Ухвала суду № 65968070, 07.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 квітня 2017 року м. Київ К/800/10877/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги представника Млинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - УПФ) на судове рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до УПФ про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року представник УПФ звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку та у відкритті апеляційного провадження.

Ставиться вимога про скасування судового рішення апеляційної інстанції. Вказується на те, що суд не дав належної правової оцінки обставинам справи, зокрема змінам у законодавстві щодо сплати судового збору органами УПФ у 2017 році та безпідставно застосував норми частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

За правилами частини четвертої статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Із змісту оскаржуваного судового рішення та матеріалів касаційної скарги вбачається, що відповідач вперше звернувся з апеляційною скаргою 25 жовтня 2016 року, однак ухвалою судді Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору, в подальшому, ухвалою цього суду від 29 листопада 2016 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала у зв'язку з не усуненням недоліків у визначені судом строки.

24 січня 2017 року УПФ повторно звернулося до суду з апеляційною скаргою на постанову Демидівського районного суду Рівненської області від 18 жовтня 2016 року та одночасно заявило клопотання про поновлення строку звернення до апеляційного суду, обґрунтовуючи його тим, що у зв'язку із поверненням апеляційної скарги через несплату судового збору при первинному поданні скарги та звільненням УПФ від сплати вказаного збору з 2017 року виникла підстава повторно оскаржити судове рішення.

Ухвалою судді Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом зазначення інших поважних причин його пропуску.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з необґрунтованості заявленого відповідачем клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (відсутність коштів на сплату судового збору), оскільки відповідач не зазначив інших поважних підстав для поновлення строку на оскарження постанови Демидівського районного суду Рівненської області від 18 жовтня 2016 року, а також не навів об'єктивних перешкод, які заважали йому оскаржити рішення суду першої інстанції в розумний строк.

З урахуванням зазначеного, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та відмову у відкритті апеляційного провадження є обґрунтованим.

Керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Млинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на судове рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Млинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко