Постанова № 65970819, 13.04.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2017 р.Справа № 915/955/16Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Діброви Г.І., Ліпчанської Н.В.

Секретар судового засідання: Маленкова О.П.

За участю повноважних представників сторін:

від прокуратури: Коломійчук І.О., за посвідченням;

від відповідача: Дяченко К.С., за довіреністю;

Інші представники сторін та учасників процесу в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10 березня 2017 року про зупинення провадження

по справі № 915/955/16

за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі:

1. Державного агентства лісових ресурсів України

2. Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства

3. Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство»

до Приватного підприємства «ААС»

за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСАТКА-ЮГ»

2. Виробничо-комерційної фірми «ЮНА-СЕРВІС»

3. Приватного підприємства «ДАНА-КОБЛЕВО»

4. Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕПОСТЬ-ЮГ»

5. Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯГУАР-ПІВДЕНЬ»

про дострокове розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою, зобов'язання повернути лісову ділянку постійному користувачу

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі: Державного агентства лісових ресурсів України, Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного підприємства «ААС», в якому просив:

- достроково розірвати Договір довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою, укладеного між ДП «Очаківське лісомисливське господарство» та ПП «ААС», та зареєстрованого 22.04.2008р. за № 2 в книзі реєстрації договорів на право довгострокового тимчасового користування лісами Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства;

- зобов'язати ПП «ААС» повернути за актом прийому-передачі постійному користувачу, а саме ДП «Очаківське лісомисливське господарство» лісову ділянку загальною площею 8, 75 га, розташовану в урочищі Коблево Березанського лісництва.

Позовні вимоги з посиланням на ст.ст. 18, 20, 74 Лісового кодексу, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України обґрунтовані допущенням зі сторони відповідача істотних порушень умов Договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою шляхом побудування на лісовій ділянці, наданій у тимчасове користування ПП «ААС», капітальних споруд, на які оформлено право власності, а також фактичну передачу цієї ділянки третім особам.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22 лютого 2017 року залучено до участі у справі третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАСАТКА-ЮГ»; Виробничо-комерційну фірму «ЮНА-СЕРВІС»; Приватне підприємство «ДАНА-КОБЛЕВО»; Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕПОСТЬ-ЮГ»; Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯГУАР-ПІВДЕНЬ».

09 березня 2017 року відповідач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з клопотанням про призначення по справі № 915/955/16 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої просив доручити Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз та поставити певні питання.

Необхідність проведення судової експертизи, позивач мотивував тим, що для правильного вирішення спору у даній справі є встановлення факту капітальності чи не капітальності об'єктів, розташованих на лісовій ділянці, яка знаходиться у довгостроковому тимчасовому користуванні ПП «ААС». Відповідач вказує, що спірні об'єкти є тимчасовими спорудами, а відповідно до листа № 147 від 12.03.2010р. ДП «Очаківське лісомисливське господарство» погодило ПП «ААС» будівництво тимчасових будівель та споруд згідно схеми генерального плану розвитку пляжної території.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10 березня 2017 року (головуючий суддя Семенчук Н.О., судді Олейняш Е.М., Мавродієва М.В.) призначено по справі № 915/955/16 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз та на вирішення якої поставлено таки питання:

1. Чи є об'єкти, які розташовані за адресою пр. Курортний 7/5 у с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, а саме: одноповерхова дерев'яна будівля вбиральні (літ. В), дах якої вкритий металочерепицею, загальною площею 66, 6 кв.м; одноповерхова дерев'яна будівля мангальної (літ. Г), дах якої вкритий дерев'яними листами, загальною площею 11,8 кв.м; одноповерхова дерев'яна будівля закусочної (літ. А), дах якої вкритий дерев'яними листами, загальною площею 38, 9 кв.м; літній майданчик (літ.а) поверхня якого замощена залізобетонною тротуарною плиткою, загальною площею 128, 9 кв.м; дерев'яний під навіс, який знаходиться над будівлями мангальної (літ. Г), закусочної (літ. А) та замощенням (літ. а) та тримається на дерев'яних стовпах, заасфальтованих в грунт, дах якого вкритий металочерепицею; три стіни недобудованого приміщення, без даху, підлога якого замощена залізобетонною тротуарною пліткою (№ II), загальною площею 167, 61 кв.м; замощення залізобетонною тротуарною плиткою (№ 1) загальною площею 741, 11 кв.м; дерев'яна огорожа; дев'ять дерев'яних альтанок загальною площею 5, 3 кв.м розташовані на замощенні (№ I), - нерухомістю?

2. Чи є об'єкти, які розташовані за адресою пр. Курортний 19-А у с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, а саме: одноповерхова кам'яна будівля пункту прокату пляжного інвентарю (літ. А), загальною площею 4,8 кв.м, дах якої вкритий металочерепицею, вікна зачинені металевими листами; дерев'яний під навіс загальною площею 74, 4 кв.м - нерухомістю?

