Постанова № 65970911, 11.04.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2017 р. Справа№ 910/3699/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

секретар Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Терновий Ю.В. - дов. б/н від 06.03.2017

від відповідача Пересада Б.О. - дов. б/н від 21.03.2017

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 10.03.2017 (суддя Головіна К.І.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабуд Еко»

про забезпечення позову

у справі № 910/3699/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабуд Еко»

до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»

про зобов'язання не чинити перешкоди у праві користування

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2017 у справі № 910/3699/17 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабуд Еко» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.

Заборонено Комунальному підприємству «Київтранспарксервіс» (ідентифікаційний код 35210739), Комунальному підприємству «Київблагоустрій» (ідентифікаційний код 26199708), Комунальному підприємству «Київдорсервіс», Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації, відділу контролю за благоустроєм Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Печерській районній в місті Києві державній адміністрації, особам, у яких з вищенаведеними суб'єктами укладені договори, всім структурним підрозділам зазначених осіб та іншим особам (фізичним особам, фізичним особам-підприємцям, юридичним особам, організаціям, установам, тощо) блокувати або в інший спосіб перешкоджати експлуатації та користуванню фіксованими місцями паркування, а також здійснювати будь-які дії щодо демонтажу обладнання, дорожного покриття, паркану, пунктів охорони та інших допоміжних споруд та елементів благоустрою, що знаходяться за адресою: місто Київ, бульвар Дружби Народів 38, та експлуатуються і використовуються ТОВ «Аквабуд Еко».

Не погодившись із згаданою ухвалою, Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» оскаржило її в апеляційному порядку, просило скасувати та в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом було допущено порушення п. 1.4. ч. 1 ст. 104 ГПК України. За твердженнями апелянта, застосований судом першої інстанції спосіб забезпечення позову фактично блокує господарську діяльність відповідача по відношенню до позивача, оскільки апелянту фактично заборонено реалізувати свою господарську компетенцію по відношенню до контрагента, здійснювати контроль за його господарською діяльністю (наприклад, розривати з ним договір). Вищезазначене, на думку апелянта, не узгоджується із приписами щодо розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, що також свідчить про порушення норм процесуального права.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 910/3699/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Дикунської С.Я.; судді: Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи призначено на 11.04.2017.

В судове засідання апеляційної інстанції з'явились представники сторін, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржувану ухвалу скасувати та в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а оскаржувану ухвалу як законну та обґрунтовану залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквабуд Еко» звернулось до Господарського суду з позовом до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» про зобов'язання не чинити перешкоди у праві користування.

10.03.2017 ТОВ «Аквабуд Еко» подало заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Комунальному підприємству «Київтранспарксервіс», Комунальному підприємству «Київблагоустрій», Комунальному підприємству «Київдорсервіс», Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації, відділу контролю за благоустроєм Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Печерській районній в місті Києві державній адміністрації, особам, у яких з вищенаведеними суб'єктами укладені договори, всім структурним підрозділам зазначених осіб та іншим особам (фізичним особам, фізичним особам-підприємцям, юридичним особам, організаціям, установам, тощо) блокувати або в інший спосіб перешкоджати експлуатації та користуванню фіксованими місцями паркування, а також здійснювати будь-які дії щодо демонтажу обладнання, дорожнього покриття, паркану, пунктів охорони та інших допоміжних споруд та елементів благоустрою, що знаходяться за адресою: місто Київ, бульвар Дружби Народів 38, та експлуатуються і використовуються ТОВ «Аквабуд Еко».

В обґрунтування своїх вимог зазначило про вчинення Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс», а також іншими особами за вказівкою відповідача, дій з блокування та обмеження доступу до паркувального майданчика не тільки позивача, але й власників транспортних засобів, які користуються послугами ТОВ «Аквабуд Еко», що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову й відповідно позбавить позивача права на захист порушених і охоронюваних законом інтересів щодо відновлення права користування.

Так, за приписами ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Види забезпечення позову за вищенаведеними положеннями закону повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами; не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Таким чином, перелік встановлених ст. 67 ГПК України заходів до забезпечення позову є вичерпним.

Згідно п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики забезпечення позову» (далі - Постанова № 16) відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки (п. 2 Постанови № 16).

Відповідно до абз. 2, 3, 4 п. 3 Постанови № 16 достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В ході розгляду вищезгаданої заяви судом враховано й визначені п. 1 Постанови № 16 рекомендації, згідно яких у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як встановлено матеріалами справи, предметом позову у даній справі є зобов'язання КП «Київтранспарксервіс» не чинити перешкод позивачу у праві користування паркувальними місцями, які з боку відповідача проявляється блокуванням та обмеженням доступу до паркувального майданчика. За наявності між сторонами чинного та нерозірваного договору № ДНП-2015-07/03 від 15.07.2015 та за відсутності підстав для його розірвання, відповідачем порушено майнові права позивача та вчинено перешкоди у користуванні ним правом на експлуатацію фіксованих місць паркування.

