Рішення № 65969737, 10.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1139/17 10.04.17 р.

За позовом Казенного підприємства "Кіровгеологія"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргеопошук"

2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна служба геології та надр України

про визнання недійсним договору оренди №7473

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Бродський Є.Ю. за довіреністю № 253/2-6 від 26.12.2016 р. ;

Олійник Ю.Р. за довіреністю № 254/2-6 від 26.12.2016 р.;

від відповідача-1: Алдошина П.В. за довіреністю №У3/17 від 16.01.2017 р.;

Фрідман О.О. за довіреністю № б/н від 16.12.2016 р.;

від відповідача-2: Гармашов Б.С. за довіреністю № 14 від 08.02.2016 р.

від третьої особи: Гера Г.Г. за довіреністю № 2 від 04.01.2017 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Казенне підприємство "Кіровгеологія" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргеопошук" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна служба геології та надр України про визнання недійсним договору оренди №7473.

Ухвалою суду від 27.01.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.02.2017 р.

06.02.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло підтвердження про відсутність аналогічного спору.

06.02.2017 р. через відділ діловодства суду від третьої особи надійшов відзив.

У судовому засіданні 06.02.2017 р. представник позивача подав клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 06.02.2017 р. представник відповідача-1 подав відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 06.02.2017 р. представник відповідача-2 подав відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 06.02.2017 р. розгляд справи відкладено на 22.02.2017 р.

Ухвалою суду від 22.02.2017 р. розгляд справи відкладено на 15.03.2017 р.

Ухвалою суду від 15.03.2017 р. розгляд справи відкладено на 22.03.2017 р.

22.03.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача у судове засідання 22.03.2017 р. не з'явився, проте 22.03.2017 р. від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, заява про відсутність аналогічного спору, додаткові пояснення та клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 22.03.2017 р. представник відповідача-1 подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою суду від 22.03.2017 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15днів, розгляд справи відкладено на 04.04.2017 р.

Ухвалою суду від 04.04.2017 р. розгляд справи відкладено на 10.04.2017 р.

Судом встановлено, що у матеріалах справи міститься клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі господарського суду міста Києва №910/24030/16.

Дослідивши матеріали справ, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, у зв'язку з його необґрунтованістю.

Так, згідно пункту 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням у справі №910/24030/16, та відмовляє у задоволенні клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 10.04.2017 р. представники позивача підтримала позовні вимоги.

Представники відповідачів проти задоволення позову заперечили.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав.

У судовому засіданні 10.04.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.07.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укргеопошук» (Орендар, відповідач-1) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України (Орендодавець, відповідач-2) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7473.

Згідно з умовами вказаного договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 966,7 кв.м., що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9 літера А, а саме: 772,5 кв.м. на 3-му поверсі адміністративного приміщення та 244,2 кв.м. - частина цокольного поверху (реєстровий номер будинку 14308279.1201.ВТМНЗБ099) (далі - майно), що перебуває на балансі Казенного підприємства "Кіровгеологія" (позивач).

Відповідно до пункту 10.1 Договору №7473 цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 14.07.2016 по 14.06.2019 включно.

На виконання умов Договору №7473 14.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укргеопошук» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України підписано Акт приймання-передавання орендованого майна.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2016 р. ТОВ «Укргеопошук» вернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву із заявою про намір взяти в оренду державне майно, що перебуває на балансі Казенного підприємства «Кіровгеологія» та розміщене за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 8/9 та відповідно до довідки КП «Кіровгеологія» № 2/196 від 30.03.2016 р., надану на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

01.04.2016 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву направило на адресу Державної служби геології та надр України (третя особа) з листом №30-04/3588 пакет документів «Про надання висновків щодо можливості передачі в оренду державного нерухомого майна», а саме: нежитлове приміщення площею 966,7 м.2. (722,5 м2. на 3-му поверсі та 244,2 м2. частини цокольного поверху будівлі адміністративного корпусу, літера А), за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9, мета використання - розміщення офісних приміщень.

Вказаний лист був отриманий Державною службою геології та надр України 07.04.2016 року за в.. № 6110/13/13-16.

19.04.2016 р. Державна служба геології та надр України листом № 7439/13/13-16 направило на адресу Казенного підприємства «Кіровгеологія» запит щодо надання пропозиції та економічного обґрунтування передачі в оренду державного майна.

