Постанова № 65966606, 11.04.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року справа № 805/3464/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Шишова О.О., Міронової Г.М., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року у справі № 805/3464/16-а за позовом Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборону відчуження майна платником податків та зобовязання платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу,-

ВСТАНОВИВ:

Костянтинівська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області (далі позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» (далі відповідач), в якому просили: зупинити видаткові операції на рахунках платника податків та заборонити відчуження майна платником податків; зобовязати платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (а.с. 4-5).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року у справі № 805/3464/16-а адміністративний позов було задоволено, внаслідок чого: зупинено видаткові операції на рахунках Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку строком на два місяці; заборонено Костянтинівському державному науково-виробничому підприємства «Кварсит» здійснювати відчуження майна підприємства до дня складення акту опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акту про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі; зобовязано Костянтинівське державне науково-виробниче підприємство «Кварсит» допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (а.с. 102-104).

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 109-111).

Представник позивача у судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, за відповідачем обліковується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 93 665,05грн. та з податку на додану вартість в розмірі 68 597,09грн., що підтверджуються витягом з інтегрованої картки платника податків та довідками про стан заборгованості.

Приписами ст. 16 Податкового кодексу України визначені зобовязання платників податків, одне з яких зобовязує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом..

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1. ст. 110 ПКУ), зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1. п. 111.1. ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2. ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3. ст. 113 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Податковим кодексом України встановлено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки податкові зобовязання відповідачем не сплачені в установлені строки, такі зобовязання є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обовязки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Згідно підпункту 87.2. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обовязків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2. статті 88 ПКУ).

Право податкової застави, відповідно до пункту 89.1. статті 89 Податкового кодексу України, виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно п. 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке предявляється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п.п.2.1, 2.2 розділу ІІ Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013року за №578, податковий керуючий призначається наказом керівника органу доходів і зборів за місцем обліку платника податків.

Відповідно до приписів п.3.3, 3.10 розділу ІІІ Порядку до основних функцій та повноважень податкового керуючого щодо податкової застави відноситься здійснення опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складання акту опису такого майна та складання акту про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку .

Відповідно до п. 95.2. ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З метою погашення боргу на адресу відповідача була спрямована податкова вимога № 456-25 від 02.12.2014року, яка отримана підприємством 02.12.2014року (а.с. 23).

Податковим органом приймалось рішення про опис майна у податкову заставу за №75/05-14-17 від 15.09.2016року, яке було отримано уповноваженою особою відповідача 16.09.2016 року.

Окрім іншого, платнику було направлено лист від 21.12.2016року за № 7336/10/05-14-17 з проханням надати перелік ліквідного майна, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Згідно відповіді від 05.01.2017року, відповідач зазначив, що підприємство знаходиться в управлінні Державного концерну «Укроборонпром» та є обєктом управління державної власності. При цьому, субєктом управління державним майном, яке передано підприємству на праві господарського відання, є Державний концерн «Укроборонпром», якому відповідач підпорядковується. Зазначив, що підприємство не має повноважень приймати рішення щодо відчуження державного майна для погашення заборгованості у будь-яких формах і з будь-яких підстав.

Слід відмітити, що п. 20.1.32. ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобовязань платника податків, погашення податкового боргу), та зобовязання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Положеннями пункту 89.4 статті 89 ПК України визначено, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акту опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акту про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Відповідно п. 95.1. та п. 95.3. ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п.91.4 ст.91 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку та зобовязання платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком, з огляду на наступне.

Відповідно до Розділу 4 Статуту Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит», ст. ст. 3, 4 Закону України «Про особливості управління обєктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», Костянтинівське державне науково-виробниче підприємство «Кварсит» є обєктом управління державної власності. Субєктом управління державним майном, яке передане підприємству на праві господарського відання, є Державний концерн «Укроборонпром», якому Костянтинівське державне науково-виробниче підприємство «Кварсит» підпорядковується.

Отже, відповідач не має повноважень приймати рішення щодо відчуження державного майна у будь-яких формах і з будь-яких підстав без погодження з ДК «Укроборонпром».

Крім того, згідно ст. 20 Закону України «Про державну таємницю», державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації мають право провадити діяльність, пов'язану з державною таємницею, після надання їм Службою безпеки України спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею. Надання дозволу здійснюється на підставі заявок державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій та результатів спеціальної експертизи щодо наявності умов для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею. З метою визначення наявності умов для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, Служба безпеки України може створювати спеціальні експертні комісії, до складу яких включати фахівців державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій за погодженням з їх керівниками. Результати спеціальної експертизи щодо наявності умов для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, оформляються відповідним актом.

На підставі заявки від 18 серпня 2016 року № 51дск та акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, повязаної з державною таємницею, Костянтинівському державному науково-виробничому підприємству «Кварсит» було видано спеціальний дозвіл на провадження діяльності, повязаної з державною таємницею № ДН2-2016-107 від 07 вересня 2016 року. Категорія режиму секретності друга. Строк дії дозволу до 07 вересня 2017 року.

Згідно витягу з Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939, доступ відрядженим особам до державної таємниці надається після подання ними документа, що посвідчує особу, довідки про наявність допуску до державної таємниці та припису на виконання завдання.

Тобто, податковий керуючий для доступу до підприємства повинен мати довідку про наявність допуску до державної таємниці та припис на виконання завдання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте із помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому вбачає підстави для його скасування у відповідності до приписів ст. 202 КАС України з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 24, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року у справі № 805/3464/16-а задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року у справі № 805/3464/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборону відчуження майна платником податків та зобовязання платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 12.04.2017.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді О.О. Шишов

ОСОБА_4