Подана позивачем заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у разі блокування відповідачем або в інший спосіб перешкоджання експлуатації та користуванню фіксованими місцями паркування, виконання рішення суду, яке буде прийняте за результатами розгляду цієї справи, буде утрудненим або неможливим. У випадку вчинення будь-яких дій щодо демонтажу обладнання, дорожнього покриття, паркану, пунктів охорони та інших допоміжних споруд та елементів благоустрою за адресою: місто Київ, бульвар Дружби Народів 38, існує очевидна небезпека спричинення значної матеріальної шкоди правам та законним інтересам позивача, яка може виразитись у позбавленні ТОВ «Аквабуд Еко» його права на експлуатацію фіксованих місць паркування, захищеного законом.

Із матеріалів поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що 06.03.2017 евакуатором відповідача було заблоковано виїзд з фіксованих місць паркування, переданих відповідачем позивачу за договором.

При цьому, спосіб використання території для місць паркування був прямо передбачений умовами укладеного між сторонами договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2015-07/03 від 15.07.2015. Так, згаданим договором передбачено право позивача на здійснення господарської діяльності у наданні послуг з паркування на фіксованих місцях для паркування іншим юридичним та фізичним особам.

В зв'язку з блокуванням виїзду з фіксованих місць паркування власники та користувачі позбавлені можливості виїхати на своїх транспортних засобах з території паркувального майданчику, чим обмежуються їх особисті права. Відтак своїм блокуванням відповідач не тільки порушує умови укладеного договору, але й обмежує права інших осіб на пересування.

Згадані обставини підтверджуються наявними у справі фотознімками з місця події, письмовими поясненнями осіб, які були присутні 06.03.2017 на місці події за участю адвоката заявника.

Згідно письмових пояснень директора ТОВ «Аквабуд Еко» працівники відповідача повідомили його про те, що в подальшому вони можуть продовжити блокування фіксованих місць для паркування, якщо така вказівка надійде від їх керівництва, до блокування можуть бути залучені працівники КП «Київблагоустрій», КП «Київдорсервіс», Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації, відділу контролю за благоустроєм Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та інші особи, у разі необхідності можуть бути демонтовані допоміжні споруди паркувального майданчику (пункти охорони, огорожу, тощо).

З наданих позивачем апеляційному суду документів вбачається, що після винесення оскаржуваної ухвали, за дорученням Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища на автопарковці за адресою: місто Київ, бульвар Дружби Народів 38 було вчинено дії щодо демонтажу паркувального майданчику, зокрема, демонтовано огорожу тощо.

Таким чином, подані позивачем як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій докази підтверджують той факт, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на перешкоджання позивачу у користуванні правом на експлуатацію фіксованих місць паркування, що у разі задоволення позову утруднить або унеможливить фактичне виконання рішення суду.

Крім цього, приймаючи судове рішення про задоволення заяви позивача про забезпечення позову, місцевим судом враховано положення постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позов», відповідно до яких суду слід враховувати при вирішенні питання про забезпечення позову, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

В даному випадку, на переконання суду, обраний позивачем захід про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу, а також іншим особам, блокувати або в інший спосіб перешкоджати експлуатації та користуванню фіксованими місцями паркування, здійснювати будь-які дії щодо демонтажу обладнання, дорожнього покриття, паркану, пунктів охорони та інших допоміжних споруд та елементів благоустрою за адресою: місто Київ, бульвар Дружби Народів 38 не перешкоджає діяльності відповідача та не порушує прав інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, обраний позивачем адекватний захід забезпечення позову належним чином співвідноситься з предметом спору, тобто існує прямий зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову й предметом позову, відтак вжиття заходів до забезпечення позову забезпечить фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. В той же час, невжиття зазначеного заходу до забезпечення позову утруднить та зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

З огляду на обґрунтованість доводів позивача з приводу того, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову протягом всього періоду розгляду спору, існуватиме вірогідність порушення права ТОВ «Аквабуд Еко» на експлуатацію фіксованих місць паркування за договором, місцевий суд дійшов правомірного висновку про задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування оскаржуваної ухвали наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали місцевого суду не знаходить.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва 10.03.2017 у справі № 910/3699/17 - без змін.

Матеріали оскарження у справі № 910/3699/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко