Рішення № 65969881, 12.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2017Справа №910/4942/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ"

до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"

про стягнення 24 967,56 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 12.04.2017, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про стягнення 24 967,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №ODH0CPS-138I302 (OD00A!0000489277) від 18.09.2013, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки "Chevrolet Aveo", державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Toyota Camry", державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ПрАТ "СТ "Іллічівське", позивачем було направлено останньому регресну вимогу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитків, позивач просить суд стягнути з відповідача 24 967,56 грн. в якості виплати страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2017 порушено провадження у справі № 910/4942/17 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 12.04.2017.

05.04.2017 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшла заява позивача, у якій останній повідомляє про відсутність аналогічного спору та просить суд, у випадку неявки представника позивача в судове засідання, розглядати справу без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 12.04.2017, не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103041725099, з якого вбачається, що відповідач отримав ухвалу суду 30.03.2017.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

18 вересня 2013 року за договором добровільного страхування наземного транспорту № ODH0CPS-138I302 (OD00A!0000489277) ПрАТ "СК"ІНГОССТРАХ" (далі - позивач) було застраховано автомобіль марки "Chevrolet Aveo", державний номер НОМЕР_1, страхувальником та вигодонабувачем за договором є Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс".

Даний договір діє протягом 12 місяців з 19.09.2013 по 18.09.2014 включно (п. 9 договору).

Додатковою угодою № 1 до договору сторони затвердили графік оплати страхових платежів на період з 19.09.2014 по 18.09.2016, що підтверджує факт пролонгації дії договору № ODH0CPS-138I302 (OD00A!000048927).

Крім того, в матеріалах справи містяться платіжні доручення та меморіальні ордери, які підтверджують оплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" страхових платежів за договором в період з 19.09.2013 по 18.05.2016.

15.05.2016 року о 20 год. 30 хв. в м. Одеса по вул. Академіка Глушкова відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Chevrolet Aveo", державний номер НОМЕР_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс", під керуванням ОСОБА_1 та "Toyota Camry", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Київського районного суду міста Одеси від 06.07.2016 у справі № 520/6717/16-п.

16.05.2016 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку, у якій просив здійснити виплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ "Автокредит Плюс" № 26009050011485 (ПАО КБ ПриватБанк), МФО 305299.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки "Chevrolet Aveo", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження у ДТП, відповідно до Звіту № 0832-05-16 від 30.05.2016 складає 24 967,56 грн.

02.07.2016 року позивачем на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт № 0806-16 від 08.06.2016 та рахунку на оплату № 0806/1-16 від 08.06.2016, виставленого ФОП ОСОБА_4, було складено страховий акт № Э.ENSTRAX/3-10323661 та визначено суму страхового відшкодування у розмірі 24 967,56 грн., виплата якого на рахунок страхувальника підтверджується платіжним дорученням № 2470 від 02.07.2016.

В матеріалах справи міститься також платіжне доручення № 1 від 02.07.2016, відповідно до якого ТОВ "Автокредит Плюс" перерахувало на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_3 24 967,56 грн. з призначенням платежу: оплата згідно рахунку № 0806/1-16 від 08.06.2016 року.

Частиною 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що якщо страховик, здійснюючи страхове відшкодування, не може оцінити її загальний розмір у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У листі Верховного Суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" роз'яснено, що, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія ОСОБА_2, яка керувала автомобілем "Toyota Camry", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Київського районного суду міста Одеси від 06.07.2016 у справі № 520/6717/16-п.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та ОСОБА_2, як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс АЕ/9454505), який діяв на момент вчинення ДТП та відповідно до якого був забезпечений транспортний засіб - автомобіль "Toyota Camry", державний номер НОМЕР_2, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 100 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Chevrolet Aveo", державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № ODH0CPS-138I302 (OD00A!0000489277) від 18.09.2013, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль "Chevrolet Aveo", державний номер НОМЕР_1.

В розумінні положень Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АЕ/9454505) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 100000,00 грн., франшиза - 0,00 грн, таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування виплаченого позивачем 24 967,56 грн. що і відповідає розміру заявлених позовних вимог.

В матеріалах справи наявна копія претензії № 28-09/02-07 від 28.09.2016, яка була направлена позивачем на адресу відповідача та отримана останнім 29.09.2016, про що свідчить відмітка про вручення у кур'єрській накладній № R0210713. Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 24 967,56 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38-Б, ідентифікаційний код 25186738) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32, ідентифікаційний код 33248430) страхове відшкодування у розмірі 24 967 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят сім) грн. 56 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.04.2017

Суддя Пукшин Л.Г.