Вирок № 65973891, 13.04.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/319/17

Номер провадження 1-кп/629/165/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

секретаря судового засідання Габор В.В.,

за участю прокурора Рещетняк В.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимий:

- 08.12.2005 року Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним терміном 2 роки;

- 25.05.2006 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі. 04.01.2013 року на підставі постанови Первомайського районного суду Харківської області від 27.12.2012 року звільнений умовно-достроково на не відбуту частину покарання 10 місяців 29 днів,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

07.09.2016 року близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_3, знаходячись неподалік військової частини А0829, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Блюхера, буд. 1, побачив мопед марки «Дельта», який вирішив викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_3 керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи повторно, з метою наживи, таємно викрав мопед марки «Дельта» вартістю згідно висновку експерта № 508 від 01.10.2016 року 4286 грн., який належить ОСОБА_1 Після вчинення злочину з місця пригоди зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах, відшкодував потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 1500 грн. Щиросердно розкаюється у скоєному ним злочину.

Потерпілим заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 7000 грн., моральної шкоди 3000 грн. З урахуванням частково відшкодованої обвинуваченим матеріальної шкоди в розмірі 1500 грн., потерпілий просить стягнути з обвинуваченого на його користь матеріальну шкоду в розмірі 5500 грн., моральну шкоду 3000 грн. Не заперечує проти призначення обвинуваченому покарання, не повязаного з позбавленням волі.

Враховуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_3, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо витрат по кримінальному провадженню.

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_3, суд находить його вину повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Відповідно до ст.12 КК України дане кримінальне правопорушення відноситься до тяжкого злочину.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, не працює, не одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується формально позитивно.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття у скоєному, добровільне часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілому.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, обставини і тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що його виправлення і попередження скоєння нових злочинів можливе без відбування покарання, звільнивши від такого з випробуванням відповідно до ст.75 КК України.

Суд покладає на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.

Відповідно до ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ч.1 ст. 128 КПК України, враховуючи положення ст. 23 ЦК України та положення п.9 Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з послідуючими змінами та доповненнями «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди», суд вважає, що уточнений цивільний позов потерпілого на загальну суму 8500 грн. підлягає задоволенню та стягує на його користь з обвинуваченого матеріальну шкоду в розмірі 5500 грн., моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової авто-товарознавчої експертизи № 508 від 01.10.2016 року в сумі 351 грн. 84 коп.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити покарання у вигляді 5 (пяти) роківпозбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст.75 КК України, обвинуваченого ОСОБА_3 від покарання звільнити, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нових злочинів та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти наОСОБА_3 обов'язки:періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Обвинуваченому ОСОБА_3 скасувати запобіжний захід тримання під вартою та звільнити з під варти негайно з зали суду.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, який мешкає за адресою: Харківська обл., Лозівський район, с. Чернігівське, вул.. Садова, буд. 3, матеріальну шкоду в розмірі 5500 грн., моральну шкоду в розмірі 3000 грн., всього на загальну суму 8500 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер ……) витрати за проведення судової авто-товарознавчої експертизи № 508 від 01.10.2016 року в сумі 351,84 грн., на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: О.Г. Попов