Рішення № 65970418, 10.04.2017, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 р. Справа № 918/132/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали справи

за позовом Фермерського господарства "Надія-94"

до Мощаницька сільська рада Острозького району Рівненської області - 1

до Комісії з врегулювання майнових відносин КСП "Маяк" - 2

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління сільського господарства Острозької районної державної адміністрації

про визнання права власності на майно

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_1 (договір № б/н від 21.03.2017 р.);

Від відповідача 1: ОСОБА_2 (голова сільської ради);

Від відповідача 2: не з'явився;

Від третьої особи: ОСОБА_3 (розпорядження № 235-к від 01.09.2014 р.).

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Надія-94" (далі Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області (далі - Відповідач - 1) та Комісії з врегулювання майнових відносин КСП "Маяк" (далі - Відповідач - 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління сільського господарства Острозької районної державної адміністрації, в якому просить визнати за Фермерським господарством "Надія-94" право власності на виробничі будинки, а саме: виробничий будинок телятник, що розташований за адресою : Рівненська область, Острозький район, село Кургани, вул. Шевченка, буд. № 2-ж, загальною площею 518,4 кв.м; виробничий будинок санпропускник, що розташований за адресою: Рівненська область, Острозький район, село Кургани, вул. Шевченка, № 2-а, загальною площею 24,6 кв.м; виробничий будинок вагова, що розташований за адресою: Рівненська область, Острозький район, село Кургани, вул. Шевченка, буд. № 2-б, загальною площею 8,4 кв.м; виробничий будинок насосна будка з артезіанської свердловиною, що розташований за адресою: Рівненська область, Острозький район, село Кургани, вул. Шевченка, буд. № 2-в, загальною площею 7,9 кв.м; виробничий будинок ветеринарний пункт, що розташований за адресою: Рівненська область, Острозький район, село Кургани, вул. Шевченка, буд. № 2-з, загальною площею 199,2 кв.м.

Ухвалою господарського суду від 23 лютого 2017 року порушено провадження по справі № 918/132/17, призначено до розгляду в судовому засіданні на 09 березня 2017 року.

Ухвалою господарського суду від 09 березня 2017 року розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 29 березня 2017 року.

29 березня 2017 року до канцелярії суду від представника Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи наступних документів: довідки № 92 від 27 березня 2017 року, видана КЗ "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради; Довідки № 579/05 від 15 березня 2017 року, видана управлінням Пенсійного фонду України в Острозькому районні; ОСОБА_4 аграрної політики № 27-17-2-16/6493 від 06 травня 2005 року.

До канцелярії суду 29 березня 2017 року від Відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що виробничий будинок телятник, виробничий будинок санпропускник, виробничий будинок вагова та виробничий будинок ветеринарний пункт не є власністю сільської ради, а належить пайовикам СВК "Курганський". Також Відповідач - 1 зазначає, що насосна будка з артезіанською свердловиною 13 серпня 2003 року прийняті в комунальну власність та взяті на баланс сільської ради.

Ухвалою господарського суду від 29 березня розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 10 квітня 2017 року.

10 квітня 2017 року від Відповідача - 1 надійшов відзив.

Через канцелярію суду 10 квітня 2017 року Управління сільського господарства Острозької районної державної адміністрації подало письмові пояснення, в яких не заперечує щодо визнання права власності на спірні будівлі.

В судовому засіданні 10 квітня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні представник Відповідача - 1 позовні вимоги заперечив частково.

Представник Управління сільського господарства Острозької районної державної адміністрації в судовому засіданні 10 квітня 2017 року проти задоволення позову не заперечив.

В судове засідання 10 квітня 2017 року представник Відповідача - 2 не з'явився про причини не явки суд не повідомив.

Враховуючи те, що не зявлення Відповідача - 2 в судове засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, Відповідач - 2 не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника Відповідача - 2, за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10 квітня 2017 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що у 1999 році проводилось розпаювання КСП "Світанок", що знаходилося на території Мощаницької сільської ради Острозького району. Частина майна зазначеного підприємства виділена для створення на базі бригади № 3 КСП "Маяк". Так. згідно протоколу № 1 загальних зборів колективного сільськогосподарського підприємства "Маяк" Острозького району Рівненської області від 14 лютого 1999 року вирішено створити в с. Кургани Острозького району Рівненської області на базі майнових паїв та земельних часток (паїв) колишніх членів бригади № 3 колективного сільськогосподарського підприємства "Світанок" Острозького району Рівненської області нове колективне сільськогосподарське підприємство - "Маяк".

