ДФС України вказується на те, що платник податку має можливість зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання за умови застосування штрафних санкцій, таким чином, відмова у реєстрації податкових накладних є правомірною.

Колегія суддів не погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.

Так, відповідно до абз.11 п.201.10 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 визначено вичерпний перелік підстав для відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, а саме:

- наявність помилок під час заповнення податкової накладної (таких помилок не мало місця, Відповідачем їх наявність не встановлена і наведена підстава для відмови не послугувала причиною для відмови у неприйнятті податкових накладних);

- відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується (таких помилок не мало місця, Відповідачем їх наявність не встановлена і наведена підстава для відмови не послугувала причиною для відмови у неприйнятті податкових накладних];

- факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами (таких помилок не мало місця, Відповідачем їх наявність не встановлена і наведена підстава для відмови не послугувала причиною для відмови у неприйнятті податкових накладних];

- порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року).

- порушення вимог, установлених п.201.1 ст. 201 та/або п.192.1 ст. 192 ПК України.

З урахуванням вищенаведених норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що порушення позивачем терміну реєстрації податкових накладних не може бути підставою для відмови в їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в якості підстави для відмови у реєстрації податкових накладних зазначено, що Документ не може бути прийнятий - порушено вимоги п.201.2 ст. 201 ПК України, а саме: дата реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання. Податкову накладну виписано за минулий період (346 днів від дати реєстрації).

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення податкового органу щодо відмови у прийнятті та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих ТОВ М.В. КАРГО податкових накладних не відповідає вимогам ч.3 ст. 2 КАС України.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ТОВ М.В. КАРГО.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного від 28 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Т.М.Танасогло

Суддя: А.В.Бойко

Суддя: О.В.Яковлєв