Ухвала суду № 65974248, 11.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5882/16

Категорія: 3.6 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Потапчука В.О.

суддів Семенюка Г.В.

ОСОБА_1

при секретарі Алексєєвій Н.М.

за участю представника позивача - ОСОБА_2

представника апелянта - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пул ОСОБА_4 Україна" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису від 21.09.2016 року та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А :

До суду першої інстанції надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Пул ОСОБА_4 Україна до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 21.09.2016 р., визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №46 від 11.10.2016 р. про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України Про захист прав споживачів, у розмірі 37 381,79 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанову винесено з порушенням норм матеріального права у звязку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги в вищевказаній частині, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області у період з 01.09.2016р. по 21.09.2016р., на підставі наказу №175 від 30.08.2016р., направлення №120 від 30.08.2016р. проведено планову виїзну перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів, додержання вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, про заходи попередження та зменшення вживання тютюнових виробів, а також додержання правил торгівлі та надання послуг ТОВ Пул енд беа Україна в магазині Pul&Bear, розташованому за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, комплекс будівель і споруд № 1, ТРЦ Рів'єра, за результатами якої складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 77/06 від 21.09.2016 р. (а.с.24-25).

Актом перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 77/06 від 21.09.2016р., серед іншого, встановлено наступне порушення: реалізація продукції (швейні та трикотажні вироби) з недостовірною інформацією про правила та умови ефективного та безпечного використання товарів у вигляді розшифровки міжнародних символів по догляду за швейними та трикотажними виробами. Так, на рекомендаціях по догляду за одягом, які надаються працівниками магазину, символи, які позначають способи хімічної чистки, зазначені як символи щодо віджиму, чим відмовлено споживачам у надані необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про правила та умови ефективного та безпечного використання продукції, згідно додатків № 7 до акту перевірки.

Не погоджуючись з порушеннями вимог законодавства, виявленими під час заходу державного нагляду (контролю), 21.09.2016р. позивачем зроблено відповідний запис в розділі III акту перевірки щодо незгоди з висновками відповідача.

На підставі вказаного акта перевірки винесено припис, у п.3 якого ТОВ Пул енд беа Україна зобовязано усунути інші недоліки, що зазначені в акті перевірки, у тому числі порушення, зазначені в акті перевірки, про що надати письмову інформацію з документальним підтвердженням (а.с. 25).

19.09.2016 р. позивачем на вимогу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області були надані запитувані документи, а саме: копія висновку санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/1116 від 12.01.2012 р., копія довідки історії руху артикулів (а.с. 16-23).

26.09.2016 р. (вих. №2539-16) позивачем надано на адресу відповідача письмові заперечення до акта перевірки від 21.09.2016р. (а.с. 29-32).

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем винесено постанову про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України Про захист прав споживачів, № 77/06 від 21.09.2016 р., якою до ТОВ Пул енд беа Україна застосовано штраф у розмірі 37 381,79 грн. (а.с. 36-38).

Позивач, не погоджуючись із встановленими за результатами перевірки порушеннями, вважаючи протиправними дії посадових осіб щодо проведення планової перевірки ТОВ Пул ОСОБА_4 Україна, просить, в тому числі, визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 21.09.2016 р., а також визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №46 від 11.10.2016 р.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку щодо обгрунтованості позовних вимог позивача.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду та контролю у сфері господарської діяльності, а також повноваження органів державного нагляду та контролю у питаннях захисту прав споживачів визначені нормами Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877-V від 05.04.2007 р. (далі - Закон № 877-V), Закону України Про захист прав споживачів № 1023-ХІІ від 12.05.1991 р., Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 310 від 07.03.2012 р. (далі Порядок № 310), Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1177 від 17.08.2002 р. та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст.5 Закону № 877-V, органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення, окрім іншого, повинно містити дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу. Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або для здійснення планового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, на підставі наказу оформлюється посвідчення (направлення) на проведення заходу.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу, зокрема, зазначаються: номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу.

