Рішення № 65971091, 06.04.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2017 рокуСправа № 917/420/17

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Обрій" (38812, с.Рябківка, Чутівський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 30742409)

до Вільницької сільської ради 38834, с. Вільниця, вул. Центральна, буд. 34, корпус А, Чутівський район, Полтавська область

про визнання права власності

Суддя Білоусов С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 06.04.2017 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до приписів статті 85 ГПК України та повідомив дату складання повного рішення.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про визнання за Приватним сільськогосподарським підприємством "Обрій" право власності на майновий комплекс, що розташований за адресою: Полтавська область, Чутівський район, с.Флорівка, вул.Широка,13, та складається з виробничих будівель:

- приміщення їдальні (А-1), площею 319 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- приміщення вбиральні (Г-1), площею 4,1 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- приміщення Мех. майстерні (Д-1), площею 1074,8 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- приміщення складу ПММ (Е-1), площею 22,2 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- приміщення складу зернових (К-1), площею 3168,3 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- приміщення складу будівельних матеріалів (Л-1), площею 99,9 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- приміщення складу посівний (М-1), площею 440,1 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- приміщення складу зернових (Н-1), площею 1118,3 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- приміщення комори посівних (О-1), площею 3443,4 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- приміщення складу зернових (П-1), площею 1738, 4 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- водонапірна башта (№ 7), 1 шт., що розташована по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області.

В судовому засіданні 06.04.2017 року суд розпочав слухання справи по суті.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

06.04.2017 р. поштою до суду від відповідача надійшов відзив у якому відповідач повідомив, що в провадженні судів відсутні судові справи, щодо предмету спору та інших документів, пов'язаних із спірними правовідносинами. Судові рішення по спірним правовідносинам та майну не приймались. Земельна ділянка, що знаходиться під об'єктами нерухомості за даним позовом не перебуває у власності третіх осіб та не передавалась у користування третім особам. Спірне майно перебуває у користуванні ПСП "Обрій" з 2004 року. Крім того, відповідач просить суд розглядати дану справу без присутності представника сільської ради.

05.04.2017 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення (вх. № 4613), в яких позивач додатково обґрунтовує позовні вимоги та додав до пояснень додаткові докази на їх підтвердження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

12.01.2004 року між ПСП "Обрій" та громадянами України - співвласниками майна в с.Флорівка Чутівського району Полтавської області укладено договір оренди майнових паїв.

За умовами вказаного договору ПСП "Обрій" може викупити орендовані майнові паї. Ціна визначається за домовленістю. Викуп частки тягне за собою виділення його в натурі (Розділ 4 Договору).

У 2007 році ПСП "Обрій" відповідно до договору оренди від 12.01.2004 року викуплено майнові паї членів колективного сільськогосподарського підприємства "Маяк" та приватного сільськогосподарського підприємства "Флорівське".

Вільницькою сільською радою 13.12.2007 року та 27.12.2007 року видано Свідоцтво про право власності на майновий пай (майнові сертифікати).

Комісією по паюванню, Вільницькою сільською радою та ПСП "Обрій" 27.12.2007 року складено Акт прийому-передачі майна. Так, Актом засвідчено виділення в натуральній формі та передача ПСП "Обрій" у власність нерухоме майно, що знаходиться в с.Флорівка, Чутівського району, Полтавської області: приміщення їдальні (А-1), площею 319 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області; приміщення вбиральні (Г-1), площею 4,1 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області; приміщення Мех. майстерні (Д-1), площею 1074,8 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області; приміщення складу ПММ (Е-1), площею 22,2 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області; приміщення складу зернових (К-1), площею 3168,3 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області; приміщення складу будівельних матеріалів (Л-1), площею 99,9 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області; приміщення складу посівний (М-1), площею 440,1 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області; приміщення складу зернових (Н-1), площею 1118,3 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області; приміщення комори посівних (О-1), площею 3443,4 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області; приміщення складу зернових (П-1), площею 1738, 4 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області; водонапірна башта (№ 7), 1 шт., що розташована по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області.