Протоколом № 3 загальних зборів колективного сільськогосподарського підприємства "Маяк" Острозького району Рівненської області від 23 травня 1999 року, вирішено реформувати КСП "Маяк" на підставі Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" шляхом перетворення останнього в Сільськогосподарський виробничий кооператив "Курганський".

Протоколом № 2 зборів членів сільськогосподарського виробничого кооперативу "Курганський" Острозького району Рівненської області від 12 березня 2000 року затверджено запропоновану схему і перелік майна, яке передається під конкретні борги кооперативу "Курганський", а саме спірні будівлі, що є предметом даного позову.

03 грудня 1999 року указом Президента України № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" зобов'язано забезпечити усім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських фермерських господарств, селянсько-господарських кооперативів, господарських товариств, інших об'єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

Порядок оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств затверджений наказом ОСОБА_4 аграрної політики № 63 від 14 березня 2001 року, передбачено особливості правонаступництва при реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств (далі - Порядок).

Згідно п. 19 Порядку передача майна колективного сільськогосподарського підприємства підприємствам-правонаступникам, яке виділене під забезпечення боргових зобов'язань, здійснюється після їх державної реєстрації протягом терміну, що визначається вищим органом управління колективного сільськогосподарського підприємства, та оформляється актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 4 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, що затверджений наказом Мінагрополітики України № 62 від 14 березня 2001 року, активи реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств поділяються на групи, зокрема: активи, передбачені для задоволення кредиторської заборгованості реорганізованого підприємства, які передаються підприємству-правонаступнику; активи, які не підлягають паюванню; майно соціальної інфраструктури; майно пайового фонду.

Перелік активів, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості, затверджених загальними зборами колишніх членів підприємства, що є співвласниками його майна і підписаний членами комісії та керівником підириємства-правонаступника, разом із витягом із протоколу зборів співвласників, яким затверджено цей перелік активів, є підставою для оформлення прав власності підприємства-правонаступника на це майно реорганізованого підприємства (п. 7 Порядку, затвердженого наказом Мінагрополітики України № 62 від 14 березня 2001 року).

Відповідно до листа ОСОБА_4 аграрної політики України № 37-17-2-16/6493 від 06 травня 2005 року майно під погашення кредиторської заборгованості передається підприємству-правонаступнику і є його власністю.

Суд зазначає, що у відповідності із зазначеним положенням законодавства 10 червня 2001 року згідно протоколу № 1 зборів, членів сільськогосподарського виробничого кооперативу "Курганський" Острозького району Рівненської області, вирішено реформувати СВК "Курганський", в СФГ "Надія" з наступною ліквідацією СВК "Курганський" та затверджено передачу боргових зобов'язань СВК "Курганський" СФГ "Надія" на умовах, затверджених зборами членів кооперативу власників манна згідно протоколу № 2 від 12 березня 2000 року.

Перелік боргових зобов'язань та майна під забезпечення даних зобов'язань наведений в додатку № 2 до протоколу. Зокрема, згідно додатку № 2 до протоколу № 1 від 10 червня 2001 року список боргових зобов'язань та майна під забезпечення даних зобов'язань від СВК "Курганський" передано СФГ "Надія" наступну заборгованість та майно на забезпечення цих зобов'язань, а саме: заборгованість перед Острозьким психоневрологічним інтернатом на суму 4 000 грн. 00 коп., заставне майно телятник на суму 4 292 грн. 00 коп.; заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Острозькому районні по пільговим пенсіях - 4 682 грн. 67 коп., заставне майно санпропускник - 950 грн. 00 коп., приміщення вагової - 292 грн. 00 коп., артезіанська свердловина - 798 грн. 00 коп., насосна будка - 106 грн. 00 коп., ветеринарний пункт - 857 грн. 00 коп.

Факт передачі вказаного майна від СВК "Курганський" до СФГ "Надія" підтверджується актом прийому-передачі селянському (фермерському) господарству "Надія" на баланс основних засобів СВК "Курганський" на суму переведеної кредиторської заборгованості згідно з угодами з кредиторами про перевід боргу від 01 січня 2002 року.

Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сільськогосподарський виробничий кооператив "Курганський" був зареєстрований 25 червня 1999 року та припинений 22 липня 2011 у зв'язку з ліквідацією.

