Рішення № 65962087, 13.04.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/6501/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого судді: Бисага Т.Ю.

суддів: Собослой Г.Г., Готра Т.Ю.,

секретарі: Чучка Н.В.,

за участю представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3, на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4Ф звернулась до суду з вищевказаним позовом, який мотивувала тим, що 30липня 2011 року вона з відповідачем уклали між собою шлюб, який був зареєстрований у виконкомі Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис № 56 від 30.06.2016р. Від шлюбу вони маютьдочку - ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1.На даний момент сімейні відносини між сторонами припинено, спільного господарства вони не ведуть.Основною причиною для подання заяви про розірвання щлюбу є тривала відсутність між сторонами сімейних стосунків, а також бажання їх відновити.З огляду на викладене подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки та їх дитини. Також позивачка зазначила, що спільна дитина залишається проживати з нею та перебуває у віці інтенсивного росту та розвитку. Зумовлені цим витрати здійснює позивачка самостійно. З огляду на викладене, ОСОБА_4 вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у сумі 1500 грн.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2016 року позов задоволено.

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , який 20.07.2011 року було зареєстровано виконкомом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за актовим записом № 56 - розірвано.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 24.06.2016 року й до досягнення дитиною повноліття. Малолітню дитину ОСОБА_5О залишено проживати з матір'ю ОСОБА_4

Стягнуто з ОСОБА_3І на користь ОСОБА_4Ф суму судового збору в розмірі 580,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3І на користь держави суму судового збору в розмірі 551,21 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, якою просить - змінити рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2016 року в частині стягнення аліментів на утримання дитини та судового збору, стягнувши аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частки від доходів відповідача та стягнувши з відповідача на користь позивача судовий збір в розмір 551,20.

Вимоги апелянта мотивовані тим, що суд першої інстанції ухвалив рішення необґрунтовано з порушеннями норм матеріального та процесуального права, неповно та неправильно встановивши обставини, які мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, а тому вважає, що рішення підлягає зміні.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні, колегія приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно приписів ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Яквбачається з матеріалів справи, що 20.07.2011 року між сторонами було зареєстровано шлюб, від якого у них народилася донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2року.

Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоровя та матеріальне становище дитини; 2) стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частка заробітку(доходу) матері (батька), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1ст. 183 СК України).

Відповідно до ч.1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як вбачається з матеріалів справи, - відповідач ОСОБА_6 має регулярний дохід, що підтверджується довідкою ТОВ "Кліон" про середню заробітну плату (дохід) від 07 грудня 2016 року № К0000000092.(а.с.47) та копією трудової книжки.

Враховуючи, що у відповідача регулярний дохід у вигляді заробітної плати, то суд першої інстанції повинен був визначити частку від заробітної плати, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, а не визначати розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру частки заробітку (доходу) відповідача, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, суд повинен врахувати, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього СК.

З огляду на вищевикладене, рішення підлягає зміні в частині визначення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.

Крім того, в заочному рішенні невірно розподілено судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 1, ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2016 року становила 1378 грн. (ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік").

Таким чином, судовий збір за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу у 2016 році становив 551,20 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303,307,309 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2016 року змінити в частині стягнення розміру аліментів, а саме - стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.06.2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з ОСОБА_3І на користь ОСОБА_4 суму судового збору в розмірі 551,20 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його постановлення і може бути оскаржене на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий

Судді