Рішення № 65969179, 30.03.2017, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 р.

Справа № 909/199/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

представники сторін в судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудтехніка-В" (вул. Остапа Вишні, буд. 1, м. Одеса, 65098)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Меш Інвест" (вул. Пекарська, буд. 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300)

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

12.04.2013 між ТОВ "Спецбудтехника-В" (виконавець, позивач) та ТОВ "Меш Інвест" (замовник, відповідач) укладено договір №22.04/13-ОУ про надання послуг технікою (далі – договір), в зв'язку з порушення умов якого відповідачем в частині здійснення оплати виникла заборгованість та ТОВ "Спецбудтехника-В" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Меш Інвест" про стягнення грошових коштів в сумі 18527,92 грн., з яких: сума основного боргу за договором - 5700,00 грн., пеня - 6496,28 грн., інфляційні втрати – 5726,64 грн. та три проценти річних - 605,00 грн.

Ухвалою суду від 15.02.2017 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.03.2017 за результатами якого, в зв'язку з неприбуттям в судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладено на 30.03.2017.

Представник позивача в судове засідання 30.03.2017 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, проте, направив до суду заяву (вх.№5596/17 від 29.03.2017) про долучення до матеріалів справи, до якої додав оригінали документів на виконання вимог ухвали, а саме: оригінал договору №22.04/13-ОУ про надання послуг технікою від 12.04.2013, оригінал акту №ОУ-0000271 здачі-прийняття робіт, оригінал довідки про виконані роботи (рапорт), витяг ТОВ "Спецбудтехника-В". Вказані документи судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача 30.03.2017 в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвал суду від 15.02.2017 та 14.03.2017 не виконав.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, передбаченому законодавством.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду від 15.02.2017 та від 14.03.2017 надіслано відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві.

Враховуючи те, що відповідач явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, суд вважає, що справу слід розглянути на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов слід частково задоволити, з врахуванням наступного:

відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги автотранспортом, будівельною технікою та вантажопідйомними машинами та механізмами (надалі по тексту - «Техніка»), зазначеними в Додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною, з особами, які мають право на керування такою Технікою, в технічно справному стані для використання її у виробничій діяльності Замовника.

При укладенні даного правочину сторонами було узгоджено всі істотні умови договору.

Статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, на підставі укладеного договору між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до п. 2.1. договору сума оплати за роботу Техніки визначається на підставі підписаних Сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, виходячи з вартостей за надання послуг, визначених у Додатку № 1 до цього Договору.

Згідно пункту 2.3 договору основним документом для визначення кількості відпрацьованого технікою часу є акт виконаних робіт (наданих послуг), підписаний представниками виконавця і замовника. Акт виконаних робіт (наданих послуг) готує виконавець і передає на підпис замовнику. Замовник зобов'язаний підписати акт протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання або в той самий строк надати мотивовану відмову від його підписання.

На виконання умов договору позивачем було надано послуги відповідачу, що підтверджується актом №ОУ-0000271 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2013. З даного акту вбачається, що виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по договору № 22.04/13-ОУ від 12.04.2013, зокрема, послуги катку дорожнього НАММ 3520 - 18.24 маш/год. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ становить 5700,00 гривень. Крім того, на момент здачі-прийняття сторони претензій одна до одної не мали. Даний акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками товариств. Копія даного акту міститься в матеріалах справи. Крім того, позивачем було надіслано, а судом долучено до матеріалів справи і оригінал зазначеного акту.

Отже, позивачем роботи виконано, а відповідачем їх прийнято, при цьому без жодних претензій.

Пунктом 2.4. договору визначено, розрахунок за послуги виконується на протязі 5-ти (п'яти) банківських днів після підписання актів виконаних робіт (наданих послуг), підписаних сторонами у відповідності до п.2.3. цього договору шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений в цьому Договорі.

Проте, всупереч умов договору ТОВ "Меш Інвест" не сплатило кошти за надані позивачем послуги в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 5700,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 8.1. договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом дванадцяти місяців, а в частині здійснення розрахунків - до повного їх виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання по поверненню заборгованості, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ч.1 п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, спір виник в зв'язку з порушенням відповідачем виконання договірних зобов'язань в частині здійснення оплати за надані послуги, суму основного боргу за договором - в розмірі 5700,00 грн. матеріалами справи підтверджено, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню

З приписів пункту 4.2 договору за порушення строків оплати замовником, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день просрочки від суми неоплачених послуг.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З тексту позовної заяви та доданого до неї розрахунку вбачається, що позивачем здійснено розрахунок з 30.06.2013. Проте, позивачем не враховано пункт 2.4. договору, яким визначено, що розрахунок за послуги виконується на протязі 5-ти (п'яти) банківських днів після підписання актів виконаних робіт (наданих послуг). Беручи до уваги те, що акти підписано представниками сторін 30.06.2013 та враховуючи приписи вказаного вище пункту 2.4 договору, суд вважає, що розрахунок слід здійснити з 06.07.2013.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Проте, позивачем не враховано приписи вказаної статті та здійснено помилково розрахунок пені за весь час прострочення.

Таким чином, при перерахунку судом правильності нарахувань пені за допомогою програми ІПС "Законодавство" встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, зокрема, в розмірі 379,48 грн., а в решті суми - 6116,80 грн. слід відмовити.

Крім того, здійснюючи перерахунок правильності нарахувань трьох процентів річних за допомогою програми ІПС "Законодавство" судом встановлено, що позовні вимоги в цій частині теж підлягають частковому задоволенню, а саме, в сумі 602,48 грн., в решті - 2,52 грн. слід відмовити.

Проте, при перерахунку судом правильності нарахувань інфляційних втрат за допомогою програми ІПС "Законодавство" встановлено, що до стягнення позивачу слід було заявити суму в розмірі 5795,20 грн., а не так як останнім заявлено - 5726,64 грн.

Враховуючи вищенаведене та те, що спір розглядається тільки в межах заявлених позовних вимог, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, проте, підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 22, 55, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Меш Інвест" (вул. Пекарська, буд. 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код 33358131) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудтехніка-В" (вул. Остапа Вишні, буд. 1, м. Одеса, 65098, код 37549407) - грошові кошти в сумі 12408,60 грн. (дванадцять тисяч чотириста вісім гривень шістдесят копійок) , з яких: сума основного боргу за договором - 5700,00 грн. (п'ять тисяч сімсот гривень нуль копійок), пеня - 379,48 грн. (триста сімдесят дев'ять гривень сорок вісім копійок), інфляційні втрати – 5726,64 грн. (п'ять тисяч сімсот двадцять шість гривень шістдесят чотири копійки) та три проценти річних - 602,48 грн. (шістсот дві гривні сорок вісім копійок), а також судовий збір в розмірі 1071,55 грн. (одна тисяча сімдесят одна гривня п'ятдесят п'ять копійок).

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грица Ю.І.

Повний текст складено 13.04.2017.