В силу приписів ст.7 Закону № 877-V суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 310 перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.

Пунктом 2.6 Порядку № 310 встановлено, що перевірки проводяться посадовими особами на підставі наказу відповідного органу з питань захисту прав споживачів, який повинен містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюватиметься захід, та предмет перевірки.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення проведення планової перевірки; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких проводиться перевірка; найменування відповідного органу з питань захисту прав споживачів. Повідомлення надсилається рекомендованим листом або телефонограмою за рахунок коштів відповідного органу з питань захисту прав споживачів або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 310 суб'єкт господарювання під час проведення посадовими особами перевірки має право: не допускати посадових осіб до здійснення перевірки, якщо: вона здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом; посадова особа не надала копії документів, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; посадові особи не пред'явили до початку перевірки службове посвідчення та направлення на перевірку; у разі вимоги посадових осіб про проведення планової перевірки суб'єктом господарювання не одержано повідомлення про її проведення.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає,що планова перевірка дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів, додержання вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів, а також додерження правил торгівлі та надання послуг ТОВ Пул енд ОСОБА_4 Україна у магазині Pull&Bear (юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 19-21, літера А; фактична адреса: Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, комплекс будівель і споруд № 1, ТРЦ Рів'єра) проводилась згідно плану проведення перевірок на III квартал 2016 року на підставі направлення на проведення перевірки №120 від 30.08.2016р. та повідомлення на проведення перевірки №84 від 08.07.2016 р.

Планова перевірка проводилась відповідно до ст.ст. 5, 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ст. ст. 5, 26 Закону України Про захист прав споживачів, постанов Кабінету Міністрів України №1164 від 27.12.2008р. Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) (із змінами), № 1280 від 31.10.2007 р. Про затвердження порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції.

За результатами перевірки складено акт перевірки №77/06 від 21.09.2016 р. стосовно дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів при реалізації основних груп непродовольчих товарів.

Під час перевірки встановлено, що позивач порушив вимоги ст. 15 Закону України Про захист прав споживачів, п.п. 10, 14, 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Мінекономіки №104 від 19.04.2007 р., допустивши реалізацію швейних та трикотажних виробів, що не відповідає вимогам нормативних документів (п. 2.6 ДСТУ 2122-93), а саме з недостовірною інформацією про правила та умови ефективного та безпечного використання товарів у вигляді розшифровки міжнародних символів по догляду за швейними та трикотажними виробами.

На підставі результатів перевірки наданий припис до акта перевірки № 77/06 від 21.09.2016 р.

Відповідно до ч. 8 ст.7 Закону № 877-V приписом є обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону № 877-V невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

відповідач у акті перевірки вказує на те, що порушення позивачем законодавства про захист прав споживачів полягає у порушенні ст.15 Закону України Про захист прав споживачів, п.п.10, 14, 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Мінекономіки України №104 від 19.04.2007р., у звязку із реалізацією продукції (швейні та трикотажні вироби) з недостовірною інформацією про правила та умови ефективного та безпечного використання товарів у вигляді розшифровки міжнародних символів по догляду за швейними та трикотажними виробами, яка не відповідає вимогам нормативних документів (ДСТУ: 2122-93), чим відмовлено споживачам у наданні необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про правила та умови ефективного та безпечного використання продукції, так на рекомендаціях по догляду за одягом, які надаються працівниками магазину, символи які позначають способи хімічної чистки зазначені як символи щодо віджиму.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України Про захист прав споживачів споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Частиною 1 ст.15 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, обєм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоровя речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоровю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобовязання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Частиною 2 ст.15 Закону України Про захист прав споживачів, зокрема, встановлено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Колегія суддів зазначає, що у магазині Pull&Bear вся необхідна інформація про продукцію міститься як на маркуванні кожної одиниці товару та в іншій наочній формі, зокрема у куточку покупця, а також біля примірочних кабін, на видному місці розміщені таблиці міжнародних символів догляду за одягом, що підтверджується фото фіксацією зазначених таблиць, які були подані разом із запереченнями до акту перевірки

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо неприйняття твердження відповідача стосовно того, що товари, які реалізуються в магазині Pull&Bear, не містять інформації про правила та умови ефективного та безпечного використання на державній мові у вигляді символів щодо догляду, суд вважає необґрунтованими, оскільки символи щодо догляду не мають мовних характеристик, це суто графічна інформація.