3. Чи є об'єкти, які розташовані за адресою пр. Курортний 37-А у с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, а саме: одноповерхова кам'яна будівля рятувальної вежі (літ. А), загальною площею 4, 5 кв.м, яка межує з огородженою дерев'яним парканом літньою площадкою (літ. А-1) з дерев'яним під навісом, який тримається на дерев'яних стовпах, заасфальтованих в грунт, дах якого вкритий металочерепицею, загальною площею 165, 6 кв.м; дерев'яний піднавіс зліва від літньої площадки, дах якого вкритий маталочерепицею, який тримається на дерев'яних стовпах, які кріпляться до залізобетонного тротуарного покриття піднавісу, загальною площею 75 кв.м; справа від літньої площадки дерев'яна споруда для перевдягання відпочиваючих (№3) загальною площею 3,0 кв.м, дерев'яні стовпи якої вкопані в грунт; споруда дерев'яної альтанки (літ. Ж) загальною площею 72,0 кв.м - нерухомістю?

4. Чи відносяться зазначені вище об'єкти до капітальних будівель?

5. Чи є зазначені вище об'єкти малими архітектурними формами?

6. Чи носять зазначені вище об'єкти ознаки тимчасових будівель та

споруд?

Зупинено провадження по справі № 915/955/16 на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

Ухвала з посиланням на приписи ст. 41 ГПК України та п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК мотивована тим, що акти обстеження земельної ділянки від 18.08:2016р., 20.02.2017р. та свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості містять розбіжності в об'єктах, у зв'язку з цим для вирішення питання про те, чи є об'єкти розташовані в межах спірної лісової ділянки капітальними будівлями, малими архітектурними формами або тимчасовими будівлями та спорудами потребує спеціальних знань.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, Перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10 березня 2017 року про зупинення провадження у справі та справу повернути до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що зупинення провадження у справі у зв'язку із необхідністю проведення судової будівельно-технічної експертизи для встановлення факту віднесення об'єктів нерухомості до капітальних або тимчасових споруд є безпідставним та не відповідає вимогам ст.ст. 41, 79 ГПК України, оскільки наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази свідчать про забудову спірної лісової ділянки капітальними об'єктами нерухомості, тому встановлення фактичних даних щодо їх капітальності не потребує спеціальних знань.

Крім того, апелянт посилається на те, що наявність розбіжностей в об'єктах нерухомості в актах обстеження земельної ділянки від 18.08.2016р. та 20.02.2017р. та свідоцтвах про право власності на об'єкти не спростовує доводи позовної заяви прокурора, матеріали справи містять докази на підтвердження капітальності споруд, розташованих на спірній лісовій ділянці, на які у 2011 році оформлено право власності за ТОВ «Парс 32», ТОВ «Альбатрос 44», ТОВ «Дічето», що свідчить про істотне порушення умов договору з боку відповідача, що є підставою для достроково розірвання спірного договору. Наявність розбіжностей в об'єктах нерухомості обумовлена подальшою передачею таких об'єктів нерухомості іншим підприємствам та їх перебудовою.

Більш детальніше доводи зазначені у скарзі.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30 березня 2017 року судовою колегією у складі головуючого судді Лисенко В.А., суддів: Діброви Г.І., Ліпчанської Н.В., справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.04.2017р.

В судове засідання, яке призначене на 13 квітня 2017 року, представники позивачів та третіх осіб не з'явились, не скористалися наданим їм ст. 22 ГПК України правом.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутністю вищезазначених представників сторін та учасників процесу.

Вислухав представника прокуратури та відповідача, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

П.п. 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», передбачено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК України (п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Предметом доказування у даній справі є правомірність - неправомірність поведінки відповідача при виконанні умов Договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою, укладеного між ДП «Очаківське лісомисливське господарство» та ПП «ААС», та зареєстрованого 22.04.2008р.

При винесенні ухвали про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що для перевірки обґрунтованості заявленої позивачем вимог необхідно дослідити факт наявності (відсутності) капітальних споруд на спірній земельній ділянці, суд виходив з того, що акти обстеження земельної ділянки від 18.08:2016р., 20.02.2017р. та свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості містять розбіжності в об'єктах. У зв'язку із цим дійшов висновку про те, що вирішення питання про те, чи є об'єкти розташовані в межах спірної лісової ділянки капітальними будівлями, малими архітектурними формами або тимчасовими будівлями та спорудами потребує спеціальних знань.

Але при цьому суд не звернув увагу на предмет та підстави позову у даній справі.

Позовні вимоги прокурора про дострокове розірвання договору користування лісовою ділянкою обґрунтовано істотним порушенням договору відповідачем, що мало наслідком не тільки незаконну забудову об'єктами нерухомості з боку відповідача, а й фактичну передачу цієї земельної ділянки іншим особам, які збудували капітальні споруди на спірній лісовій ділянці, та у 2011 році оформили право власності за ТОВ «Парс 32», ТОВ «Альбатрос 44», ТОВ «Дічето», що підтверджується відповідними свідоцтвами про право власності.

