Постанова № 65970876, 12.04.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2017 року Справа № 904/10280/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання Абадей М.О.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №2043 від 25.10.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №52-16/121 від 27.12.2016р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017р. у справі №904/10280/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017р. у справі №904/10280/16 (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" 24713,40 грн. плати за користування вагонами в розмірі, 978,00 грн. збору за зберігання вантажу, 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, оскільки затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу ПАТ "Південний ГЗК"; причиною скупчення вагонів було неприйняття вагонів вантажовласником ПАТ "Південний ГЗК" і несвоєчасне вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідач (ПАТ "Південний ГЗК"), не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017р. у справі №904/10280/16 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, при цьому на його думку, суд неповно з'ясував обставини справи, що є підставою для його скасування. Вважає, що позивач не довів наявність вини відповідача у затримці вагонів. Вказує, що місцевий господарський суд не врахував ті обставини, що у відзиві на позовну заяву та в поясненнях щодо наданого позивачем положення про зайнятість колій, відповідач заперечував проти твердження, що затримка вагонів відбулась з його вини і наполягає, що зайнятість колій на станції призначення була спричинена саме Залізницею і його вина у затримці спірних вагонів відсутня, тобто причини затримки вагонів, викладені позивачем у актах загальної форми ГУ-23 та обґрунтування прийняття поїзним диспетчером такого рішення не відповідають дійсності і документально не підтверджені. Відповідач наполягає, що позивачем нарахування плати за користування вагонами здійснене з порушенням вимог Правил користування вагонами та контейнерами, оскільки останній об'єднує час затримки вагонів на ст. Мусіївка за актами про затримку вагонів №29 від 09.05.2016р. (наказ №552), №30 від 11.05.2016р. (наказ №564), №31 від 12.05.2016р. (наказ №568), №32 від 13.05.2016р. (наказ №580), у зв'язку з чим, нарахована плата є завищеною на 16430,00 грн., що з урахуванням ПДВ становить суму 19716,00 грн., і на його думку, у господарського суду були відсутні правові підстави для стягнення плати за користування вагонами затриманими на станції підходу в повному обсязі. Крім того, звертає увагу, що суд першої інстанції не надав юридичної оцінки запереченням відповідача щодо нарахування позивачем збору за зберігання вантажу. Вказує, що вимоги позивача є необґрунтованими з огляду на те, що одночасне стягнення або вимога про одночасне стягнення плати за користування вагонами та їх зберігання це дії, які не можуть співпадати у часі і одне виключає інше.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому суду апеляційної інстанції 22.03.2017р. не погоджується з доводами відповідача та вважає, що судом першої інстанції було повно і всебічно встановлено та розглянуті обставини цієї справи, досліджені надані сторонами докази та пояснення, на підставі чого було прийнято законне і обґрунтоване рішення без будь-яких порушень норм матеріального та процесуального права. Вважає, що підставою для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу є доведений залізницею факт затримки на підходах до станції призначення Кривий Ріг завантажених власних вагонів, які прямували на адресу ПАТ "ПівдГЗК" по перевізним документам, через скупченість вагонів на станції призначення по причині несвоєчасного забирання з колій станції одержувачем ПАТ "ПівдГЗК" вантажів, які вже прибули на його адресу і це підтверджено документами, залученими до матеріалів справи, зокрема актами загальної форми ГУ-23, складеними на станції призначення Кривий Ріг за період з моменту прибуття спірних вагонів на станцію підходу до часу закінчення дії наказу на їх затримку, які без заперечень підписані представниками комбінату та представниками залізниці. Звертає увагу суду, що з наданих відповідачем довідок про зайнятість колій на станції Допоміжна вбачається, що на момент видачі наказів на станції Допоміжна були вільні колії, на які ПАТ "ПівдГЗК" готовий був прийняти вантаж, а відтак, не забираючи вагони, які раніше прибули на його адресу при наявності вільних колій, відповідач навмисно спричинив скупчення вагонів на станції Кривий Ріг і саме через недбалість відповідача залізниця була змушена затримувати вагони на підходах до станції призначення. Вважає, що плата за користування вагонами по відомостям ф.ГУ-46 залізницею розрахована вірно та вказує на безпідставність розрахунку відповідачем спірної суми на свій розсуд, який розраховує плату за затримку вагонів на підході до станції призначення і за затримку на коліях станції призначення окремо.

