Ухвала суду № 65966973, 11.04.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/337/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Колієв С.А.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

11 квітня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Ультрасервіс" на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Ультрасервіс" до виконавчого комітету Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна екологічна інспекція Хмельницької області про визнання незаконним рішення,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2016 року приватне підприємство "Ультрасервіс" звернулось до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до виконавчого комітету Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна екологічна інспекція Хмельницької області про визнання незаконним рішення.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою вказаний адміністративний позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Рішенням двадцятої сесії Хмельницької міської ради №46 від 31.10.2012 року "Про надання земельних ділянок в оренду за технічною документацією юридичним особам" вирішено надати приватному підприємству "Ультрасервіс" земельну ділянку площею - 3800 м2, із цільовим використанням - під незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торгівельного майданчику (біржова угода від 12.05.2011 р/н 0034), яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Нижня Берегова, 2/4Б, категорія земель - землі водного фонду, терміном оренди на 3 роки.

Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 27.03.2013 року видано ПП "Ультрасервіс" довідку №127/01-15 про те, що готовність незавершеного будівництва об'єкта нерухомого майна бази відпочинку та літнього торгівельного майданчику, що знаходиться в місті Хмельницькому по вул.Нижній Береговій, 2/4Б складає 5%.

02 серпня 2013 року Хмельницька міська рада (орендодавець) та приватне підприємство "Ультрасервіс" (орендар) уклали договір оренди землі №96-01-2013/1994210 (далі - договір), згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 3800 м2 під незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торгівельного майданчика, на підставі рішення двадцятої сесії Хмельницької міської ради від 31.10.2012 року №46 із земель водного фонду, яка знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Нижня Берегова, 2/4Б.

Згідно п.18 договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням технічної документації. Підставою розроблення технічної документації щодо відведення земельної ділянки є біржова угода від 12.05.2011 р/н 0034. Організація розроблення технічної документації щодо відведення земельної ділянки і витрати, пов'язані з цим, покладаються на орендаря.

Пунктом 26 вищезазначеного договору передбачено, що на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) використовувати земельну ділянку згідно цільового призначення, зміну цільового призначення земельної ділянки проводити на підставі рішення органу місцевого самоврядування відповідно до проекту її відведення, будівництво на ділянці здійснювати після отримання відповідного дозволу, надавати доступ відповідним службам для ремонту лінійних інженерних мереж та ліній електропередач, ділянку використовувати за умови дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Управлінням архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради 27 лютого 2015 року видано ПП «Ультрасервіс» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №56/ГП-25.1-04 на будівництво бази відпочинку із поліпшеними апартаментами та кімнатами гуртожиткового типу, за адресою: м. Хмельницький, вул.Нижня Берегова, 2/4Б.

21 травня 2015 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області на замовлення приватного підприємства "Ультрасервіс" зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт - будівництво бази відпочинку із поліпшеними апартаментами та кімнатами гуртожиткового типу за адресою: м. Хмельницький, вул. Нижня Берегова, 2/4Б.

Рішенням № 577 від 13.08.2015 року "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №56/ГП-25.1-04 від 27.02.2015 року" виконавчим комітетом Хмельницької міської ради скасовано містобудівні умови та обмеження земельної ділянки №56/ГП-25.1-04 від 27.02.2015 року з мотивів фактичної протиправної зміни Управлінням архітектури та містобудування цільового призначення земельної ділянки, порушенням Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011 року, який вимагає наявності у містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки відомостей щодо відстаней від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; дозволу будівництва в межах прибережних захисних смуг.

Вважаючи прийняте рішення відповідача протиправним позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Колегія суду апеляційної інстанції погоджується з вказаним рішенням зважаючи на наступне.

Згідно ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності "містобудівні умови та обмеження є основними складовими вихідних даних.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011 року.

Згідно вказаного Порядку містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин. Текстова частина містобудівних умов та обмежень, зокрема, містить розділ "Містобудівні умови та обмеження", в якому повинні бути зазначені відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. У разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні приймається рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень.

Згідно ст. 24 вищезазначеного Закону забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства. Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

Як встановлено з матеріалів справи, земельна ділянка, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Нижня Берегова, 2/4Б, надана позивачу в оренду на підставі рішення Хмельницької міської ради від 31 жовтня 2012 року, під незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торгівельного майданчика із цільовим призначенням - землі водного фонду, а містобудівні умови та обмеження забудови цієї земельної ділянки містять інформацію про її цільове призначення - землі житлової та громадської забудови.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що Управлінням архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради було внесено у містобудівні умови та обмеження від 27 лютого 2015 року за №56/ГП-25.1-04 недостовірні дані, що вплинули на набуття прав та обов'язків позивачем на вказану земельну ділянку.