25.04.2016 р. Казенне підприємства «Кіровгеологія» листом № 2/290 повідомило Державну службу геології та надр України, що майно, не підлягає під критерії заборони до передачі в оренду відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не задіяне у процесі основного виробництва та його оренда не порушить цілісності майнового комплексу підприємства, не є предметом судового спору і податкової застави, вільне для оренди і не надано в оренду юридичним або фізичним особам.

04.05.2016 р. у газеті «Відомості приватизації» № 35-36 (951-952) Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву розмістило повідомлення про оголошення конкурсу з відбору суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки об'єктів оренди.

23.05.2016 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву проведено конкурс з відбору суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки, переможцем конкурсу визначено ПП «Енергомакс».

22.06.2016 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву розмістило в офіційних друкованих засобах масової інформації, газета «Відомості приватизації» № 49-50 (965-966) та на власному веб-сайті оголошення про намір передати нерухоме майно КП «Кіровгеологія», за адресою м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9, в оренду, а саме: нежитлове приміщення площею 966,7 м2., строком на 2 роки 11 місяців, мета використання - розміщення офісних приміщень.

За приписами частини 4 статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.

Згідно частини 2 та частини 3 статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном для надання висновків щодо можливості передачі в оренду державного нерухомого майна.

Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.

Згідно частини 4 статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.

У зв'язку з надходженням лише однієї заяви від Позивача, конкурс на право оренди не проводився і 14.07.2016 договір оренди було укладено з Позивачем.

Згідно статті 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Як на підставу позовних вимог, КП «Кіровгеологія» посилається на те, що Договір № 7473 являється недійсним у зв'язку з допущеними порушеннями вимог закону під час процедури укладення договору, а вартість об'єкта оренди, за твердженням КП «Кіровгеологія» є значно заниженою.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, КП «Кіровгеологія» зазначає наступні підстави недійсності договору № 7473:

- орендовані приміщення є режимними та входять до складу цілісного майнового комплексу КП «Кіровгеологія», а тому РВ ФДМУ по м. Києву не мало права передавати їх в оренду;

- ТОВ «Укргеопошук» порушено вимоги пункту 5.2 Договору № 7473 в частині внесення завдатку;

- Державна служба геології та надр України не давала згоду на передавання майна в оренду та не делегувала свого представника до конкурсної комісії;

- ціна об'єкту оренди була занижена в декілька разів.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не можуть бути об'єктами оренди цілісні майнові комплекси казенних підприємств.

Окреме індивідуально визначене майно із складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди, може бути об'єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.

Як вбачається зі змісту листа КП «Кіровгеологія» від 25.04.2016 № 2/290, орендоване майно не підлягає під критерії заборони до передачі в оренду відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не задіяне у процесі основного виробництва та його оренда не порушить цілісності майнового комплексу підприємства, не є предметом судового спору і податкової застави, вільне для оренди і не надано в оренду юридичним або фізичним особам.

Отже, нежилі приміщення, що є об'єктом оренди відповідно до договору № 7473 не підпадають під критерії, визначені частиною 2 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Доводи КП «Кіровгеологія» про те, що орган управління майном - Державна служба геології та надр України не надавав погодження на передачу в оренду майна та не делегував свого представника до конкурсної комісії також не приймаються судом до уваги з огляду на положення частини 3 статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки Державна служба геології та надр України у встановлені строки не повідомила орендодавця про дозвіл, відмову або пропозиції щодо укладення договору оренди.

Посилання КП «Кіровгеологія» на те, що вартість об'єкта оренди була занижена в декілька разів не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами, а є лише припущенням.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За правилами ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши забрані у матеріалах справи документи, суд встановив, що спірний Договір не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішній волі, а договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Доводи позивача, викладені у позовній заяві, не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать положенням ст. 9 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", та не приймаються судом до уваги.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими, спростованими відповідачами та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, а відтак, вказані вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 49 ГПК України збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Казенного підприємства "Кіровгеологія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргеопошук" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна служба геології та надр України про визнання недійсним договору оренди №7473.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 13.04.2017 р.

Суддя Н.І. Зеленіна