Ухвала суду № 65966578, 12.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/298/17 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

12 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Грибан І.О.,

Губської О.А.,

за участю секретаря Маменко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до публічного акціонерного товариства "ТЕХМАШРЕМОНТ" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ТЕХМАШРЕМОНТ" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 1), за березень - серпень 2016 року в загальній сумі 99679,98 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у задоволенні адміністративного суду відмовлено.

Не погоджуючись із постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити у справі нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, думку представника відповідача, доводи апеляційної скарги позивача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство "ТЕХМАШРЕМОНТ" є юридичною особою, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області.

Позивач відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 1), згідно з вимогами частини другої розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначив розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій таким громадянам: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 за травень 2015 року за березень - серпень 2016 року в загальній сумі 99679,98 грн.

За твердженням позивача, вказані громадяни працювали на підприємстві відповідача і отримали право на пенсію на пільгових умовах.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідач зазначив, що з усіх перелічених громадян лише ОСОБА_5 працював на його підприємстві, розмір витрат на виплату і доставку пенсій цьому пенсіонеру становить за вказаний період становить 3267,06 грн. та у серпні 2016 року перерахував на рахунок Пенсійного фонду України вказану суму, що підтверджується копією банківської квитанції про здійснення касової операції від 30.08.2016 № NOTZ354216, наявної у матеріалах справи. Щодо решти пенсіонерів, відповідач заперечував факт їх роботи на його підприємстві і стверджував, що вони здобули пільговий стаж і право на пільгову пенсію, працюючи на підприємстві, правонаступником якого є ВАТ "Росава".

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з 01 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 01 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Водночас, спір у даній справі фактично зводиться не до вирішення питання про обов'язок Товариства відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а до встановлення належного платника спірних витрат та з'ясування обставин наявності чи відсутності у Товариства (або підприємства, правонаступником якого є відповідач у справі) робочих місць зі шкідливими умовами праці, а також на яких саме підприємствах особи здобули пільговий стаж.

Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (далі - Інструкція).

Згідно пункту 6.1 цієї Інструкції (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій, на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (пункт 6.3 Інструкції).

Тобто, обов'язок здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначеної на пільгових умовах особі, яка має стаж, що дає право на призначення цієї пенсій, належить або підприємству, на якому працювала така особа, або його правонаступнику.

Відповідно до Статуту ПАТ «Техмашремонт» дане підприємство створено 25 квітня 2011 року внаслідок перейменування Відкритого акціонерного товариства «Техмашремонт», яке є правонаступником «Білоцерківського орендного ремонтного підприємства».

Зі змісту постанови Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року по справі №810/655/14-а (номер в ЄДРСР 37656702), залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року (номер в ЄДРСР 39552231), вбачається, що ПАТ «Техмашремонт» є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно рішення виконкому Білоцерківської міськрад ради від 27 листопада 1990 року №401. У той же час Білоцерківське орендне підприємство не є правонаступником заводу гумово-технічних виробів Білоцерківського виробничого комбінату шин та гумово-азбестових виробів, який було перейменовано в Білоцерківське виробниче об'єднання «Білоцерківшина», яке, в свою чергу, перетворене в 1996 році у ВАТ «Росава».

Крім того, у постанові Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року у справі №810/6890/14 (номер в ЄДРСР 42665287), залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року (номер в ЄДРСР 47849407) встановлено, що згідно висновку Державної експертизи умов праці №1-05-237 від 17.05.2001 з 21.08.1992 по 29.03 2001 у ПАТ «Техмашремонт» атестовано робоче місце слюсаря-ремонтника код 18559 в цехах вулканізації та підготовчому, а з 29 березня 2001 року на підприємстві відсутня атестація будь-яких робочих місць. Незважаючи на вказане вище, позивачем до розрахунків включено осіб, робочі місця яких після 21.08.1992 не було атестовано.

Таким чином, з огляду на вищенаведені висновки судів, колегія суддів вважає, що, оскільки ПАТ «Техмашремонт» не має власних робочих місць зі шкідливими умовами праці (крім терміста на печах) та не є правонаступником підприємств, на робочих місцях з шкідливими умовами праці на яких працювали особи, внесені в розрахунки, а відтак, не має обов'язку щодо відшкодування спірних витрат.

Крім того, судом апеляційної інстанції взято до уваги, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року по справі №810/4667/13-а (номер в ЄДРСР36415857) залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року (номер в ЄДРСР 38455350) та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2015 року ( номер в ЄДРСР 44773174), зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області виключити з розрахунку ПАТ «Техмашремонт» витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з червня, липня 2013 року, зокрема, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_7

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність у позивача правових підстав для включення до розрахунку витрат з виплати і доставки пільгових пенсій щодо наведених вище осіб, а тому

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.04.2017.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: І.О. Грибан

О.А. Губська

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.