Рішення № 65969981, 29.03.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.03.2017 Справа № 905/613/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

при секретарі судового засідання (помічнику судді) Колтак Т.М.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до відповідача: Державного підприємства Артемсіль, м.Бахмут, м.Соледар Донецької області

про стягнення 61 955,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №1677 від 07.10.2016

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю №27/ю-01-34 від 24.03.2017

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця, м. Київ звернулось до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства Артемсіль, м.Бахмут, м.Соледар Донецької області про стягнення 61 955,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем зі станції Шевченко Донецької залізниці згідно накладної №52979945 направлено вагон №62534045 на станцію Чиерна на Тисой ЖРС. По прибуттю на проміжну станцію Знамянка Одеської залізниці проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 61 955,00 грн., який він просить стягнути з відповідача.

Представник позивача у судове засідання зявився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання зявився. Через канцелярію суду надав відзив №27/03-8 від 29.03.2017р., в якому просить суд відмовити у задоволенні позову та залучити до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору найближчу митницю (або митний пост), у зоні діяльності якої розташована станція Знамянка для надання пояснень.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання про залучення третьої особи з огляду на необґрунтованість, а саме, недоведеність яким чином рішення у даній справі вплине на правовідносини залученої особи щодо однієї із сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

В грудні 2016р. за залізничною накладною №52979945, зі станції Шевченко Донецької залізниці на станцію Чиерна на Тисой ЖРС на адресу Transped S.R.O. Hviezdoslavova 1020/8, 075 01 Trebisov Prekladisko Tovarov Cierna Nad Tisou в залізничному вагоні № 62534045 був відправлений вантаж сіль поварена, відправник Державне підприємство Артемсіль.

Згідно актів №86819 та №53603 від 14.12.2016р., у вагоні №62534045 навантаження не рівномірне, нижче бортів 600 мм. З пониженням навантаження у хвостову частину вагона нижче бортів 1000 мм. В вагоні глухі торцеві стінки, люки щільно закриті. Просипання вантажу немає.

15.12.2016р. на станції Знамянка Одеської залізниці було проведено зважування вагону № 62534045. В результаті було встановлено, що маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній №52979945 у графі маса вантажу в кг, визначена відправником не відповідає масі вантажу встановленій на станції Знамянка Одеської залізниці. За накладною вага нетто у вагоні 66 000кг, маса нетто при перевірці 71 250кг, різниця 5 250кг.

Перевантажування проводилось на тензовагах станції Знамянка Одеської залізниці, у звязку з чим було складено комерційний акт Б №029518/66 від 15.12.2016р.

Факт неправильності зазначення маси вантажу підтверджується комерційним актом Б №029518/66 від 15.12.2016р., який підписаний, зокрема: завідуючим вантажним двором, прийомоздавальником.

Ст. 129 Статуту залізниць України встановлено: "Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць".

Відповідно до п.3 §3 ст. 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення відправник сплачує перевізнику неустойку, якщо виявиться неправильність, неточність або неповнота вказаних відправником у накладній відомостей та заяв і при цьому встановлено, що при навантажені вантажу відправником було допущено перевантаження вагону понад його вантажопідйомність.

Штраф за пунктом 3 данного параграфу стягується у відповідності до статті 15 у пятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку маси вантажу по залізниці, на який було виявлено таке порушення.

Згідно з §3 ст. 13 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення неустойка сплачується перевізнику у порядку, передбаченому національним законодавством держави, в якій проводиться оплата.

На підставі вищевикладеного за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 61 955,00 грн. із розрахунку: 12 391,00грн. (тариф) х 5.

Відповідач заперечуючи проти позову у відзиві №27/03-8 від 29.03.2017р. зазначає:

1) завантаження вагону № 62534045 проводилось 08.12.2016 р. на під'їзній колії ДП "Артемсіль" на технічно справних, які пройшли перевірку і контроль придатності, залізничних вагах марки 01ВВТ-150С, заводський номер № 57 які відповідно до Інструкції про порядок застосування засобів вимірювальної техніки на залізничному транспорті від 31.07.2012 р. № 442 передані на облік Донецькій залізниці. Завантажений вагон був оглянутий прийомоздавальником станції Сіль і без зауважень прийнятий до перевезення;

2) відповідно до п. 10 Правил складання актів, де сказано, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Але комерційний акт підписаний не відповідними особами;

3) залізницею проведено перевірку щодо правильності зазначених відповідачем відомостей у залізничній накладній від 06.12.2016 року № 52979945 з порушенням чинного законодавства, а саме, без відповідних на вчинення таких дій дозволів.

Суд не приймає до уваги дані заперечення з огляду на те, що відповідачем не спростований факт перевантаження вагону № 62534045, який встановлений комерційним актом Б №029518/66 від 15.12.2016р.

З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційному акті, своїх зобовязань щодо належного оформлення провізних документів відповідач не виконав належним чином, оскільки, не вірно вніс відомості до транспортної накладної №52979945. Факт невірного внесення відомостей по вищезазначеній накладній, підтверджений матеріалами справи, у звязку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, та є такими, що підлягають задоволенню.

Разом з цим, відповідачем надане клопотання №27/03-8 від 29.03.2017р. про зменшення штрафу.

Приписами ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно із ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

В листі Вищого господарського суду від 29.11.2007р. №01-8/917 Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства зазначено, що виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме справедливості, добросовісності та розумності при винесенні рішення про стягнення штрафу суд має право зменшувати його розмір.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 6.4 розяснень Президії Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею № 04-5/601 від 29.05.2002р., яка вказує на можливість зменшення розміру штрафу за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача, та зменшує розмір штрафу на 80% (49 564,00 грн.), тому, до стягнення підлягає сума в розмірі 12 391,00 грн.

Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 230, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 129 Статуту залізниць України, та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ до Державного підприємства Артемсіль, м.Бахмут, м.Соледар Донецької області про стягнення 61 955,00 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Артемсіль (84545, Донецька область, м. Соледар, вул. Чкалова, 1 А, код ЄДРПОУ 00379790) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) штраф в розмірі 12 391,00 грн., 1 600,00 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення підписаний 03.04.2017р.

Рішення набирає законної сили 14.04.2017р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд, згідно розділу XII ГПК України.

Суддя О.М. Сковородіна