Судом встановлено, що 14 лютого 2011 року СФГ "Надія" перейменовано на Фермерське господарство "Надія- 94", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 14 лютого 2011 року серії А00 № 234713.

Згідно п. 1.1 Статуту Фермерського господарства "Надія-94" в новій редакції, затвердженій рішенням засновника 11 лютого 2011 року та зареєстрованого за № 16001050007000094 державним реєстратором Острозької районної державної адміністрації Рівненської області ОСОБА_5, Фермерське господарство "Надія-94" засноване 10 лютого 1994 року та є правонаступником Селянського (фермерського) господарства "Надія", зареєстрованого 10 лютого 1994 року за № 19 Острозькою районною радою народних депутатів.

На даний час заборгованість, під забезпечення погашення якої передавалися вищезазначені будівлі, погашено.

Факт погашення Позивачем кредиторської заборгованості підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області № 34 від 26 листопада 2014 року та довідкою № 394 від 10 вересня 2015 року, виданої КЗ "Острозький психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради.

Враховуючи вищевказані обставини, Позивач повністю виконав зобов'язання по погашенню кредиторської заборгованості СВК "Курганський", прийнятих ним в січні 2002 року як правонаступником СВК "Курганський". При погашенні боргів в Позивача не виникло необхідності продавати спірне майно, виділене під борги, а тому виробничі, будинки залишилися у фактичному володінні Позивача.

Оскільки виробничі будинки будувались у 1970 році господарським способом, без виготовлення необхідної технічної документації, правовстановлюючі документи на нього відсутні, вказані обставини є перешкодою для реєстрації спірного майна в установленому законодавством порядку.

Також, слід зазначити, що насосна будка з артезіанською свердловиною, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 177 від 28 лютого 2001 року та Постанови Кабінету міністрів № 1253 від 13 серпня 2003 року прийнята у комунальну власність Відповідач - 1 рішенням № 237 від 16 лютого 2012 року та взяті на баланс сільської ради. Отже, позовна вимога щодо визнання права власності на виробничий будинок насосна будка з артезіанською свердловиною не підлягає задоволенню, оскільки вказане майно перебуває на балансі Мощаницька сільська рада Острозького району Рівненської області на підставі рішення № 237 від 16 лютого 2012 року, яке не оскаржувалося та є чинним на час розгляду справи.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 2 статті 21 ГПК України передбачено, що відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким предявлено позовну вимогу.

Відповідно до п. 4.2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності і не є учасником корпоративних відносин.

Отже, враховуючи зміст вищевказаних правових, Відповідач - 2 не може бути належним відповідачем у даному спорі, оскільки Позивачем не доведено належними та допустимими доказами статутну юридичної особи Відповідача - 2, а тому позовні вимоги щодо Відповідача - 2 не підлягають до задоволення а провадження в цій частини слід припинити.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист своїх прав та законних інтересів, зокрема, шляхом визнання права.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З матеріалів справи вбачається, що майно щодо якого заявлено вимогу про визнання права власності, Позивачем набуте правомірно, що підтверджується поясненнями сторін, вказаними вище та наявними в матеріалах справи документами.

Враховуючи викладене вище, враховуючи докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати за Фермерського господарства "Надія-94" (35830, Рівненська обл., Острозький р-н., с. Милятин, код. 22576048) право власності на виробничі будинки, а саме: виробничий будинок телятник, що розташований за адресою : Рівненська область, Острозький район, село Кургани, вул. Шевченка, буд. № 2-ж, загальною площею 518,4 кв.м; виробничий будинок санпропускник, що розташований за адресою: Рівненська область, Острозький район, село Кургани, вул. Шевченка, № 2-а, загальною площею 24,6 кв.м; виробничий будинок вагова, що розташований за адресою: Рівненська область, Острозький район, село Кургани, вул. Шевченка, буд. № 2-б, загальною площею 8,4 кв.м; виробничий будинок ветеринарний пункт, що розташований за адресою: Рівненська область, Острозький район, село Кургани, вул. Шевченка, буд. № 2-з, загальною площею 199,2 кв.м.

3. Провадження в частині позовних вимог до Комісії з врегулювання майнових відносин КСП "Маяк" - припинити.

4. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення підписано "13" квітня 2017 року.

Суддя Войтюк В.Р.