Постанова № 65967818, 12.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 р. Справа № 820/6164/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представника позивача - Базарної І.О.

представника відповідачів - Юсупової М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Агрохолдинг "Надійний" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2017р. по справі № 820/6164/16

за позовом Приватного підприємства "Агрохолдинг "Надійний"

до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про визнання протиправними і скасування рішення та наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 04.10.2016 року № 21550/6/99-99-14-05-02-15, оформлене у вигляді листа "Про розгляд скарги 331-08/1 від 31.08.2016 року (вх. ДФС № 21772/6 від 05.09.2016 року), а скаргу приватного підприємства "Агрохолдинг "Надійний" вважати задоволеною; визнати протиправним та скасувати наказ № 2331 від 22.08.2016 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства "Агрохолдинг "Надійний"" (податковий номер 30560534).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2017р. в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Позивач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Відповідачі надали заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідачів, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 серпня 2016 року позивач отримав повідомлення №315 від 22.08.2016 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та копію наказу №2331 від 22.08.2016 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АГРОХОЛДИНГ «НАДІЙНИЙ» .

Зі змісту наказу №2331 від 22.08.2016 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АГРОХОЛДИНГ «НАДІЙНИЙ» вбачається, що останній було прийнято у зв'язку з ненаданням підприємством у встановлений законом строк податкових декларацій з податку на додану вартість за період: листопад 2015р. - березень 2016р. та отриманням матеріалів доказової бази кримінального провадження №32016220000000044 від 10.02.2016 року стосовно підприємства за період: листопад 2015р. - березень 2016р., а також на підставі вимог передбачених пп.20.1.1, 20.1.4 п. 20.1 ст. 20. п. 41.1 ст. 41, п.61.1, п.61.2 ст. 61. пп. 62.1.3 п.62.1 ст.62, пп.75.1.2, п.75.1 ст. 75. пп.78.1.2 п. 78.1 ст. 78. ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України.

З повідомлення №315 від 22.08.2016 року слідує, що відповідачем на підставі викладених норм Податкового кодексу та наказу №2331 від 22.08.2016 року буде проведено з 05 вересня 2016 року за адресою: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46 документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «АГРОХОЛДИНГ «НАДІЙНИЙ» за період: листопад 2015 - березень 2016 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Не погодившись із прийнятим наказом від 22.08.2016 року підприємство подало засобами поштового зв'язку 31 серпня 2016 року до Державної фіскальної служби України скаргу №31-08/1 від 31.08.2016 року, в якій просило зупинити дію наказу №2331 від 22.08.2016 року, визнати цей наказ протиправним та скасувати його.

Зазначену скаргу позивача Державна фіскальна служба України отримала 05 вересня 2016 року та зареєструвала її за вхідним номером 21772/6.

17 жовтня 2016 року ПП «АГРОХОЛДИНГ «НАДІЙНИЙ» отримало лист Державної фіскальної служби України від 04.10.2016 року №21550/6/99-99-14-05-02-15 про розгляд скарги від 31.08.2016 року №31-08/1 (вх. №21772/6 від 05.09.2016 року), яким по суті відмовлено в задоволенні поданої скарги.

Не погоджуючись із зазначеним наказом та листом, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності та необґрунтованості, оскільки, на думку суду, відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу щодо проведення позапланової перевірки відповідач діяв у відповідності до вимог Податкового кодексу України і скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп.20.1.3 п.20.1 ст.20 Кодексу.

Підпунктом 79.2 ст.79 зазначеного Кодексу передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Отже, підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, окрім іншого, є виключно рішення керівника контролюючого органу, оформлене наказом.

Встановлені Главою 8 розділу II Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Відповідно до статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення - рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20- денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Аналіз вищезазначеної норми свідчить, що будь-яке рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному порядку шляхом подання скарги платника податків. Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги.

Тобто, стаття 56 Податкового кодексу України встановлює порядок та строки оскарження будь-яких рішень, прийнятих контролюючим органом.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що у листі Державної фіскальної служби України від 19.02.2016 року №3 722/6/99-99-10-03-01-15 надано наступні роз'яснення:

Щодо норм Закону чи іншого нормативно-правового акта, які закріплюють право контролюючого органу встановлювати обмеження прав платників податків, у тому числі і на оскарження рішень контролюючого органу в ході процедури досудового врегулювання спору, а саме наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до ст.56 Кодексу під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган (п.56.4).