У судовому засіданні 22.03.2017р. оголошувалась перерва до 12.04.2017р.

За результатами перегляду даної справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом у судовому засіданні 12.04.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено із матеріалів справи, 28.11.2013р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (Залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (Власник колії) укладено договір №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (а.с.118-123 т.1).

Пунктом 1 вказаного договору сторонами погоджено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці стрілкою №2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Відповідно до п. 5 договору, передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється:

- порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.;

- маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу - 5,0 год.;

- маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 4,5 год.;

- передача розбірних поїздів - за повідомленнями.

Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2 (пункт 5 Договору).

Пунктом 6 договору встановлено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом Залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника колії. Здавання вагонів проводиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

В п. 8 Договору передбачено, що про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг, повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

В п. 11 Договору сторонами узгоджено, що час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів Залізницею Власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів Залізниці.

Відповідно до пункту 15 Договору, Власник колії сплачує Залізниці плату, у тому числі: за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України; за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

Строк дії укладеного між сторонами договору визначено з 11.12.2013р. до 10.12.2018р. включно (пункт 20 Договору в редакції Додаткової угоди від 18.08.2014р. до договору).

15.12.2015р. між сторонами укладена Додаткова угода №9 до договору, якою у зв'язку з проведенням реєстрації ПАТ "Укрзалізниця", яке є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"" назву договору викладено в новій редакції: "Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниці".

В травні 2016 року залізницею за накладними №№ 40708067, 40709248, 40710691, 40710659, 40710832, 40710683, 40710774, 40709289, 40709156, 40709271, 40709065, 40709230, 40708083, 40708034, 40707986, 40707945, 40707903, 40708117, 40708000, 40708026, 40707960, 40707911, 40708182, 40708133, 40708125, 40707978, 40708141, 40707929, 40708687, 40708604, 40708646, 40708588 було прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача - ПАТ "ПівдГЗК".

По прибутті вагонів на станцію призначення позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (а.с.160-172 т.1).

Однак на шляху прямування дані вагони були затримані, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ "ПівдГЗК" на свою під'їзну колію по причині скупчення вагонів на станції Кривий Ріг і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу, на наступних станціях:

Мусіївка (за наказом №552 від 09.05.2016р. о 3 год. 30 хв. були затримані вагони за №№ голова 96094469 хвіст 56097868 у кількості 60 вагонів індекс поїзда 4011-9-5672, з вантажем на своїх осях, поїзд №2106);

Мусіївка (за наказом №564 від 11.05.2016р. о 06 год. 05 хв. були затримані вагони за №№ голова 56094469 хвіст 56097868 у кількості 60 вагонів індекс поїзда 4011-09-4672, вантаж на своїх осях, поїзд №2106);

Мусіївка (за наказом №568 від 12.05.2016р. о 8 год. 35 хв. були затримані вагони за №№ голова 86097868 хвіст 56097868 у кількості 60 вагонів індекс поїзда 4011-09-4672, з вантажем на своїх осях, поїзд №2106);

Саксагань (за наказом №575 від 12.05.2016р. о 16 год. 00 хв. були затримані вагони за №№ голова 55196737 хвіст 55537336 у кількості 55 вагонів індекс поїзда 4578-028-4672, з вантажем руда залізна (аглоруда), поїзд №3524);

Мусіївка (за наказом №580 від 13.05.2016р. о 15 год. 44 хв. були затримані вагони за №№ голова 56094469 хвіст 56097862 у кількості 60 вагонів індекс поїзда 4011-9-4672, з вантажем на своїх осях, поїзд №2106);

Про затримку вагонів відповідачу були вручені повідомлення про затримку вагонів:

- за наказом №552 повідомлення отримане відповідачем 09.05.2016р. о 4:30 год. (а.с.49 т.1);

- за наказом №564 повідомлення отримане відповідачем 11.05.2016р. о 6:45 год. (а.с.61 т.1);

- за наказом №568 повідомлення отримане відповідачем 12.05.2016р. о 9:45 год. (а.с.53 т.1);

- за наказом №575 повідомлення отримане відповідачем 12.05.2016р. о 17:00 год. (а.с.43 т.1);

- за наказом №580 повідомлення отримане відповідачем 13.05.2016р. о 16:30 год. (а.с.57 т.1).

