Ухвала суду № 65967792, 12.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2017 р.Справа № 623/3181/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника ВК Ізюмської МР - Кисельової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23.03.2017р. по справі № 623/3181/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради, виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченко В.В.

про оскарження неправомірних дій суб'єкта владних повноважень, порушення законодавства про оплату праці,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до управління молоді та спорту Ізюмської міської ради, виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка В.В., в якому просив суд з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог:

- визнати протиправними дії управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області, які полягають у не нарахуванні та не виплаті щомісячної премії за березень, квітень, травень 2016 року;

- зобов'язати управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області провести нарахування та виплатити премії за березень, квітень, травень 2016 року;

- стягнути з управління молоді та спорту Ізюмської міської ради харківської області на користь ОСОБА_1 компенсацію за нанесену моральну шкоду у сумі 5000,00 гривень;

- зобов'язати управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області у встановлений судом термін, подати звіт про виконання прийнятого судового рішення;

- визнати неправомірними дії Ізюмського міського голови Марченко Валерія Віталійовича, щодо видання розпоряджень Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради», в частині встановлення щомісячно різного розміру премії: «ОСОБА_1, начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради, у розмірі 70% від посадового окладу» (ч. 1.10 розпорядження № 137 від 25.02.2016 року); «ОСОБА_1, начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради, у розмірі 2% від посадового окладу» (ч.1.11 розпорядження № 209 від 28.03.2016 року); не включення ОСОБА_1, начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради до переліку керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради на виплату премії за підсумками роботи у квітні 2016 року (розпорядження № 271 від 21.04.2016 року); «ОСОБА_1, начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради не преміювати» (ч.1.11 розпорядження № 364 від 24.05.2016 року);

- винести окрему ухвалу суду щодо наявності підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності суб'єкта владних повноважень Ізюмського міського голови Марченко В.В. за порушення вимог чинного законодавства: ч.З ст.32 КЗпП України , ч.13 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.8 Постанови КМУ від 25 липня 2012 р. № 666 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування», яке полягає у протиправному прийнятті розпоряджень Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради» № 209 від 28.03.2016, № 271 від 21.04.2016 та № 364 від 24.05.2016 в частинах, що стосуються преміювання начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради ОСОБА_1;

- винести окрему ухвалу суду щодо наявності підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності суб'єкта владних повноважень: заступника Ізюмського міського голови Мацокіна В.В. за порушення вимог чинного законодавства: ч.З ст.32 КЗпП України , ч.13 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.8 Постанови КМУ від 25 липня 2012 р. № 666 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування», у неправомірному наданні Подань, на підставі рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 0029 від 13.01.2016 року, яке втратило чинність, протиправної підготовки проектів розпоряджень юридичним відділом, за роботу якого він особисто відповідає, згідно розподілу обов'язків і як слідство протиправне прийняття розпоряджень Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради» № 209 від 28.03.2016, № 271 від 21.04.2016 та № 364 від 24.05.2016 в частинах що стосуються преміювання начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради ОСОБА_1;

- винести окрему ухвалу суду щодо наявності підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності суб'єкта владних повноважень: виконуючого обов'язки начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Вишнякова Я.Є. за порушення норм чинного законодавства : ч.3 ст.32 КЗпП України, ч.13 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,ч.8 Постанови КМУ від 25 липня 2012 р. № 666 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування», яке полягає у протиправному виконанні розпоряджень Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради» № 209 від 28.03.2016, № 271 від 21.04.2016 та № 364 від 24.05.2016 в частинах, що стосуються преміювання начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради ОСОБА_1.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23.03.2017р. зазначений адміністративний позов було залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом вимог чинного законодавства, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити із наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 13 листопада 2003 року розпорядженням Ізюмського міського голови позивача було призначено на посаду начальника управління з питань фізичної культури, спорту та туризму, яке в наступному було реорганізоване в управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області. Вказаним розпорядженням йому було установлено надбавку в розмірі 50% та премії у розмірі 25%. В подальшому розмір надбавки було збільшено до 80%. Розпорядженнями Ізюмського міського голови від: 28.03.2016 року, 21.04.2016 року, 24.05.2016 року премія ОСОБА_1 за березень, квітень, травень 2016 року не нараховувалась. В травні 2016 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади розпорядженням Ізюмського міського голови.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач знав або повинен був дізнатися про порушення свого права щодо розміру отримання премії, оскільки в березні 2016 року йому була встановлена премія у розмірі 2%, а в квітні, травні 2016 року премія йому не встановлювалася. Однак, з позовом до суду позивач звернувся лише 05 грудня 2016 року, тобто з пропуском місячного строку, встановленого ч.3 ст. 99 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпПУ), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Верховний суд України у постанові №21-42а12 від 05.03.2012 року зазначив, що "Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі".

Окрім того, Верховний суд України у постанові від 16.11.2013 року у справі №21-389а13 дійшов висновку, що перебування особи на державній службі є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, а тому до вказаних правовідносин необхідно застосовувати, у тому числі, частину 2 статті 233 КЗпПУ, як таку, що врегульовує строки звернення до адміністративного суду при вирішенні питання щодо стягнення належних позивачу сум заробітної плати.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 р. № 8-рп/13 у справі № 1-13/2013 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР зі змінами, необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку що об'єктом порушеного права позивача, що підлягає захисту, є нарахування та виплата йому премій, які є складовими заробітної плати, а тому при зверненні до суду з зазначеними позовними вимогами, строк звернення встановлюється ч.2 ст.233 КЗпП України, якою передбачено право працівника на звернення з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції, що положення трудового законодавства в цій частині не розповсюджуються на спірні відносини є хибним, виходячи з наведених вище підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 204 КАС України, порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, має право скасувати таку ухвалу і направити справу для продовження розгляду.

Враховуючи те, що судом першої інстанції ухвала постановлена з порушеннями норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення адміністративного позову без розгляду, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199,ст. 202 ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23.03.2017р. по справі № 623/3181/16-а скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради, виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченко В.В. про оскарження неправомірних дій суб'єкта владних повноважень, порушення законодавства про оплату праці, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, буде складена в повному обсязі - 13.04.2017 року та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І.Судді(підпис) (підпис) Яковенко М.М. Лях О.П.