Матеріали справи свідчать, що колективне сільськогосподарське підприємство "Маяк" реорганізовано в приватне сільськогосподарське підприємство "Флорівське", що підтверджується випискою з протоколу установчих і розподільчих зборів уповноважених членів колективного сільськогосподарського підприємства "Маяк" від 03.02.2000 року.

У відповідності з нормами зазначеними вище зборами пайовиків ПСП "Федорівське" 27.12.2003 року передано земельні та майнові паї в ПСП "Обрій", що підтверджується протоколом від 27.12.2003 року.

Позивач зазначає, що ПСП «Обрій» не приховував факт знаходження вказаного майна у своєму володінні, відкрито та добросовісно використовував (та використовує) це майно у власній господарській діяльності. Вищезазначені нежитлові приміщення починаючи з 2004 р. обліковуються за ПСП «Обрій» і відображається у його балансі, в підтвердження чого є бухгалтерські, фінансові документи (оборотно-сальдова відомість) та господарські договори (щодо обслуговування та ремонту майна). Разом з тим підприємство несе витрати по його утриманню. Тобто, ПСП «Обрій» в повному обсязі здійснює своє право щодо володіння та користування власністю.

На замовлення ПСП «Обрій» ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» виготовило технічні паспорти на вказані нежитлові приміщення.

З метою реєстрації права власності на вказане вище нерухоме майно ПСП «Обрій» до Вільницької сільської ради Чутівського району Полтавської області подано заяву про оформлення права власності та копії свідоцтв про право власності. Листом від 24.02.2017 року № 65 Вільницькою сільською радою Чутівського району Полтавської області відмовлено ПСП «Обрій» в реєстрації права власності на нерухоме майно. Вказана відмова обґрунтована тим, що на даний час жоден чинний нормативно-правовий акт не визначає, що свідоцтво з позначкою про виділення майна в натурі й акт прийому-передачі майна є підставою для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно (не земельна ділянка).

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

Таким чином, з посиланням на статті 15, 16, 328, 344 Цивільного кодексу України позивач просить суд визнати за ним право власності за набувальною давністю.

При прийнятті рішення зі спору суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність права власності не встановлена судом.

У відповідності до позиції, викладеної в листі Верховного Суду України від 01.07.2013 року "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ", за нормами Цивільного кодексу України підставами виникнення (набуття) права власності є різні правопороджуючі юридичні факти, або правовідносини.

Право власності може набуватись різними способами, які поділяються на дві групи: первинні, тобто такі, які не залежать від прав попереднього власника на майно, та похідні, за яких право власності на майно переходить до власника від його попередника в порядку правонаступництва.

За Цивільним кодексом України (в подальшому ЦК) до первинного способу набуття права власності відноситься: набуття права власності на новостворену (виготовлену) річ (у т. ч. на об'єкт незавершеного будівництва), на яку раніше не було і не могло бути встановлене нічиє право власності (ст. 331 ЦК); набуття права власності на перероблену річ чи на зібрані плоди або привласнені (добуті) загальнодоступні дари природи, у т.ч. в результаті полювання на диких звірів, вилову риби (ч. 2 ст. 189, статті 332, 333 ЦК); визнання права власності за певних умов на самочинне будівництво (ст. 76 ЦК); набуття права власності на скарб, знахідку, бездоглядну домашню тварину або інше безхазяйне майно, у т. ч. на майно, від якого відмовився або на яке втратив право попередній власник (статті 335, 336, 337, 338, 340, 341, 343 ЦК); набуття права власності на майно добросовісним набувачем від не уповноваженого відчужувача у разі відмови власнику у задоволенні позову про його витребування (статті 330, 388, 389 ЦК); набуття права власності за набувальною давністю на окремі об'єкти (ст. 344 ЦК).

