Рішення № 65971559, 11.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/472/16-ц Головуючий у 1-й інстанції - Колесник О.М.

№ апеляційного провадження 22-ц/796/3157/2017 Доповідач - Рубан С.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення вартості товару, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року позов ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення вартості товару, відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1000 грн. моральної шкоди, 630 грн. витрат, пов'язаних з викликом відповідача до суду.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь держави 551,20 грн. судового збору.

В задоволенні частини позову про розірвання договору купівлі - продажу товару від 30.12.2014 року, стягнення 1670 грн. вартості товару, відшкодування 500 грн. моральної шкоди відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити, стягнути з ФОП ОСОБА_1 1670 грн. вартості товару - взуття, 500 грн. моральної шкоди, в іншій частині рішення залишити без змін.

В судовому засіданні позивачка апеляційну скаргу підтримала, проти апеляційної скарги відповідача заперечила.

Представники відповідача апеляційну скаргу підтримали, проти апеляційної скарги позивача заперечили.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

ОСОБА_3 звернулась з позовом до ФОП ОСОБА_1, в якому просила розірвати договір купівлі - продажу взуття від 30.12.2014 року, стягнути 1670 грн. вартості придбаного неякісного товару та 1500 грн. моральної шкоди. Посилається на те, що вона 30.12.2014 року придбала у спеціалізованому магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованому у торговому центрі «Мануфактура» в м. Суми, сині замшеві черевики арт.006-710-227 за акційною вартістю 1670 грн. Ні товарного чеку, ні касового чеку їй в руки не дали і в упаковці черевиків його теж не виявилось. 18.01.2015 року ОСОБА_3 виявила незначне відклеювання підошви на внутрішній стороні правого черевика. Наступного дня підошва відірвалась від задника до середини черевика. 22.01.2015 року позивач звернулась до магазину із заявою про повернення грошей, де їй стало відомо про належність взуття ФОП ОСОБА_1 Заява була прийнята продавцем ОСОБА_4 для передачі ФОП ОСОБА_1 до м. Києва, в якій зі слів вказаного продавця був поставлений артикул придбаного товару. Разом з заявою продавець ОСОБА_4 прийняла придбані позивачем черевики. Проте, 03.02.2015 року з магазину по телефону повідомили про відсутність підстав для повернення коштів.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 30.12.2014 року придбала у спеціалізованому магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованому у торговому центрі «Мануфактура» в м. Суми, сині замшеві черевики арт.006-710-227. Зі слів позивача купівля товару відбулась за акційною ціною 1670 грн. Вказані обставини підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, який пояснив, що 30.12.2014 року він знаходився у м. Суми, де позивач була його захисником по кримінальній справі. Того дня, перебуваючи в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» торгового центру «Мануфактура», ОСОБА_3 у його присутності придбала для себе взуття синього кольору, щодо якого пізніше повідомила, що вони були неякісні.

Згідно ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1,2 ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Згідно ч.1 ст.675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

За умовами ч.1 ст.6 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Позивач пояснила, що 18.01.2015 року вона виявила не значне відклеювання підошви на внутрішній стороні правого придбаного черевика. Наступного дня підошва відірвалась від задника до середини черевика. Тому 22.01.2015 року вона звернулась до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованому у торговому центрі «Мануфактура» в м. Суми, із заявою про повернення грошей (а.с.5).

Із змісту вказаної заяви вбачається, що позивачу стало відомо про належність придбаного нею взуття ФОП ОСОБА_1, оскільки продавцем ОСОБА_4 була вказана не тільки дана особа, щодо якої необхідно звернутись з заявою, але і її мобільний телефон - НОМЕР_1. Дана заява була прийнята продавцем ОСОБА_4 для передачі ФОП ОСОБА_1 до м. Києва, в якій зі слів вказаного продавця був поставлений артикул придбаного товару 006-710-227. Разом з заявою продавець ОСОБА_4 прийняла придбані позивачем черевики, про що власноруч зробила запис (а.с.5).

В суді першої інстанції представники відповідача не підтвердили наявність трудових відносин ФОП ОСОБА_1 та продавця ОСОБА_4, але і не спростували.

Крім того, судом першої інстанції були оглянуті черевики, у одного з яких була відклеєна подошва на задній частині підбору.

Згідно ч.3 ст.680 ЦК України якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Відповідно до п.5 ст.8 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» від 1.12.2005 року №3161-IV продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

ОСОБА_3 двічі зверталась з заявами до відповідача про повернення коштів, сплачених за неякісний придбаний товар, але двічі отримувала відмови.

Суд дійшов висновку пропридбання позивачем неякісного товару у відповідача, а саме синіх замшевих черевик арт.006-710-227.

Згідно п.4 ч.1 ст.708 ЦК України в разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Як передбачено п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» від 1.12.2005 року №3161-IV в разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

В п.12 ст.1 Закону міститься визначення істотного недоліку - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Оскільки позивач не надала суду належних та допустимих доказів відповідно до приписів статей 57-58 ЦПК України щодо продажу їй відповідачем ФОП ОСОБА_1 30.12.2014 року синіх замшевих черевик з істотним недоліком, визначеним п.12 ст.1 Законом України «Про захист прав споживачів» від 1.12.2005 року №3161-IV, а також не надано доказу вартості проданого неякісного товару, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні частини позову про повернення сплаченої за товар грошової суми.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 2 ст.22 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» від 1.12.2005 року №3161-IV передбачено, що при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Задовольняючи частково вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що встановлено факт продажу відповідачем позивачу неякісного товару, і з цього приводу остання зазнала моральних страждань та психологічних переживань, пов'язаних з неможливістю користуватись придбаними черевиками та неодноразовими поїздками з м. Києва до м. Суми для з'ясування спірного питання.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду про часткове задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Виходячи з положень статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторонипосилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказамивони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давностітощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторінвипливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позовзадовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілитиміж сторонамисудові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 214 ЦПК України).

Задовольняючи частково вимогу про стягнення моральної шкоди суд першої інстанції посилається на ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» та посилається на встановлення судом факту продажу відповідачем позивачу неякісного товару, у зв'язку з чим позивач зазнала моральних страждань та переживань.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Позивач посилається на наявність істотного недоліку купленого товару, однак доказів істотного недоліку товару відповідно до приписів статей 58-59 ЦПК України позивач суду не надала.

Твердження позивача в апеляційному суді про те, що істотний недолік куплених черевиків встановлено самою позивачкою і цього достатньо для встановлення наявності істотного недоліку товару, колегія суддів оцінює критично.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що позивачу відповідачем завдано моральної шкоди продажем неякісного товару, чим завдано позивачу моральної шкоди, яка підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачем було запропоновано позивачу безоплатне проведення ремонту товару як передбачено ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків товару.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що на запропоновані умови позивач не погодилась, в той час, як наявність істотного недоліку товару позивач не довела, тобто її вимога щодо повернення сплаченої за товар грошової суми не підлягала задоволенню.

Із встановлених обставин справи вбачається, що відповідач діяла в межах положень Закону України «Про захист прав споживачів», а тому відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди виходячи з положень ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

На підставі вищевикладеного, рішення суду в частині задоволених позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Апеляційну скаргу представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року - скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення у справі про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий Судді