Ухвала суду № 65967540, 04.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2017 року К/800/26781/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Бухтіярова І.О. Цвіркун Ю.І.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року

у справі № 813/873/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Друк"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка Друк" (далі - позивач, ТОВ "Ніка Друк") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано, прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, податкове повідомлення-рішення від 29.02.2016 року за №0000171400.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Ніка Друк", посилаючись на те, що касаційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Ніка Друк» з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «ВП «Колор Спектр» за лютий 2015 року та їх подальший вплив на правильність формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідні періоди, за результатами якої складено акт від 15.02.2016 року за №22/10/13-07-14-00-10/39168974.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем положень п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.200 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2015 року на суму 136 228,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.02.2016 року за № 0000171400, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 136228,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.11.2014 між ТОВ «ВП «Колор Спектр»» (постачальник) і ТОВ «Ніка Друк» (покупець) було укладено договір поставки за №11-2014/1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати на умовах, у строки та в порядку передбаченому даним договором витратні матеріали для поліграфії.

Фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами, зокрема, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями тощо.

Крім того, договором №002 про надання послуг із завантаження та розвантаження від 01 вересня 2014 року, актом №Я - 28026 здачі-приймання робіт (надання послуг), договором оренди №02-06/14НД від 02 червня 2014 року підтверджується виконання робіт з розвантаження в орендованому позивачем приміщенні, отриманого у ТОВ «Виробниче підприємство «Колор Спектр» товару.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.

Використання позивачем придбаних товарів (робіт та послуг) у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що вищевказаний контрагент на час спірних правовідносин був зареєстрований як платник податку на додану вартість (відповідно до вимог чинного законодавства).

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності формування позивачем даних податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області відхилити.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді І.О. Бухтіярова

Ю.І. Цвіркун