Щодо чіткого переліку рішень контролюючого органу із посиланням на відповідну норму Закону, які підпадають та/або не підпадають під поняття «будь-яке інше рішення» в розумінні ст.56 Кодексу.

Законодавством України не визначено чіткого переліку зазначених вище рішень контролюючого органу.

Щодо обов'язку контролюючого органу вищого рівня розглядати скаргу платника податків на наказ про проведення документальної позапланової перевірки, прийнятого контролюючим органом нижчого рівня, у порядку, визначеному ст.ст. 55, 56 Кодексу.

Обов'язки посадових осіб контролюючих органів визначено ст.21 Кодексу, зокрема, обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Оскарження рішень контролюючих органів регламентовано ст.56 Кодексу. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Щодо обчислення строків при розгляді скарги платника податків.

Контролюючі органи при розгляді скарг дотримуються Конституції України та діють виключно у відповідності з Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

При розгляді скарг у порядку, визначеному ст. 56 Кодексу, контролюючі органи дотримуються строків, встановлених цією статтею.

Таким чином, Державна фіскальна служба України у листі від 19.02.2016 року №3 722/6/99-99-10-03-01-15 роз'яснила, що рішення контролюючого органу в ході процедури досудового врегулювання спору, а саме наказ про проведення документальної позапланової перевірки може бути оскаржено в порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

В даному випадку позивач 31.08.2016 року оскаржив до Державної фіскальної служби України наказ ГУ ДФС у Харківській області від 22.08.2016 рок №2331 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АГРОХОЛДИНГ «НАДІЙНИЙ» і скаргу позивача Державна фіскальна служба України отримала 05.09.2016 року та зареєструвала за вхідним номером: №21772/6.

Отже, 20-денний строк надсилання платнику податків вмотивованого рішення за його скаргою або рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду закінчився 26 вересня 2016 року.

Однак, в 20-денний строк, визначений ст. 56 Податкового кодексу України, ДФС України не прийняла ані рішення про продовження строку розгляду поданої скарги, ані рішення про розгляд цієї скарги і станом на 26 вересня 2016 року не надіслала відповідне рішення платнику податків.

Натомість контролюючий орган не рішенням, а листом №21550/6/99-99-14-05-02-15 від 04.10.2016 року лише на 29-тий день, наступний за днем отримання скарги, тобто з порушенням встановленого ст. 56 Податковим кодексом України строку для розгляду скарги та прийняття такого рішення, повідомив позивача про результати розгляду його скарги.

А відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20- денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що скарга позивача від 31.08.2016 року про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області від 22.08.2016 рок №2331 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АГРОХОЛДИНГ «НАДІЙНИЙ», яка отримана Державною фіскальною службою України 05.09.2016 року, вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків, тобто 27 вересня 2016 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України № 21550/6/99-99-14-05-02-15 від 04.10.2016 року, яке оформлене у вигляді листа "Про розгляд скарги 331-08/1 від 31.08.2016 року (вх. ДФС № 21772/6 від 05.09.2016 року), оскільки в порушення вимог ст. 56 Податкового кодексу України, Державною фіскальною службою України відповідне рішення та в установлені строки не приймалося, у зв'язку з чим відсутній предмет оскарження.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "Агрохолдинг "Надійний" в частині, що скарга від 31.08.2016 року про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області від 22.08.2016 рок №2331 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АГРОХОЛДИНГ «НАДІЙНИЙ», яка отримана Державною фіскальною службою України 05.09.2016 року, вважається повністю задоволеною, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З наведених вище підстав колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 2331 від 22.08.2016 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства "Агрохолдинг "Надійний" (податковий номер 30560534).

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального та процесуального права, що привело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Агрохолдинг "Надійний" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2017р. по справі № 820/6164/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов приватного підприємства "Агрохолдинг "Надійний" задовольнити частково.

Вважати повністю задоволеною скаргу приватного підприємства "Агрохолдинг "Надійний" від 31.08.2016 року про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області від 22.08.2016 рок №2331 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АГРОХОЛДИНГ «НАДІЙНИЙ», яка отримана Державною фіскальною службою України 05.09.2016 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 2331 від 22.08.2016 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства "Агрохолдинг "Надійний"" (податковий номер 30560534).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 13.04.2017 року.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Яковенко М.М.