Ухвала суду № 65970719, 13.04.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" квітня 2017 р.Справа № 925/368/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_1 прокурор відділу прокуратури Черкаської області,

від позивача представник не зявився,

від першого відповідача представник не зявився,

від другого відповідача представник не зявився,

від третьої особи представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах

держави в особі Монастирищенської районної ради Черкаської

області, м. Монастирище, Черкаської області

до 1.фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

м. Монастирище, Черкаської області;

2.відділу освіти Монастирищенської районної державної

адміністрації Черкаської області, м. Монастирище,

Черкаської області

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Монастирищенської спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ

ступенів Обдарованість Монастирищенської районної ради

Черкаської області, м. Монастирище, Черкаської області

про визнання недійсним договору оренди та зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернувся заступник керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Монастирищенської районної ради Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та відділу освіти Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області про:

- визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 24 січня 2017 року укладеного між відповідачами та припинення зобовязання за договором на майбутнє;

- зобовязання фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути Монастирищенській районній раді нежитлове приміщення - частину колишньої котельні загальною площею 70 кв.м., розміщене за адресою Монастирищенська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів Обдарованість (приміщення колишньої котельні) вул. Котовського,54/1, м. Монастирище, Черкаської області, вартість якого становить 32 125 грн. 00 коп. шляхом підписання акту прийому-передачі.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30 березня 2017 року було порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Монастирищенську спеціалізовану школу-інтернат І-ІІІ ступенів Обдарованість Монастирищенської районної ради Черкаської області та призначено розгляд справи на 13 квітня 2017 року.

Викликані в судове засідання представники сторін та третьої особи не зявилися, позивач та третя особа про причини неявки суд не повідомили.

Від відповідачів надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнають повністю.

Позивач та третя особа належним чином були повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується реєстром поштових відправлень господарського суду Черкаської області.

Прокурор в судовому засіданні подав клопотання про припинення провадження у справі, у звязку з відсутністю предмету спору та просив суд повернути сплачений судовий збір.

Звертаючись до суду з відповідним позовом прокурор в обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на приписи ст. ст.203, 215 ЦК України, ч. 5 ст. 63 Закону України Про освіту нормами якої визначено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Укладаючи спірний договір орендар не отримав відповідних дозвільних документів на початок роботи, своєю діяльністю створює реальну небезпеку для життя та здоровя учнів навчального закладу.

Оскільки орендоване другим відповідачем приміщення використовується останнім для ведення підприємницької діяльності, а не за призначенням, прокурор просить визнати договір оренди нерухомого майна від 24 січня 2017 року недійсним та повернути орендоване майно.

З матеріалів справи вбачається, що 24 січня 2017 року між відділом освіти Монастирищенської районної державної адміністрації (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна.

Згідно п. 1.1. договору орендодавець зобовязався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування майно спільної власності територіальних громад міста, селища, сіл Монастирищенського району нежитлове приміщення частину колишньої котельні загальною площею 70 кв.м., розміщене за адресою Монастирищенська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів Обдарованість (приміщення колишньої котельні) вул. Котовського,54/1, м. Монастирище, Черкаської області, що перебуває на балансі відділу освіти, вартість якого визначена згідно зі звітом про проведення експертної оцінки нерухомого майна оцінкою станом на 24 січня 2017 року 32 125 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 00 грн.

Майно передається в оренду для зайняття господарською діяльністю (виготовлення будівельних виробів з металу) (п. 1.2. договору).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі визнання недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ГК (яка кореспондується зі ст. 236 ЦК) виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК).

Із правової природи такого зобов'язання вбачається, що фактичне користування майном на підставі договору оренди в разі визнання його недійсним унеможливлює застосування наслідків недійсності правочину відповідно до ст. 216 ЦК, оскільки використання майна річ безповоротна, і відновити первісне положення сторін практично неможливо. Тому, визнаючи договір оренди недійсним, необхідно серед іншого встановити обставини, пов'язані з виконанням договору, та визначити момент, з якого вважаються припиненими зобов'язання за цим договором.

Матеріалами справи підтверджується, що 06 квітня 2017 року між сторонами договору було підписано акт прийому-передачі обєкту оренди, згідно якого орендодавець прийняв, а орендар передав приміщення, яке знаходиться за адресою Монастирищенська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів Обдарованість (приміщення колишньої котельні) вул. Котовського,54/1, м. Монастирище, площею 70 кв.м.

Згідно ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Тобто, у справі, що розглядається, позовні вимоги прокурора зводяться до визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, який припинив свою дію 06 квітня 2017 року, а майно сторони повернули, тобто зобов'язання за спірним договором є припиненими.

Враховуючи вищенаведені обставини, визнання договору оренди недійсним є неможливим, оскільки предмет спору припинив існування.

При цьому судом враховано правові висновки викладені в постанові Верховного суду України від 23 грудня 2015 року зі справи №3-1143гс15.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Статтею 80 ГПК України передбачено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі, крім випадків, якщо провадження у справі припинено у звязку з відмовою позивача від позову.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі №925/368/17 - припинити.

Повернути прокуратурі Черкаської області (бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02911119, МФО 820172, р/р 35212034003751 в ДКСУ у м. Київ) з Державного бюджету України судовий збір сплачений по платіжному дорученню №433 від 27 березня 2017 року в сумі 3 200 грн. 00 коп. (три тисячі двісті гривень 00 коп.).

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст.ст. 93, 106 ГПК України.

Ухвала набрала законної сили: 13 квітня 2017 року.

Суддя А.В.Васянович