Ухвала суду № 65967410, 10.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

К/800/11244/17

10 квітня 2017 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Донець О.Є., перевіривши касаційну скаргу Мукачівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 січня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Мукачівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, у якому просив: визнати протиправними дії Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області; зобов'язати Мукачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести перерахунок пенсії; зобов'язати Мукачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією за віком.

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, позов було задоволено. Визнано дії Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік та дії щодо відмови у розрахунку пенсії за віком з 01 листопада 2016 року відповідно до вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (2013-2015 роки) в ромірі 3263,61 грн. протиправними. Зобов'язано Мукачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію за віком з 01 листопада 2016 року відповідно до вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (2013-2015 роки) в ромірі 3263,61 грн..

У касаційній скарзі Мукачівське обєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

У частині 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1й статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм, частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший й показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він звернувся вперше. Крім того, після призначення пенсії за віком позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 31 березня 2015 року та від 02 грудня 2015 року (справи №№21-612а14, 21-4123а15 відповідно).

Враховуючи вищевикладене, суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Мукачівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 січня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя О.Є. Донець

З оригіналом згідно

Помічник судді О.М. Іващенко