Ухвала суду № 65966828, 30.03.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 березня 2017 рокусправа № 804/4461/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Дурасової Ю.В.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання:Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать про те, що оскаржене податкове повідомлення - рішення від 23.06.2014 № 10314-15 (форми "Ф") прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. Розмір орендної плати не може бути меншим, ніж встановлений п. 288.5.1 ст. 288 ПКУ.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем (ОСОБА_1) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що ст. 30 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Вважає, що для зміни розміру орендної плати на землю сторони повинні ініціювати та укласти зміни у договір оренди земельної ділянка. До часу внесення таких змін сторони керуються положеннями договору.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Суду пояснив, що розмір орендної плати не може бути меншим, ніж встановлений податковим законодавством.

Інші учасники процесу у судове засідання не зявились. Про час, дату та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.08.2003 між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельних ділянок, за адресою: м. Дніпропетровськ, АНД район, пров. Водопровідний, 19, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд:

- площею 0,0200 га (нормативна оцінка 16270,53 грн.), зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за кодом 63327019, оренда плата за користування якою встановлена у розмірі 73,30 грн.;

За даними контролюючого органу нормативна грошова оцінка зазначена в розрахунку до податкового повідомлення-рішення за земельну ділянку площею 0,0200 га складає 133410,77 ( 90 466,38- нормативно грошова оцінка за 2015 рік) х 1,4747 (коефіцієнт індексації ц 2016 році).

Згідно з ОСОБА_2 Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Нормативна грошова оцінка була проведена станом на 01.01.2013 року, про що свідчать матеріали технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська, яка затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 № 4/65, а введена в дію з 01.01.2016 року. Тому при видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки до затвердженої базової вартості 1 кв.м. землі 306,35 грн. застосовуються коефіцієнти індексації : за 2013 рік -1; за 2014 рік у розмірі 1,249, за 2015 рік у розмірі 1,433, що складає станом на 01.01.2016 рік 548,31 грн. Базова вартість 1 кв.м. землі в м.Дніпропетровську , станом на 01.01.2016 рік скаладє 548,31грн.

Згідно з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року по справі № 804/7287/15 зясовано, що між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_3 укладений договір оренди земельних ділянок, за адресою: м. Дніпропетровськ, АНД район, пров. Водопровідний, 19, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0749 га (нормативна оцінка 61724,48 грн.), зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за кодом 63327020 орендна плата за користування 277,80 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Закон № 161-XIV) вбачається, що користування землею в Україні є платним.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України), який відповідно до п. 1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.10.2 ст.10 Податкового кодексу України Місцеві ради обовязково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Землекористувачі за змістом пп.14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України - це особи, яким надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Таким чином, Податковим кодексом України визначено обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Відповідно до пп. 14.1.136 п.14.1 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. п. 288.1, 288.4 ст. 288 ПК України).

Підпунктом 288.5.1 , 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2. зазначеного пункту ).

Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27.03.2014 № 1166-VII внесено зміни до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України та викладено його в такій редакції: Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

У звязку із вказаними змінами законодавства, відповідач провів ОСОБА_1 розрахунок грошового зобовязання з орендної плати наступним чином:

Нормативно-грошова оцінка зазначена в розрахунку до податкового повідомлення-рішення на земельну ділянку площею 0,0749 га складає 506 111, 92 (343 196,53- нормативно-грошова оцінка за 2015 рік) х 1,4747 (коефіцієнт індексації у 2016 році).

Нормативно грошова оцінка зазначена в розрахунку до податкового повідомлення-рішення за земельну ділянку площею 0,0200 га складає 133410,77 (90 466,38-нормативно грошова оцінка за 2015 рік)х1,4747 (коефіцієнт індексації у 2016 році).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строках та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, з набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати, у даному випадку, підставою для перегляду ставки орендної плати стали зміни внесені Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27.03.2014 № 1166-VII до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України

При цьому, виходячи з принципу пріоритетності норм ПК України перед нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 2 ст. 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений у пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

У відповідності до п.286.5. ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення - рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що вказаної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 02.12.2014, а відповідно до ст. 244 2 КАС України рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:Ю.В. Дурасова

Суддя:А.А. Щербак

Суддя:Н.П. Баранник