Рішенням виконавчого комітету Коблівської сільської ради від 10.11.2011р. № 81 визнано право власності на об'єкти нерухомості за ТОВ «Парс 32», ТОВ «Альбатрос 44», ТОВ «Дічето» та видано свідоцтва про право власності на ці об'єкти.

На підставі вказаних свідоцтв про право власності реєстратором Березанської філії Миколаївського МБТІ 10.12.2011р. зареєстровано право власності: за ТОВ «Парс 32» на нежитлову будівлю, пункт прокату пляжного інвентарю по проспекту Курортному, 19 А в с. Коблеве Березанського району, за ТОВ «Дічето» на нежитлову будівлю, рятувальну вежу з пунктом прокату пляжного інвентарю по проспекту Курортному, 37 А в с. Коблеве Березанського району, за ТОВ «Альбатрос 44» на торгівельно-розважальний комплекс по проспекту Курортному, 7/5 в с. Коблеве Березанського району.

Отже, за результатами розгляду заяв ТОВ «Парс 32», ТОВ «Альбатрос 44», ТОВ «Дічето» реєстратором Березанської філії ММ БТІ не встановлено невідповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, у зв'язку з чим зареєстровано право власності на капітальні об'єкти нерухомості по проспекту Курортному в с. Коблеве Березанського району, в межах лісової ділянки, наданої у користування ПП «ААС». Дії державного реєстратора щодо проведення такої реєстрації права власності у передбаченому законодавством порядку не оскаржено.

Тобто наявність об'єктів права власності на спірній лісовій ділянці взагалі виключає потребу для вирішення питань, які поставлені судом перед експертом.

При винесенні ухвали про призначення експертизи суд першої інстанції не обґрунтував неможливість самостійного встановлення судом фактичних обставин справи при розгляді даної справи за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності, доцільність проведення експертизи, не зазначив, у чому полягає потреба у спеціальних знаннях. При цьому, слід зазначити, що поставлені перед експертом питання не вимагають спеціальних досліджень, а їх вирішення віднесено до компетенції суду.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.

Статтею 5 цього ж Закону та пункту 1.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, діючого на час виникнення спірних правовідносин, (далі -Тимчасове положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, визначено, що державній реєстрації підлягають об'єкти нерухомого майна, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення: житлові будинки, квартири, будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва, а також споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Пунктом 1.6 Тимчасового положення визначено, що державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

При цьому право власності та інші речові права на тимчасові споруди не підлягають державній реєстрації.

Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 21.10.2011р. № 244 визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально - культурного чи іншого призначення - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

З метою визначення переліку споруд право власності на які не підлягають державній реєстрації наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2009р. №660/5 затверджено Методичні рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації.

Так, пунктом 2.10 Методичних рекомендацій визначено, що в нормативно-правових актах різної юридичної сили поняття малих архітектурних форм визначено в залежності від мети та завдань, на які спрямовані ці нормативно-правові акти.

Так, відповідно до Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів від 30.03.1994р. № 198 мала архітектурна форма - це невелика (площею до 30 кв. метрів) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту.

Таким чином суд першої інстанції з урахуванням норм чинного законодавства мав можливість дати оцінку наявним доказам у справі, та самостійно встановити фактичні обставини при розгляді даної справи.

У зв'язку з викладеним, з урахуванням конкретних обставин справи, вказану ухвалу не можна визнати обґрунтованою.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Як наслідок, необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття судом неправильного рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.

Отже, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акту - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009р. у справі № 24/489, щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії.

У зв'язку з наведеним, скасування ухвали лише в частині зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом процесуальних дій - проведення експертною установою судової експертизи.

Враховуючи недоцільність та безпідставність призначення судової експертизи, що зумовило зупинення провадження у справі, зважаючи на те, що однією з основних засад судочинства є законність (п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України), а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), беручи до уваги повноваження апеляційної інстанції стосовно перевірки правильності застосування місцевим господарським судами норм процесуального права, Одеський апеляційний господарський суд, діючи з метою забезпечення дієвого судового захисту усіх учасників судового процесу, дійшов висновку про необхідність скасування ухвали як в частині зупинення провадження у справі, так і в частині призначення судової експертизи та направлення справи на розгляд суду першої інстанції.

Такого ж висновку додержується й Вищий господарський суд України по справі № 916/4692/15.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 п. 2, 104 п. 4, 105, 106 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10 березня 2017 року по справі № 915/955/16 про зупинення провадження - скасувати.

Справу № 915/955/16 передати до Господарського суду Миколаївської області для розгляду по суті.

Стягнути з Приватного підприємства «ААС» (ЄДРПОУ 35348078) на користь Прокуратури Миколаївської області (КОД 02910048) грошові кошти в сумі 1 600 грн. в рахунок відшкодування судового збору за апеляційне провадження.

Господарському суду Миколаївської області доручити видати наказ із зазначенням усіх необхідних реквізитів сторін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 13.04.2017р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.В. Ліпчанська