Ухвала суду № 65968350, 11.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2017 року К/800/3329/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів у Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року

у справі № 815/4921/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувального інституту "Одесагропроект"

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів у Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут "Одесагропроект" (далі - позивач, ТОВ "Проектно-вишукувальний інститут "Одесагропроект") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів у Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів у Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів у Одеській області від 05 березня 2013 року № 0000422210.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів у Одеській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Проектно-вишукувальний інститут "Одесагропроект" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаєморозрахунків та правових відносин з ТОВ "Компанія "Терра Агро" за період з 01 листопада 2011 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 14 лютого 2013 року №25/22-214/03579166.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем положень п.198.2, 198.3,198.6 ст. 198. п.201.1 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 96 899,00 грн., в тому числі за листопад 2011 року на 47 336,00 грн., за грудень 2011 року на 49 563,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, податковим органом 05 березня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000422210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 121 124,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 вересня 2011 року ТОВ "Проектно-вишукувальний інститут "Одесагропроект" укладено договір з ТОВ "Компанія "Терра Агро" №15/10/3 на виконання робіт, відповідно до умов якого, ТОВ "Компанія "Терра Агро" зобов'язувалась виконати ремонтно-будівельні роботи за адресою м. Одеса, вулиця Космонавтів, 36.

Також, встановлено, що сторонами було узгоджено договірну ціну ремонтно-будівельних робіт на кожен поверх офісної будівлі.

Фактичний рух активів, із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків, підтверджується первинними документами, зокрема, податковими накладними та актами приймання-передачі виконаних робіт.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.

Використання позивачем придбаних робіт та послуг у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та податкового кредиту.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності формування позивачем даних податкового обліку.

Крім того, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки податкового органу щодо нікчемності правочину, з урахуванням всіх обставин справи та вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів у Одеській області відхилити.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун