Ухвала суду № 65970676, 04.04.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"04" квітня 2017 р. Справа № 922/3517/16

вх. № 3517/16

Суддя господарського суду: Усатий В.О.

при секретарі судового засідання: Мазуренко А.О.

За участю:

автора скарги - ОСОБА_1

державного виконавця Комінтернівського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області- Михайлова Ю.В.

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця

по справі за позовом ФО ОСОБА_1, м. Харків

до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду від 30.11.2016 р. позов задоволено, стягнуто з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (код ЄДРПОУ 14308894) на користь ОСОБА_1 (61124, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) суму компенсації втрати частини заробітної плати, у зв'язку з порушенням строків її виплати, у розмірі 507,35 грн. 16.12.2016 р. видано наказ, який пред"явлення стягувачем для виконання до виконавчої служби, якою 17.01.2017 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

До суду від ОСОБА_1 надійшла скарга (вх.№ 17 від 30.01.2017 р.), в якій він просить суд визнати бездіяльність державного виконавця Комінтернівського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Михайлової Ю.В. щодо ненакладання арешту на грошові кошти боржника негайно після відкриття виконавчого провадження № 53247161 незаконною та визнати бездіяльність начальника Комінтернівського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Пересічанської О.М. щодо нездійснення контролю за діями державного виконавця у виконавчому провадженні № 53247161 незаконною.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши надану скаргу, суд призначив її до розгляду на 01.03.2017 р.

В судовому засіданні 01.03.2017 р. ОСОБА_1 зазначив, що з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не наклав негайно арешт на рахунки боржника, які були йому відомі із заяви заявника.

Державний виконавець Комінтернівського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Михайлова Ю.В. заперечувала проти скарги та пояснила, що 17.01.2017 р. на підставі заяви стягувача державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51437362 з примусового виконання наказу від 16.12.2016 р. по справі № 922/3517/16 та 17.01.2017 р. винесено постанову про арешт коштів, що знаходяться на рахунках боржника в банківських установах. Також державний виконавець повідомила, що матеріали виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 16.12.2016 р. по справі № 922/3517/16 передано з Комінтернівського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області на тій підставі, що у останнього знаходиться зведене виконавче провадження ЗВП № 33410750 про стягнення коштів з Харківського авіаційного виробничого підприємства.

Заявник надав усне клопотання про витребування від відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області матеріалів виконавчого провадження по виконання наказу господарського суду Харківської області від 16.12.2016 р. по справі № 922/3517/16.

Заслухавши учасників процесу, враховуючи необхідність отримання додаткових доказів для розгляду заяви по суті, суд відповідно до ст.38 ГПК України, задовольнив клопотання заявника та витребував у управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області матеріали виконавчого провадження ВП № 51437362 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 16.12.2016 р. по справі № 922/3517/16.

Враховуючи необхідність отримання витребуваних документів, суд відклав розгляд скарги на 29.03.2017 р.

В судове засідання представник виконавчої служби з"явився, проте витребуваних документів не надав.

В судовому засідання оголошено перерву до 03.04.2017 р.

В судовому засіданні 03.04.2017 р. державний виконавець Михайлова Ю.В. надала виконавче провадження по виконанню наказу від 16.12.2016 р.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

В обгрунтування свої скарги ОСОБА_1 зазначає, що державним виконавцем в порушення чинного законодавства не наклав у встановлений строк арешт на всі рахунки відповідача, а саме: рахунки заводу "Тора".

З наданих до матеріал справи документів вбачається наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області у справі №922/3517/16 від 30.11.2016 задоволено позов ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, а саме: стягнуто з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, код ЄДРПОУ 14308894, юридична адреса: 61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, на користь ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини заробітної плати, у зв'язку з порушенням строків її виплати, у розмірі 507,35 грн. На виконання зазначеного рішення господарський суд Харківської області видав наказ від 16.12.2016.

17.01.2017 р. виконавчою службою отримано заяву стягувача про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу суду від 16.12.2016 р., до якої було долучено перелік рахунків, відкритих боржником в установах банків, а також перелік рахунків, відкритих відокремленим підрозділом боржника - заводом "Тора" Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.

17.01.2017 р. державним виконавцем Комінтернівського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Михайлова Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка отримана стягувачем 19.01.2017 р.

17.01.2017 р. державним виконавцем Комінтернівського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Михайлова Ю.В. винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

17.01.2017 р. державним виконавцем Комінтернівського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Михайлова Ю.В. винесено постанову про арешт коштів відповідача.

Однак, доказів накладання арешту на розрахункові рахунки, які відкриті підрозділом боржника заводом "Тора" ХДАВП" державним виконавцем не надано, та не заперечується, що на ці рахунки арешти не накладалися.

24.01.2017 р. державним виконавцем Комінтернівського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Михайловою Ю.В. здійснено запит заводу "Тора" ХДАВП про термінове надання вичерпної інформації про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржником.

24.01.2017 р. державним виконавцем Комінтернівського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Михайловою Ю.В. винесено постанову про передачу виконавчого провадження № 53247161 з примусового виконання наказу № 922/3517/16 від 16.12.2016 р. до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Харківській області.

30.01.2017 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Харківській області Бойченко В.В. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 53247161 з примусового виконання наказу № 922/3517/16 від 16.12.2016 р.

30.01.2017 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Харківській області Бойченко В.В. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 53247161 з примусового виконання наказу № 922/3517/16 від 16.12.2016 р. до зведеного виконавчого провадження № 33410750.

Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до приписів статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на кошти боржника є одним із заходів примусового виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно- правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Відповідно до приписів статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до частини 7 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в заяві стягувана зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувана.

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Так, стягувач разом із заявою про відкриття виконавчого провадження, у якій просив державного виконавця накласти арешт на грошові кошти боржника, подав і перелік відомих відкритих розрахункових рахунків боржника.

17.01.2017 р. державним виконавцем Комінтернівського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Михайловою Ю.В. винесено постанову про арешт коштів відповідача, однак доказів накладання арешту на всі розрахункові рахунки, які відкриті ще і підрозділом боржника заводом "Тора" ХДАВП" державним виконавцем не надано, та ним не заперечується, що на ці рахунки арешти не накладалися.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що державною виконавчою службою суду не надано належних доказів вчинення необхідних дій та вжиття усіх заходів, спрямованих на своєчасне і в повному обсязі виконання наказу від 16.12.2016 р. по справі № 922/3517/16, суд визнав доводи скаржника правомірними та дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог, заявлених у скарзі ОСОБА_1 в частині визнання бездіяльністі державного виконавця Комінтернівського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Михайлової Ю.В. щодо ненакладання арешту на грошові кошти боржника негайно після відкриття виконавчого провадження № 53247161 незаконною.

Щодо скарги ОСОБА_1 в частині визнання незаконною бездіяльність начальника Комінтернівського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області Пересічанської О.М. щодо нездійснення контролю за діями державного виконавця у виконавчому провадженні № 53247161, то суд відмовляє в її задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

До суду заявником не надано доказів звернення до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня зі скаргою на дії або бездіяльність державного виконавця при виконання наказу суду від 16.12.2016 р. по справі №922/3517/16, що також не заперечується автором скарги.

Керуючись ст.86, 121-2 ГПК України, ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", суд 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Частково задовольнити скаргу ОСОБА_1 (вх.№ 17 від 30.01.2017 р.).

Визнати бездіяльність державного виконавця Комінтернівського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Михайлової Ю.В. щодо ненакладання арешту на грошові кошти боржника негайно після відкриття виконавчого провадження № 53247161 незаконною.

В іншій частині скарги відмовити.

Суддя Усатий В.О.