Ухвала суду № 65971185, 10.04.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"10" квітня 2017 р. Справа №910/17740/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн»

на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року

у справі №910/17740/16 (суддя Якименко М.М)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КА-Трансбуд»

про стягнення 1 692 722,08 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 1 692 722,08 грн. (а.с. 15-19).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року, (дата складання (підписання) повного тексту рішення 28.12.2016 року) у справі № 910/17740/16, в задоволенні позовних вимог - відмовлено повністю (а.с.186-187).

08 грудня 2016 року ТОВ «Будконстракшн» звернулось з апеляційною скаргою №б/н від 07 грудня 2016 року на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року у справі №910/17740/16, про що свідчить відповідна відмітка на поштовому конверті №01014 1292880 7 про направлення апеляційної скарги.

16 січня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ «Будконстракшн» на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року у справі №910/17740/16 повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору .

24 березня 2017 року ТОВ «Будконстракшн» повторно звернулось до суду з уточненою апеляційною скаргою №б/н від 24 березня 2017 року на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року у справі №910/17740/16, про що свідчить відповідна відмітка на поштовому конверті №02002 3775640 0 про направлення апеляційної скарги.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 квітня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Будконстракшн» на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Мальченко А.О.

Разом з апеляційною скаргою, апелянтом заявлено клопотання про поновлення терміну подачі апеляційної скарги, в якому просить поновити строк подачі апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року.

Розглянувши клопотання ТОВ «Будконстракшн» про поновлення терміну подачі апеляційної скарги, судовою колегією встановлено наступне.

08 грудня 2016 року ТОВ «Будконстракшн» звернулось з апеляційною скаргою №б/н від 07 грудня 2016 року на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року (повне рішення складено та підписано 28 грудня 2016 року) у справі №910/17740/16, про що свідчить відповідна відмітка на поштовому конверті №01014 1292880 7 про направлення апеляційної скарги (а.с.207).

16 січня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ «Будконстракшн» на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року у справі №910/17740/16 повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору(а.с.192-193).

24 березня 2017 року ТОВ «Будконстракшн» повторно звернулось до суду з уточненою апеляційною скаргою №б/н від 24 березня 2017 року на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року у справі №910/17740/16, про що свідчить відповідна відмітка на поштовому конверті №02002 3775640 0 про направлення апеляційної скарги.

У відповідності до приписів частини першої статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Норми ГПК України, встановлюючи строки для подачі апеляційних (касаційних) скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає у тому числі, можливість апеляційного та касаційного оскарження прийнятих судових актів.

По відношенню до особи, яка не реалізувала право на подачу скарги у визначений строк з поважних причин, викликаних об'єктивними і не залежними від заявника обставинами, застосовуються правила статті 53 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 53 ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 року № 7 «Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні».

Отже, закон пов'язує можливість поновлення пропущеного процесуального строку з обов'язковою наявністю поважних причин такого пропуску.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження Апелянт посилався на те, що лише 21 лютого 2017 року, під час ознайомлення з матеріалами справи, стало відомо, що Київським апеляційним господарським судом апеляційну скаргу повернуто з посиланням на несплату судового збору та у зв'язку з тим, що судом апеляційної інстанції не призначався строк на виправлення недоліків, то існують підстави для поновлення строку

Згідно з приписами частини третьої статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися наданими належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

За змістом ст. 53 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" встановлено, що «Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання».

Тобто, апелянт не позбавлений можливості бути ознайомленим з текстом ухвали Київського апеляційного господарського суду від 16 січня 2017 року про повернення апеляційної скарги без розгляду, яка має публічний характер та знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http:// www.reyestr.court.gov.ua/Review/64234614).

Беручи до уваги те, що представник ТОВ «Будконстракшн» 21 лютого 2017 року був ознайомлений з матеріалами справи, про що свідчить відповідна відмітка представника позивача на Заяві про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.208), а отже знав про підстави повернення первісної апеляційної скарги, крім того, також мав можливість ознайомитись з вищезгаданою ухвалою через Єдиний державний реєстр судових рішень. Проте, лише 24 березня 2017 року звернувся з уточненою апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року у справі №910/17740/16 (тобто, через 31 день з дня ознайомлення з матеріалами справи та через 67 днів з дати винесення ухвали Київського апеляційного господарського суду про повернення апеляційного скарги).

Скаржником не надано доказів того, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку не вбачається.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Пономарьов проти України" (заява N 3236/03) від 3 квітня 2008 року 1608 зазначає (п. 41), що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20 вище), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

З огляду на викладене, судова колегія, у даному випадку не вбачає підстав для відновлення строку та відмовляє ТОВ «Будконстракшн» у задоволенні клопотання про відновлення строку для подачі апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України «Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про повернення апеляційної скарги ТОВ «Будконстракшн» на підставі п. 4, ч. 1 ст. 97 ГПК України, у зв'язку з пропуском строку вставного для подання апеляційної скарги.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 86, 93, п. 4 ч. 1, ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн» про поновлення терміну подачі апеляційної скарги - відхилити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн» на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року у справі №910/17740/16 разом з доданими документами - повернути без розгляду..

3. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження.

Справу № 910/17740/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко