Ухвала суду № 65967341, 12.04.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Справа № 876/2962/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Костіва М.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача ОСОБА_1;

від відповідача - ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.02.2017р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській обл. про визнання бездіяльності протиправною, спонукання до вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

26.12.2016р. позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача ОСОБА_4 управління /ГУ/ Державної фіскальної служби /ДФС/ у Тернопільській обл., яка полягає у відмові зарахувати ОСОБА_3 до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій, часу попередньої роботи в Управлінні економіки Тернопільської обласної державної адміністрації /ОДА/ з 17.12.1996р. по 11.12.1999р.; зобовязати відповідача ГУ ДФС у Тернопільській обл. зарахувати ОСОБА_3 до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій, час попередньої роботи з 17.12.1996р. по 11.12.1999р. в Управлінні економіки Тернопільської ОДА; зобовязати відповідача ГУ ДФС у Тернопільській обл. здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 надбавки за вислугу років, починаючи з 27.12.1999р., з врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи з 17.12.1996р. по 11.12.1999р. в Управлінні економіки Тернопільської ОДА; зобов'язати ГУ ДФС у Тернопільській обл. здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 відпускних, лікарняних, премій, починаючи з 27.12.1999р., з врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи з 17.12.1996р. по 11.12.1999р. в Управлінні економіки Тернопільської ОДА (а.с.3-6).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.02.2017р. у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.23-26).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ОСОБА_3, який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.30-32).

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що під час вирішення спору судом першої інстанції не враховано, що Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено для осіб начальницького складу податкової міліції гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії, а реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами покладених на них обов'язків, зокрема, щодо створення та затвердження переліку посад. Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для осіб начальницького складу податкової міліції як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Підтвердженням наведеного вказує приписи ст.8 КАС України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 22.06.2004р. у справі «Броньовський проти Польщі» та ін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних мотивів.

Як достовірно зясовано судом першої інстанції, починаючи з 17.12.1996р., позивач працює в органах державної влади, а саме:

з 17.12.1996р. по 11.12.1999р. - на посаді головного спеціаліста відділу розвитку підприємництва Управління економіки Тернопільської ОДА;

з 13.12.1999р. по теперішній час - на різних посадах в органах податкової міліції.

На час звернення до суду позивач займав посаду завідувача оперативно-аналітичного сектору оперативного управління ГУ ДФС у Тернопільській обл. (а.с.8-10).

10.11.2016р. позивач звернувся із листом № 28/19-00-21-08 до відповідача, в якому містилося прохання провести йому зарахування до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій, як особі, на яку поширюється дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», часу роботи на посадах державного службовця в органах державної влади, а саме в Управлінні економіки Тернопільської ОДА з 17.12.1996р. по 11.12.1999р. тривалістю 2 роки 11 місяців 24 дні (а.с.11-12).

Згідно відповіді ГУ ДФС у Тернопільській обл. № 450/6/19-00-04-19/11324 від 07.12.2016р. позивачу відмовлено у зарахуванні стажу роботи на посадах державного службовця; підставою такої відмови слугувало те, що на даний час центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, не затверджений перелік посад в органах податкової міліції, при переході на які до вислуги років може бути зарахований попередній стаж роботи в державних органах. Таким чином, правові підстави для зарахування часу роботи в Управлінні економіки Тернопільської ОДА до календарної вислуги для призначення пенсії позивача, є відсутніми (а.с.13-14).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.1 ст.1 цього Закону особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з ч.1 ст.2 вказаного Закону військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Відповідно до п.«и» ч.1 ст.17 цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховується, час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики.

Постановою КМ України № 393 від 17.07.1992р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» не встановлений перелік посад офіцерського складу податкової міліції, призначення на які є підставою для зарахування військовослужбовцям до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах, у разі переходу на службу в податкову міліцію.

Позивачу, як особі що підпадає під дію вищевказаного Закону, до вислуги років, що дає право на призначення пенсії зараховуються:

час навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах до вступу на службу до податкової міліції із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби (з 01.09.1989р. по 23.06.1993р.) - навчання в Тернопільському інституті народного господарства, з коефіцієнтом 0,5 (один рік навчання за шість місяців служби) - 01 рік 10 місяців 26 днів;

служба в податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу - з дня призначення на відповідну посаду з 13.12.1999р. по 25.04.2016р., тобто, 16 років 04 місяці 12 днів.

Сумарна вислуга років на день призначення на посаду завідувача оперативно-аналітичного сектору оперативного управління згідно наказу ГУ ДФС у Тернопільській обл. № 118-0 від 25.04.2016р. «Про призначення співробітників податкової міліції» склала 18 років 04 місяці 09 днів.

Відтак, у звязку з відсутністю встановленого переліку посад офіцерського складу податкової міліції, призначення на які є підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах, у разі переходу на службу в податкову міліцію, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що відповідач ГУ ДФС у Тернопільській обл. не мав правових підстав для зараховування ОСОБА_3 до вислуги років для призначення пенсії, як особі на яку поширюється дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», періоду роботи в державних органах, зокрема, в Управлінні економіки Тернопільської ОДА з 17.12.1996р. по 11.12.1999р.

Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що п.«и» ч.1 ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що до вислуги років для призначення пенсії враховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи, зокрема податкової міліції, згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно центральним органом виконавчої влади.

У трудовій книжці ОСОБА_3 є відсутнім запис про факт переходу на службу в податкову міліцію, оскільки позивача наказом № 54 від 09.12.1999р. звільнено з 11.12.1999р. з посади за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України, а 13.12.1999р. прийнято на службу в органи податкової міліції ДПА в Тернопільській обл. згідно з наказом № 252-О від 14.12.1999р. (а.с.8-10).

Окрім цього, приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачені гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Разом з тим, норми цього Закону не поширюються на порядок обчислення та нарахування надбавки за вислугу років, здійснення перерахунку і виплати відпускних, лікарняних, премій під час проходження служби.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови суду не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що адміністративний позов є безпідставним та необґрунтованим, а відтак не підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.02.2017р. в адміністративній справі № 819/1695/16 залишити без задоволення, а вказану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: Н.В.Бруновська

ОСОБА_5