Ухвала суду № 65963227, 12.04.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9389/15-ц

У Х В А Л А

про зупинення провадження

"12" квітня 2017 р.

Галицький районний суд міста Львова в складі:

головуючого-судді Мисько Х.М.,

при секретарі Коружинець Н.В.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_3, з участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Паб Проект», про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Франківського районного суду м. Львова у цивільній справі №465/3852/15-ц за позовом ПАТ «ВіЕс Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «ВіЕс Банк», третя особа: ОСОБА_4 про визнання Кредитного договору та Договору іпотеки недійсними.

В судовому засідання представник позивача заперечила проти задоволення клопотання.

Відповідач ОСОБА_3 та представник третьої особи в судове засідання не зявилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання, про причини неявки суд не повідомили.

Вивчивши клопотання, заслухавши думки учасників процесу, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа №465/3852/15-ц за позовом ПАТ «ВіЕс Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «ВіЕс Банк», третя особа: ОСОБА_4 про визнання Кредитного договору та Договору іпотеки недійсними.

У зустрічному позові ОСОБА_3 містяться позовні вимоги, в яких позивач просить: визнати недійсним Кредитний договір №КF 46558 від 17 січня 2008 року, укладений між ВАТ «Електро Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк» та ОСОБА_3; визнати недійсним Іпотечний договір від 21 січня 2008 року, укладений між ВАТ «Електрон Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк» та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за №339. Зустрічний позов предявлено, зокрема, з підстав порушення прав ОСОБА_3, як споживача фінансових послуг, під час укладення та виконання оскаржуваного Кредитного договору, а також з причин недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог ч.1 ст.203 ЦК України, обману з сторони Банку щодо обставин, які мають істотне значення, у звязку із істотною зміною обставин.

Таким чином, у разі задоволення Франківським районним судом м. Львова зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним вказаного Кредитного та Іпотечного договорів, у Галицького районного суду м. Львова відпадуть підстави для задоволення позовних вимог ПАТ «ВіЕс Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд приймає до уваги покликання представника відповідача, як належні та допустимі, на те, що обставини справи №465/3852/15-ц, які є предметом розгляду Франківського районного суду м. Львова є обовязковими для встановлення і лише у разі їх встановлення та дослідження судом під час постановлення рішення, Галицький районний суд м. Львова зможе розглянути вимоги ПАТ «ВіЕс Банк» у справі №461/9389/15-ц, які виникають з Кредитного договору № KF 46558 від 17 січня 2008 року.

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 01 липня 2016 року у справі №465/3852/15-ц за позовом ПАТ «ВіЕс Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості по Кредитному договору № KF 46558 від 17 січня 2008 року призначено судову економічну експертизу. Обєктом експертного дослідження вказаної експертизи визнано оригінали матеріалів кредитної справи за вказаним Кредитним договором.

Відповідно до ч.4 ст.201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Згідно п.п.4 п.33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільно-процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім цього, відповідно до ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку, що у випадку задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ «ВіЕс Банк» та визнання Кредитного та Іпотечного договорів недійсними у цивільній справі №465/3852/15-ц, яка перебуває у провадженні Франківського районного суду м. Львова, спірний Іпотечний договір не буде створювати жодних юридичних наслідків, крім тих, що повязані із його недійсністю, а саме зобовязання сторін повернути одна одній у натурі все, що вони одержали на виконання цього правочину. В такому випадку вимоги ПАТ «ВіЕс Банк» у даній справі про звернення стягнення на предмет іпотеки будуть безпідставними та такими, що не підлягатимуть до задоволення, а відтак, суд приходить до висновку про підставність внесеного клопотання про зупинення провадження та задоволення такого.

Керуючись ч.4 ст.201 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

клопотання задоволити.

Провадження у справі № 461/9389/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотекизупинити до набрання законної сили рішення у справі №465/3852/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства«ВіЕс Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства«ВіЕс Банк», третя особа: ОСОБА_4 про визнання Кредитного договору та Договору іпотеки недійсними, що перебуває в проваджені Франківського районного суду м. Львова (суддя Кузь В.Я.).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення або в порядку ч.2 ст.294 ЦПК України.

Головуючий суддя Мисько Х.М.