Ухвала суду № 65963000, 29.03.2017, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/520/17

У х в а л а

"29" березня 2017 р. суддя Золочівського районного суду Львівської області Пилип'як П. В. , вивчивши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Львівгаз" про стягнення збитків та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Золочівського районного суду Львівської області з позовом до ПАТ "Львівгаз" про стягнення збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.5 ст.119 ЦК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, така подана в порушення вимог ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України , зокрема до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1-го відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В позовній заяві ОСОБА_1, посилаючись на п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" та ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів", зазначає, що від сплати судового збору звільняються споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Згідно із п.22 ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 не може вважатися споживачем в розумінні п.22 ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів", а тому на нього не поширюються вимоги ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Щодо посилання позивача на п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", як на підставу для звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що згідно із нормою вказаної статті від сплати судового збору звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб. Тобто, норма п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" є бланкетною, яка заповнюється іншими законодавчими актами, в яких і повинні бути зазначені конкретні випадки звільненння від сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведене, позивачу слід сплатити судовий збір за заявлені позовні вимоги, відповідно до ставок судового збору, встановлених Законом України "Про судовий збір".

Виходячи з наведеного, на підставі ст.121 ЦПК України, слід залишити позовну заяву без руху для усунення вказаних вище недоліків.

Керуючись ст.121 ЦПК України,

постановив :

позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Львівгаз" про стягнення збитків та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

У випадку невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернена позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_2