Постанова № 65966221, 11.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 366/3736/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Гончарук О.П.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби на постанову Іванківського районного суду Київської області від 10 січня 2017 року у справі за адміністративний позовом ОСОБА_2 до Заступника начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби Германа В.М. про скасування постанови про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудня 2016 року позивач - ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом до Заступника начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби Германа В.М. про скасування постанови від 16 листопада 2016 року в справі про порушення митних правил № 2325/20502/2016, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 10 січня 2017 року позовні вимоги задоволено повністю, спірну постанову про порушення митних правил скасовано, провадження по справі закрито.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

У судове засідання з'явилися не всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби - задовольнити, а постанову Іванківського районного суду Київської області від 10 січня 2017 року - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що транспортний засіб, ввезений позивачем на митну територію України, є транспортним засобом некомерційного призначення і мав мету використання в особистих цілях і використовувався ним в особистих цілях, що, на думку суду першої інстанції, не узгоджується з приписами ч. 3 ст. 470 МК України, в якій мова йде про транспортні засоби комерційного призначення.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, позивачем 10 червня 2016 року через пункт пропуску «Ягодин» Волинської митниці ДФС ввезено на митну територію України автомобіль марки «Крайслер 300 М» р/н НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2.

16 червня 2016 року позивачем через загальний відділ Київської митниці ДФС подано заяву-повідомлення (вх. № 10130/47 від 22.06.2016) щодо неможливості своєчасного вивезення за межі митної території України вказаного вище транспортного засобу, у зв'язку з несправністю автомобіля.

22 жовтня 2016 року державним інспектором ВМО № 1 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС відносно ОСОБА_2 складений протокол про порушення митних правил № 2325/20502/2016 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України - перевищення встановленого ст. 95 МК України строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту більше ніж на десять діб.

16 листопада 2016 року заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом В.М. була винесена постанова в справі про порушення митних правил № 2325/20502/2016, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Статтею 90 МК України встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Частиною 1 ст. 381 МК України передбачено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.

Відповідно до Розділу ХІІ МК України поміщення громадянином резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший режим ніж транзит супроводжуватиметься письмовим декларуванням цього транспортного засобу на виконання інших формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов'язання, застосування засобів гарантування тощо).

Згідно зі ст. 95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці п'ять діб.

Частиною 1 статті 321 МК України встановлено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

Відповідно до ч. 3 ст. 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до листа Мінюсту України від 17.07.2007 № 22-14-493, триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.

Міністром юстиції України від 01.12.2003 № 22-34-1465 роз'яснено, що триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Зважаючи на викладене, триваючі правопорушення слід розглядати як формально закінчені з моменту їх суб'єктивного офіційного виявлення, тобто з часу виявлення і фіксації в протоколі про адміністративне правопорушення, приписі, акті перевірки і т.д.

Окрім того, листом Міндоходів України від 30.08.2013 № 16666/7/99-99-24- 03-09-17 було роз'яснено, що обґрунтованим є розгляд питання щодо накладення стягнення за порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, за підстав віднесення його до категорії триваючих (зокрема, недоставляння до митниці у встановлений ст. 95 МК України строк) не пізніше, ніж через 6 місяців з дня виявлення.

Саме такий характер триваючого правопорушення і має правопорушення, вчинене позивачем, він не виконав обов'язку по закінченню 10-денного строку транзитного переміщення та продовжував не виконувати його до 22.10.2016 - дня складання протоколу.

Факт не вивезення за межі митної території України автомобіля в межах встановленого строку та станом на даний момент не заперечується позивачем, отже порушення має місце і воно є триваючим в розумінні закону.

Положеннями статті 458 МК визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Поняття адміністративного правопорушення відображено у частині першій статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення та передбачає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною другою статті 95 МК встановлено, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається, зокрема, час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.

В статті 460 МК вказано, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Таким чином, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за вказане порушення митних правил. Такими умовами відповідно є аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Приписами статті 192 МК передбачено, що у разі якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

З заяви-повідомлення позивача від 16.06.2016 вбачається, що вивезти спірний автомобіль марки «Крайслер 300 М» р/н НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 у встановлений законом строк він не мав можливості у зв'язку з настанням обставин непоборної сили, а саме, раптова втрата динамічних якостей та повна аварійна зупинка автомобіля, після чого транспортний засіб було доставлено до найближчого СТО. 14.06.2016 було проведено діагностику автомобіля та виявлено несправність АКПП, що підтверджується рахунком-фактурою № ПК-0000160 від 14.06.2016, виданим ФОП ОСОБА_4

Надаючи оцінку зазначеним обставинам колегія суддів виходить із того, що особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі визначені у Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657 (далі - Порядок № 657).

У випадках, коли Кодексом або іншими актами законодавства України з питань державної митної справи передбачено надання митному органу документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили, застосовується розділ VIII Порядку № 657.

Відповідно до п. 2 розділу VIII Порядку № 657 обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з п. 5 розділу VIII Порядку № 657 якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Положеннями п. 5 розділу VIII Порядку № 657 також передбачено, що керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.

Суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що ОСОБА_2 повідомлено (заява-повідомлення від 16.06.2016) Київську митницю ДФС про неможливість своєчасно вивезти автомобіль, у зв'язку з його поломкою, до якої були долучені документи видані ФОП ОСОБА_4

Втім, суд першої інстанції не врахував положення п. 3 розділу VIII Порядку № 657, згідно якого, залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), надано Торгово-промисловій палаті України та уповноваженими нею регіональним торгово-промисловим палатам як єдиним органам із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в Україні.

Таким чином, на думку колегії суддів, у даному випадку ФОП ОСОБА_4 не є підприємством, установою, організацією, які уповноважені на видачу документів, що підтверджують факт обставин непереборної сили чи аварії. Крім того, додані до адміністративного позову документи, не дають можливості встановити факт обставин непереборної сили чи аварії, та не є належними та допустимими доказами у справі. У свою чергу й позивачем не було надано жодних документів, які б підтверджували факт обставин непереборної сили або аварії.

Також, судом першої інстанції не звернено уваги на той факт, що в даному випадку розглядається не справа про порушення митних правил, а в порядку адміністративного судочинства розглядається адміністративний позов про скасування постанови про порушення митних правил.

З цього приводу, колегія суддів вважає, що закриття судом першої інстанції провадження у справі є необґрунтованим, з огляду на те, що справа про порушення митних правил розглядалась митним органом, а не судом. Виходячи із змісту ст. ст. 527, 528 Митного кодексу України, винесення постанови судом про закриття провадження у справі про порушення митних правил може мати місце у разі розгляду такої справи судом.

Відтак, відповідно до ч. 6 ст. 530 Митного кодексу України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Підстави для закриття провадження у справі, встановлені ст. 157 КАС України, вичерпні і розширеному тлумаченню не підлягають.

За таких обставин, підстав для задоволення вимоги позивача про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не правильно встановлено обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення неправомірного рішення. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби - задовольнити, постанову Іванківського районного суду Київської області від 10 січня 2017 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби - задовольнити.

Постанову Іванківського районного суду Київської області від 10 січня 2017 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Заступника начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби Германа В.М. про скасування постанови про порушення митних правил - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 11.04.2016 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.