До похідних способів належить набуття цього права: на підставі правочинів (ст. 334 ЦК); в порядку спадкування після смерті громадянина (ст. 1216 ЦК); в порядку правонаступництва при реорганізації юридичної особи (ч. 2 ст. 104, статті 107, 109 ЦК); у випадку приватизації державного майна та майна, що перебуває у комунальній власності (ст. 345 ЦК).

Похідними способами набуття права власності, зазвичай, є різні договори: купівлі-продажу, міни, дарування, ренти, оренди з викупом, а також спадкування майна або правонаступництво щодо майна юридичних осіб або публічно-правових утворень.

Таким чином, підставою первинного способу набуття права власності є правопороджуючі юридичні факти, а для похідного - правовідносини, які виникли на підставі відповідних юридичних фактів. Цивільний кодекс України розглядає набувальну давність як первинний спосіб набуття права власності. Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.

Відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Отже, для набуття права власності на майно за набувальною давністю згідно з правилами ст. 344 ЦК необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Разом з тим факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викрадення, шахрайство).

Аналізуючи поняття добросовісності володіння як ознаки набувальної давності за ст. 344 ЦК, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений в тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на чуже майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Добросовісність заволодіння майном особою полягає в її переконанні, що заволодіння правомірне, тобто майно надійшло до неї законно, а саме, особа при заволодіння майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності чи володіння майном. При цьому факт обізнаності особи про те, що вона не є власником не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викрадення, шахрайство).

Відкритість володіння полягає в тому, що фактичний незаконний володілець майна, здійснюючи володіння повинен ставитись до речі як до своєї власної (експлуатувати, вживати необхідні заходи до утримання), не приховуючи цього факту від інших осіб. При цьому від давнісного володільця не вимагається здійснення активних дій для демонстрації свого володіння іншим особам, а вимагається лише утримання від дій, спрямованих на його приховування.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об'єктами власності. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном (ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство»).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила ст. 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Оскільки ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 р., то набувальна давність може застосовуватись для набуття права власності на майно, володіння яким почалося не раніше 1 січня 2001 р. Така правова позиція міститься в ухвалі Верховного Суду України від 20 лютого 2008 р. у справі N 6-27245св07.

Позов у даній справі подано до господарського суду 20.03.2017 р., тобто з дотриманням вказаних положень чинного законодавства щодо періоду, в який може застосовуватись набувальна давність.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. Враховуючи наведене позов правомірно пред'явлено до селищної ради з огляду на припинення КСП "Обрій".

Отже, сукупність обставин справи свідчить про добросовісність заволодіння, відкритість, безперервність, тривалість та безтитульність володіння позивачем спірним об'єктом, а отже і про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності на зазначені об'єкт на підставі статті 344 Цивільного кодексу України за набувальною давністю.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги.

Рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно є підставою для реєстрації права власності (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

На підставі матеріалів справи та керуючись 33, 43, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати за Приватним сільськогосподарським підприємством «Обрій» (с. Рябківка, Чутівський район, Полтавська область, 38812, ідентифікаційний код 30742409) право власності на майновий комплекс що розташований за адресою - Полтавська область, Чутівський район, с. Флорівка, вул. Широка, 13, та складається з виробничих будівель:

- приміщення їдальні (А-1), площею 319 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- приміщення вбиральні (Г-1), площею 4,1 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- приміщення Мех. майстерні (Д-1), площею 1074,8 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- приміщення складу ПММ (Е-1), площею 22,2 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- приміщення складу зернових (К-1), площею 3168,3 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- приміщення складу будівельних матеріалів (Л-1), площею 99,9 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- приміщення складу посівний (М-1), площею 440,1 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- приміщення складу зернових (Н-1), площею 1118,3 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- приміщення комори посівних (О-1), площею 3443,4 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- приміщення складу зернових (П-1), площею 1738, 4 кв.м., що розташоване по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

- водонапірна башта (№ 7), 1 шт., що розташована по вул. Широка, 13 в селі Флорівка, Чутівського району, Полтавської області;

Повне рішення складено 11.04.2017 року

Суддя Білоусов С. М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.