Також, як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, постановою Вищого адміністративного суду України від 09.11.2016 року (справа № 822/6105/15), було визнано протиправною та скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України у Хмельницькій області від 21 травня 2015 року за № ХМ 083151420262. Приймаючи вказане судове рішення, суд касаційної інстанції виходив із невідповідності цільового призначення земельної ділянки, яка надана позивачу в оренду на підставі відповідного рішення міської ради (землі водного фонду) та цільового призначення, яке зазначено у містобудівних умовах та обмеженнях землі житлової та громадської забудови.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами статті 60 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України (у редакціях, які були чинними на час виникнення правовідносин) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60 - 62 Земельного кодексу України та статтями 1, 88 90 Водного кодексу України.

Відповідно до статті 60 ЗК України, статті 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Так, згідно зі статтею 61 Земельного кодексу України та статтею 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Непридатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Таким чином, землі зайняті поверхневими водами: природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами і іншими водними об'єктами та землі прибережних захисних смуг - є землями водного фонду України, на яких знаходиться водний фонд України та на який розповсюджується окремий порядок надання та використання.

Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами Земельного кодексу України та Водного кодексу України. Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них». Тобто сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України № 6-171цс14в від 05.11.2014 року.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції, виконавчий комітет Хмельницької міської ради народних депутатів рішенням №881 від 11.04.1996 "Про затвердження прибережних захисних смуг р. Південний Буг, р. Кудрянка, р. Плоска та водоймищ, розташованих по руслу річок" встановив в межах міста прибережну захисну смугу по обидва береги р. Південний Буг та водоймищ, розташованих по руслу річки, і прибережні смуги р. Кудрянки та р. Плоскої. Пунктом 2 вказаного рішення заборонено використання прибережних захисних смуг р. Південний Буг, р. Кудрянка, р. Плоска та водоймищ, розташованих по руслах річок, всілякої господарської діяльності.

Посилання позивача на те, що паспорт водного об'єкта - водосховища площею 140,4048 га в межах населеного пункту м. Хмельницького на території Хмельницької міської ради Хмельницької області, погодженого Державним агентством водних ресурсів України 05.04.2016 та згідно р.VII технічного паспорту, проектна документація прибережної захисної смуги не розроблялась, а її розмір (ширина) встановлено рішенням виконкому міської ради від 11.04.1996 №881, яке було прийняте вже після надання даної земельної ділянки в оренду приватному підприємству "Ультрасервіс", колегія суддів не бере до уваги, оскільки згідно вищезазначеної правової позиції Верховного Суду України відсутність проектної документація прибережної захисної смуги не має правового значення щодо визначення правового режиму захисної смуги.

Щодо посилань позивача на те, що видані підприємству містобудівні умови та обмеження є по суті ненормативним актом одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 52 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" визначено повноваження виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.

Частина 1 даної статті вказує, що виконавчий комiтет сiльської, селищної, мiської, районної у мiстi (у разi її створення) ради може розглядати i вирішувати питання, вiднесенi цим Законом до вiдання виконавчих органiв ради.

Згідно до частини 2 ст. 52 Закону України "Про місцеве самоврядування" зазначено, що виконавчий комiтет ради:

1) попередньо розглядає проекти мiсцевих програм соцiально-економiчного i культурного розвитку, цiльових програм з iнших питань, мiсцевого бюджету, проекти рiшень з iнших питань, що вносяться на розгляд вiдповiдної ради;

2) координує дiяльнiсть вiддiлiв, управлiнь та iнших виконавчих органiв ради, пiдприємств, установ та органiзацiй, що належать до комунальної власностi вiдповiдної територiальної громади, заслуховує звiти про роботу їх керiвникiв;

3) має право змiнювати або скасовувати акти пiдпорядкованих йому вiддiлiв, управлiнь, iнших виконавчих органів ради, а також їх посадових осiб.

Частиною 3 вищевказаного Закону зазначено, що сiльська, селищна, мiська рада може прийняти рiшення про розмежування повноважень мiж її виконавчим комiтетом, вiддiлами, управлiннями, iншими виконавчими органами ради та сiльським, селищним, мiським головою в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сiльських, селищних, мiських рад.

Виконавчий комітет Хмельницької міської ради - є органом місцевого самоврядування, а Управління архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради є його підконтрольним структурним підрозділом.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, колегія суддів прийшла до висновку, що виконавчим комітетом Хмельницької міської ради в даному випадку правомірно було прийнято рішення №577 від 13.08.2015 року, а тому відсутні підстави для його скасування.

Проаналізувавши доводи апелянта та наявні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов до твердження, що вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням норм чинного законодавства.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства "Ультрасервіс" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.