За фактом затримки вагонів станціями Мусіївка та Саксагань в порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: №29 від 09.05.2016р. (а.с.47 т.1), №30 від 11.05.2016р. (а.с.60 т.1), №31 від 12.05.2016р. (а.с.51 т.1), №12 від 12.05.2016р. (а.с.45 т.1), №32 від 13.05.2016р. (а.с.56 т.1); акти загальної форми ф. ГУ-23: №32 від 09.05.2016р. (а.с.48 т.1), №33 від 11.05.2016р. (а.с.59 т.1), №34 від 12.05.2016р. (а.с.52 т.1), №12 від 12.05.2016р. (а.с.44 т.1), №35 від 13.05.2016р. (а.с.55 т.1).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №29 від 09.05.2016р., затримані вагони, що прибули поїздом 2106 09.05.2016р. о 2 год. 40 хв. відправлені поїздом №2106 14.05.2016р. о 6 год. 15 хв.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №30 від 11.05.2016р., затримані вагони, що прибули поїздом 2106 09.05.2016р. о 2 год. 40 хв. відправлені поїздом №2106 14.05.2016р. о 6 год. 15 хв.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №31 від 12.05.2016р., затримані вагони, що прибули поїздом 2106 09.05.2016р. о 2 год. 40 хв. відправлені поїздом №2106 14.05.2016р. о 6 год. 15 хв.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №12 від 12.05.2016р., затримані вагони, що прибули поїздом 3524 12.05.2016р. о 14 год. 48 хв. відправлені поїздом №3524 13.05.2016р. о 10 год. 00 хв.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №32 від 13.05.2016р., затримані вагони, що прибули поїздом 2106 09.05.2016р. о 2 год. 40 хв. відправлені поїздом №2106 14.05.2016р. о 6 год. 15 хв.

За час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами у розмірі 24713,40 грн. та збір за зберігання вантажу у розмірі 978,00 грн. за відомостями ф. ГУ-46 №№ 15095296, 18059311, 17059304, 15059294, 16059299, 16059300, 17059303, 15059295, 18059312, 17059310 (а.с.141-157 т.1) та накопичувальними картками ф. ФДУ-92 №16059048 та №16059049 (а.с.158-159 т.1).

Відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки працівниками відповідача було підписано з зауваженням, що ПАТ "ПГЗК" у виплаті відмовляє, колії приймання були вільні, готові прийняти вагони.

Відтак, предметом спору є вимога ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення з ПАТ "ПівдГЗК" плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положеннями абзацу 1 статті 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р., залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 71 Статуту залізниць України визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно ч.ч. 1, 2 та 7-9 статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків, зазначених розмірів плати. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Пунктом 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва №1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до абз. 3 п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

За приписами п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №113 від 25.02.1999р., облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами п. 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно з п. 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Згідно п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, місцевий господарський суд виходив із того, що матеріалами справи підтверджується, що станціями підходу та призначення були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції підходу за наказами №№552,564,568,575,580 відповідно до Тарифного керівництва №1 нараховано плату за користування спірними вагонами та збір за зберігання вантажу за відомостями ф. ГУ-43 та накопичувальними картками ф. ФДУ-92 №№ 16059048, 16059049.

Місцевим господарським судом встановлено, що накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення були видані через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг своєчасно неприйнятих відповідачем вагонів, що надійшли на його адресу. Залізниця своєчасно повідомила ПАТ "Південний ГЗК" про свою готовність передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника; відповідні записи-повідомлення відображені у Книгах форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

В силу ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів на станціях підходу та викладених у відомостях ф. ГУ-46 та накопичувальних картках зауважень, які не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування вагонами та контейнерами. Письмові зауваження представників відповідача, викладені ними при підписанні відомостей плати за користування вагонами та накопичувальних карток, не свідчать самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих зауваженнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.