Частиною 2 ст. 23 Закону України "Про стандартизацію" встановлено, що національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обовязковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Водночас, використання п.2.6 ДСТУ 2122-93 не є обов'язковим для позивача при здійсненні ним господарської діяльності, а саме роздрібної торгівлі текстильними товарами, враховуючи положення ст.ст.1, 15 Закону України Про стандартизацію та приписи Постанови Кабінету Міністрів України № 13 від 14.01.2009 р., якою затверджений Технічний регламент щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів, які не містять вимог щодо обов'язкового застосування п. 2.6 ДСТУ 2122-93.

Також слід зауважити, що п. 2.6 ДСТУ 2122-93 застосовується виключно на добровільній основі, а отже будь-які посилання на недотримання позивачем вимог п. 2.6 ДСТУ 2122-93 не є порушенням закону позивачем та не може мати наслідком притягнення останнього до відповідальності.

Колегія суддів зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України № 13 від 14 січня 2009 року, затверджено Технічний регламент щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів (далі Технічний регламент текстильних виробів), який є обов'язковим до застосування з 2012 року.

Відповідно до п. 1. 2 Технічного регламенту текстильних виробів, цей Технічний регламент встановлює основні вимоги до назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів та розроблений з урахуванням вимог Директиви Європейського Парламенту і Ради ЄС 96/74/ЄС від 16 грудня 1996 р. про назви і правила маркування текстильних матеріалів. Дія цього Технічного регламенту поширюється на всі види текстильних волокон, інформацію, яка наноситься під час маркування текстильних виробів, і супровідну документацію на такі вироби на різних стадіях їх виготовлення та введення в обіг. Таким чином, до одягу та інших текстильних виробів застосовується саме вказаний технічний регламент.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 89) ДСТУ 2122-93 «Матеріали для одягу, символи та вимоги догляду» введений в дію 01.01.1993 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про стандартизацію» від 05.06.2014 № 1315-VII.

Таким чином, враховуючи приписи п. З Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про стандартизацію», ДСТУ 2122-93 «Матеріали для одягу, символи та вимоги догляду» не застосовується з моменту набрання чинності Технічним регламентом текстильних виробів, оскільки вимоги до інформації яка наноситься під час маркування текстильних виробів, і до супровідної документації на такі вироби на різних стадіях їх виготовлення та введення в обіг встановлюється саме Технічним регламентом, який замінив усі стандарти, що стосуються текстильних виробів.

Крім того, необхідно наголосити, що Технічний регламент текстильних виробів не містить вимоги про обов'язковість застосування стандарту ДСТУ 2122-93 «Матеріали для одягу, символи та вимоги догляду».

Таким чином, колегія суддів вважає правильною позицію позивача, що відповідач зробив помилковий висновок щодо обов'язковості застосування Позивачем у своїй діяльності ДСТУ 2122-93 «Матеріали для одягу, символи та вимоги догляду», що призвело до прийняття необґрунтованих припису та постанови. Порушення ДСТУ 2122-93 «Матеріали для одягу, символи та вимоги догляду» не може бути підставою для застосування до Позивача штрафних санкцій.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів ,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу управління Держпродспоживслужби в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пул ОСОБА_4 Україна" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису від 21.09.2016 року та скасування постанови,- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі

Повний текст виготовлено 11 квітня 2017 року

Суддя доповідач: Потапчук В.О.

Суддя: Шеметенко Л.П.

Суддя:Семенюк Г.В.