Так, факти скупчення вагонів через несвоєчасного забирання відповідачем з колій станції призначення на свою під'їзну колію вантажів, які прибули на його адресу, підтверджується вказаними вище актами загальної форми ГУ-23 №32 від 09.05.2016р., №33 від 11.05.2016р., №34 від 12.05.2016р., №12 від 12.05.2016р. і №35 від 13.05.2016р. та є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст.ст. 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.

За змістом п. 6 укладеного між сторонами у справі Договору "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "ПівдГЗК", вагони для під'їзної колії подаються локомотивом Залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника колії. Здавання вагонів проводиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Відповідно до пунктів 3, 5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ВАТ ПГЗК", узгодженої сторонами у справі, перегін Кривий Ріг - Допоміжна - одноколійний, обладнаний релейним напівавтоматичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЖДТ ПГЗК по прямому міжстанційному зв'язку або телефонному зв'язку.

Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації - нормативним відомчім документом Укрзалізниці, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. №411 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.02.1997р. за №50/1854, в пункті 16.3. яких зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно-розпорядчий акт (ТРА) - нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки.

Додатком №3 до ТРА є Інструкція "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці", згідно пунктів 1- 4 якої ДСП ст. Кривий Ріг запитує сусідню станцію про відправлення поїзда по телефону, ДСП станції Допоміжна натискає кнопку "дача згоди", загоряється зелена лампочка "отримання згоди" і після цього ДСП станції Кривий Ріг натискає поїзну кнопку початку маршруту і здійснюється рух поїзда на ст. Допоміжна.

Відповідно до п. 8 Договору "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "ПівдГЗК" про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони та доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника скаржник зі свого боку не надав.

Скаржник також вказує на те, що затримка вагонів відбулася з вини залізниці, оскільки відповідач надав суду до відзиву на позовну заяву довідки про наявність вільних колій на станції Допоміжна на момент видачі наказів №№ 552, 564, 568, 575 та 580 (а.с.223-227 т.1) на підтвердження можливості прийняти спірні вагони зі станції Кривий Ріг.

Дійсно, з довідок щодо зайнятості колій на станції Допоміжна вбачається, що на момент видачі наказу №552 від 09.05.2016р. (3:30 год.) вільними були колії №№ 2,3,4,9,10, на момент видачі наказу №564 від 11.05.2016р. (06:05 год.) вільними були колії №№ 4,9, на момент видачі наказу №568 від 12.05.2016р. (08:35 год.) вільною була колія №4, на момент видачі наказу №575 від 12.05.2016р. (16:00 год.) вільною була колія №5, на момент видачі наказу №580 від 13.05.2016р. (15:44 год.) вільними були колії №№ 3,4,9. Проте відповідачем не представлено суду доказів щодо підтвердження факту прийняття ним заходів по реагуванню на повідомлення позивача про подавання вагонів, у тому числі доказів повідомлення позивача про готовність вагонів до забирання, виконання ним вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці". Факт здійснення відповідачем зазначених дій позивач заперечує.

За таких обставин слід визнати, що за відсутності згоди відповідача на прийняття вагонів на свою під'їзну колію, не включення "зеленого" вхідного сигналу світлофора, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитуємі вагони на приймально-здавальні колії станції Допоміжна, залізниця була позбавлена можливості виконати покладені на неї зобов'язання за договором, тому посилання відповідача на те, що у залізниці була можливість подати спірні вагони на колії станції Кривий Ріг судом вірно визнано безпідставним.

Що стосується решти доводів скаржника про те, що затримка вагонів відбулася з вини залізниці, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ "ПівдГЗК", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. При цьому, підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005р. за №5076 визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинні бути вільними. Визначеної Договором домовленості між залізницею та ПАТ "ПівдГЗК" про незайнятість всіх або певних колій також не існує.

Таким чином, наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями ЄТП.

Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, у т.ч. поїздів відповідача.

Крім того, наявність вільних під'їзних колій на станції Допоміжна, з урахуванням відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження вживання ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме вини останнього у такому скупченні, внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.

Викладеним спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.

Таким чином, відповідачем наявними матеріалами справи не доведена відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення, тому твердження відповідача про відсутність законних підстав для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу підлягає відхиленню, як необґрунтоване.

Відтак, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на підходах до станції призначення, апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про правомірність нарахування залізницею плати за користування вагонами в сумі 24713,40 грн. та збору за зберігання вантажу в сумі 978,00 грн.

Доводи відповідача про подвійне обрахування послуг залізницею своїх послуг, з огляду на те, що одночасне стягнення або вимога про одночасне стягнення плати за користування вагонами та їх зберігання це дії, які не можуть співпадати у часі і одне виключає інше, не приймаються апеляційним господарським судом з огляду на те, що підставою для здійснення залізницею означених нарахувань є зобов'язання, що виникають відповідно до зазначених вище умов договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії, а також норм Статуту залізниць України та відповідних Правил.

Колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що ПАТ "Українська залізниця" стала правонаступником ДП "Придніпровська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця".

Відповідно до частини 4 статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" утворено постановою Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р., Додатком 1 до якої затверджено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворено позивача. До переліку, зокрема, увійшло Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (код ЄДРПОУ 01073828).

Постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015р. "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" був затверджений статут Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", відповідно до пункту 2 якого товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. №200. Пунктом 12 Статуту визначено, що товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

21.10.2015р. відповідно до чинного законодавства відбулася державна реєстрація Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815). До даних "про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" увійшло й Державне підприємство "Придніпровська залізниця". Регіональна філія "Придніпровська залізниця" (код ЄДРПОУ ВП 40081237) значиться як відокремлений підрозділ юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України визначено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

18.08.2015р. Міністерством інфраструктури України відповідно до статті 107 Цивільного кодексу України був затверджений передавальний акт Державного підприємства "Придніпровська залізниця", згідно з яким правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків підприємства після його реорганізації шляхом злиття переходять до Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".

01.12.2015р. було складено заключний передавальний акт, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" прийняло майно, правонаступництво щодо якого, у тому числі всі права та обов'язки, переходило до останнього. Тобто, нова юридична особа - Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" була створена та набула право/дієздатності, зокрема, й у спірних правовідносинах, за визначеною законодавчими приписами процедурою.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, в тому числі й ті, що засвідчують право особи на звернення до суду з позовом. У спірних відносинах саме факт створення, реєстрації та набуття Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" прав та обов'язків за передавальними актами, як одна з підстав для звернення до суду з цим позовом, має значення для вирішення спору, тоді як внесення до ЄДР відомостей про припинення Державного підприємства "Придніпровська залізниця" не впливає на визначення моменту матеріального правонаступництва Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", адже зі змісту Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та Цивільного кодексу України вбачається, що створення нової юридичної особи в результаті злиття, набуття нею прав та обов'язків правопопередників, є складовими процесу цього виду реорганізації, які за часом виникнення, передують моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття, визначеного нормою частини 3 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Тобто, у разі злиття, поділу, приєднання підприємств момент переходу майна та відповідних прав і обов'язків до нових підприємств визначається днем підписання передавального або розподільного акта чи балансу, і тому може не співпадати у часі з моментом включення запису про припинення юридичної особи до державно реєстру.

Відтак, оскільки приписи зазначених вище нормативних актів не визначають іншого моменту для набуття юридичною особою право/дієздатності, реалізація суб'єктом господарювання прав, фактично набутих у визначений законом спосіб, є безумовною підставою, зокрема і для їх судового захисту в порядку визначеному Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, оскаржене рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства, тому передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017р. у справі №904/10280/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено 13.04.2017р.

Головуючий суддяІ.М. Подобєд

СуддяЛ.П. Широбокова

СуддяЕ.В. Орєшкіна